Рішення

від 21.10.2024 по справі 420/8102/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8102/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) стосовно не нарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, що належить до виплаті ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 в повному обсязі додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року в розмірі 20 276 (двадцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 50 копійок, за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Водночас позивач стверджує, що під час проходження військової служби у спірний період додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, виплачувалась йому не у повному обсязі.

Враховуючи вищевказане, позивач звертався із відповідними заявами до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України для з`ясування причин виплати додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, у зменшеному розмірі.

Листом від 30.01.2023 року відповідач повідомив, що у спірний період проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації було нараховано грошове забезпечення у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищезазначеною бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року, адміністративна справа №420/8102/24 була передана на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року було відкрито провадження по справі №420/8102/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.03.2024 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив по справі (а.с. 29-33), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що враховуючи норми, встановлені Порядком №168 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 року № 37, за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року наказами командира Військовій частині НОМЕР_1 позивачу нараховувалась додаткова винагорода із розрахунку 30 000 грн. на місяць відповідно пропорційно часу виконання ним службово бойових завдань у період дії воєнного стану а саме: січень 2023 р. 31 день 30000,00 грн. лютий 2023р. 16 днів 17 142,86 грн.; березень 2023р. 28 днів 27 096,77грн.; квітень 2023р. 28 днів 28 000,00 грн.; травень 2023р. 29 днів 28 064,52 грн.; червень 2023р. 18 днів 18 000,00 грн.; липень 2023р. 26 днів 25 161,29 грн.; серпень 2023р. 6 днів 5806,45 грн.; вересень 2023р. 2 дні 2000,00 грн.; жовтень 2023р. 17 днів 16 451,61 грн. Тобто, усього нараховано та виплачено 197 723,50 грн. Додаткова винагорода розраховується наступним чином: 30 000,00 ділиться на кількість календарних днів у місяці та результат множиться на кількість днів, у які військовослужбовець виконував відповідні завдання.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивач в період з 03.01.2023 року по 20.10.2023 року виконував завдання у сукупності 218 календарних днів та вважає, що мав отримати додаткову винагороду в розмірі 218 000,00 грн., а натомість отримав 197 723,50 грн. (218000 - 197723,50 = 20276,50 грн.). Відповідач зауважив, що при нарахуванні додаткової винагороди застосовується пропорційне нарахування, відповідно за один день виконання завдань не нараховується 1000,00 грн., а за кожний місяць це буде інший розмір, в залежності від кількості календарних днів у кожному місяці, як вже було наведено вище.

Враховуючи наведене, на думку відповідача, відповідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, додаткова винагорода за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року позивачу нарахована та виплачена у повному обсязі згідно виконання службово-бойових завдань на підставі наданих наказів командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині).

01.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 37-39), заперечень на яку до суду не надходило.

Відповідно розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №235 від 26.06.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 року, адміністративна справа №420/8102/24 була передана на розгляд судді Харченко Ю.В.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №347 від 02.07.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року, адміністративна справа №420/8102/24 була передана на розгляд судді Білостоцького О.В.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року було прийнято до розгляду адміністративну справу №420/8102/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Розгляд адміністративної справи №420/8102/24 розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі та проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року провадження по справі №420/8102/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та відповідно поновлено ухвалою суду від 05.09.2024 року.

На виконання ухвали суду від 30.07.2024 року, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надіслала довідку про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення та інформацію про нарахування та виплату додаткової винагороди позивачу за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд у справі встановив наступне.

Молодший сержант ОСОБА_1 у спірний період, а саме - з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що відповідачем не заперечувалось.

Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.10.2023 року №317, позивача 20.10.2023 року було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

В матеріалах справи наявна довідка Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року, з якої вбачається, що позивачу були нарахована та виплачена додаткова винагорода, встановлена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, у наступних розмірах:

лютий 2023 року 30 000,00 грн.

березень 2023 року 0 грн.;

квітень 2023 року 44 239,63 грн.;

травень 2023 року 0 грн.;

червень 2023 року 56 064,52 грн.;

липень 2023 року 0 грн.;

серпень 2023 року 0 грн.;

вересень 2023 року 48 967,74 грн.;

жовтень 2023 року 2 000,00 грн.;

листопад 2023 року 16 451,61 грн.

