Постанова

від 21.10.2024 по справі 420/2023/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2023/24

Категорія:108020000Головуючий в 1 інстанції: Хомякова В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 16.04.2024р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФОНД" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "АГРО ФОНД" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про:

-визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби, про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2024 року UA500370/2024/000001/1;

-визнання протиправною та скасування картки відмови Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, №UA 500370/2024/000007, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

-стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь ТОВ "Агро Фонд" суму судових витрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просить позов задовольнити повністю.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при проведенні у відповідності до положень ст. 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог МК України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача доводила, що у повній відповідності з ч.5 ст. 54 МК України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджуав, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводила, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийнято митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позов ТОВ "АГРО ФОНД" задоволено.

Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2024 року UA500370/2024/000001/1.

Визнано противоправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500370/2024/000007.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "АГРО ФОНД" 30 280 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

-метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару, якості та репутації на ринку.

У відзиві ТОВ "АГРО ФОНД" на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому відсутні підстави про задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ТОВ "Агро Фонд" зареєстроване як юридична особа з 17 березня 2014 року.

27 листопада 2023 року між ТОВ "Агро Фонд" (Україна) та ENERGY EG CO (Арабська республіка Єгипет) було укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №508-002UKE/23. За даним договором, покупець погоджується купити, а продавець погоджується продати товар: харчова сіль 0,9мм та 1,2 мм. Походження Єгипет. Упаковка: 1. Мішки місткістю 50 кг кожен, кількість 2200(+/-5%), розмір помолу 0,9мм., ціна 68 USD за метричну тону CIF. 2. Біг беги ємністю 1250 тони кожен, кількістб 2000 тон (+/-5%), Загальна кількість товару: 4200 тон (+/-5%). Відправник: ENERGY EG CO. Ezbt Allahm Beside EL Hattab Mosque, Damietta, Egypt Postal Code: 34517. Вантажоодержувач: ТОВ «АГРО ФОНД», Україна. Умови поставки: CIF порт Ізмаїл, Україна (Інкотермс 2020). Порт завантаження: будь-який порт Єгипту. Порт розвантаження: порт Ізмаїл, Україна.

Відповідно п.8 "Оплата" договору передбачено, що оплата товарів за цим договором здійснюється за допомогою безвідкличного непідтвердженого акредитива (L/C), виданого банком покупця на загальну вартість товару, а саме, на суму 279 600 доларів США (з допустимим відхиленням +/-5%) протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання договору на користь продавця.

28 грудня 2023 року сторонами погоджено та підписано додаткову угоду №1 до договору №508-002UKE/23 від 27 листопада 2023 року, відповідно до якої, у ході ділових переговорів між покупцем та продавцем, сторони дійшли згоди внести наступні зміни договору №508-002UKE/23:

1. абз.2 п.2.3.1. викласти в наступній редакції: "Кількість: 2300 тон (+/-5%)".

2. абз.2 п.2.3.2. викласти в наступній редакції: "Кількість: 2200 тон (+/-5%)".

3. п.4 викласти в наступні редакції: "Загальна кількість Товару: 4500 (+/-5%)".

4. п.8 доповнити пп.8.2. наступного змісту: "8.2. У випадку поставки продавцем товару, загальна вартість якого буде перевищувати суму за виданим акредитивом, остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 3 днів шляхом банківського переказу на рахунок продавця, який зазначений в розділі контракту "Банк Продавця" після отримання покупцем оригіналів товаросупровідних документів".

Відповідно п.8.1. договору, оплата за акредитивом буде здійснена після пред`явлення продавцем наступних документів до виконуючого банку: комерційний рахунок-фактура з підписом і печаткою продавця та виданий на ім`я покупця 1 оригінал, 1 копія; страховий поліс на 110% вартості товару, оформлений страховою компанією на ім`я покупця та такий, що покриває всі ризики 1 оригінал, 1 копія; повний комплект коносаментів (чистий бортовий коносамент, з позначкою "freight prepaid" або "freight payable as per charter party"), виданий на ім`я покупця 3 оригінали, 3 необоротні копії; декларація продавця із зазначенням походження товару або сертифікат походження товару, виданий Єгипетською торговою палатою 1 оригінал, 1 копія; сертифікат здоров`я, виданий уповноваженим державним органом Єгипту 1 оригінал, 1 копія; сертифікат SGS із підтвердженням того, що вантаж, придбаний за цим договором, відповідатиме всім специфікаціям якості вантажу та сертифікат ваги (Draft Survey) 1 оригінал, 1 копія.

На виконання умов договору та відповідно до коносамента (B/L) №1 від 27 грудня 2023 року продавцем (вантажовідправником) проведено поставку покупцеві (вантажоодержувачу) товару: харчова рафінована сіль: в 1840 Jumbo Bags, вага Брутто 2304,42 тон, Вага нетто 2300 тон; харчова рафінована сіль: в мішках (50 кг) 1833 Sling Bags, вага брутто 2206,28 тон, вага нетто 2200 тон.

10 січня 2024 року TOB "Авента Ексіма", діючи в інтересах ТОВ "Агро Фонд" на підставі договору №А77-23 від 29 травня 2023 року, звернулось до відповідача з МД 24UA500370000223U2 від 10 січня 2024 року у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару сіль столова придатна для споживання людьми у вигляді кристалів, із масовою часткою хлористого натрію 99,53%. Не містить домішки які запобігають агломерації: Soft refined food grade salt 2300 тонн, 1840 біг-бегів; Soft refined food grade salt 2200 тонн, 1833 біг бегів, загальна маса 4 500 кг (нетто), країна виробництва Єгипет, виробник ENERGY EG CO., Єгипет із зазначенням митної вартості товару за ціною договору.

До митної декларації було додано: Зовнішньоекономічний договір №508-002 UKE/23 від 27 листопада 2023 року; додаткова угода №1 від 28 грудня 2023 року до договору №ПОС:508-002 UKE/23 від 27 листопада 2023 року; коносамент (bill of lading) №1 від 27 грудня 2023 року; рахунок (invoice) №50 від 19 грудня 2023 року; пакувальний лист (packing list) від 19 грудня 2023 року; вантажна відомість (Cargo Manifest); сертифікат про походження товару (Certificate of origin) А 0682563 сертифікат здоров`я (Certificate under health supervision); сертифікат аналізу (Sertificate of analysis) №24010100FС; копія митної декларації країни відправлення від 01 січня 2024 року; картка рахунку ТОВ "Агро Фонд" №632 за 24 жовтня 2023 року 31 жовтня 2023 року; декларація суднового агента від 04 грудня 2023 року.

10 січня 2024 року позивачем було отримано повідомлення від відповідача про надання додаткових документів.

11 січня 2024 року за вих.№268 TOB "Авента Ексіма" надано додаткові письмові пояснення та документи, зокрема: цінова пропозиція (Price List) від 02 листопада 2023 року, картка рахунку 632 за 24 жовтня 2023 року 31 жовтня 2023 року.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000007.

Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000001/1 від 11 січня 2024 року, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 1, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи підставою прийняття оскаржуваного рішення від 11 січня 2024 року UA500370/2024/000001/1 слугувало встановлені митним органом в поданих документах розбіжності викладені у графі 33, а саме:

1) відповідно до пп."в" п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5.1 контракту товар доставляється в упаковці, яка повинна відповідати технічним вимогам для забезпечення захисту товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) відповідно п.6 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27 листопада 2023 року №508-002UКЕ/23, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів не пронумеровані, не підписані сторонами договору, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки;

4) подано доповнення №1 від 28 грудня 2023 року до зовнішньоекономічного договору від 27 листопада 2023 року №508-002иКБ/23, перший аркуш якого не пронумерований та не підписаний сторонами договору, підписи та печатки сторін знаходяться на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки;

5) у поданих документах наявна копія декларації країни відправлення, проте без перекладу, що не дає змогу використати його під час митного оформлення;

6) умови поставки товару передбачають наявність фрахту вантажу, проте декларантом не надано жодного документа, який підтверджує факт фрахтування.

