Ухвала

від 18.09.2024 по справі 761/3074/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , до 13 жовтня 2024 року включно, та визначено ОСОБА_6 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.

Таке рішення суд, врахувавши те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення корисливого характеру, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно непрацевлаштований, а отже, є таким, що не володіє стабільним джерелом прибутку, тривалий час ухилявся від суду, володіючи інформацією про наявність кримінального провадження відносно нього, змінював місце проживання, протягом тривалого часу і до моменту його затримання суд про свою нову адресу проживання не повідомляв, має декілька відкритих кримінальних проваджень стосовно нього, мотивував існуванням на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, і тому визнав необхідним продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Справа №11-кп/824/5162/2024 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а висновки, що містяться у судовому рішенні, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд не дотримався вимог ч. 1 ст. 194 КПК України та не обґрунтував належним чином свої висновки, чому застосування більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.

Звертає увагу й на те, що прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ч. 1 п. 6 ст. 184 КПК України, також ніяким чином не обґрунтував, чому більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні.

Таким чином, вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час застосування якого, всі ризики, які зазначалися прокурором у клопотанні, будуть усунуті.

Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі сторін судового провадження, оскільки відсутні клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону, на переконання колегії суддів, були дотримані судом першої інстанції, а доводи захисника ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про відсутність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими.

Як убачається з матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12019100100011097по обвинуваченню ОСОБА_6 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, врахувавши тяжкість інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 злочину та особу обвинуваченого, мотивував існуванням на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,а саме тим, щоостанній, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, і тому визнав необхідним продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою,оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки судом об`єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування найсуворішого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення, яке цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи захисника ОСОБА_5 в апеляційній скарзі проте, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 жодного з більш м`яких запобіжних заходів, є безпідставними.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Враховуючи характер та конкретні обставини висунутогоОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення корисливого характеру, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно непрацевлаштований, тобто не має стабільного джерела прибутку, тривалий час ухилявся від суду, володіючи інформацією про наявність кримінального провадження відносно нього, змінював місце проживання і до моменту його затримання суд про свою нову адресу проживання не повідомляв, має декілька відкритих кримінальних проваджень стосовно нього, та, з огляду на ці обставини, існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений, усвідомлюючи суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, та його попередню процесуальну поведінку, що ОСОБА_6 вже перебував у розшуку, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 , а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання доцільності продовження обвинуваченомуОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, колегія суддів не встановила.

До того ж, суд визначив розмір застави з метою забезпечення виконання обвинуваченим відповідних обов`язків, який може бути внесений в будь-який момент як обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою, тобто суд розглянув можливість застосування до ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу.

Враховуючи наведене, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, що є змістом апеляційної вимоги захисника, принаймні на цій стадії судового розгляду, колегія суддів не вбачає.

За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року є законною та обґрунтованою, а отже, апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , до 13 жовтня 2024 року включно, та визначено ОСОБА_6 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3