З наданої Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України інформації (а.с. 63) щодо нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року вбачається, що за відповідним Порядком №168 та наказу Міністерства Внутрішніх справ України від 26.01.2023 року №37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року наказами командира військовій частині НОМЕР_1 позивачу було нараховано додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. із розрахунку на місяць пропорційно часу виконання службово - бойових завдань у період дії воєнного стану, а саме:

за лютий 2023 року - 16 днів у розмірі 17 142,86 грн. згідно наказу командира частини №124дск від 28.04.2023 року (виплачено у квітні 2023 року);

за березень 2023 року - 28 днів у розмірі 27 096,77 грн. згідно наказу командира частини №124дск від 28.04.2023 року (виплачено у квітні 2023 року);

за квітень 2023 року - 28 днів у розмірі 28 000,00 грн. згідно наказу командира частини №158дск від 30.05.2023 року (виплачено у червні 2023 року);

за травень 2023 року - 29 днів у розмірі 28 064,52 грн. згідно наказу командира частини №172дск від 12.06.2023 року (виплачено у червні 2023 року);

за червень 2023 року - 18 днів у розмірі 18 000,00 грн. згідно наказу командира частини №275 від 11.09.2023 року (виплачено у вересні 2023 року);

за липень 2023 року - 26 днів у розмірі 25 161,29 грн. згідно наказу командира частини №277 від 13.09.2023 року (виплачено у вересні 2023 року);

за серпень 2023 року - 6 днів у розмірі 5 806,45 грн. згідно наказу командира частини №287 від 22.09.2023 року (виплачено у вересні 2023 року);

за вересень 2023 року - 2 дні у розмірі 2 000,00 грн. згідно наказу командира частини №314 від 17.10.2023 року (виплачено у жовтні 2023 року);

за жовтень 2023 року - 17 днів у розмірі 16 451,61 грн. згідно наказу командира частини №340 від 10.11.2023 року (виплачено у листопаді 2023 року).

Водночас, позивач стверджує, що за спірний період йому не було донараховано 20 276,50 грн. за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань, з огляду на що він звертався з відповідними заявами до відповідача.

Листом від 30.01.2023 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила, що у спірний період проходження позивачем військової служби за призовом під час мобілізації було нараховано грошове забезпечення у повному обсязі.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі за оскаржуваний період додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, у розмірі 30 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом у справі №420/8102/24.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних позивачем дій суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповіді на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби закріплено у Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 року (далі Закон України №2232-XII).

Згідно ст.1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі Закон України №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За ч.1 ст. 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ст. 10 Закону України №2011-XII).

Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (п.3 постанови №704).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, який продовжує свою дію й по теперішній час.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року була прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова №168) із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ №217 від 07.03.2022 року, №350 від 22.03.2022 року, №400 від 01.04.2022 року, №754 від 01.07.2022 року, №793 від 07.07.2022 року, №1066 від 27.09.2022 року, №1146 від 08.10.2022 року, №43 від 20.01.2023 року.

Згідно п.1 постанови №168 (у редакції, чинній з 21.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно п.2-1 постанови 168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень.

Отже, на період дії воєнного стану виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Національної гвардії. Водночас, порядок і умови виплати додаткової винагороди визначається керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.01.2023 року №37, відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану було затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі Порядок), який почав застосовуватися з 01.02.2023 року.

За п.2 Порядку на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;

у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);

в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;

з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.

Відповідно до п.4 Порядку документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

За п.6 Порядку виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.

Згідно п.7 Порядку підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п.10 Порядку зазначені випадки, коли додаткова винагорода не виплачується військовослужбовцям.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 року №729, відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, були затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі Особливості), які почали застосовуватися з 01.06.2023 року.

Згідно п.1 Особливостей, вони визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Національну гвардію України.

За п.п.1) п.2 Особливостей на період воєнного стану виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються військовослужбовцями, закріплені у пункті 4 Особливостей.

Відповідно до п.8 Особливостей визначений перелік документів, які підтверджують участь військовослужбовців у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За п.9 Особливостей облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань штабами військових частин (підрозділами, що здійснюють облік особового складу), де проходить військову службу військовослужбовець. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною у додатку до цих Особливостей. При виключенні військовослужбовців зі списків особового складу у зв`язку з переміщенням для подальшого проходження військової служби до інших військових частин, військовою частиною надається витяг із зазначеної відомості для подальшого обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань за новим місцем проходження військової служби.

Згідно п.11 Особливостей до обрахунку часу при добовому графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу командира (начальника) військової частини.

Виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно командувача Національної гвардії України, командирів (начальників) територіальних управлінь, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня» (п.12 Особливостей).

Враховуючи зазначене, для отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн., передбаченої Постановою №168 (враховуючи і приписи Порядку №37, і приписи Особливостей №729) військовослужбовцю Національної гвардії України необхідно брати участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Разом з тим, така винагорода виплачується у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Як було встановлено судом за час розгляду справи, та не заперечувалось позивачем, ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року було нараховано додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. із розрахунку на місяць пропорційно часу виконання службово - бойових завдань у період дії воєнного стану, а саме:

за лютий 2023 року - 17 142,86 грн. за 16 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у квітні 2023 року);

за березень 2023 року - 27 096,77 грн. за 28 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у квітні 2023 року);

за квітень 2023 року - 28 000,00 грн. за 28 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у червні 2023 року);

за травень 2023 року - 28 064,52 грн. за 29 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у червні 2023 року);

за червень 2023 року - 18 000,00 грн. за 18 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у вересні 2023 року);

за липень 2023 року - 25 161,29 грн. за 26 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у вересні 2023 року);

за серпень 2023 року - 5 806,45 грн. за 6 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у вересні 2023 року);

за вересень 2023 року - 2 000,00 грн. за 2 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у жовтні 2023 року);

за жовтень 2023 року - 16 451,61 грн. за 17 днів виконання службово - бойових завдань (виплачено у листопаді 2023 року).

Загальна сума виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у спірний період склала 197 723,50 грн.

Позивач стверджує, що загальна сума додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, яка підлягала до виплати за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року, повинна складати 218 000,00 грн., у розрахунку:

кількість днів, коли позивачу нараховувалась додаткова винагорода 9 місяців і 20 днів;

кількість днів, коли позивач перебував поза службою 72 дня;

загальна сума додаткової винагороди за 9 місяців і 20 днів 290 000,00 грн. (30 000 * 9 місяців і 20 днів);

загальна сума додаткової винагороди у дні, коли позивач перебував поза службою 72 000,00 грн.

сума додаткової винагороди, яку позивач мав отримати за його підрахунками 218 000,00 грн. (290 000,00 грн.-72 000,00 грн.).

Водночас, як також зазначає позивач, за спірний період він отримав додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, лише у розмірі 197 723,50 грн., тоді як 20 276,50 грн. (218 000,00 - 197 723,50 грн.) відповідач йому не донарахував та не виплатив.

З цього приводу суд зазначає, що аналізуючи положення Порядку №168 від 28.02.2022 року в контексті приписів Порядку №37 та Особливостей №729, які були затверджені задля врегулювання порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, то можна дійти висновку, що додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, тобто у розрахунку на кількість календарних днів щомісячно, коли військовослужбовець брав участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Разом з тим, на думку суду, оскільки у кожному місяці кількість календарних днів є різною, то й сума додаткової винагороди за 1 календарний день участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань щомісячно не може бути однаковою (наприклад, кількість календарних днів у лютому не у високосний рік 28 днів, а у березні - 31 день). Тобто, для визначення суми за 1 календарний день участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань військовослужбовця загальна місячна сума додаткової винагороди, яка може бути призначена військовослужбовцю (30 000 грн.), має ділитися на різну кількість календарних днів кожного місяця.

Суд з цього приводу вважає слушним посилання представника відповідача на той факт, що при нарахуванні додаткової винагороди застосовується пропорційне нарахування, відповідно до якого за один день виконання завдань не може нараховуватися 1 000,00 грн., оскільки щомісячно за 1 календарний день буде визначено інший розмір додаткової винагороди в залежності від кількості календарних днів у кожному місяці.

Враховуючи вищевказане, позивачу за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року мало бути нараховано додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. із розрахунку календарних днів на місяць пропорційно часу виконання службово - бойових завдань, а саме:

за лютий 2023 року - за 16 днів виконання службово - бойових завдань з 28 календарних днів місяця, тобто 17 142,86 грн. ((30 000 /28)*16);

за березень 2023 року - за 28 днів виконання службово - бойових завдань з 31 календарного дня місяця, тобто 27 096,77 грн. ((30 000 /31)*28);

за квітень 2023 року - за 28 днів виконання службово - бойових завдань з 30 календарних днів місяця, тобто 28 000,00 грн. ((30 000 /30)*28);

за травень 2023 року - за 29 днів виконання службово - бойових завдань з 31 календарного дня місяця, тобто 28 064,52 грн. ((30 000 /31)*29);

за червень 2023 року - за 18 днів виконання службово - бойових завдань з 30 календарних днів місяця, тобто 18 000,00 грн. ((30 000 /30)*18);

за липень 2023 року - за 26 днів виконання службово - бойових завдань з 31 календарного дня місяця, тобто 25 161,29 грн. ((30 000 /31)*26);

за серпень 2023 року - за 6 днів виконання службово - бойових завдань з 31 календарного дня місяця, тобто 5 806,45 грн. ((30 000 /31)*6);

за вересень 2023 року - за 2 днів виконання службово - бойових завдань з 30 календарних днів місяця, 2 000,00 грн. ((30 000 /30)*2);

за жовтень 2023 року - за 17 днів виконання службово - бойових завдань з 31 календарного дня місяця, тобто 16 451,61 грн. ((30 000 /31)*17).

За час розгляду справи позивачем не було надано до суду контр-розрахунку до наданого розрахунку військової частини щодо нарахування додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. із розрахунком кількості календарних днів на місяць пропорційно часу виконання ОСОБА_1 службово - бойових завдань у спірний період.

Зокрема, позивачем не було надано розрахувань сум додаткової винагороди із розрахунку 1 календарного дня на кожний спірний місяць за час виконання ним службово - бойових завдань в оскаржуваний ним період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи(частина 1 ст. 72 КАС України). При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. При цьому достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Вищевказані обставини доводять відсутність протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, у розмірі 30 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення бойових (спеціальних) завдань в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за період з 01.02.2023 року по 20.10.2023 року.

З вищенаведених обставин суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не провадити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.