Постанова

від 22.10.2024 по справі 462/6019/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 462/6019/24 пров. № А/857/23135/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 вересня 2024 року у справі №462/6019/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

суддя в 1-й інстанції Гедз Б.М.,

дата ухвалення рішення 03.09.2024,

місце ухвалення рішення не зазначено,

дата складання повного тексту рішення не зазначено, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( далі апелянт, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач, управління Держпраці), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № Х/ЛВ/18032/088/НП/ПТ/ПС, яка винесена головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 15 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн за ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №3Х/ЛВ/18032/088/НП/ПТ/ПС від 15.07.2024, головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн. Вважає прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправним, оскільки твердження державного інспектора, викладені в Акті про неможливість проведення заходу державного контролю від 26.06.2024 з підстав ненадання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю), не відповідають дійсності. Також, жодних перешкод зі сторони позивача під час здійснення заходу державного контролю головному державному інспектору Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_2 не вчинялося, а всі вимоги, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення виконано.

Зазначає, що 21.06.2024 його, як директора ДКП «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» (далі також ДКП «ЛЕПЗПіП») головним державним інспектором відділу з питань праці було повідомлено у телефонному режимі про те, що надана ним на виконання Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 09.11.2023 відповідь із доданими до неї документами є недостатньою, у зв`язку із чим чергова позапланова перевірка на підприємстві відбудеться 25.06.2024. Однак, з 24.06.2024 по 05.07.2024 був відсутній на роботі у зв`язку із перебуванням у стані тимчасової непрацездатності, про що повідомив працівників охорони підприємства. Отримані 25.06.2024 на свій особистий мобільний телефон у застосунку «Viber» фотокопію направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та Вимогу про надання документів переглянув у липні, після одужання та повернення на роботу.

08.07.2024 отримавши паперовий примірник направлення від 24.06.2024 та вимоги про надання документів від 25.06.2024, на виконання вимоги рекомендованим листом 11.07.2024 надіслав копії документів відповідно до Переліку вимоги разом із документами на підтвердження перебування на листку тимчасової непрацездатності. Однак, скероване ним поштове відправлення так і не було забрано уповноваженими особами Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці з поштового відділення, натомість 23.07.2024 ним отримано протокол про адміністративне правопорушення від 15.07.2024 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2024, якою постановлено про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП.

Просив позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2024 у справі №462/6019/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення даного спору та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 04.09.2024 від секретаря судових засідань позивач отримав рішення у справі №462/6019/24 датовано 03.09.2024, у якому серед іншого вказано, що таке може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Тобто суд першої інстанції, як вказує апелянт, двічі обмежив його в процесуальних правах строках на оскарження судового рішення.

Також наголошено, що фото направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та вимогу про надання документів на його мобільний застосунок надіслано 25.06.2024, а не до початку позапланового заходу і переглянуто позивачем у липні, коли він після одужання вийшов на роботу.

08.07.2024 позивач, коли вийшов на роботу після тимчасової непрацездатності, отримав паперові копії електронних документів направлення, вимоги, листа від 27.06.2024 про виклик для складення протоколу про адміністративне правопорушення, акт про неможливість проведення заходу державного контролю.

11.07.2024, після виходу на роботу після одужання, на виконання вимоги про надання документів позивач скерував копії документів, відповідно до переліку вимоги та пояснення для складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також інформаційні довідки про період непрацездатності.

Позивач до 15.07.2024, тобто, до складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, повідомляв та нарочно надав копію супровідного листа з квитанціями про відправлення витребуваних документів.

Згідно з повідомленням «Укрпошти» відповідач не забрав з відділення поштового зв`язку відповідного поштового відправлення, яке перебувало там з 12.07.2024.

Вважає, що відповідач був зобов`язаний забрати витребувані документи та пояснення у справі для всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обстави справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю по прийняттю законного рішення (ст. 251 КУпАП).

Позивач не міг передбачити, що коли його повідомлять в телефонному режимі про чергову позапланову перевірку на підприємстві на 25.06.2024, його стан здоров`я значно погіршиться.

Зауважив, що з лютого 2024 року посада головного інженера підприємства, який є першим заступником керівника і виконує обов`язки керівника за його відсутності, є вакантною.

На підприємстві встановлено дводенний робочий день (понеділок та вівторок), що було відомо відповідачу, однак днем проведення перевірки -25.06 по 26.06.2024 (вівторок та середа).

Зауважено, що покликання суду першої інстанції на позицію Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №500/1647/22 не є аналогічними, оскільки у вказаній справі безпосередня відсутність керівника підприємства зумовлена через санаторно-курортне лікування, який не бажає покладати виконання обов`язків на час його відсутності на іншу особу, при цьому дистанційно керуючи підприємством.

Наголошено, що відповідач мав можливість і міг взяти необхідні документи у бухгалтера підприємства, оскільки таке практикувалося при попередніх перевірках.

Всі матеріали справи суперечать складу диспозиції ст. 186-6 КУпАП, ґрунтуються на припущеннях та повністю суперечать іншим доказам, які були долучені до цього позову.

З позиції апелянта, повністю доведено, що відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, та провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Апелянт просив скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2024 у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Зазначено, що Міжрегіональним управлінням дотримано встановленим чинним законодавством процедуру здійснення державного нагляду (контролю). Акцентував увагу на подібності спірних правовідносин тим, які досліджувалися Верховним Судом у справі №500/1647/22.

Вказав, що позивач безпідставно не допустив працівників відповідача до проведення перевірки.

Стан тимчасової непрацездатності позивача не звільняє підприємство від обов`язку забезпечити належні умови для проведення перевірки та надання необхідних документів, а невжиття відповідних заходів повинно розцінювалося як створення перешкод для діяльності відповідача та тягнути за собою відповідальність згідно зі ст. 188-6 КУпАП.

Позивач у тексті позовної заяви сам підтверджує факт попереднього повідомлення про майбутню перевірку. З`ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, суд повинен також зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення чи інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови.

Таким чином, дії позивача щодо невиконання вимоги про надання документів №ЗХ/ЛВ/18032/088/НД є протиправними та такими, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП, а рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2024 у цій справі - законним та обгрунтованим.

Відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, просив рішення суду першої інстанції - скасувати, а його позовні вимоги - задовольнити.

Представники відповідача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-якого допущення порушень передбаченої законом процедури здійснення та документального оформлення позапланового заходу державного контролю судом не встановлено.

Позивач, покликаючись на відсутність факту створення з його сторони будь-яких перешкод для проведення позапланової перевірки, оскільки на час такої перевірки перебував у стані тимчасової непрацездатності, в той же час жодним чином не довів належними та допустимими доказами, у разі неможливості самостійного виконання обов`язків за своєю посадою, факту вжиття ним всіх заходів як керівника для вирішення питання свого тимчасового заступництва іншим працівником підприємства.

Суд першої інстанції погодився з позицією відповідача про те, що позивач завчасно був належним чином проінформований про майбутню перевірку, а тому тимчасова непрацездатність позивача не звільняли підприємство від обов`язку забезпечити належні умови для проведення перевірки та надання документів, необхідних для її проведення.

Позивач, маючи обов`язок забезпечити проведення перевірки, не здійснив жодних дій для її належного проведення, зокрема не визначив відповідальних осіб, які б на виконання вимог статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», забезпечили належне проведення перевірки та надали відповідні документи, пояснення, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Безпосередня відсутність керівника на підприємстві через лікування, який не бажає покладати виконання обов`язків на час його відсутності на іншу особу, при цьому дистанційно керуючи підприємством, не може позбавляти відповідні контролюючі органи виконувати своєчасно і у повному обсязі свої функції, визначені законодавством.

У даному випадку, за відсутності відомостей про вжиття позивачем заходів для уповноваження відповідальних осіб на час своєї тимчасової відсутності, на виконання покладених на нього обов`язків керівника, зокрема в частині забезпечення умов проведення перевірки, в тому числі шляхом представлення необхідних документів та інформації, за відсутності доказів, що внутрішніми розпорядчими документами не передбачено виконання обов`язків іншою особою на час відсутності керівника, суд приходить до висновку, що тимчасова непрацездатність позивача, за доведеності факту його завчасного повідомлення про проведення перевірки, не звільняє його від виконання, покладених на нього законом обов`язків та не може слугувати поважною причиною для невиконання у визначені строки вимоги контролюючих органів, зокрема не надання відповідних документів/інформації, що у свою чергу позбавило орган контролю можливості належним чином реалізувати свої повноваження щодо здійснення перевірки за звернення особи про порушення роботодавцем законодавства про працю, тобто фактично створивши перешкоди у проведенні перевірки.

Із врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 3Х/ЛВ/18032/088/НП/ПТ/ПС, яка винесена головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 15.07.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн за ст. 188-6 КУпАП слід залишити без задоволення.

Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що державне комерційне підприємство «Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування» зареєстроване 11.05.1994, код ЄДРПОУ 03187714, керівник - ОСОБА_1 .

За змістом окремого доручення Голови державної служби України з питань праці від 23.04.2024 зобов`язано керівників міжрегіональних територіальних органів Держпраці забезпечити, зокрема, за наявності підстав, проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та законодавства про працю в частині дотримання строків та першочерговості виплати заробітної плати на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб підприємців, відносно яких наявна інформація про порушення строків виплати заробітної плати більш як на один місяць; забезпечити здійснення контролю за виконанням приписів про усунення виявлених порушень, внесених за результатами попередніх заходів, проведених у 2023 році та І кварталі 2024 року, та у подальшому у місячний строк з дня закінчення терміну їх виконання (стосовно яких відсутня інформація про їх виконання або які не виконано).

09.11.2023 відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/33734/088П, відповідно до якого зобов`язано позивача усунути порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю, викладені у відповідному приписі до 07.05.2024. Про виконання цього припису у визначені в ньому строки зобов`язано надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Примірник вказаного припису отримав ОСОБА_1 09.11.2023.

Наказом «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки ДКП «ЛЕПЗПіП» призначено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання законодавства про працю в частині виконання вимог припису від 09.11.2023 у період з 25.06.2024 по 26.06.2024.

24.06.024 управлінням Держпраці сформовано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ЗХ/3.1/9914-24.

25.06.2024 відповідачем сформовано вимогу про надання документів №ЗХ/ЛВ/18032/088/НД, якою зобов`язано керівника ДКП «ЛЕПЗПіП» у строк до 10:30 26.06.2024 надати для проведення заходу контролю документи, визначені у вимозі.

26.06.2024 управлінням Держпраці складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ЗХ/ЛВ/33734/088-ЗХ/ЛВ/18032/П088/НП, у якому зафіксовано неможливість проведення відповідного заходу через ненадання інформації необхідної для проведення заходу державного контролю; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про охорону праці/працю, що містять інформацію/відомості з питань, що є предметом перевірки/інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів: вимога про надання документів від 25.06.2024, не надано необхідні документи для проведення заходу державного контролю, перелічені у п.п. 1, 2, 3 згаданої вимоги

08.07.2024 Р. Цяпалом начальнику Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці сформовано лист «Про надання документів» на виконання вимоги від 24.06.2024. У такому серед іншого повідомлено про те, що він у період з 24.06.2024 по 05.07.2024 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю був відсутній на роботі, інвалід війни, заборгованість щодо нього становить 205005 грн. Вказаний лист скеровано 11.07.2024 за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8, 79000, та 26.07.2024 такий повернуто відправнику.

27.06.2024 відповідачем скеровано лист директору ДКП «ЛЕПЗПіП» Р. Цяпалу «Про виклик на складення протоколу про адміністратине правопорушення за ст. 186-6 КУпАП та розгляд справи про адміністративне правопорушення», розгляд яких призначено на 15.07.2024

15.07.2024 управлінням Держпраці складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/18032/088/НП/ПТ про те, що ОСОБА_1 , директор ДКП «ЛЕПЗПіП» вчинив адміністративне правопорушення, виявлене 24.06.2024 під час проведення позапланової перевірки ДКП «ЛЕПЗПіП», з метою виконання вимог припису №ЗХ/ЛВ/33734/088/П від 09.11.2023, термін виконання всіз пунктів якого 07.05.2024, у ході якого встановлено невиконання вимог вказаного припису в частині порушення вимог законодавства про працю відповідальність за що передбачена ст. 188-6 КУпАП. Зазначено, що посадовими особами відповідача відповідно до направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 24.06.2024, об 11:50 год 25.06.2024 здійснено вихід за адресою місця провадження діяльності ДКП «ЛЕПЗПіП», яка вказана в детальній інформації про юридичну особу.

У зв`язку з відсутністю за вказаною адресою керівника (уповноваженої особи) ДКП «ЛЕПЗПіП» 25.06.2024 надіслано вимогу №ЗХ/ЛВ/18032/088/НД від 25.06.2024 на адресу ДКП «ЛЕПЗПіП» щодо надання первинних документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, необхідних для проведення позапланової перевірки, в термін до 16:00 год 26.06.2024.

Крім цього вимогу про надання документів надіслано на електронні засоби зв`язку через мобільний застосунок для дзвінків і обміну повідомленнями «Viber», мобільні номери директора ДКП «ЛЕПЗПіП» ОСОБА_1 та на номер, вказаний в ЄДР «Інформація для здійснення зв`язку».

У строк зазначений у вимозі ДКП «ЛЕПЗПіП» не надано жодних необхідних документів (інформації), що стосується предмету здійснення заходу, чим не виконано п.п. 1, 2, 3 вимоги.

Враховуючи викладене складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ЗХ/ЛВ/33734/088-ЗХ/ЛВ/18032/11088/НП від 26.06.2024.

У вказаному протоколі міститься відмітка про відмову від підпису позивача.

15.07.2024 відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/18032/088/НП/ПТ/ПС, якою притягнуто ОСОБА_1 , директора ДКП «ЛЕПЗПіП», до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи вказаний спір, колегія суддів керується таким.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Своєю чергою, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За приписами ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), відповідно до ч. 1 ст. 2 якого дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, державного нагляду (контролю) у сфері державних резервів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (частина 6 статті 2 Закону №877-V).

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону (ч. 7 ст. 2 Закону № 877-V).

Відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) (пункт 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V).

Частиною 6 ст. 6 Закону № 877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

Статтею 11 Закону №877-V передбачено обов`язки суб`єкта господарювання. Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та інше.

У статті 1 цього ж Закону визначено, що створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - це невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), відповідно до пункту другого якого в редакції, чинній станом на час проведення першого інспекційного відвідування (червень 2024 року), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 10 Порядку №823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, зокрема, ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

За змістом пункту 11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно з пунктом 14 Порядку №823 У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Пунктом 26 Порядку №823 передбачено право об`єкта інспекційного відвідування з оскарження вимоги.

Форма вимоги затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форм документів, що складаються Державною службою України з питань праці» №2161 від 27.10.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за №1280/35563.

Відповідно до приписів ст. 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегією суддів з`ясовано та позивачем не заперечувалося, що про інспекційне відвідування його повідомлено завчасно (21.06.2024), а також те, що до початку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у мобільний застосунок «Viber» направлення та Вимоги про надання документів № ЗХ/ЛВ/18032/О88/НД від 25.06.2024.

Як вірно встановлено судом першої інстанції зі змісту акта про неможливість проведення заходу державного контролю від 26.06.2024, захід державного контролю на ДКП «ЛЕПЗПіП» неможливо провести у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю); ненаданням для ознайомлення необхідних для проведення заходу державного нагляду (контролю)документів, перелічених у вимозі про надання документів від 25.06.2024.

Постановою головного державного інспектора Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 15.07.2024 у зв`язку із невиконанням ДКП «ЛЕПЗПіП» вимоги про надання документів №ЗХ/ЛВ/18032/О88/НД від 25.06.2024, ОСОБА_1 , директора ДКП «ЛЕПЗПіП» у справі про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/1802/088/НП/ПТ/ПС притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 188-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн.

Таким чином, як вірно установлено судом першої інстанції, будь-якого допущення порушень передбаченої законом процедури здійснення та документального оформлення позапланового заходу державного контролю судом не встановлено.

Колегія суддів зважає на покликання апелянта на перебування у період з 24.06.2024 по 05.07.2024 у стані тимчасової непрацездатності, однак тимчасова непрацездатність позивача не звільняла підприємство від обов`язку забезпечити належні умови для проведення перевірки та надання документів, необхідних для її проведення.

Слід особливу увагу звернути на те, що Законом №877-V не передбачено можливості продовження строку проведення позапланового заходу (два дні).

Обов`язки керівника може виконувати особа, яка відповідно до установчих документів на час тимчасової відсутності керівника виконує його функції.

Якщо установчими документами не передбачено покладення на іншу особу обов`язків керівника на випадок його відсутності, розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.

Колегія суддів зважає на аргументи апелянта щодо відсутності уповноваженої особи на підприємстві, яка б могла надати відповідні документи, однак зауважує, що відсутність такої особи, у час коли позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, не може позбавляти відповідні контролюючі органи виконувати своєчасно і у повному обсязі свої функції, визначені законодавством.

За відсутності відомостей про вжиття позивачем заходів для уповноваження відповідальних осіб на час своєї тимчасової відсутності, на виконання покладених на нього обов`язків керівника, зокрема в частині забезпечення умов проведення перевірки, в тому числі шляхом представлення необхідних документів та інформації, за відсутності доказів, що внутрішніми розпорядчими документами не передбачено виконання обов`язків іншою особою на час відсутності керівника, тимчасова непрацездатність позивача, за доведеності факту його завчасного повідомлення про проведення перевірки, не звільняє його від виконання, покладених на нього законом обов`язків та не може слугувати поважною причиною для невиконання у визначені строки вимоги контролюючих органів, зокрема не надання відповідних документів/інформації, тобто фактично створив перешкоди у проведенні перевірки.

Також колегією суддів з`ясовано, що бухгалтер підприємства знав про проведення перевірки, як повідомив позивач, мав необхідні документи, однак до перевіряючих не вийшов та не надав будь-яких документів.

Дійсно, позивач скеровував лист відповідачу від 11.07.2024, однак такий скеровано за невірною адресою на інше поштове відділення: 79000 замість НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. ст. 242 КАС України колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, згідно з якими процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими.

Тобто, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

Проаналізувавши викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції сформовано вірний висновок щодо подібності цих правовідносин в частині висновків щодо перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності та створення перешкод щодо проведення позапланового заходу контролю (нагляду) із позицією, відображеною у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №500/1647/22 від 19.01.2023.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що вимоги припису від 09.11.2023 станом на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення залишалися невиконаними у повному обсязі.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасуваня постанови по справі про адміністративне правопорушення №3Х/ЛВ/18032/088/НП/ПТ/ПС, яка винесена головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону Управління інспекційної діяльності у Львівській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 15.07.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн за ст. 188-6 КУпАП слід залишити без задоволення.

Щодо інших доводів апелянта суд зазначає, що вони спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 вересня 2024 року у справі №462/6019/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. І. Шинкар Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 22.10.24