Рішення

від 21.10.2024 по справі 689/1345/24

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/1345/24

2/689/428/24

УХВАЛА

Іменем України

21.10.2024 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Кульбаба А.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Лебеденко О.М.,

представників позивача ОСОБА_1 , адвоката Прокопчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні селища Ярмолинці цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАМ-2016" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території,

встановив:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАМ-2016" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5 630,00 грн., судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на надання правової допомоги в розмірі 2 000 грн.

24.09.2024 від представника позивача адвоката Прокопчук В.М. надійшла до суду заява про відмову від позову, в якій вказала на те, що відповідачем була погашена заборгованість після відкриття провадження у справі, а тому проситьпровадження по справі закрити на підставі п.4 ч.1ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою позивача від позову, та згідно із ч.3ст.142 ЦПК Українистягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 2 000 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заяву про відмову від позову та просила згідно із ч.3ст.142 ЦПК Українистягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 2 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справіце форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон повязує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет споруце об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Обєднаної палати Верховного Суду від 20 вересня2021 року у справі № 638/3792/20.

Щодо клопотання представника позивача про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою позивача від позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки з поданої представником позивача заяви вбачається, що відповідачем заборгованість зі сплати внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території погашена, позивачу зрозумілі наслідки відмови від позову та закриття провадження, які передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.256ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до частини 1статті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Проаналізувавши подані позивачем копії договору від 30.05.2024 про надання правничої допомоги, платіжну інстрцкцію №152 від 13.06.2024 та акт виконаних робіт від 12.06.2024, надані як доказ підготовки документів до подання позову у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що позивач довів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи те, що представник позивача подала заяву про відмову від позову у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а також про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд за заявою представника позивача присуджує стягнення понесених у справі витрат з відповідача.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на надання правової допомоги у розмірі 2000 грн., які підтверджуються ордером на надання правничої допомоги, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, договором про надання правової допомоги від 30.05.2024, актом виконаних робіт від 12.06.2024, платіжною інструкцією №152 (а.с.25-30).

Керуючись ст.ст.142,255,256,260,261 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАМ-2016" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів за утримання будинку та прибудинкової території закрити, у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАМ-2016" (місцезнаходження: с. Скаржинці, вул. Молодіжна, 2А, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40673887) судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАМ-2016" (місцезнаходження: с. Скаржинці, вул. Молодіжна, 2А, Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40673887) 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Роз`яснити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "БАМ-2016", що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2024.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА