Рішення

від 13.12.2007 по справі 10/2486

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/2486

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2007 р.                                                     Справа № 10/2486

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Будішевська Л.О.

при секретарі Осіпчук О.В.

за участю представників сторін

від позивача Ніколайчук Н.І. - начальник відділення, сл. посвідчення № 35 від 28.12.01р.     

від відповідача КувшинецьС.В. - довіреність № 175 від 13.11.07р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Бердичеві  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Аміант" (м. Бердичів)

про стягнення 22985,33 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Аміант" 22985,33грн. в порядку регресу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 23-24).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

14.12.05р. громадянин Мацюк Ю.В., керуючи автомобілем Газ 5227 державний номер 38-61 ЖИУ, що належить ТОВ"Компанія-Аміант", скоїв зіткнення з автомобілем УАЗ-3962 державний номер 24-13 ЖИУ, яким керував громадянин Муренко А.І.  

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля УАЗ-3962 Юрачковський В.П. отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

В результаті розслідування складено Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 05.06.06р.(а.с. 7-8)

Комісія МСЕК встановила з 27.10.06р. , що втрата професійної працездатності Юрчаковського В.П. становить 20%., що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК  ЖИА № 001968(а.с. 9).

Відповідно до вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.10.06р. № 1-270/06 та акта форми Н-1 від 05.06.06р., нещасний випадок на виробництві стався по вині третьої особи Мацюка Юрія Валерійовича, який працював на автомобілі ГАЗ 5227 державний номер 38-61 ЖИУ, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія-Аміат".

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві, виплачено потерпілому Юрачковському В.П. одноразову допомогу у розмірі 20200,00грн., та призначено щомісячну страхову виплату у розмірі 223,86грн., яка у відповідності до ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" підлягає перерахунку.

За період з жовтня 2006р. по вересень 2007р. потерпілому виплачено відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві страхових виплат на суму 22985,33грн., що  підтверджується довідкою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві № 05-1589 від 11.10.07р.(а.с. 14).

Позивач просить суд в порядку регресу стягнути з відповідача вказану суму страхових виплат.

Оскільки відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві проведено страхові виплати по вині працівника відповідача, що знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку між діями особи(працівника відповідача) та витратами, понесеними позивачем, правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, то втрачені кошти, на думку позивача, є для нього шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.

Представник відповідача проти позову заперечив, стверджував , що згідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві зобов'язане при настанні страхового випадку провести всі передбачені Законом виплати. Дані виплати мають проводитись з коштів Фонду, з коштів які ним сформовані на солідарній основі, а тому стягнення з відповідача витрат по страхових виплатах позивач не має права, оскільки відповідач сплачує усі необхідні страхові внески і заборгованість перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві у нього відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання,  використанням,  зберіганням  хімічних, радіоактивних,   вибухо-  і  вогненебезпечних  та  інших  речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

П.2 вказаної статті встановлює, що шкода,    завдана    джерелом    підвищеної     небезпеки, відшкодовується  особою,  яка  на  відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє   транспортним   засобом,   механізмом,   іншим  об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ст.1191 ЦК України, особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної  особи  у  розмірі виплаченого  відшкодування,  якщо  інший  розмір  не  встановлений законом.

Таким чином позивач має право на відшкодування витрат понесених в результаті виплати потерпілому страхових виплат.

Посилання представника відповідача на  Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є безпідставним.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в  України визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від 14 січня 1998 року  N 16/98-ВР.

Відповідно до ст. 21 зазначеного нормативного акта, внески на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  та  професійних  захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Ст. 11 Основ  законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначають, що страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", з настанням яких виникає право застрахованої особи  на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", дія цього закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку  є  застраховані громадяни,  а  в  окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа,  на користь якої  здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є   роботодавці,  а  в  окремих  випадках  - застраховані особи. Страховик -  Фонд  соціального   страхування   від   нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Таким чином в даному випадку дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" може поширюватися лише на відносини між  відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві та підприємством на якому працював Юрачковський В.П., тоді як взаємовідносини відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві і товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Аміант"  регулюються цивільним законодавством та знаходяться поза сферою дії вказаного Закону.

Враховуючи викладене позовні вимоги відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі  покладаються на відповідача.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року  N 16/98-ВР., п.1 ст. 1166, п.1, 2 ст. 1187, п.1 ст.1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 33,34,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Аміант", м.Житомир, вул. Кооперативна 12, ідентифікаційний код 31858694, на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Бердичеві, м.Бердичів Житомирська область, вул Володимирська 1-а, ідентифікаційний код 25924001 - 22985,33грн.  витрат по страховим виплатам.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Аміант", м.Житомир, вул. Кооперативна 12, ідентифікаційний код 31858694, на користь Державного бюджету України:

- 229,85 грн. державного мита;

- 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отримувач - УДК в м. Житомирі, р/р 312 182 597 03 002, ГУДКУ у Житомирській області,  МФО          811039, код доходу 220 500 00, код ЗКПО 220 623 19.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Будішевська Л.О.  

Віддрукувати: