Ухвала

від 23.10.2024 по справі 357/15115/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15115/24

Провадження № 2/357/5568/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

21.10.2024 ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом, в якому просить звільнити з під-арешту нерухоме майно, яке належить позивачу та яке накладене на підставі постанови про арешт у межах виконавчого провадження № 6679960 та постанови про арешт у межах виконавчого провадження № 49582031.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Оглянувши матеріали справи судом встановлено, що позивач був боржником у виконавчих провадженнях, а тому не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З відповіді Білоцерківського відділу ДВ у Білоцерківському районі Київської області від 27.03.2024 за вих. № 72802 вбачається, що на виконанні перебуває виконавчий лист № 2/357/3829/15 з примусового стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на період навчання. Також, у відомостях, які містяться у спецрозділі доступні користувачам Системи у вигляді інформації по завершеному виконавчому провадженні, наявні відомості, що у період з 22.09.2006 по 03.10.2013 на виконанні перебував виконавчий лист 2-5059 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 (03.10.2013 повернуто виконавчий документ стягувачу), а також у період з 26.04.2012 по 06.06.2012 на виконанні перебувала вимога про сплату боргу, видана УПФУ у м.Біла Церква про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 4010,30 грн (06.06.2012 2013 повернуто виконавчий документ стягувачу).

Оскільки позивач просить зняти арешт, накладений в межах виконавчих проваджень № 6679960, № 49582031, в яких ОСОБА_1 був боржником, а тому він не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Також, ОСОБА_1 не долучено до матеріалів справи інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, актуальної на час розгляду справи.

Постановою Верховного Суду у справі № 577/4541/20 (провадження № 61-8240св21) від 19.01.2022р. зазначено, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_1 заявлено вимоги, які мають розглядатись в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (Розділ VII ЦПК України), суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту.

Водночас, суд роз`яснює ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами він має право звернутися до суду в порядку ст.447 ЦПК України, тобто зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

А також повідомляє, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі (п. 3 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186,447 ЦПК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ), третя особа: ОСОБА_2 про зняття арешту.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя О. Я. Ярмола