Ухвала

від 22.10.2024 по справі 725/3367/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3367/24

Номер провадження 1-кп/725/71/24

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

22.10.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальне провадження №12023260000000562 від 11.07.2023 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Нововоронцовського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, який працює заступником керівника Чернівецького комбінату Хлібопродуктів, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2024 року до Першотравневого районного суду м. Чернівці з Чернівецької окружної прокуратури надійшовобвинувальний актз додаткамистосовно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 358 КК України.

В підготовче судове засідання, з`явилися учасники зазначені в ухвалі про його призначення від 18.04.2024 року.

Прокурор вважав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити справу до судового розгляду.

До початку підготовчого засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадження містить не коректне формулювання обвинувачення, складений з численними порушення вимог КПК України (не містить повних анкетних даних обвинуваченого, кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, обвинувальний акт не містить додатків.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор вважав, що відсутні передбачені законом підстави для повернення обвинувального акту.

Розглядаючи заявлене клопотання суд виходить з наступного:

Вичерпні вимоги до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування викладені в ст. 291 КПК України. Зокрема, частиною 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті. Наряду з іншими відомостями, які передбачені ч. 2 вказаної статті, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023260000000562 від 11.07.2023 року, він в цілому відповідає вимогам статті 291 КПК України, оскільки в ньому викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які щодо обвинуваченого прокурор вважає встановленими, а також зазначена правова кваліфікація цих правопорушень з посиланням на положення КК України. В обвинувальному акті сформульовано обвинувачення, зазначено фактичні обставини щодо часу та місця скоєння кожного кримінального правопорушення, спосіб їх вчинення, виконано інші вимоги встановлені статтею 291 КПК України. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому відображено дані про проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, про прийняті процесуальні рішення, а також відомості про заходи забезпечення кримінального провадження застосовані в ході досудового розслідування.

Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 686/18210/15-к зазначено, що для забезпечення права на ефективний захист в формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього. Це не означає, що при формулюванні кожного обвинувачення мають бути зазначені всі без виключення обставини, наведені у переліку статті 91 КПК України.

В обвинувальному акті прокурором змістовно та послідовно викладено обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, що в повному обсязі дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є достатніми для правильного розуміння обставин та реалізації права на захист. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Посилання сторони захисту на суперечність, неконкретність та некоректність формулювання обвинувачення суд вважає безпідставним, оскільки зазначення в обвинувальному акті конкретних обставин кримінального правопорушення відноситься до дискреційних повноважень прокурора, у зв`язку з чим останній зазначає ті обставини, які вважає встановленими.

При цьому, з урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.

До того ж, процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно з вимогами чинного КПК, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого КПК, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених статтями 318-380 КПК України.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

До початку підготовчого засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав клопотання про повернення прокурору позовної заяви (цивільного позову), так як прокурором не обґрунтовано підстави звернення до суду в інтересах держави.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання про повернення позовної заяви прокурору.

Прокурор вважав, що відсутні передбачені законом підстави для повернення позовної заяви, підстави звернення прокурора в інтересах держави обґрунтовані бездіяльністю представника потерпілого арбітражного керуючого ДП ДАК «Хліб України» Чернівецькій комбінат хлібопродуктів» щодо пред`явлення цивільного позову про відшкодування збитків у кримінальному провадженні.

Розглядаючи заявлене клопотання суд виходить з наступного:

Так, відповідно до вимог ч. З ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з приписами ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" неподанням представником потерпілого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні цивільного позову.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Перший "виключний випадок"передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Враховуючи, що згідно обвинувального акту Дочірньому підприємству державна акціонерна компанія «Хліб України» Чернівецькій комбінат хлібопродуктів» спричинена матеріальна шкода в сумі 100000 грн., а представник потерпілого арбітражний керуючий ДП ДАК «Хліб України» Чернівецькій комбінат хлібопродуктів» усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, то прокурор правомірно звернувся до суду з позовною заявою.

З таких підстав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення прокурору позовної заяви задоволенню не підлягає.

До початку підготовчого засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.

Розглядаючи заявлене клопотання суд виходить з наступного:

Так, відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка , експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тобто підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Під час вирішення питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу судом було встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до частин першої та одинадцятої статті 181 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У даному випадку застава у розмірі 100000 грн. на даний час є належним та достатнім засобом забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, на думку суду не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких підстав у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно відмовити.

До початку підготовчого засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав клопотання про доручення органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

Прокурор просив доручити органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до ст. 314-1 КПК з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу можливості призначити справу до судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Першотравневому районному суду м. Чернівці.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального

законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

В підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст.318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді та розглянуто клопотання учасників судового провадження.

Крім того, зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України в частині того, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумний строк.

Керуючись ст. ст.3,27,303, 314,315,318 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акту - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору позовної заяви - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про доручення органу пробації скласти досудову доповідь - задовольнити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023260000000562 від 11.07.2023 року відносно обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч.4 ст. 358, в приміщенні Першотравневого районного суду м. Чернівці на 10 годину 00 хвилин 01 листопада 2024 року.

Доручити Філії державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити учасникам провадження про їх право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх клопотання.

В судове засідання, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. З КПК

України, викликати учасників судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1