Ухвала

від 22.10.2024 по справі 500/6265/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

Справа № 500/6265/24

22 жовтня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Юзьків М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури (місцезнаходження: вул: Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ: 02910098) в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України (місцезнаходження: вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ: 37507901, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (місцезнаходження:вул. Кам`янецька, 55, м. Хмельницький, 29000 код ЄДРПОУ: 45029517) до Кременецької міської ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільська область, 47003 код ЄДРПОУ:04058338) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Кременецької міської ради, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кременецької міської ради від 03.11.2023 № 5141 "Про розгляд подання щодо віднесення земельної ділянки земель загального користування площею 22,6414 га за межами с. Богданівка до самозаліснених земель";

- зобов`язати Кременецьку міську раду розглянути на сесії ради подання Південно- західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 17.10.2023 № 1233 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6123482300:01:0201:1079 площею 22,6414 га до само залісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є рішення Кременецької міської ради від 03.11.2023 № 5141 "Про розгляд подання щодо віднесення земельної ділянки земель загального користування площею 22,6414 га за межами с. Богданівка до самозаліснених земель".

Відповідно положень пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною п`ятою статті 46 цього Закону визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відтак, з урахуванням вказаних вище положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", незважаючи на те, що про прийняте рішення Кременецькою міською радою повідомлено Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства листом від 17.09.2024 №2646/02-25 суд вважає, що про виникнення підстав, які дають право позивачам на пред`явлення позовних вимог щодо оскаржуваного у даній справі рішення органу місцевого самоврядування позивачі могли дізнатись ще у листопаді 2023 року.

Відтак, суд приходить до переконання, що позивачами пропущено строк звернення до адміністративного суду.

При цьому суд зазначає, що прокурором у позовній заяві визнається обставина пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, у зв`язку із чим ним подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що про порушення Кременецькою міською радою інтересів держави у сфері охорони та збереження самосійних лісів органами Тернопільської обласної прокуратури встановлено 17.07.2024 із її листа щодо надання інформації про результати розгляду подання Південно-західного МУЛМГ від 17.10.2023 № 1233.

У зв`язку із чим, Тернопільська обласна прокуратура звернулась із листом від 10.10.2024 за № 12-874вих-24 до Південно-західного МУЛМГ, яким повідомила про наявні порушення інтересів держави та запропоновано вжити заходів реагування, у тому числі у судовому порядку.

Держлісагентство у листі від 18.07.2024 № 02-18/4086-24 повідомило, що воно до суду не зверталось і не заперечує щодо пред`явлення відповідного позову органами прокуратури в інтересах держави. Вказаний лист отримано 23.07.2024.

В свою чергу Південно-західне МУЛМГ у листі від 11.10.2024 №06-05/1215 повідомило, що заходи по зверненню до судових органів щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6123482300:01:0201:1079 площею 22,6414 га до самозалісненої вживатись не будуть та просить органи прокуратури вжити заходів представницького характеру шляхом звернення до суду.

До отримання 23.07.2024 листа Держлісагентства та 14.10.2024 листа Південно-західного МУЛМГ органи Тернопільської обласної прокуратури не володіли інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з відмовою Кременецької міської ради віднести до самозалісених земель земельну ділянку, зазначену у поданні Південно-західного МУЛМГ від 17.10.2023 № 1233, які залишаються незахищеними цими органами до теперішнього часу.

Лише опрацювавши отримані матеріали, зокрема лист Кременецької міської ради від 11.07.2024 (отриманий 17.07.2024), лист Держлісагентства 18.07.2024 (отриманий 23.07.2024), лист Південно-західного МУЛМГ 11.10.2024 (отримано 14.10.2024), Тернопільська обласна прокуратура установила факти порушення інтересів держави внаслідок протиправного прийняття Кременецькою міською радою рішення щодо відмови у віднесенні угідь до замозалісених, а також нездійснення їх захисту уповноваженими органами (Держлісагентством, Південно-західним МУЛМГ).

Розглядаючи наведені підстави поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зазначені норми поширюються на всі стадії адміністративного судового процесу, стосуються позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.

Отже, реалізація прокурором права на звернення до адміністративного суду з позовом потребує обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для такого звернення, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом №1697-VII.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний суб`єкт владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта вказаної статті).

Отже, виключними випадками, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації. Тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

З огляду на це суд звертає увагу, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб`єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №263/2038/16-а.

Таким чином, саме з виникненням підстав для представництва прокурором інтересів держави Кодекс адміністративного судочинства України пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №380/15396/22.

Як видно з матеріалів справи про порушення Кременецькою міською радою інтересів держави у сфері охорони та збереження самосійних лісів органи Тернопільської обласної прокуратури дізнались 17.07.2024 із її листа про надання інформації щодо результатів розгляду подання Південно-західного МУЛМГ від 17.10.2023 № 1233.

Доказів того, що про порушення інтересів держави прокурор дізнався раніше 17.07.2024 наразі матеріали справи не містять.

Відтак, на час відкриття провадження у справі суд приходить до висновку про поважність причин пропуску прокурорм строку звернення до адміністративного суду у цій справі, а тому він підлягає поновленню.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України немає.

Дана адміністративна справа відповідно до статті 12 КАС України є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись статтями 171, 248, 257 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задовольнити. Причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом визнати поважними та поновити такий строк.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 КАС України встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Встановити позивачам строк для подання до суду відповіді на відзив - три дні з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.

Встановити відповідачу строк для подання заперечення - три дні з дня отримання копії відповіді на відзив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України).

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 162 КАС України копія відзиву на позов (відповіді на відзив і заперечень) та доданих до нього документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи, а суду доказ такого надіслання іншим учасникам справи.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати відповідача подати суду докази разом із поданням відзиву.

Зобов`язати Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури у строк три дні з дня отримання копії цієї ухвали надати суду належним чином засвідчену копію Положення про Південно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Роз`яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частини восьма, дев`ята статті 79 КАС України).

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за веб-адресою https://adm.te.court.gov.ua/sud1970/gromadyanam/spravy/.

Копію ухвали направити учасникам справи .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЮзьків М.І.