Рішення

від 15.10.2024 по справі 549/321/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/321/24

Провадження№2/549/154/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2024 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» (далі СТОВ «Придніпровський край») про стягнення заборгованості з орендної плати,

установив:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Магду В.А. звернулася до суду з позовом до СТОВ «Придніпровський край», в якому прохала стягнути з відповідача 15491,89 грн заборгованості по орендній платі за 2022 і 2023 роки.

Позов обгрунтованотим,що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5325155100:00:018:0086, розташованої в межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

23 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Повстинагроальянс» було укладено договір оренди землі №б/н (далі Договір) на строк 5 років, відповідно до якого орендодавець приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах Чорнухинської селищної ради.

15 березня 2016 було укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі від 23.07.2012, визначеного нового орендаря СТОВ «Агрофірма Куйбишево», строк дії договору до 31.12.2023, змінено розмір орендної плати 7% від нормативного грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4527,92 грн.

В подальшому СТОВ «Агрофірма Куйбишево» змінило назву на СТОВ «Вишневе-Агро».

03 жовтня 2019 року відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб було внесено запис про припинення юридичної особи СТОВ «Вишневе-Агро», правонаступником якого є СТОВ «Придніпровський край».

У пункті 4.4 договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно, в строк до 30 грудня року, за поточний календарний рік оренди.

В порушення договірних зобов`язань відповідач без будь-якого зазначення причин та обгрунтування не виплатив позивачу орендну плату за 2022 і 2023 роки, добровільно погасити заборгованість відмовляється.

Строк дії договору закінчився 31.12.2023.

Орендодавцем додатково було надіслано на адресу орендаря лист-повідомлення від 30.11.2023 про припинення договору та не поновлення його на новий строк.

Як вбачається з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.06.2024, ОСОБА_1 у 2022 та 2023 році було нараховано по 6636,27 грн доходу від СТОВ «Придніпровський край» за надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду. Проте, в графі «виплачено» вказано 0,00 грн.

Це свідчить про те, що СТОВ «Придніпровський край» не виплатив орендну плату за користування земельною ділянкою у 2022 та 2023 році.

Також, з вказаних відомостей вбачається, що СТОВ «Придніпровський край», як податковий агент орендодавця сплатив і за 2022, і за 2023 рік ПДФО у сумі 1191,53 грн та військовий збір у сумі 99,54 грн. Вказані суми податків та зборів розраховувалися саме з суми орендної плати 6636,27, тому після вирахування податків та зборів СТОВ «Придніпровський край» мало зобов`язання і не виплатило позивачу по 5342,20 грн орендної плати за 2022 та 2023 рік.

З огляду на викладене, прохала стягнути з відповідача відповідно до наведених у позовній заяві розрахунках: 10684,40 грн - суму основного боргу за 2022 і 2023 роки, 328,43 грн 3% річних, нараховані на суму боргу, 492,42 грн - інфляційні втрати, 3986,64 грн пеня, 6 000 грн судових витрат та 1211,20 грн судового збору.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Представник відповідача направила відзив на позов у якому просила задовольнити часково позовні вимоги оскільки не погоджується з розміром позовних вимог з огляду на таке.

Представником відповідача направлено відзив на позов, в якому прохала позовні вимоги задовольнити частково та зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги з огляду на таке.

Відповідно до п.4.1. укладеної між сторонами додаткової угоди: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4527,92 грн за один повний рік користування земельною ділянкою.

Обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди, здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше).

При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування ( в залежності від того, яка з подій сталась раніше)».

Таким чином розмір орендної плати за 2022 рік з урахуванням індексації становить 5732,35 грн, за 2023 рік - 4758,84 грн ( з урахуванням податку надоходи фізичнихосіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ).

З наданих позивачем з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми визначених доходів та утриманих податків вбачається, що відповідач у грудні 2022 і 2023 року нарахував позивачу орендну плату і відповідно до норм діючого законодавства утримав і перерахував з даної суми ПДФО і ВЗ, а саме за кожен рік: 6636,27 грн нарахована орендна плата, 1194,53 грн нарахований та перерахований ПДФО, 99,54 грн нарахований та перерахований ВЗ.

Орендна плата дійсно нараховувалась і сплачувалась позивачу в більшому ніж передбачено умовами договору оренди землі розмірі, що саме по собі не може свідчити про збільшення встановленого договором розміру орендної плати і не дає позивачу підстав вимагати стягнення орендної плати в розмірі, що перевищує погоджений сторонами.

Розмір орендної плати відповідно до положень діючого договору становить:

1)за 2022 - орендна плата з урахуванням індексації 5732,35 грн, ПДФО 1031,82 грн, ВЗ -85,99 грн, сума наявної заборгованості, яка належить до виплати позивачу становить 4614,54 грн;

2)за 2023 орендна плата з урахуванням індексації 4758,84 грн, ПДФО 856,59 грн, ВЗ 71,38 грн, сума наявної заборгованості, яка належить до виплати позивачу 3830,87 грн.

ПДФО і ВЗ на дату подання позовної заяви фактично сплачені і у відповідача немає перед позивачем заборгованості в цій частині.

Більше того стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням ПДФО і ВЗ призведе до повторного їх нарахування та утримання.

Позивачем в позовній заяві при розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних також використана сума, яка належить безпосередньо до сплати позивачу, тобто без ПДФО і ВЗ.

Враховуючи цю обставину, позивачем не вірно визначений розмір пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до наведених у відзиві розрахунках за 2022 сума заборгованості по орендній платі становить 4614,54 грн, 3% річних 210,68 грн, пеня 2748,01 грн, збитки від інфляції становлять 332,33 грн, отже сума заборгованості з орендної плати за 2022 становить 7905,56 грн.

За 2023 рік заборгованість по орендній платі становить 3830,87 грн, 3% річних -59,98 грн, пеня 569,08 грн, збитки від інфляції 77,21 грн, отже сума заборгованості з орендної плати за 2023 4537,14 грн, загальна сума заборгованості за 2022 і 2023 роки з урахуванням 3% річних, пені та інфляційних втрат 12442,70 грн.

Крім того вважають, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відтак розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений (а.с.53-59).

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Магда В.В. прохала позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач категорично не погоджується з наведеними доводами представника відповідача, з огляду на те, що представником позивача було долучено до справи разом з позовною заявою відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.06.2024, де вбачається, що ОСОБА_1 у 2022 і 2023 році було нараховано по 6636,27 грн доходу від СТОВ «Придніпровський край» за надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду. Проте, в графі «виплачено» вказано «0,00грн».

Це свідчить про те, що СТОВ «Придніпровський край» як податковий агент ОСОБА_1 і за 2022 і 2023 рік сплатив ПДФО у сумі 194,53 грн та ВЗ у сумі 99,54 грн.

Вказані суми податків та зборів розраховувались саме з суми орендної плати 6636,27 грн, тому, після вирахування податків та зборів СТОВ «Придніпровський край» мало зобов`язання і не виплатило позивачу по 5342,20 грн орендної плати за 2022 та 2023 рік.

СТОВ «Придніпровський край» не може сплачувати податки з однієї нарахованої суми, а в судовому процесі заявляти про іншу суму.

СТОВ «Придніпровський край» вказує на те, що орендна плата дійсно сплачувалась у більшому розмірі, ніж визначено договором. Також відповідачем не спростовується той факт, що ним було сплачено ПДФО і ВЗ з суми 6636,27 грн, а саме ПДФО 1194,53 грн і ВЗ 99,54 грн.

Проте відповідачем вказується, що за його розрахунками за 2022 він мав сплатити ПДФО -1031,82 грн і ВЗ -85,99 грн, а за 2023 ПДФО 856,59 грн і ВЗ -71,38 грн.

Такі розрахунки відповідача не узгоджуються з його діями. Адже, як вбачається з наданих позивачем разом з позовною заявою відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.06.2024, СТОВ «Придніпровський край» сплатив і за 2022, і за 2023 ПДФО 1194,53 грн і ВЗ 99,54 грн.

Тобто відповідач сплатив податки саме з тієї суми, про яку заявлено позивачем, а не меншої, як намагається вказати відповідач. Це свідчить про суперечливість поведінки СТОВ «Придніпровський край».

Відповідач просить врахувати його міркування і стягнути орендну плату без врахування ПДФО і ВЗ, адже це призведе до їх повторного нарахування та утримання.

Це твердження відповідача є абсолютно хибним, адже позивач просить стягнути заборгованість вже без урахування сплачених ПДФО і ВЗ.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.79).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином (а.с.50,51,77).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5325155100:00:018:0086, розташованої в межах Чорнухинської селищної ради Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17).

23 липня 2012року між ОСОБА_1 та ТОВ «Повстинагроальянс» було укладено договір оренди №б/н вказаної земельної ділянки (а.с.25-26).

Між СТОВ «Агрофірма Куйбишево», правонаступником якого є СТОВ «Придніпровський край», та ОСОБА_1 15.03.2016 було укладено Додаткову угоду до вказаного Договору №б/н від 23.07.2012.

До Договору були внесені зміни: змінено Орендаря, визначено строк дії Договору до 31.12.2023, встановлено орендну плату в розмірі 4527,92 грн за повний рік користування земельною ділянкою, яка виплачується Орендарем в строк до 30 грудня року, за поточний календарний рік оренди, за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених (нарахованих та утриманих) згідно з вимогами чинного законодавства, строк дії - до 31.12.2023.

Обчислення розміру орендної плати за кожний наступний рік оренди здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталася раніше).

При цьому коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше) (пункт 4.1.).

Відповідно до п.4.6. додаткової угоди у разі несвоєчасної сплати орендної плати у термін, що передбачений цим договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення платежу (а.с.18-22, 25-26, 29-30).

Відповідно до ст.ст.2,3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою ст.15ЦКУкраїни визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629ЦКУкраїни передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.409ЦКУкраїни власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до норм ч.1 ст.93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оренду землі", під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її виплати.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (стаття 21 Закону).

За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з відзиву на позов (а.с.53-59) представником відповідача визнається факт невиплати орендної плати позивачу за 2022-2023 роки, але заперечується визначений позивачем розмір заборгованості.

Матеріали справи містять докази на підтвердження виконання відповідачем умов Договору оренди та сплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою в розмірах та у строки встановлені Договором за 2019-2021 роки у більшому, ніж передбаченому договором розмірі.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.06.2024, ОСОБА_1 від СТОВ «Придніпровський край» у 2022-2023 роках було нараховано, але не виплачено 13272,54 грн орендної плати.

При цьому нараховані та перераховані суми утриманих податків - по 1194,53 грн, та військового збору по 99,54 грн за кожен рік (а.с.31-35).

Оскільки відповідачне виконавобов`язки,визначені ст.24Закону України«Про орендуземлі», не сплатив позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою за 2022 і 2023 роки, враховуючи сплату відповідачем сум ПДФО та ВЗ, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню наведений представником відповідача розмір заборгованості, який узгоджується з умовами договору, а саме 4614,54 грн заборгованість з орендної плати за 2022 рік, 3830,87 грн за 2023 рік.

Крім того також є правильними розрахунки представника відповідача з інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Таким чиномз СТОВ «Придніпровський край» на користь позивача підлягаєстягненню 12442,70 грн, з яких:

- 4614,54 гривень - сума орендної плати за 2022 рік; 332,33 грн інфляційні втрати; 210,68 3% річних; 2748,01 грн пеня;

- 3830,87 гривень сума орендної плати за 2023 рік; 77,21 гривень інфляційні втрати; 59,98 гривень 3% річних; 569,08 грн пеня.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

Таким чином відсутність документального підтвердження надання професійної правничої допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Представником позивача на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію угоди №10/07-2 про надання професійної правничої допомоги щодо ведення справи за позовом про стягнення орендної плати (далі Угода), укладеного 10.07.2024 між позивачем та адвокатом.

Відповідно до п.4.1 Розділу 4 Угоди №10/07-2 "Гонорар Адвокатського об`єднання", за надання адвокатських послуг з 10.07.2024, згідно з п.1 Акту про прийняття-передачі наданої правничої допомоги, замовник сплачує виконавцю винагороду становить 6000 грн:

- ознайомлення з наданими клієнтом документами, аналіз та надання консультації на предмет можливості стягнення заборгованості - 250,00 грн;

-підготовка та подача позовної заяви до суду -5500,00 грн;

-складання процесуальних документів в межах розгляду справи в рамках суду першої інстанції 250,00 грн (а.с.78-79, 80).

На підставі викладеного, суд вважає, що надані документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а саме 6 000 грн.

Вказаний розмір судових витрат доведений, документально, обґрунтований та підлягає розподілу за результатами розгляду справи.

З огляду на викладене, в зв`язку із частковим задоволенням позову (80,32% = 12442,70х100%/15491,89), виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 972,83 грн (1211,20х80,32%/100%) судового збору та 4819,20 грн (6000х80,32%/100%) витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5 792,03 гривень судових витрат

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.141,259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов ОСОБА_1 досільськогосподарського товариствазобмеженоювідповідальністю «Придніпровськийкрай»простягнення заборгованостізорендноїплати задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський край» (місцезнаходження: м.Золотоноша, Золотоніський район, Черкаська область, вул.Героїв Маріуполя,52/3, ЄДРПОУ 25207363) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_1 ) заборгованість по виплаті орендної плати за Договором оренди землі від 23 липня 2012 року за 2022 та 2023 роки у розмірі 12 442, 70 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««Придніпровський край» на користь ОСОБА_1 5 792,03 гривень судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 21.10.2024.

Суддя С.І.Крєпкий