Вирок

від 11.10.2024 по справі 569/23127/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/23127/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023181010001930 від 01.07.2023 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , неодруженого, раніше не судимого, із середньою освітою, непрацюючого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 та ч. 4 ст. 185 КК України,

з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисників-адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 01.07.2023, біля 00 год 17 хв по 00 год 38 хв, будучи в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи на території гаражного кооперативу "За кермом", що по вул. І. Сірка,11-Б, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, на грунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли під час словесного конфлікту, умисно завдав численних, не менше 27 ударів кулаками рук та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_11 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: важкої внутрішньо-черепної травми у вигляді крововиливів в речовину головного мозку та під його оболонки, чисельних зовнішніх ушкоджень в ділянці голови з крововиливами в підлягаючи м`які тканини: садна у потиличній та лбній ділянках зліва, синців у лобно-скроневій ділянці справа, на повіках обої очей, на спинці носа та на обох вушних раковинах з поширенням на завушні ділянки, крововиливів в скроневих м`язах, синців по зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, переривчастого осаднення по задній і частково зовнішній поверхнях лівого ліктьового суглобу, садна по задньо-внутрішній поверхні середньої третини лівого передпліччя, садна по задній поверхні верхньої третини правого передпліччя, двох саден по передній поверхні правого колінного суглобу та садна по передній поверхні лівого колінного суглобу.

16.07.2023, о 23 год 00 хв, від отриманої внутрішньо-черепної травми у вигляді чисельних зовнішніх ушкоджень в ділянці голови, крововиливів під оболонки та в речовину мозку, яка призвела до набряку-набухання та копмресії головного мозку, ОСОБА_11 помер в нейрохірургічному відділенні КНП "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради за адресою м. Рівне, вул. М. Карнаухова, 25-а.

Він же, 01.07.2023. біля 01 год 10 хв, будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 " Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24.02.2022, який у подальшому продовжено, з метою власного матеріального збагачення, проник у приміщення охорони на території гаражного кооперативу "За кермом", що по АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав системний блок персонального комп`ютера вартістю 8976 грн 00 коп та акумуляторну батарею до мобільного телефону марки "Sigma" моделі "Comfort 50 CF114", вартістю 158 грн 33 коп, чим завдав майнову шкоду ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 9134 грн 33 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч. 2 ст. 121 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого та ч. 4 ст. 185 КК України, як своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, поєднане з проникненнями у приміщення.

Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, обсяг який визначений судом за погодженням з учасниками судового провадження, зокрема допитом обвинуваченого, потерпілого, частковим дослідженням письмових доказів та дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та наслідки їх не оспорювання. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Крім того судроз`яснив, щоучасники судового розгляду будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які в судовому засіданні не досліджувались, і які ніким не оспорюються.

Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав свою вину увчиненні інкримінованих правопорушень, щиро розкаявся, кваліфікацію правопорушень не оспорював, та підтвердив факт того, що дійсно він 01.07.2023, біля 00 год 17 хв по 00 год 38 хв, будучи в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи на території гаражного кооперативу "За кермом", що по АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, на грунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли під час словесного конфлікту, умисно завдав численних ударів кулаками рук та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_11 . Всі інші обставини не пригадує, оскільки був в стані сильного алкогольного сп"яніння.

Крім того, 01.07.2023 біля 01 год 10 хв, будучи в стані алкогольного сп"яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного матеріального збагачення, проник у приміщення охорони на території гаражного кооперативу "За кермом", що по АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав системний блок персонального комп"ютера та акумуляторну батарею до мобільного телефону. Просиь суд суворго його не карати. Крім того, він виявив бажання добровільно проходити військову службу в ЗС України.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив факт викрадення 01.07.2023 біля 01 год 10 хв, з приміщення охорони на території гаражного кооперативу "За кермом", що по АДРЕСА_3 системного блоку персонального комп"ютера та акумуляторну батарею до мобільного телефону. Системний блок персонального комп"ютера йому повернуто. Міру покарання обвинуваченому покладає на розсуд суду.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується наданими в судовому засіданні прокурором та перевіреними на предмет допустимості та належності письмовими доказами:

