Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/6305/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа№910/6305/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення та виклику учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024

у справі №910/6305/24 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геогазцентр»

про стягнення 242 478, 79 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до «Геогазцентр» (далі-відповідач) про стягнення 170 634, 16 грн пені та 71 844, 63 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасного виконання умов договору, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення за порушення строків виконання робіт штраф та пеню.

Господарський суд міста Києва рішенням від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геогазцентр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» пеню 98 605, 22 грн, штраф 43 988, 13 грн та 2 138,90 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовив.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, матеріали справи свідчать, що відповідачем не піднімалося питання продовження строків виконання робіт та доказів звернення до позивача в порядку пункту 4.6 Договору з інформуванням про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що штрафні санкцій нараховані позивачем правомірно в частині тих робіт, які виконано з простроченням строків тобто з порушення умов Договору, а перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій суд дійшов висновку часткового задоволення вимоги в частині суми 142 593, 35 грн, а саме за прострочення строків виконання робіт за роботи за І та ІІ етапом.

Що стосується строків виконання робіт за ІІІ етапом, то суд не погодився з доводами позивача, що відповідачем допущено прострочення виконання останніх на строк 181 день, оскільки початок робіт по ІІІ етапу згідно Додатку №3 до Договору визначено наступним чином: «з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акту здачі - приймання) протягом 20 - ти календарних днів з дати укладання Договору». Суд першої інстанції зазначив, що позивач при обрахуванні кінцевих термінів виконання робіт за Договором брав за основу «договірну дату», а не фактичну дату підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання робіт та наявності підстав для початку виконання робіт ІІ / ІІІ етапів робіт згідно умов Додатку № 3 до Договору, однак при цьому не зазначав, що такі дати чітко зафіксовано, а ставив в залежність від настання обставини підписання такого акту.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій у розмірі 99 885, 44 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач вказує, що незважаючи на той факт, що роботи по ІІІ етапу повинні бути виконані на протязі 20 днів з здати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акту здачі-приймання), строк виконання таких робіт за будь-яких обставин не повинен перевищувати граничного строку виконання робіт передбаченого цим етапом - а саме 20 днів (акт виконаних робіт по етапу ІІІ повинен бути складений не пізніше 20-го дня, а не у будь-який час, виключно з прив`язкою до акту здачі-приймання за попередній етап.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.08.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6305/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24.

Матеріали справи №910/6305/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 02.09.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.09.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24. Розгляд апеляційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

10.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геогазцентр» (Підрядник) укладено Договір №2112000055 на виконання проєктно-вишукувальних робіт (далі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати «Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція магістрального газопроводу «Київ-Захід України І н.» на ділянці від компресорної станції «Кам`янка - Бузька» з облаштуванням вузла приймання засобів очищення та діагностики» (Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 21.74.18 від 06.09.2021 (далі - завдання на проектування) (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а Замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

Склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток № 1) та кошторисом на проектні роботи (Додаток № 2), які є невід`ємними частинами цього Договору (пункт 1.2 договору).

Строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік (Додаток № 3 до цього Договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 300 (трьохсот) календарних днів з дати укладання Договору (пункт 1.3 Договору).

Ціна Договору становить 855 293, 24 грн, крім того ПДВ (20%) 171 058, 65 грн (пункт 2.1 Договору).

За порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення. (пункт 8.3 Договору).

Згідно пункту 12.1 Договору останній набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 1 року з дати укладання. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення .

Додатком №3 до Договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт за Договором, з якого вбачається, що роботи підлягали виконанню в три етапи всього за 300 календарних днів вартістю 1 026 351, 89 грн.

І етап робіт вартістю 234 582,27 грн мав початися з дати укладання договору та закінчитися протягом 90 календарних днів.

ІІ етап робіт вартістю 289 086, 01 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 190 календарних днів.

ІІІ етап робіт вартістю 331 624, 96 грн мав початися з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 20 календарних днів.

24.01.2022 між Замовником та Підрядником підписано додаткову угоду № 1 до Договору, якою сторони погодили використання електронного документообігу в системі DEALS.

Додатковою угодою №2 від 09.12.2022 до Договору сторонами погоджено викласти в новій редакції пункт 1.3 Договору, яким продовжено загальний строк виконання робіт до 392-ох календарних днів з дати укладання Договору.

Також вказаною додатковою угодою продовжено дію Договору до 12.06.2023.

Додаток №3 до Договору викладено у новій редакції згідно додатку №1 до додаткової угоди №2 від 09.12.2022 до Договору, а саме:.

І етап робіт вартістю 234 582,27 грн мав початися з дати укладання договору та закінчитися протягом 90 календарних днів з дати укладання Договору;

ІІ етап робіт вартістю 289 086, 01 грн мав початися з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 282 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акту здачі-приймання);

ІІІ етап робіт вартістю 331 624, 96 грн мав початися з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та закінчитися протягом 20 календарних днів з дати укладання Договору.

На виконання умов Договору між сторонами підписано Акти здачі-приймання виконаних проєктних-вишукувальних робіт, а саме : № 1 від 15.07.2022 на суму 234 582,27 грн; № 2 від 13.12.2023 на суму 289 086, 01 грн; № 3 від 13.12.2023 на суму 331 624, 96 грн.

Згідно доводів позивача, у відповідності умов Договору роботи з І етапу виконано з простроченням на 126 днів, ІІ етапу виконано з прострочення на 182 дні, ІІІ етапу виконано з прострочення на 181 день.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування пені - 170 634, 16 грн та штрафу - 71 844,63 грн. за порушення строків виконання робіт по трьом етапам.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача та зазначив, що відповідачем допущено порушення строків виконання робіт, а саме:

роботи за І етапом мали бути виконані у строк до 10.03.2022, а виконані 15.07.2022, тобто допущено прострочення з 11.03.2022 по 14.07.2022.

роботи за ІІ етапом мали бути виконані у строк до 19.12.2022, а виконані 13.12.2023, тобто допущено прострочення з 20.12.2022 по 12.12.2023.

Що стосується строків виконання робіт за ІІІ етапом, то суд першої інстанції не погодився з доводами позивача, що відповідачем допущено прострочення виконання останніх на строк 181 день, оскільки початок робіт по ІІІ етапу згідно Додатку №3 до Договору визначено наступним чином: «з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акту здачі - приймання) протягом 20 - ти календарних днів з дати укладання Договору».

На переконання суду першої інстанції, вірним та справедливим було відраховувати 20-ти денний строк на виконання робіт з ІІІ етапу з дати підписання Акту № 2 по ІІ етапу робіт, тобто з 13.12.2023.

Оскільки роботи по ІІІ етапу виконано відповідачем та здано їх позивачу 13.12.2023 згідно Акту №3, такі роботи виконано без прострочення (в цій частині).

Суд першої інстанції також зазначив, що позивач при обрахуванні кінцевих термінів виконання робіт за Договором брав за основу «договірну дату», а не фактичну дату підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, які є підтвердженням факту виконання робіт та наявності підстав для початку виконання робіт ІІ / ІІІ етапів робіт згідно умов Додатку №3 до Договору, однак при цьому не зазначав, що такі дати чітко зафіксовано, а ставив в залежність від настання обставини підписання такого акту.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу учасників справи, що в силу положень частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно прохальної частини апеляційної скарги позивача предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 в частині відмови у стягненні 99 885, 44 грн штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт по ІІІ етапу, а тому, враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно укладеного між сторонами договору з урахуванням внесених змін до календарного графіку відповідач (підрядник) мав виконати проєктно-вишукувальні роботи в три етапи всього за 392 календарні дні з дати укладення договору.

У додатку №3 до Договору (в редакції додатку №1 до додаткової угоди №2 від 09.12.2022) сторони визначили тривалість кожного етапу робіт:

І етап - 90 календарні дні;

ІІ етап - 282 календарні дні;

ІІІ етап - 20 календарних днів.

Натомість початок робіт з кожного етапу визначено послідовно, а саме кожний наступний етап розпочинається після завершення попереднього етапу, а саме з дати завершення робіт, яка згідно з вимогами договору визначається на підставі підписаного акту здачі-приймання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що початок робіт по ІІІ етапу згідно Додатку №3 до Договору визначено наступним чином: «з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акту здачі - приймання) протягом 20 - ти календарних днів з дати укладання Договору» та на переконання суду першої інстанції, вірним та справедливим було відраховувати 20-ти денний строк на виконання робіт з ІІІ етапу з дати підписання Акту №2 по ІІ етапу робіт, тобто з 13.12.2023.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме порушенням відповідачем строків виконання І та ІІ етапу проєктно-вишукувальних робіт сприяло порушенню строків виконання ІІІ етапу проєктно-вишукувальних робіт, а позивачем вірно обраховані кінцеві терміни виконання робіт кожного етапу з дати укладення договору та на підставі встановлених календарним графіком строків загалом 392 календарних днів, з яких на кожен окремий етап роботи встановлено строк його виконання.

Крім того, суд зазначає, що якби відповідач по кожному окремому етапу виконання проєктно-вишукувальних робіт виконував роботи в строки вказані в календарному графіку, то підписання кожного акту здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт також було б здійснено в строк.

Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів та доводів відповідача, що ним у встановлені календарним графіком строки були здійснені проєктно-вишукувальні роботи та позивач з невідомих відповідачу причин відмовлявся від підписання актів здачі-приймання виконаних проєктно-вишукувальних робіт в такі строки та/або не приймав виконані відповідачем проєктно-вишукувальні роботи по кожному окремому етапу.

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання робіт І етапу спливав 10.03.2022, натомість виконані 15.07.2022 (згідно акту №1 від 15.07.2022, тобто допущено прострочення з 11.03.2022 по 14.07.2022.

Строк виконання робіт ІІ етапу спливав 17.12.2022, проте такий день строку припадає на вихідний день, закінченням строку є перший за ним робочий день 19.12.2022, натомість роботи виконані 13.12.2023 (згідно акту №2 від 13.12.2023, тобто допущено прострочення з 20.12.2022 по 12.12.2023.

Строк виконання робіт ІІІ етапу спливав 08.01.2023, проте такий день строку припадає на вихідний день, закінченням строку є перший за ним робочий день 09.01.2023, натомість роботи виконані 13.12.2023 (згідно акту №3 від 13.12.2023, тобто допущено прострочення з 10.01.2023 по 12.12.2023.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вказана норма кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина третя статті 549 ЦК України регламентує, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій нарахованих позивачем в частині тих робіт, які виконано з простроченням строків тобто з порушення умов Договору та перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій суд дійшов висновку часткового задоволення вимоги в частині суми 142 593, 35 грн, а саме пені 98 605, 22 грн, штрафу 43 988, 13 грн.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем порушено строки виконання проєктно-вишукувальних робіт за ІІІ етапом, враховуючи, що розрахунок позивача є арифметично правильним, відповідає положенням чинного законодавства та умовам Договору, позовні вимоги в частині нарахування суми пені у розмірі 72 028, 94 грн та штрафу у розмірі 27 856, 50 грн за прострочення виконання зобов`язання підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні штрафних санкцій у розмірі 99 885, 44 грн ( з яких пеня у розмірі 72 028, 94 грн та штраф у розмірі 27 856, 50 грн) та ухваленню в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 скасуванню в частині відмови у стягненні штрафних санкцій у розмірі 99 885, 44 грн, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геогазцентр» (04500, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, офіс 61, код ЄДРПОУ 33308672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) пеню у розмірі 72 028 (сімдесят дві тисічя двадцять вісім гривень) грн 94 коп, штраф у розмірі 27 856 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень) грн 50 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геогазцентр» (04500, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, офіс 61, код ЄДРПОУ 33308672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 3 637 (три тисячі шістсот тридцять сім гривень) грн. 18 коп судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 у справі №910/6305/24 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геогазцентр» (04500, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, офіс 61, код ЄДРПОУ 33308672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот шістдесят три гривні) грн. 60 коп.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи №910/6305/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська