Ухвала

від 22.10.2024 по справі 500/6041/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

Справа № 500/6041/24

22 жовтня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області №69/5 від 11.06.2024 "Про роз`яснення ОСОБА_1 про необхідність усунення обставин несумісності".

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рада адвокатів Тернопільської області ухвалила рішення №51/4 від 10.05.2024, - видати позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю після складання присяги адвоката України.

Надалі, Радою адвокатів Тернопільської області прийнято інше рішення №69/5 від 11.06.2024, у якому вказано про необхідність усунути вимоги щодо несумісності, пов`язані з її перебуванням на службі в органах місцевого самоврядування, зокрема, з роботою на посаді голови Чортківської районної ради, яке оскаржено позивачем та є предметом розгляду у даній судовій справі з підстав того, що таке рішення відповідача, на переконання позивача порушує її законне право на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки чинне законодавство встановлює обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, спрямованої на надання правової допомоги клієнту, однак не лімітує право посадових осіб органів місцевого самоврядування, які перебувають на публічній або державній службі, на участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Ухвалою суду від 10.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

Ухвалою від 11.10.2024 суд відмовив у задоволенні заяви позивача від 10.10.2024 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які подальші дії щодо скасування рішення Ради адвокатів Тернопільської області №51/4 від 10.05.2024 "Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

15.10.2024 позивач повторно звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Раді адвокатів Тернопільської області вчиняти будь-які подальші дії спрямовані на виконання, рішення №69/5 від 11 червня 2024 року "Про роз`яснення ОСОБА_1 про необхідність усунення обставин несумісності", яке оскаржується - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області №69/5, від 11 червня 2024 року "Про роз`яснення ОСОБА_1 про необхідність усунення обставин несумісності". Позивач зазначає, що у неї є усі підстави вважати, що з підстав недотримання резолютивної частини оскаржуваного рішення відповідачем можуть бути вжиті будь-які подальші дії, спрямовані на його виконання, з наступним обмеженням її законного права на отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, в тому числі може бути прийнято рішення, про скасування рішення про видачу позивачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке нерозривно пов`язане із оскаржуваним рішенням, оскільки, підставою для вчинення будь-яких подальших дій може слугувати не усунення позивачем обставин несумісності, про що йдеться в оскаржуваному рішенні.

Такі обставини, на думку позивача, вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову, буде унеможливлений ефективний захист її прав та інтересів.

Суд зазначає, що подану 15.10.2024 заяву про забезпечення позову розглянуто судом після виходу головуючої судді у цій справі із відпустки.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. За своєю суттю заходи забезпечення позову - це втручання суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в конкретній адміністративній справі.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2024 у справі №120/3127/24/

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Як слідує із змісту заяви про забезпечення позову від 15.10.2024, необхідність забезпечення позову обґрунтовано тим, що хоч позивачем у цій справі оскаржено рішення Ради адвокатів Тернопільської області №69/5, від 11 червня 2024 року "Про роз`яснення ОСОБА_1 про необхідність усунення обставин несумісності", в неї є підстави вважати, що через недотримання позивачем резолютивної частини вказаного оскаржуваного рішення, до неї можуть бути вжиті подальші дії, спрямовані на його виконання, зокрема з наступним обмеженням її законного права на отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, в тому числі може бути прийнято рішення, про скасування рішення про видачу позивачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке нерозривно пов`язане із оскаржуваним рішенням, оскільки, підставою для вчинення будь-яких подальших дій може слугувати не усунення позивачем обставин несумісності, про що йдеться в оскаржуваному рішенні.

Надаючи оцінку таким підставам обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд зазначає, що оскаржене рішення відповідача не містить ознак очевидної протиправності, а відтак, до вирішення спору судом по суті справи - підстави стверджувати, що подальші пов`язані з ним рішення чи дії відповідача будуть протиправні та завдадуть шкоду законним правам та інтересам позивача, - відсутні.

Суд наголошує, що докази протиправності оскарженого рішення може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, а заборона відповідачу вчиняти будь-які подальші дії спрямовані на виконання оскарженого рішення, за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано конкретних доказів на підтвердження існування обставин того, що через не вжиття заходів забезпечення позову їй буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти, позаяк, вчинення відповідачем подальших дій на реалізацію оскарженого (в межах даної справи) рішення, не свідчить про те, що позивач в майбутньому не зможе захистити свої права шляхом звернення до суду з новим позовом.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб та з підстав, заявлених позивачем, а тому така заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Раді адвокатів Тернопільської області вчиняти будь-які подальші дії, спрямовані на виконання рішення №69/5 від 11 червня 2024 року "Про роз`яснення ОСОБА_1 про необхідність усунення обставин несумісності", до набрання законної сили судовим рішенням у справі, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.