- формою виводу АРМ 102, від 01.07.2023, згідно якої ОСОБА_7 повідомила, що її тато ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження в область голови від невідомої особи (а.к.п. 14-17 т.1);

- протоколом огляду місця події від 01.07.2023 з фотознімками (а.к.п. 18-23 т. 1);

- протоколами додаткового огляду місця події від 01.07.2023 з фотознімками (а.к.п. 26-33, 36-44, 47-49 т.1);

- протоколом огляду предметів з фотознімками від 01.07.2023 ( а.к.п. 54-64 т. 1);

- карткою виїзду швидковї медичної допомоги від 01.07.2023 ( а.к.п. 73 т.1);

- формою виводу АРМ 102 від 16.07.2023, згідно якої в нейрохірургічному відділенні КНП "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради за адресою м. Рівне, вул. М. Карнаухова, 25-а помер ОСОБА_11 (а.к.п. 82 т.1);

- протоколом огляду місця події з фотознімками від 16.07.2023 (а.к.п. 83-88 т. 1);

- медичною карткою стаціонарного хворого № 10896 ОСОБА_11 (а.к.п. 90);

- посмертним епікрізом ОСОБА_11 ( а.к.п. 91 т.1);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_11 з фотознімками від 17.07.2023 (а.к.п. 92-100 т. 1);

- лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 ОСОБА_11 (а.к.п. 103 т. 1);

- висновком експерта № 414 від 17.07.2023 (а.к.п. 104-119 т.1);

- висновком експерта № 675/414 від 23.10.2023 (а.к.п. 124-140 т.1);

- висновком експерта №507 від 01.07.2023 (а.к.п. 143-144 т.1);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/7693-БД від 05.09.2023 (а.к.п. 149-152 т.1);

- протоколом отримання зразків для експертизи ОСОБА_3 від 21.07.2023 (а.к.п.156-158 т. 1);

- висновком експерта № № СЕ-19/118-23/7934-БД від 05.09.2023 (а.к.п.163-166 т.1);

- висновком експерта № 1029 від 27.09.2023 (а.к.п. 171-172 т.1);

- висновком експерта № 1031 від 27.09.2023 (а.к.п. 176- 177 т.1);

- висновком експерта № 1027 від 27.09.2023 (а.к.п. 181-182 т.1);

- висновком експерта № 1032 від 27.09.2023 (а.к.п. 186-187 т.1);

- протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.10.2023 ( а.к.п. 188-190 т. 1);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/8371-БД від 20.09.2023 (а.к.п.194-200 т.1);

- протоколом отримання зразків для судової експертизи ОСОБА_3 від 10.08.2023 ( а.к.п 204-205 т.1);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/8630-БД від 20.09.2023 (а.к.п.209-214 т.1);

- протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10.11.2023 ( а.к.п. 216-218 т.1);

- протоколом отримання зразків для судової експертизи ОСОБА_3 від 10.08.2023 ( а.к.п 221-222 т.1);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/10056-БД від 03.10.2023 (а.к.п.226-235 т.1);

- протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.10.2023 ( а.к.п. 237-238 т.1);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/10057-БД від 06.10.2023 (а.к.п.242-250 т.1);

- протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09.10.2023 ( а.к.п. 252-253 т. 1);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/8372-КТ від 22.09.2023 (а.к.п.5-9 т. 2);

- висновком експерта № СЕ-19/118-23/8369-ТВ від 07.08.2023 (а.к.п.15-20 т. 2);

- протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 08.08.2023 ( а.к.п. 22 т. 2);

- висновком експерта № СЕ--19/118-23/10306-ТВ від 27.09.2023 (а.к.п.28-39 т.2);

- протоколом про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.10.2023 ( а.к.п. 41 т. 2);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 255/23 від 27.09.2023 відносно ОСОБА_3 ( а.к.п. 47-53 т. 1);

- постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15.08.2023 відеозаписів, що розміщені на флеш носії (а.к.п. 114-116 т. 2);

- постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 01.11.2023 відеозаписів, що розміщені на оптичному диску (а.к.п. 126-128 т. 2);

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2023 накладено арешт на змиви речовини бурого кольору та контрольні змими речовини бурого кольору (а.к.п. 25 т. 1).

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2023 накладено арешт на металевий ключ, змив та контрольний змив речовини бурого кольору (а.к.п. 35 т.1).

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2023 накладено арешт на три липки стрічки з папілярними узорами з вхідних дверей, змиви речовини бурого кольору, контрольний змив речовини бурого кольору, мобільний телефон марки "Sigma" моделі "Comfort 50 CF114" (а.к.п. 46 т. 1).

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2023 накладено арешт на штани світлого кольору, сорочку темно-синього кольору в смужку, кросівки чорного кольору (а.к.п. 52 т. 1).

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2023 накладено арешт на системний блок персонального комп"ютера та акумуляторну батарею до мобільного телефону марки "Sigma" моделі "Comfort 50 CF114" (а.к.п. 66 т. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 22 КПК встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Таким чином, за результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 мали місце, вони містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 4 ст. 185 КК України, і останній у їх вчиненні винен.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що вказані правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів

Що стосується особи обвинуваченого ОСОБА_3 , то суд враховує, що він має постійне місце проживання, де характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Крім того, з наданих стороною захисту характеристик з місця фактичного проживання та тимчасових робіт, ОСОБА_3 харатеризувався до вчинення даної події з позитивної сторони, як трудолюбивий працівник. Також останній попросив вибачення за вчинені діяння в потерпілих, частково перерахував грошові кошти потерпілій ОСОБА_7 .

Обставинами, що пом`якшують покаранняобвинуваченого суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючою обставиною суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп"янінння.

Витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз становлять 26 627 гривень 54 копійок.

Ухвалою Рівненського міського суду від 28.08.2024 продовжено ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26.10.2024.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як слідує з п. 3 даної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину його обставини його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчиненого групою осіб і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Статтею 17 Закону України від 23.02.2016 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності -призначити покаранняабо звільнити від покарання чи відйого відбування,завданням якоїє виправленнята попередженнянових злочинів.Ця функціяза своєюправовою природоює дискреційною,оскільки потребуєврахування таоцінки конкретнихобставин справи,ступені тяжкостівчиненого злочину,особи винного,обставин,що впливаютьна покарання.Реалізація цієїфункції становитьправозастосовну інтелектуально-вольовудіяльність суду,в рамкахякої іприймається рішенняпро можливістьзастосування тогочи іншогопокарання

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Враховуючи характер і ступінь небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання та обтяжуючу обставину, зухвалість та нетерпимість до потерпілого, тривале нанесення тілесних ушкоджень, тосуд прийшов до переконання, що обвинуваченому має бути призначене покарання зізоляцієювід суспільства у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання є адекватний характеру вчинення обвинуваченим кримінально-караних дій, і буденеобхідний й достатній дляйого виправлення та попередження нових правопорушень.

Суд також вважає, що таке покарання відповідатиме тяжкості правопорушеннь, та не буде становити «особистий надмірний тягар для обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи". За цих же обставин, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Крім того, призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, і воно випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 21.07.2023, зарахувавши у строк відбування покарання обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 11.10.2024 по 08.12.2024, але не більш ніж до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 26 627 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять сім) гривень 33 копійки.

Скасувати арешти накладені ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 07.07.2023.

Речовий доказ, а саме: системний блок до комп`ютера вважати повернутим потерпілому ОСОБА_8 ..

Речові докази вказані у постановах про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області по квитанціях № 575 (405), № 644 (474), № 562 (392), № 578 (408), № 434 (264) від 07.10.2023, 10.11.2023, 04.10.2023, 09.10.2023, 08.08.2023, після набрання вироком законної сили - знищити, у постановах від 02.08.2023, 15.08.2023, 01.11.2023 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілими, прокурором шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили, якщо інше не передбачене цим Кодексом після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних чи юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя