Ухвала

від 18.10.2024 по справі 369/17022/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/17022/24

Провадження №1-кс/369/3060/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2024 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» на неправомірні дії слідчого ВП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2024 року до провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшла скарга Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» на неправомірні дії слідчого ВП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області.

Подана скарга обґрунтована тим, що Громадська організація «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» створена з метою спільної діяльності, що спрямована на реалізацію, задоволення та захист законних екологічних, соціальних, економічних, національно-культурних та інших суспільних інтересів.

В провадженні скаржника знаходиться справа від 27 квітня 2024 року, про дослідження екологічного стану довкілля на земельних ділянках Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 га, 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607) та його наслідки в разі порушення, яка порушена на підставі звернень громадян: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

20 вересня 2024 року, скаржник, в інтересах територіальної громади Фастівського району, звернувся до СВ ВП № 2 (смт Чабани) Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 з заявою про визнання скаржника потерпілим.

24 вересня 2024 року, слідчий виніс постанову про відмову у визнанні потерпілим. Постанова фактично не чим не мотивована, лише тим, що скаржнику не завдано шкоди, але на переконання скаржника це є хибне твердження. Дана постанова отримана скаржником 02.10.2024 року.

На заперечення доводів слідчого у постанові, скаржник вказував, що аналізуючи документи, які були отримані у відповідь на запити встановлено, що земельні ділянки Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 га з санітарно-захисною зоною 76,0785 га, 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607 га з санітарно-захисною зоною 7,9607 га) перебувають в постійному користуванні у Боярській лісовій дослідній станції Національного аграрного університету окремої самостійної юридичної особи, яка знаходиться в стадії припинення з 2005 року.

Згідно плану лісопосаджень ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» Боярське Лісництво, дані земельні ділянки ліси 1 і 2 зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчої території.

Дані земельні ділянки входять до земель (ділянка 7) на підставі Державного акту ІІ-КВ № 002658, на право постійного користування землею, виданого Боярській лісовій дослідній станції Національного аграрного університету 25 червня 2003 року зареєстрованого в книзі запису Державних актів на право постійного користування землею за № 554 загальною площею 776,8 га з цільовим призначенням ведення лісового господарства.

Відповідно до наказу від 11 квітня 2005 року Боярська лісова дослідна станція Національного аграрного університету біоресурсів і природокористування України оформлене протоколом № 2, були ухвалені рішення, зокрема:

надала згоду на вилучення земельних ділянок, з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 га та 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607 га у порядку визначеному чинним законодавством на користь Державної установи «Національне військове меморіальне кладбище» для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Що в свою чергу є незаконним тому, що ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходження в процесі ліквідації, в якої є право користування земельними ділянками. Неможливо передавати права юридичної особи до закінчення ліквідаційного процесу. Проте, речове право переходить з моменту державної реєстрації. На момент ухвалення рішення речове право зареєстровано не було, а отже не можливо надати згоду на вилучення.

Громадська організація звернулась до Міністерства освіти і науки України щодо надання погодження вилучення вказаних земельних ділянок.

Але, Міністерство освіти і науки України офіційно не оприлюднило своєї згоди на вилучення в Університеті біоресурсів та природокористування України земельні ділянки на користь Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» та є підозра про вчинення підлогу документів.

Крім того, скаржник зауважував, що користувач земельної ділянки відповідно акту не передавав нікому земельну ділянку, єдиний документ передачі який може бути це ліквідації документи та припинення юридичної особи зареєстроване реєстратором. В даному випадку юридична особа є користувачем земельних ділянок не ліквідована.

Проте, Національний університет біоресурсів та природокористування України не мав юридичної правоздатності передавати земельні ділянки тому, що вони не знаходились в його користуванні, речове право не було зареєстровано.

За інформацією Держгеокадастру (лист № 460/0-474/0/63-24 від 21.05.2024 року від 21.05.2024 року на № 13-зг-05/24 від 13.05.2024) у НУБІПУ відсутні документи, які підтверджують речове право передачі земельних ділянок від ліквідованої юридичної особи, а відтак, ні ректор НУБІПУ, ні вчена рада вищого навчального закладу не могли надавати згоду на вилучення цих ділянок на користь Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» тому, що в них не було самого предмету передачі.

Скаржник вказує, що в результаті будівництва Національного військового меморіального кладовища, як наслідок відбувається масова вирубка лісу, що є його знищенням та знищення водних об`єктів, які знаходяться в лісі та підживлюють (є джерелами) більш повноводні водні об`єкти.

Знищення лісів та водних об`єктів впливає на якість приватного життя, що є помітним через щоденні незручності які це викликає, що у свою чергу впливає негативно на власність скаржника, життя, здоров`я та впливає на екологічний стан довкілля (екоцид).

Таким чином, територіальній громаді Фастівського району в інтересах якого виступає скаржник та в інтересах своїх членів, завдано матеріальну та моральну шкоду, шкоду здоров`ю, проживаючи на даній території ніхто не розраховував на знищення екологічного довкілля. Дії по знищенню екологічного довкілля призведуть до вимушеного покидання свого майна та переселення до іншого місця проживання, що в свою чергу як стресогенний чинник порушує налагоджений та адаптивний стан життя в першу чергу територіальної громади Фастівського району. Знищення довкілля завдає шкоду всім громадянам України. Ліси. надра, земля вважається власністю громадян України відповідно до Конституції України.

На підставі вище наведеного, представник Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» просив слідчого суддю скасувати постанову слідчого від 24 вересня 2024 року про відмову у визнанні потерпілою Громадську організацію «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами», по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного державного реєстру правопорушень № 12024111310001010 від 18 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України, визнати протиправними дії слідчого ОСОБА_7 при винесенні постанови від 24 вересня 2024 року про відмову у визнанні потерпілою Громадську організацію «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами», по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного державного реєстру правопорушень № 12024111310001010 від 18 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України, зобов`язати уповноважених осіб Фастівського РУП ГУ НП в Київській області внести додаткові відомості по кримінальному провадженню по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного державного реєстру правопорушень № 12024111310001010 від 18 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України та визнати Громадську організацію «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами», яка діє в інтересах територіальної громади Фастівського району Київської області, потерпілою особою по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного державного реєстру правопорушень № 12024111310001010 від 18 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України.

18.10.2024 року представник скаржника вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив слідчого суддю скаргу задовольнити.

18.10.2024 року слідчий ВП № 2 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 через канцелярію суду зареєстрував заяву, у якій просив слідчого суддю здійснювати розгляд скарги у його відсутності.

Вислухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із суб`єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, який у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як встановлено судом, 18 травня 2024 року до ЄРДР внесено відомості та розпочато кримінальне провадження № 12024111310001010 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 367 КК України.

24 вересня 2024 року постановою т.в.о. старшого слідчого ВП № 2 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 у задоволенні вимог клопотання Громадської організації «Бюро по боротьбі з економічними злочинами» від 20.09.2024 року про залучення в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12024111310001010 від 18.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України відмовлено.

Дана постанова мотивована тим, що документальних даних, що підтверджують наявність моральної, фізичної або майнової шкоди, завданої ГО «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» у кримінальному провадженні № 12024111310001010 відсутні.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Таким чином, аналіз наведених норм КПК України свідчить про те, що наявність шкоди є однією з головних умов визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні.

Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019 року, справа № 439/397/17, поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода.

Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з`являється об`єктивно, в результаті вчинення саме проти нього кримінального правопорушення.

Таким чином, потерпілий у кримінально - правовому розумінні як жертва посягання з`являється вже з моменту вчинення такого посягання, незалежно від того чи закріплений такий статус процесуально.

Перевірка наявності чи відсутності фактичних і правових підстав для набуття особою становища потерпілої у кримінальному провадженні здійснюється слідчим відповідно до вимог КПК з постановленням за її наслідками відповідного процесуального рішення.

Викладені в оскаржуваній постанові обставини відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах вказаного кримінального провадження, слідчим зазначено, з яких мотивів він дійшов висновку про відмову у визнанні скаржника потерпілою особою. Слідчий суддя погоджується з вказаною постановою слідчого, та не вбачає підстав для її скасування.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ст. 40 КПК України).

З огляду на вищевказане, вимоги скарги Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами», слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки слідчим суддею не встановлено даних обставини.

Таким чином у задоволенні скарги слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 303, 305-307, 309, 220 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами» на неправомірні дії слідчого ВП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1