Рішення

від 17.09.2024 по справі 695/2790/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

Справа № 695/2790/23

номер провадження 2/695/259/24

17 вересня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що Оболонською окружною прокуратурою м. Києва в ході вивчення стану законності в сфері екологічного законодавства встановлено, що ОСОБА_1 , 20.10.2022, знаходячись на озері Опечень в Оболонському районі міста Києва, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел незаконного вилову риби, всупереч ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, використовуючи заборонене знаряддя лову водних біоресурсів - сітки з ліски, кустарного виробництва, здійснив незаконний вилов риби - карася сріблястого загальною кількістю 28 шт., яку в подальшому під час огляду місця події вилучено працівниками відділу охорони водних біоресурсів Київського рибоохоронного патруля. ОСОБА_1 заподіяв шкоди рибному господарству України на загальну суму 44268,00 грн.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва №756/11111/22 від 20.01.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Зазначеними протиправними діями ОСОБА_1 завдав навколишньому природному середовищу шкоду на загальну суму 44268,00 грн., що на даний час не відшкодована.

Відповідно до ст.1166 ЦК України завдана шкода підлягає відшкодуванню особами, які її завдали.

Ухвалою суду відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву з обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні прокурор Походенко В.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Від представника Київської міської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча в судове засідання викликався належним чином. Заяви про визнання позовних вимог чи відзиву до суду не подав.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Вислухавши доводи прокурора, дослідивши письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1-4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.81 ЦПК України).

Судом установлено, що 20.10.2022 р. о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 на озері Опечень, проводив лов риби з гребного гумового човна, забороненим сіткоснастевим знаряддям лову - сіткою з ліски - 1 шт. та виловив при цьому рибу карась сріблястий у кількості - 28 шт., загальною вагою - 7 кг. Чим наніс збитки рибному господарству України на суму - 44268 грн. 00 коп., чим порушив п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Постановою Оболонського районного суду м. Києва №756/11111/22 від 20.01.2023 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Дана постанова суду набрала законної сили 31.01.2023 р.

Своїми протиправними діями відповідач заподіяв шкоду рибному господарству на суму 44268,00 грн., розраховану згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021 року, що підтверджується дослідженим судом розрахунком матеріальної шкоди.

Згідно листа Київського рибоохоронного патруля від 23.06.2023 р. №16-7-9/2209-23 завдана ОСОБА_1 шкода в сумі 44268,00 грн. сплачена не була.

З листа від 23.06.2023 №077-3173 вбачається, що Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди не зверталися.

У листі від 04.07.2023 р. №077-3331 Департамент захисту довкілля та адаптації зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив Оболонську окружну прокуратуру м. Києва вжити заходів цивільно-правового характеру стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 44268,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відомостей про відшкодування шкоди, завданої відповідачем, на момент розгляду справи судом, матеріали справи не містять.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України» «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 06.10.2021 року № 1039.

Згідно з ч.4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2019 по справі №541/307/17 зазначено, що громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1126 від 18.07.1998, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд вважаєза необхіднезауважити,що Київськоюміськоюрадою не вжито заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних живих біоресурсів, що свідчить про неналежне здійснення ними захисту інтересів держави, в зв`язку з чим звернення прокурора до суду з вказаним вище позовом є правомірним.

Враховуючи, що відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову риби заподіяв збитки рибному господарству, що було встановлено в судовому засіданні, тому позов підлягає до повного задоволення.

Суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь Київської міської прокуратури судовий збір в сумі 2684,00 грн., сплачений при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (30%) та бюджету міста Києва (70%) шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням у сумі 44 268 (сорок чотири тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 00 коп., які перерахувати за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві 24062100, код ЄДРПОУ 38002491, р/р UA648999980333189331000026006, банк отримувача УК у Оболон.р-ні/Оболон.р-н/24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури код ЄДРПОУ:02910019, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку:820172, розрахунковий рахунок: UA168201720343100001000011062) судовий збір у сумі 2684 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 20 вересня 2024 року.