Ухвала

від 22.10.2024 по справі 520/37413/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2024 р. Справа № 520/37413/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/37413/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД"

до Одеської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

На рішення суду Одеською митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 апеляційна скарга залишена без руху, в зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відповідачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

17.10.2024 Одеська митниця подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому вказала, що вперше апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Повторно апеляційну скаргу подано у розумний строк з моменту повернення апеляційної скарги. Просить врахувати, що відповідно до рекомендацій Ради суддів України 02.03.2022 на період дії воєнного стану в країні процесуальні строки продовжуються до закінчення воєнного стану. Вказує на відсутність коштів для сплати судового збору та вжиття заходів для його сплати, в підтвердження чого надає витяг з виписки Одеської митниці про відсутність коштів на рахунку за 01.08.2024, 25.07.2024, 11.08.2024, 12.08.2024, 21.07.2024. Просить, строк на апеляційне оскарження поновити.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 10.06.2024.

Апеляційна скарга подана вперше 09.07.2024, в строки встановлені ст. 295 КАС України, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024 повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору та отримана ним 12.08.2024 о 23:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".

27.09.2024 Одеською митницею повторно подано апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

В якості підстав поважності пропуску строку, скаржник посилається на відсутність фінансування для сплати судового збору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.6 ч.5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Колегія суддів вказує, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що митний орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Колегією суддів встановлено, що первинну апеляційну скаргу, подану Одеською митницею, повернуто заявнику 12.08.2024 ухвалою апеляційного суду, 19.09.2024 скаржником сплачено судовий збір та 27.09.2024 повторно подано апеляційну скаргу.

Апелянтом не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги як в період з 12.08.2024 (з дня повернення апеляційної скарги) по 27.09.2024 (день повторної подачі апеляційної скарги), так і з дня сплати судового збору - 19.09.2024 по 27.09.2024 (день повторного звернення з апеляційною скаргою).

Колегія суддів зазначає, що до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апелянтом не надано доказів , які б підтверджували, що саме тимчасові обмеження, події чи обставини, які не залежали від волі та дій відповідача, стали перешкодою, унеможливили подання апеляційної скарги після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги у найкоротший строк.

Повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося більше ніж через місяць з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Причин, які позбавляли Митницю можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Посилання скаржника на рекомендації Ради суддів від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діє по теперішній час.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Отже, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Разом з тим, всупереч вимогам статті 77 КАС України, заявником не доведено, що запровадження воєнного стану є безумовною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 та унеможливило подання апеляційної скарги у визначений законодавством строк.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносились.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Надані апелянтом документи свідчать про вчинення ним дій щодо сплати судового збору, проте жодних доказів наявності об`єктивно непереборних обставин, які не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з 19.09.2024 (дня сплати судового збору) по 27.09.2024 (день повторної подачі апеляційної скарги) апелянтом не надано.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/37413/23 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024по справі № 520/37413/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова В.Б. Русанова