Щодо твердження відповідача про відсутність інформації про вартість упаковки, колегія суддів вказує наступне.

Згідно умов п.2.3 Договору, ціни, зазначені в договорі, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Таким чином, згідно зовнішньоекономічного договору ціна імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, та позивачем жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за правилами ч.10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару, та відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості. Відповідач мав всі необхідні відомості та документи, що містили дані про таку складову митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а саме дані про те, що вартість упаковки та робіт з пакування були включені постачальником до ціни товару та додатковому відшкодування з боку позивача не підлягали. Вказані вище дані з посиланням на положення договору, у тому числі, були зазначені в листі декларанта.

Отже, згідно з положеннями п.1 ч.10 ст. 58 МК України такі витрати не потребують окремого документального підтвердження, та відповідно посилання митного органу на необхідність відокремлення вартості пакування від вартості товару для правильного визначення митної вартості ввезеного позивачем товару, на думку колегії суддів, є безпідставним.

Щодо посилань митниці на п.6 ч.10 ст. 58 МК України, відповідно до якого при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, та про відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) даних щодо такої складової митної вартості товару та фрахтування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п.4 договору, умовами поставки з CIF порт Ізмаїл, Україна. Згідно правил Інкотермс 2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Таким чином, CIF порт Ізмаїл означає, що портом призначення є саме м. Ізмаїл і за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення транспортування товару (оплати фрахту) до порту відвантаження та страхування проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, тобто вартість страхування та транспортування включається до ціни товару. А отже, така підстава, як не надання документів на підтвердження вартості витрат на навантаження оцінювальних товарів, пов`язаних із транспортування до борту судна у порту вивезення країни виробника товару є безпідставною.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи відповідача про встановлення ознак підробки зовнішньоекономічного договору від 27 листопада 2023 року №508-002UKE/23, та доповнення №1 від 28 грудня 2023 року до нього, оскільки матеріали справи не містять належних доказів вказаних тверджень відповідача.

При цьому, колегія суддів враховує, що договір №508-002UKE/23 укладений між ТОВ "Агро Фонд" та ENERGY EG CO. 27 листопада 2023 року, за допомогою електронної пошти, що не суперечить діючому законодавству. В свою чергу, згідно п.15 вказаного договору, він підписується за допомогою факту/електронної пошти/оригінали документів мають рівний статус згідно із законодавством, мають місцеве значення та дійсні протягом 3 місяців з дати Договору. Згідно п.16 договору, передбачено, що підписані належним чином сторонами факсимільні чи скановані (та направлені кожною зі сторін одна одній електронною поштою) копії договору і додатків до нього мають юридичну силу до моменту наступного надання оригіналів.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що вимоги митного органу щодо нумерації аркушів договору та додатку до нього не базуються на конкретному нормативно-правовому акті, а тому не є обов`язковими.

Колегія суддів також зазначає, що подання декларантом декларації країни відправлення також не є обов`язковим для митного оформлення.

Окрім того, відповідно п.2 ч.2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими ст.ст. 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (п.2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18) дійшов аналогічних висновків.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2024 року №UA500370/2024/000001/1 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 10 січня 2024 року №24UA500370000223U2.

В той же час, колегія суддів наголошує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив МД від 10 січня 2024 року №24UA500370000223U2 однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Недоліки, на які вказав митний орган у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування другорядного методу при визначенні митної вартості відповідно. Витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними.

Згідно ч.5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегія суддів також враховує, що митницею не надано доказів, на підставі яких визначено митну вартість товару в оскаржуваному рішенні, не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст. 57 МК України, у зв`язку з чим, відповідачем не обґрунтовано застосування методу визначення митної вартості товару за ціною подібних (аналогічних) товарів.

В свою чергу, відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Митний орган не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У спірному рішенні про коригування митної вартості сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Таким чином, контролюючий орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2024 року UA 500370/2024/000001/1 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Агро Фонд".

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.