Рішення

від 21.10.2024 по справі 210/2331/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2331/24

Провадження № 2-о/210/117/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.,

секретаря судового засідання Новосилецького В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іванівська сільська рада Високопільського району Херсонської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою.

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_3 .

За своє життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 , яким заповідала їй своє майно, а саме земельну ділянку загальною площею 2,00 га., що розташована на території Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області. Мати заявника ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрованою в АДРЕСА_1 . З початком військової агресії російської федерації мати переїхала до доньки, отримала статус внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті матері заявник звернулася до приватного нотаріуса, 18.03.2023 року була відкрита спадкова справа, але нотаріусом відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкодавець і заявник мають різні адреси реєстрації. Заявник бажає отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, тому що це було бажання її матері, тому звернулася до суду із даною заявою.

Враховуючи викладене просить суд встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 з 11.04.2022 року по 16.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.Витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної Оксани Сергіївни завірену належним чином копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.67).

На виконання ухвали суду від 21 серпня 2024 року від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної Оксани Сергіївни надійшла завірена належним чином копія спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.70-92).

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.02.1969 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 27.09.2017 року (а.с.10-11).

Згідно Інформаційної довідки, за ОСОБА_3 у власності зареєстрована земельна ділянка 2,00 га., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі Рішення органу виконавчої влади № 456 від 09.09.2005 року (а.с.87).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 видане Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17 вересня 2022 року (а.с.9).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт 18 жовтня 2019 року, посвідчений секретарем виконкому Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області та зареєстрований в реєстрі за № 102, яким ОСОБА_2 заповідала належну їй земельну ділянку, що розташована на території Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, загальною площею 2,00 га ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Відповідно до Довідки № 23745 від 25.10.2023 року, згідно з відомостями, що містяться в реєстрі Криворізької міської територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.75).

Згідно із довідкою від 11.04.2022 року №1209-5000941003 ОСОБА_2 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12).

Факт проживання доньки ОСОБА_1 разом з її матір`ю, ОСОБА_2 , з 11.04.2022 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується Актом складеним 21.02.2024 року майстром дільниці ТОВ «Сітісервіс-КР» за підписами сусідів будинку АДРЕСА_5 у якому зазначили, що за адресою АДРЕСА_2 проживає і зареєстрована ОСОБА_1 , з нею проживала мати ОСОБА_2 , 1937 року народження по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Згідно Декларації № 0001-9РК1-ННАО від 13.09.2021 року, укладеної з лікарем, який надає ПМД, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00041042569 від 18.08.2023 року місце смерті ОСОБА_2 - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг (а.с.76).

ОСОБА_1 18.08.2023 року звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2).

Згідно Постанови приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С. від 18.08.2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з необхідністю підтвердження в судовому порядку факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.92).

Нормами ст. ст. 1216-1218 ЦК України, встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Враховуючи те, що до складу спадщини входить нерухоме майно, виконуючи свій обов`язок визначений ст. 1297 ЦК України, відповідно до якої, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як роз`яснив Конституційний Суд України в п. 6 рішення від 03.06.1999 року № 5-рп/99 в справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї", окрім членів сімей взагалі (чоловік або дружина, прямі родичі по низхідній і висхідній лініях - діти і батьки), до членів сімей також відносяться особи, які перебувають на утриманні або проживають із суб`єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо). Обов`язковою умовою визнання їх членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб`єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Згідно з положеннями ст.ст. 1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 4.4 факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31березня 1995 року № 5 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом абз.1 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7від 30.05.2008 року якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 11.04.2022 року № 1209-5000941003 фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 , отже за місцем реєстрації та проживання заявника.

Так, Верховний Суд в постанові від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17 зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. За змістом ст. 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Тому ВС погодився, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем.

У судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення (п.1 Постанови ВСУ № 5 від 31.03.95).

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .

Встановлено, що адреси реєстрації спадкодавця ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_1 не співпадають, однак згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.04.2022 року № 1209-5000941003, Декларації № 0001-9РК1-ННА0 від 13.09.2021 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_1 весь час мешкала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації, оскільки була внутрішньо переміщеною особою.

Також факт проживання заявника разом з матір`ю ОСОБА_2 . року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується Актом від 21.02.2024 року.

За життя ОСОБА_1 успадкувала майно після своєї матері у вигляді земельної ділянки, загальною площею 2,00 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Високопільський район, Іванівська сільська рада.

Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право заявника на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а заява - задоволенню, оскільки судом встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 11 квітня 2022 року по 16 вересня 2022 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 263-265, 279, 282,354 ЦПК України, статтями 2 та 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», статтями 1241, 1258, 1261, 1265, 1268-1270 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іванівська сільська рада Високопільського району Херсонської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом із матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю з 11 квітня 2022 року по час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 жовтня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ( АДРЕСА_7 );

- заінтересована особа: Іванівська сільська рада Високопільського району Херсонської області (74020, Херсонська область, Високопільський район, с. Іванівка, вул. Перемоги, 47В, ЄДРПОУ 04400423).

Суддя: Р. Є. Скотар