Ухвала

від 22.10.2024 по справі 120/447/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 120/447/24

22 жовтня 2024 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНТРІТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 жовтня 2024 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

21 жовтня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та запровадженням воєнного стану.

Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору в межах даного клопотання.

Разом з цим, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

«…»

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 року 3891-IX затверджено Указ Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Суд зазначає, що ч.2 ст.169 КАС України регламентовано, що строк, наданий на усунення недоліків, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки ухвалою від 09.10.2024 надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів, суд вважає, що продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не має його перевищувати.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору.

Продовжити Головному управлінню ДПС у Вінницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Драчук Т. О.