Постанова

від 22.10.2024 по справі 200/3253/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року справа №200/3253/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 200/3253/24 (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 57 614,03 грн та пеню у розмірі 391,85 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до інформації з Пенсійного фонду України про створення відповідачем кількості робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у 2023 році становила 39 осіб.

Таким чином, згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні у відповідача у 2023 році повинно бути працевлаштовано 2 особи з інвалідністю, проте фактично працювала лише одна.

Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, що є підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 57 614,03 грн та пеню у розмірі 391,85 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

28 лютого 2022 року підприємством видано наказ № 20 про призупинення роботи підприємства у зв`язку з військовими діями безпосередньо на території с. Новомихайлівка і небезпекою для життя і здоров`я робітників.

З березня 2022 року почалася масова евакуація населення села і з кінця серпня 2022 року на територію села, де розташовано підприємство в`їзд заборонено, а в подальшому територія с. Новомихайлівка, як і землі Новомихайлівської сільської ради окуповані Російською Федерацією.

Таким чином, підприємство фактично перебувало у простої в розумінні ст. 34 КЗпП України.

Санкції за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, можуть бути застосовані лише у разі використання найманої праці.

Втім, підприємство перебуває у простої, а тому наймана праця не використовувалась, що свідчить про відсутність підстав для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту ociб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13492430), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас, зареєстрований як юридична особа та має ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 36810547), є платником страхових внесків, юридична адреса: 85651, Донецька обл., Покровський р-н, Мар`їнська ТГ, с. Єлизаветівка, вул. Центральна, 39-а.

З відомостей з Централізованої бази даних з проблем інвалідності встановлено що:

станом на січень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 65 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 3 особи;

станом на лютий 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 65 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 3 особи;

станом на березень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 28 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на квітень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 65 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на травень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 65 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на червень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 28 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на липень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 25 осіб, середньооблікова кількість працівників - 25 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на серпень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 25 осіб, середньооблікова кількість працівників - 25 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на вересень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 25 осіб, середньооблікова кількість працівників - 25 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0 осіб;

станом на жовтень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 25 осіб, середньооблікова кількість працівників - 25 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0 осіб;

станом на листопад 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 25 осіб, середньооблікова кількість працівників - 25 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0 осіб;

станом на грудень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 25 осіб, середньооблікова кількість працівників - 25 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0 осіб.

Отже, середньооблікова кількість штатних працівників за 2023 рік становила 39 працівників, кількість осіб з інвалідністю, які мали бути працевлаштовані у звітному періоді - 2 особи.

Листом від 03 травня 2024 року, який був надісланий на запит позивача, представник Донецького обласного центру зайнятості повідомив, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості відповідачем звіти форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю у 2023 році не надавались.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила у розмірі 57 614,03 грн.

Відповідно до розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році нарахована пеня в розмірі у розмірі 391,85 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що запроваджений на підприємстві з 01.03.2022 простій не звільняє відповідача від обов`язку дотримання ним нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, нормативно-правові акти України не містять норм щодо відсутності обов`язку або звільнення від відповідальності за недотримання нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю у разі простою підприємства, а введення воєнного стану та окупація села, де розташоване підприємство відповідача, не є законодавчо визначеною підставою для скасування обов`язку подавати відповідну звітність.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині першій статті 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Разом з тим, законом передбачено випадки коли суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Загальні засади відповідальності учасників господарський відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 розділу V Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами частини першої статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі статті 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Відповідач повинен створити робочі місця для осіб з інвалідністю та повідомити про їх наявність, та працевлаштовувати таких осіб.

Механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю визначено Порядком надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 553 (далі Порядок № 553).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Інформацію про оприлюднені на Єдиному порталі вакансій державної служби оголошення про проведення конкурсів на посади державної служби, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, НАДС подає до державної служби зайнятості шляхом інформаційного обміну.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 553 інформація, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, може надаватися роботодавцем центру зайнятості в електронній (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).

В 2022 році наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі Порядок)

Відповідно до пункту 1.6 Порядку роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця (п. 1.7 Порядку).

Згідно з пунктом 1.8 Порядку роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що законодавством не встановлено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, але передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Водночас, актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць та перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й).

Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, та в подальшому фахівцями центру зайнятості за результатами проведеної актуалізації не встановлено змін по актуальних вакансіях, зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН, і роботодавець не повідомляв центр зайнятості про закриття вакансії(й), він вважається таким, що вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу щодо подання звітності форми № 3-ПН у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії.

Крім того, листом від 03 травня 2024 року, який надісланий на запит позивача, представник Донецького обласного центру зайнятості повідомив, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості відповідачем звіти форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для осіб з інвалідністю у 2023 році не надавались.

Матеріали справи свідчать, що в 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ Агропрод-Донбас становила 39 осіб.

Отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до ст. 19 Закону № 875, становить 2 особи, однак у відповідача працевлаштовано 1 особу з інвалідністю.

Таким чином, у 2023 році відповідачем не було створено одне робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю та не подано до відповідного центру зайнятості звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Зазначене свідчить про невиконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у повному обсязі, відповідно до нормативу, встановленого статтею 19 Закону № 875 та не інформування центру зайнятості про наявність робочих місць на підприємстві та потребу у направленні центром зайнятості особи з інвалідністю для працевлаштування.

З огляду на вищевикладене позивачем правильно застосовані до відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю у кількості 1 робочого місця в розмірі 57 614,03 грн, пеня в розмірі 391,85 грн.

Є безпідставним посилання апелянта на запровадження на підприємстві простою з 01.03.2022, оскільки його встановлення не звільняє відповідача від обов`язку дотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, відповідно до частини першої статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Також, нормативно-правові акти України не містять норм щодо відсутності обов`язку або звільнення від відповідальності за недотримання нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю у разі простою підприємства.

Суд першої інстанції правильно не врахував доводи відповідача щодо того, що наразі на підприємстві працює 25 осіб, а тому норматив на працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа, оскільки така позиція є помилковою, адже середньооблікова кількість штатних працівників за рік обчислюється підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та діленням одержаної суми на 12. Крім того, до облікової кількості включаються штатні працівники, які: фактично з`явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою.

Також нормативно-правовими актами не встановлено скасування обов`язку відповідача подавати відповідну звітність в разі введення воєнного стану та окупація села, де розташоване підприємство.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агропрод-Донбас на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 200/3253/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 200/3253/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 22 жовтня 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв