Рішення

від 21.10.2024 по справі 420/15063/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15063/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:

- визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті грошової компенсації ОСОБА_1 вартості за неотримане речове майно, яка оформлена листом Військової частини НОМЕР_1 від 05 квітня 2024 року №761/666;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі Заяви про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно та надання довідки від 31 січня 2024 року, яка отримана у Військовій частині НОМЕР_1 07 лютого 2024 року, в порядку, спосіб та строки, передбачені Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16 березня 2016 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він був призваний на військову службу за мобілізацією, надалі з 04.04.2023 року звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. 31.01.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати йому довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, та здійснити виплату грошової компенсації за неотримане речове майно згідно довідки про його вартість. Дана заява отримана відповідачем 07.02.2024 року. Листом від 05.04.2024 року, який позивач отримав 18.04.2024 року, відповідач відмовив у здійсненні такої виплати. Таку відмову позивач вважає протиправною та звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.05.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. Витребувано від відповідача довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , складену відповідно до Додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

10.06.2024 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців ЗСУ в мирний час та особливий період, яка була затверджена наказом МО України №232 від 29.04.2016 р. «Про речове забезпечення військовослужбовців ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту», мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилась в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини) під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятись в запас у власному цивільному одязі.

14.06.2024 року позивачем було подано відповідь на відзив, якою заперечується проти доводів відповідача, обґрунтовуючи це наступним. Зокрема, позивач посилається на ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно якої речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України. Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16 березня 2016 року, визначаються виключні підстави, за яких виплачується грошова компенсація військовослужбовцю, а саме: звільнення з військової служби, загибель (смерть) військовослужбовця. Жодних застережень щодо відсутності у військовослужбовця за мобілізацією права на виплату компенсації у Порядку немає. Окрім того, згідно п 2 Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму закладі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Відтак, дія Порядку поширюється також на військовослужбовців за призовом під час мобілізації, на особливий період. Тому позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року повторно витребувано від військової частини НОМЕР_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , складену відповідно до Додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Витребувані докази як на ухвалу від 22.05.2024, так і на ухвалу від 07.08.2024 відповідач суду не надав, повідомивши суду про неможливість надання такої довідки, оскільки позивачу згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 № 255 було видано речовий атестат, а при видачі речового атестату довідка-розрахунок не видається.

Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, згідно приписів ч.9 ст.80 КАС України суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 призваний на військову службу по мобілізації та був зарахований для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 44 від 28.02.2022 р.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №24-РС від 27.03.2023 р. відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_1 звільнено в запас.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №94 від 04.04.2023 р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення з 04 квітня 2023 року (а.с.23).

31.01.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та/або належним чином завірену її копію та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, визначивши її розмір відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі (а.с.26-29).

Проте, листом від 05.04.2024 р. № 761/666 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, у зв`язку з відсутністю правових підстав для здійснення такої виплати (а.с.30-31).

Вказані дії відповідача стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Абзац другий пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 (далі - Порядок №178, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

-звільнення з військової служби;

-загибелі (смерті) військовослужбовця;

-переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Пункт 4 Порядок №178 встановлює, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Пункт 5 Порядку №178 визначає, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Абзаци 1-3 пункту 4 розділу III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 (далі - Інструкція №232, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачають, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Інструкції №232 особи офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, які перебували в запасі та вступили на військову службу в установленому законодавством порядку, у тому числі на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, набувають права на отримання речового майна в день прийняття їх на військову службу. Видача речового майна цим військовослужбовцям проводиться після прибуття їх до місця проходження служби. Наступна видача речового майна проводиться за встановленими нормами в разі продовження строку служби. Предмети речового майна, отримані понад 12 місяців до звільнення в запас, в забезпечення не враховуються.

Абзаци 1, 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), установлюють, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відтак, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Застосовування у пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Тож військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника у різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації його прав та інтересів, закріплених Конституцією та законодавством.

Подібну позицію Верховний Суд висловлював неодноразово (пункти 41-43 постанови від 4 лютого 2020 року у справі №825/1571/16; пункти 28-30 постанови від 23 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18; пункти 41-43 постанови від 30 липня 2020 року у справі №820/5767/17).

Така позиція також підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 р. у справі №400/5062/22.

Як встановлено судом, відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно, а на його звернення з цього приводу відмовив як у видачі довідки про вартість неотриманого речового майна, так і у виплаті зазначеної компенсації, посилаючись на відсутність підстав.

Зокрема, відповідач посилається на пункт 17 розділу ІІІ Інструкції №232, згідно якого мобілізовані звільняються в запас у тій формі одягу, що знаходилася в їх особистому користуванні, при цьому предмети речового майна, які не були видані (незалежно від причини), під час звільнення не видаються. За бажанням вони можуть звільнятися в запас у власному цивільному одязі.

Разом з тим, зазначений пункт Інструкції не обмежує право військовослужбовця, який був призваний за мобілізацією та звільняється в запас, на отримання грошової компенсації вартості неотриманого речового майна, яке гарантоване статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та порядок виплати якої (компенсації) визначено затвердженим постановою КМ України Порядком №178.

Отже, доводи відповідача про відсутність у позивача права на отримання компенсації вартості неотриманого речового майна суд вважає безпідставними та необґрунтованими, а тому не бере їх до уваги.

Відтак, з огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», норм Порядку №178 та Інструкції №232, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо протиправності дій відповідача.

При цьому, беручи до уваги, що відповідач протиправно відмовив не лише у виплаті компенсації вартості неотриманого речового майна, а й у видачі позивачу відповідної довідки про вартість такого майна, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , складену відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, та на підставі цієї довідки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до вищевказаного Порядку.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених судом обставин та їх правового регулювання суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Судові витрати позивачем не понесені, а тому підстави для їх розподілу відсутні.

Також суд зазначає, що у зв`язку з ненаданням відповідачем на вимогу ухвал суду від 22.05.2024 та від 07.08.2024 витребуваних доказів позивач подав клопотання про постановлення судом окремої ухвали, оскільки причини ненадання витребуваної довідки про вартість неотриманого речового майна не є об`єктивними. Таку ухвалу позивач просив направити до Командування ВМС ЗС України та до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону для усунення порушень законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Отже, згідно приписів ч.1 ст.249 КАС України постановлення судом окремої ухвали є правом суду.

Беручи до уваги, що відповідно до приписів ч.9 ст.80 КАС України суд розглянув справу за наявними в ній доказами, та шляхом виходу за межі позовних вимог (зобов`язанням відповідача видати довідку) судом повністю захищено порушені права позивача, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали відносно військової частини НОМЕР_1 . Тому в задоволенні такого клопотання позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 249, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, яка (відмова) оформлена листом Військової частини НОМЕР_1 від 05 квітня 2024 року №761/666.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, складену відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, та на підставі цієї довідки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до вищевказаного Порядку.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відносно військової частини НОМЕР_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів