Ухвала

від 21.10.2024 по справі 420/30553/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2024 р. Справа № 420/30553/23

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Утільвторпром" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 р. позов ТОВ "Утільвторпром" задоволено.

На зазначене рішення суду ГУ ДПС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та пропуску строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому апелянт просить

Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання зазначає про відсутність фінансування на сплату судового збору. Натомість будь-яких клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин пропуску строку апелянтом не надано.

Надаючи оцінку доводам апелянта колегія суддів приходить до наступного.

Приписами ч.1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

У відповідності до ч.2,6 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обов`язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений пп. 2 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, суб`єкт владних повноважень, який звертається до суду апеляційної інстанції, повинен дотримуватись вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від нього дії для виконання такого обов`язку, в тому числі щодо організації своєчасної сплати судового збору у випадку наміру оскаржити судове рішення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відтак, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Враховуючи положення КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та зловживання процесуальними правами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у податкового органу було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а апелянтом, в свою чергу, не надано доказів зазначених в клопотанні обставин, а відтак клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає

В свою чергу, як вже зазначалося, апелянтом вимоги ухвали в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не виконані, будь-яких заяв та клопотань не подано.

Водночас, судом, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, надано оцінку доводам апелянта в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, які ним зазначено в апеляційній скарзі та вказано, що доказів на підтвердження відсутності у ГУ ДПС в Одеській області бюджетних асигнувань зі сплати судового збору протягом встановленого положеннями ст.295 КАС України процесуального строку, до апеляційної скарги не додано, як і не надано на виконання вимог ухвали суду.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що ГУ ДПС в Одеській області вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Однак, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2024, копію якої скаржник отримав через підсистему Електронний суд 15.08.2024, скарга була повернута скаржнику.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення.

Суд знов звертає увагу скаржника, що в даному випадку повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулося після спливу майже півтора місяці з моменту отримання скаржником копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги, що не може вважатися повторним зверненням до суду без невиправданих затримок та зайвих зволікань.

При цьому, загальний строк, що сплинув з дня отримання відповідачем оскаржуваного судового рішення (рішення суду 1 інстанції від 13.05.2024 року отримано відповідачем 13.05.2024 року) і до дня звернення з цією апеляційною скаргою повторно (10.09.2024 року) становить майже чотири місяці, що значно виходить за межі встановленого у статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Вчасна первинна подача апеляційної скарги, не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк.

Судом встановлено, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлено невиконанням скаржником вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

При цьому, як знов зазначає скаржник у клопотанні про продовження строку, неможливість своєчасної сплати відповідачем судового збору пов`язана із відсутністю фінансування в умовах воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади або підставою для продовження такого строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у податкового органу було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а апелянтом, в свою чергу, не надано доказів зазначених в клопотанні обставин та клопотання про поновлення строку апелянтом не подано та про інші поважні причини пропуску строку не зазначено.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.

Головуюча суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова