Рішення
від 21.10.2024 по справі 380/26223/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 рокусправа № 380/26223/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» (далі позивач, ТзОВ «Укрпромхаб») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій просить:

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901206/2 від 23.10.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901238/2 від 30.10.2023;

- скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці №UA209000/2023/901240/2 від 30.10.2023.

В обґрунтування позову зазначив, що 11.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» (покупець) та компанією «MASH-BIS», MONIKA DROZDOWSKA, MAREK SZCZUDLO SPOLKA CYWILNA (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 11/09/2023, предметом якого є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № 302/10/2023 від 20.10.2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 101999,3 польських злотих. Повідомив, що 12.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» (покупець) та компанією «Jamar Ex Grop» Marek Wisniewski (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №12/09/2023, предметом якого є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені товари на умовах цього контракту. Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № FS/125/10/2023 від 25.10.2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 50816,08 польських злотих. Також вказав, що 03.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» (покупець) та компанією «ZNICZPLAST sp. Z o.o. sp.k (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 03/10/2023, відповідно до якого Продавець зобов`язаний поставити і передати у власність: свічки, підсвічники та інші вироби, а покупець прийняти та розрахуватись за Товар. Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № FE/0002/10/2023/SE від 27.10.2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 68682,72 польських злотих. Повідомив, що у зв`язку з придбанням товару на підставі вищевказаних контрактів, позивач подав митному органу відповідні митні декларації, однак відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає такі рішення протиправними, оскільки, на його думку, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщувався через державний кордон України, а подані декларантом позивача до митного оформлення документи відповідали вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України. Ті розбіжності, на які вказав відповідач в оскаржуваних рішеннях, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортувався, з урахуванням того, що позивач використав відомості, які повністю підтверджені документально. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 13.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про розгляд справи № 380/26223/23 за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 90864 від 24.11.2023) у якому проти позову заперечила. В обґрунтування такого вказала, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901206/2 (МД № 23UA209170086526U3 від 23.10.2023); у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі № VAT 302/10/2023 від 20.10.2023 міститься посилання на замовлення покупця, відповідно до якого виписувався рахунок-фактура. Повідомила, що Декларантом надано документ під назвою «Замовлення від клієнта» № 4/10/23 від 20.10.2023, однак вказаний документ виписаний продавцем та по своїй суті не може бути замовленням покупця, так як складений продавцем, а не покупцем товару. На вимогу митного органу, декларантом надано: проформу, прайс-лист, цінову інформацію з інтернет-джерел. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901238/2 (МД № 23UA209170088962U1 від 30.10.2023) зазначила, що в проформі № FPF/7/2023 від 24.10.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 08.11.2023, а у рахунку-фактурі № FS/125/10/2023 від 25.10.2023 вказані інші терміни оплати 07.11.2023, таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар; відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57 - V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Женева, (19.05.1956) у гр. 4 CMR зазначається місце і дата завантаження. В CMR б/н від 25.10.2023 у гр. 4 відсутні будь-які відомості. Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінову інформацію з інтернет джерел. Задекларовані умови поставки CPT Lviv, тому у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів згідно вимоги не надано. Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901240/2 (МД № 23UA209170089018U1 від 30.10.2023): в проформі № FE/0001/10/2023/PREX від 13.10.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 23.10.2023, а у рахунку-фактурі № FE/0002/10/2023/SE від 27.10.2023 вказані інші терміни оплати 27.10.2023. Стверджує, що наданий платіжний документ від 18.10.2023 №14730322 не містить відомостей про призначення платежу, таким чином його не можливо ідентифікувати з даною поставкою. Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінову інформацію з інтернет джерел. Задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки СРТ у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів згідно вимоги не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вказала, що Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували наступні МД: 1. (МД № 23UA209170086526U3 від 23.10.2023) - МД № UA 209190/2023/47168 від 27.09.2023, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 3,7600 дол. США за кг; 2. (МД № 23UA209170088962U1 від 30.10.2023) МД №UA209190/2023/43974 від 09.09.2023, де рівень митної вартості товару № 2 зі схожими характеристиками становить 3,7501 дол. США за кг; 3. (МД № 23UA209170089018U1 від 30.10.2023) МД № UA209190/2023/43974 від 09.09.2023, де рівень митної вартості товару № 2 зі схожими характеристиками становить 3,7501 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Просила у задоволенні позову відмовити.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 91484 від 28.11.2023) у якій навів доводи аналогічні тим, які викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» та компанією P.H.U. «MASZ-BIS» Monika Drozdowska, Marek Szczudlo 11.09.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт № 11/09/2023, предметом якого є зобов`язання продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені товари на умовах цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 11/09/2023, згідно з рахунком-фактурою (Інвойсу) № 302/10/2023 від 20.10.2023 р. позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 101999,3 польських злотих.

ТОВ «Укрпромхаб» з метою митного оформлення вказаного товару 23.10.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170086526U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. № 1 світильники неелектричні: лампадки зі скла різного дизайну та кольору).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170086526U3, в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт № 11/09/2023 від 11.09.2023, рахунок-проформу № 4/10/2023 від 20.10.2023, рахунок-фактуру № 302/10/2023 від 20.10.2023; замовлення № 4/10/2023 від 20.10.2023; автотранспортну накладну (CMR) № 834169 від 20.10.2023; прайс-лист від 01.10.2023; інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу, декларант позивача повідомив про подання всіх наявних документів та просив здійснити митну оцінку.

23.10.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901206/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - у наданій до митного оформлення рахунку-фактурі № VAT 302/10/2023 р. від 20.10.2023 р. міститься посилання на Замовлення покупця, відповідно до якої виписувався рахунок-фактура. Декларантом надано документ під назвою «Замовлення від клієнта» № 4/10/2023 від 20.10.2023. Слід зазначити, що вказаний документ виписаний продавцем та по своїй суті не може бути замовленням покупця, так як складений продавцем, а не покупцем товару; Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел. Інших документів на вимогу не надано. Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч. 6ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженим ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ, львівська митниця не визнає заявлену митну вартість Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209190/2023/47168 від 27.09.2023 р. рівень митної вартості становить 3,7600 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003647.

Підставою для відмови у митному оформленні визначено прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 23.10.2023 № UA209000/2023/901206/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170086886U2, та 24.10.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 257388,59 гривень.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» та компанією «Jamar Ex Group» Marek Wisniewski 12.09.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт № 12/09/2023, предметом якого є зобов`язання Продавця надати покупцеві продукцію, що залишилась в його комерційній пропозиції, зазначену в рахунку-фактурі, кожна з яких є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець зобов`язується придбати та оплатити вищезазначені згадані товари на умовах цього контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 12/09/2023, згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) № FS/125/10/2023 від 25.10.2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 50816,08 польських злотих.

ТОВ «Укрпромхаб» з метою митного оформлення вказаного товару 30.10.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170088962U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. № 1 світильники неелектричні: лампадки зі скла різного дизайну та кольору). Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170088962U1, в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт № 12/09/2023 від 12.09.2023;- рахунок-проформу № FPF/7/2023 від 24.10.2023; Рахунок-фактуру № FS/125/10/2023 від 25.10.2023; специфікацію № FS/125/10/2023 від 25.10.2023; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 25.10.2023; прайс-лист від 25.09.2023; інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту від 30.10.2023 наступного змісту: «Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ від 13.03.2012 р. №4495-VI необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - договір (угоду) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою),контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини: - копію митної декларації країни відправлення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу Декларант додаткових документів не надав та просив визнати митну вартість товарів на підставі вже поданих документів.

Львівською митницею 30.10.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901238/2, в графі 33 якого вказано:

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: В проформі № FPF/7/2023 від 24.10.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 08.11.2023, а у рахунку-фактурі № FS/125/10/2023 від 25.10.2023 вказані інші терміни оплати 07.11.2023, таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар. Відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Женева, (19.05.1956) у гр. 4 CMR - зазначається місце і дата завантаження. В CMR б/н від у гр. 4 відсутні будь-які відомості. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел. Задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки CPT у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовлено в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженим ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209190/2023/43974 від 09.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 30.10.2023 № UA209000/2023/901238/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170089429U4, та 30.10.2023 така оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 155488,19 гривень.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» 03.10.2023 року (покупець) та компанією «ZNICZPLAST sp. Z o.o. sp.k (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 03/10/2023, відповідно до якого Продавець зобов`язаний поставити і передати у власність: свічки, підсвічники та інші вироби, а покупець прийняти та розрахуватись за Товар.

Згідно з рахунком-фактурою (Інвойсу) № FE/0002/10/2023/SE від 27.10.2023 позивач придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 68682,72 польських злотих. ТОВ «Укрпромхаб» з метою митного оформлення вказаного товару 30.10.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170089018U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов. № 1 - світильники неелектричні: лампадки зі скла різного дизайну та кольору).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170089018U1, в якості підстави для застосування основного методу надано такі документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт № 03/10/2023 від 03.10.2023, рахунок-проформу № FE/0001/10/2023/PREX від 13.10.2023, рахунок-фактуру № FE/0002/10/2023/SE від 27.10.2023, специфікацію б/н від 27.10.2023, платіжну інструкцію № 14730322 від 18.10.2023, автотранспортну накладну (CMR) б/н від 27.10.2023, прайс-лист від 27.10.2023, інтернет-пропозицію.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту від 19.09.2023 такого змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Львівською митницею 30.10.2023 прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2023/901240/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовану інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено таке: в проформі № FE/001/10/2023/PREX від 13.10.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 23.10.2023, а у рахунку-фактурі № FE/002/10/2023/PREX від 27.10.2023 вказані інші терміни оплати 27.10.2023. Наданий платіжний документ від 18.10.2023 № 14730322 не містить призначення платежу, таким чином його не можна ідентифікувати за даною поставкою.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі 'їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару». Декларантом на вимогу надіслано: проформу, прайс-лист, цінова інформація з інтернет-джерел. Інших документів на вимогу не надано. Задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки CPT у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UА209190/2023/43974 від 09.09.2023 р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003746.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 30.10.2023 № UA209000/2023/901240/2.

На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170089433U4, та 30.10.2023 така була оформлена Львівською митницею у митному відношенні. За даною митною декларацією ТОВ сплачено податків у сумі 223753,22 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містить норми відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- …витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17);

- …у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів (постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174);

- …в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методом (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в інвойсах № 302/10/2023 від 20.10.2023, № FS/125/10/2023 від 25.10.2023, № FE/0002/10/2023/SE від 27.10.2023.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, зокрема зовнішньоекономічні контракти, рахунки-проформи, інвойси, замовлення, рахунки-фактури, автотранспортні накладні, прайс-листи, інтернет-пропозиції, платіжні інструкції.

З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товарів позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Щодо зауважень відповідача, зазначених в рішенні про коригування митної вартості № UА209000/2023/901238/2 від 30.10.2023 про те, що в проформі NFPF/7/2023 від 24.10.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 08.11.2023, а у рахунку-фактурі NFS/125/10/2023 від 25.10.2023 вказані інші терміни оплати 07.11.2023, таким чином не зрозуміло коли повинна бути здійснена оплата за товар, суд зазначає таке.

Рахунок-проформа NFPF/7/2023 від 24.10.2023 є попереднім узгодженням товару між ТОВ «Укрпромхаб» та «Jamar Ex Grop» Marek Wisniewski. У свою чергу, рахунок-проформа не є тим документом, який підтверджує митну вартість товару та не використовується для здійснення розрахунків за товар у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, виставивши рахунок-фактуру (інвойс) № FS/125/10/2023 від 25.10.2023 сторони дійшли згоди про термін оплати за товар 07.11.2023 року. Суд погоджується з доводами позивача про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач жодним чином не обґрунтовує яким чином різні терміни оплати впливають на числові значення складових митної вартості.

Крім того, позивачем долучено до позову копію банківського платіжного документа, що підтверджує повну оплату товару № 12 від 07.11.2023 року, що підтверджує заявлену позивачем вартість та який не міг бути долучений до декларації при митному оформленні, оскільки оплата була проведена після завершення митних процедур.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів Женева, (19.05.1956) у гр. 4 CMR зазначається місце і дата завантаження, а у CMR б/н від 25.10.2023 у гр. 4 відсутні будь-які відомості, суд зазначає таке.

Товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок такі обставини не можуть бути підставою для коригування митної вартості. При здійсненні поставок товару позивачу використовувались умови поставки CPT Львів.

Згідно з п. 4.1. контракту від 12.09.2023 № 12/09/2023 доставка продукції згідно з контрактом здійснюється на умовах CPT Lviv. З огляду на обрані позивачем умови поставки (CPT), продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в певній галузі торгівлі зазвичай здійснюється перевезення такого виду товару без упаковки). Покупець повинен здійснити пакування й маркування товару у спосіб, прийнятний для його перевезення, якщо сторони не домовляються про специфічні вимоги до пакування чи маркування. Таким чином вартість упаковки входить в ціну товару. Вказаний пункт договору узгоджуються з умовами поставки CPT та означає те, що у вартості кожного товару вже включені витрати на упаковку товару, маркування та завантаження на складі продавця. Продавець також зобов`язаний оплатити транспортні та інші витрати (включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень), витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення. Отже, витрати на навантаження включаються у суму перевезення обрані контрагентами умови поставки CPT також не передбачають обов`язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось. Таким чином позивач не укладав договору на перевезення та не формував CMR, при цьому сам факт відсутності місця завантаження товару жодним чином не впливає на розрахунок вартості, оскільки в ціну товару вже включено його доставку до Львова.

Суд звертає увагу, що у рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2023/901240/2 від 30.10.2023 відповідач зробив такий висновок: в проформі NFE/001/10/2023/PREX від 13.10.2023 зазначено, що оплата повинна бути здійснена 23.10.2023, а у рахунку-фактурі № FE/002/10/2023/PREX від 27.10.2023 вказані інші терміни оплати 27.10.2023.

З цього приводу суд зазначає, що наданий платіжний документ від 18.10.2023 № 14730322 не містить призначення платежу, таким чином його не можна ідентифікувати за даною поставкою. Рахунок-проформа NFE/0001/10/2023/PREX від 13.10.2023 є попереднім узгодженням товару між ТОВ «Укрпромхаб» та «Jamar Ex Grop» Marek Wisniewski. У свою чергу, рахунок-проформа не є тим документом, який підтверджує митну вартість товару та не використовується для здійснення розрахунків за товар у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України.

Висновок відповідача про те, що задекларовані умови поставки CPT Lviv. При умовах поставки CPT у фактурну вартість товару включаються витрати на перевезення товару до названого пункту призначення, отже фактурна вартість товару мала б бути вища ніж в прайсі, оскільки в міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW і адресується необмеженій кількості продавців. Інших документів відповідно до вимоги не надано. Позивачем обрано умови поставки CPT Lviv. Відповідно термін CPT (...назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Таким чином, виставивши прайс-лист б/н від 27.10.2023 року, продавець включив у фактурну вартість товару і витрати на перевезення.

Щодо твердження митниці, що у міжнародній практиці прийнято, що прайс-лист складається на умовах поставки EXW суд оцінює критично, оскільки прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об`єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що в рішенні про коригування митної вартості товарів № UА 209000/2023/901206/2 від 23.10.2023 Львівська митниця визначала вартість за одиницю товару за штуку - в польських злотих, однак як джерело інформації використовувала митну декларацію, де вартість подібного товару встановлена в дол. США за кг. Наведене свідчить про вибірковий підхід відповідача при застосуванні резервного методу визначення митної вартості.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Суд також наголошує на тому, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надання декларантом додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товару.

Однак з переліку витребуваних митним органом документів неможливо встановити недоліки яких з наданих позивачем документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у митних деклараціях вартістю.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що надані позивачем разом із митними деклараціями документи були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару за основним методом та давали відповідачу підстави для прийняття рішень щодо визнання заявленої митної вартості такого товару.

Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методи 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього, зазначено, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації. Вказав також, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.

Суд також звертає увагу на те, що відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності їй у частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано наведених приписів частини 2 статті 2 КАС України, а тому прийняті Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901206/2 від 23.10.2023, № UA209000/2023/901238/2 від 30.10.2023, № UA209000/2023/901240/2 від 30.10.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 3051,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901206/2 від 23.10.2023.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901238/2 від 30.10.2023.

4. Визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901240/2 від 30.10.2023.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМХАБ» судовий збір у сумі 3051 (три тисячі п`ятдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромхаб» (вул. Залізнична 24 м. Львів 79018; код ЄДРПОУ 44223083).

Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка 1 м. Львів 79000; код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Р.П. Качур


Суд	Львівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	21.10.2024
Оприлюднено	24.10.2024
Номер документу	122480465
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/26223/23

Рішення від 21.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Качур Роксолана Петрівна

Ухвала від 21.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Качур Роксолана Петрівна

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Качур Роксолана Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 21.10.2024 по справі 380/26223/23ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —380/26223/23

Рішення від 21.10.2024

Ухвала від 21.10.2024

Ухвала від 13.11.2023

Рішення
від 21.10.2024 по справі 380/26223/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД