Ухвала

від 22.10.2024 по справі 947/16890/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 947/16890/24

провадження № 2/947/3913/24

УХВАЛА

про призначення до розгляду в судовому засіданні з викликом

учасників справи питання щодо зміни порядку розгляду справи

22.10.2024 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:

головуючий - суддя Літвінова І.А.,

за участю секретаря суду Скоропуда С.О.,

ознайомившись із відзивом відповідача ОСОБА_1 на позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі № 947/16890/24 за позовом Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«КОРОЛЬОВА 31»до ОСОБА_1 простягнення заборгованості відкрито ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2024 року. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій, та на подання сторонами заяви по суті справи та з процесуальних питань.

Після постановлення вказаної ухвали, вирішення певних питань щодо подальшого провадження у справі судом відкладалися у зв`язку із надмірною завантаженістю по раніше призначеним справам, розгляду невідкладних справ, - як то санкцій та скарг у якості слідчого судді та вимушеним у цей період (за сімейними обставинами) виходом у тимчасові відпустки строком більш ніж на чотирнадцять днів.

Суд зазначає, що діючими нормами закону не передбачена можливість зупинення провадження у справі на час перебування у відпустці суддів. В свою чергу законодавець встановив захисну норму від порушення строків розгляду справи.

Так, у відповідності до частини сьомої статті 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Тривалість відпустки суддів не є закритою інформацією та може бути одержана заінтересованою особою, як у працівників апарату суду так і судді/помічника судді.

Позивач, як і інші учасники справи, з подібними запитами та заявами до суду та керівника апарату суду не звертались, скориставшись наданим їм правом на власний розсуд.

Щодо строків розгляду та подальшого провадження у цій справі суд зазначає наступне.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з частиною першоюстатті 3ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції Українивстановлено, щоКонституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

За приписамистатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задекларованестаттею 22 Конституції.

Законом України«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.

Частиною п`ятоюстатті 4 цього Кодексувстановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказанихзаяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищенестаттею 6 Європейської конвенції з прав людиниправо на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (LoboMachado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost-Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Суд констатує порушення у цивільній справі № 947/16890/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості процесуальних строків, визначенихстаттею 279 ЦПК України, але наголошує на пріоритетності встановлення судової процедури, яка повинна сприяти реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людинивключає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади;важливість справи для заявника.

Відповідно допункту 1 статті 6 Конвенції право насправедливийсудовий розгляд включає в себе право на доступ досудутаправонадоступдоправосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зістаттею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у цивільному процесі встановлена законом.

Відповідно до Закону України«Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї № 2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.

Згідно зстаттею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Судове рішення приймається суддею зважаючи на усі обставин справи.

За правилами частини першоїстатті 11ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виконуючи завдання цивільного судочинства та визначаючи у відповідності до статті 11 ЦПК України порядок здійснення подальшого провадження у цивільній справі № 947/16890/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд продовжує строк вчинення процесуальних дій з метою розгляду та вирішення заяв та клопотань, поданих учасниками справи.

Як встановлено, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про зміну порядку провадження у цивільній справі № 947/16890/24 на загальний позовний (вхід. №41041).

При вирішенні вказаного клопотання суд виходить з наступного.

За приписами пункту 8 частини третьої статті 274ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 277 ЦПК Українивизначено, - якщо відповідачв установлений судом строкподасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з частиною п`ятою статті 279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із змісту статей 277 та 279ЦПК України вбачається, що зміна порядку провадження у справі не є обов`язковою, на відміну від проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, при наявності відповідного клопотання однієї із сторін.

Вирішення питання щодо зміни порядку залежить від характеру спірних правовідносин та предмету доказування у справі, від з`ясування наскільки зміна порядку провадження вплине на повне та всебічне встановлення обставин справи.

Порядок розгляду заяв та клопотань регламентований статтею 222 ЦПК України, у відповідності до частини першої якої головуючий вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд дійшов до висновку про доцільність першочергового розгляду клопотання відповідача ОСОБА_1 про зміну порядку провадження у цивільній справі № 947/16890/24 на загальний позовний у судовому засіданні з викликом сторін, а вирішення всіх інших заяв по суті справи та з процесуальних питань відкласти, продовживши процесуальні строки, встановлені законом та судом.

У відповідності до приписів статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частиною п`ятоюстатті 4 ЦПК України встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно з статтею 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Зважаючи на встановлений процесуальний порядок, керуючись ст.ст. 2, 11, 43, 127, 174, 179, 181, 182 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строквчинення процесуальнихдій уцивільній справі№ 947/16890/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА-31» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 щодо зміни порядку розгляду справи призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи на 28 жовтня 2024 року о 16 годині 30 хвилинв залі к.-240 Київського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Варненська, 3Б).

Розгляд та вирішення інших заяв та клопотань, поданих учасниками справи по суті справи та з процесуальних підстав відкласти.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом.

Копії ухвалу надіслати учасникам справи.

Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Отримувати інформацію щодо справи учасники справи можуть на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя

Літвінова І. А.