П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 676/2695/24
Головуючий у 1-й інстанції: Шевцова Л.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
22 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне провопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
В С Т А Н О В И В :
а квітні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області (відповідача), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне провопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 16.07.2024 позов задовольнив частково. Звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП за постановою серії ЕНА № 1766680 від 28.03.2024 року на підставі ст. 22 КУпАП та обмежився усним зауваженням.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП суд першої інстанції перебрав повноваження органу виконавчої влади та виніс рішення, яке суперечить вимогам ст. 284 КУпАП.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не містить посилань на факти, а рішення суду першої інстанції не містить складу адміністративного правопорушення.
Також вважає, що оскільки рішенням суду першої інстанції встановлено його невинуватість, суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позову щодо усного зауваження.
В судовому засіданні позивач підтримав свої оводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу..
Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з постановою серії ЕНА № 1766680 від 28.03.2024 року, винесеною інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області, старшим лейтенантом поліції Хрипливим Володимиром Володимировичем, відносно позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП, а саме за те, що 28.03.2024 року о 14 год. 20хв. в селі Атаки, на автодорозі Н-03, 304 км, було зупинено транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.4а Правил дорожнього руху України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ст.16 Закон України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до п. 2.1 «а», «б» Правил дорожнього руху України (ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Згідно із п.2.4 "а" ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Пунктом першим частини першої статті 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено право поліцейського зупинити транспортний засіб в разі, якщо водій порушив правила дорожнього руху.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка немає при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена відповідними частинами 1, 2, 3, 4, 6, 7 ст.122, ч. ч. 1, 2, 4 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із положеннями ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка доведена в законний спосіб.
В розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст.73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.74 КАС України).
Колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що оскільки данні позивача прописані в постанові, тому ОСОБА_2 надав документи для перевірки на транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого він є, та із посиланням на приписи ст. 22 КпАП України, враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення та особу порушника, та те, що на його утриманні знаходиться четверо дітей, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням..
Разом з тим, матеріали справи містять відеозапис із нагрудної камери поліцейського, з якого встановлено, що позивач не пред`явив поліцейському будь-які документи.
При цьому, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КупАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, належить органам Національної поліції та відноситься до дискреційних повноважень останніх.
Тому Суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Вказане знаходить своє відображення в постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №214/2517/17.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Чернівецькій області задовольнити повністю.
Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволення позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122484322 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Смілянець Е. С.
Адміністративне
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
Шевцова Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні