Рішення

від 23.10.2024 по справі 753/2556/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2556/24

провадження № 2/753/3862/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року суддя Дарницький районний суд м. Києва Якусик О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСББ «Лілея» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року адвокат Гаврилюк Марина Вадимівна в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лілея» звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 16.08.2005 співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІЛЕЯ», яке здійснює функції з управління даного будинку, належне утримання та використання спільного майна будинку та забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та є споживачем житлово-комунальних послуг, однак своєчасно не вносить плату за отримані послуги, в результаті чого утворилась заборгованість. Добровільно відповідач борг не погашає, а тому позивач просить стягнути з неї суму заборгованості з урахуванням 3 % річних, а також суму сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

12 лютого 2024 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року позовну заяву без руху.

11 березня 2024 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків.

13 березня 2024 року представника позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54 509,55 грн та 3% річних у розмірі 6 000,52 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/2556/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 28 березня 2024 року особисто в приміщенні суду отримано копію позовної заяви з доданими до неї додатками, що підтверджується розпискою.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №359529350 від 21.12.2023.

16.08.2005 співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створено та зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІЛЕЯ», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з протоколом загальних зборів №4 від 20.04.2016, ОСББ «ЛІЛЕЯ» прийняло рішення, згідно якого ОСББ «ЛІЛЕЯ» продовжує та здійснює функції з управління будинком АДРЕСА_1 . Усі договори щодо утримання будинку укладені та діють саме з ОСББ «ЛІЛЕЯ», зокрема, договори щодо централізованого теплопостачання (опалення), гарячого водопостачання, послуг водовідведення стоків гарячої води, водопостачання та водовідведення. Також, окремо узгоджено розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3,30 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як передбачено ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 15 цього Закону на співвласника покладений обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згіно із ст. 13 Закону, у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Статтею 20 Заону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до виписки з Протоколу Загальних зборів ОСББ «ЛІЛЕЯ» від 20.04.2016, рішенням загальних зборів встановлено розмір внеску на утримання будинку в розмірі 3,30 грн. за 1 кв.м. від загальної площі квартири.

Протоколом №1 загальних зборів ОСББ «Лілея» від 15.08.2023 вирішено зокрема узгодити та затвердити зміну тарифу по витраті «Утримання будинку» (внесків) з 4,60 грн за 1 м. кв. до 8,75 грн за 1 кв.м.

Як вказує позивач, у відповідача виникла заборгованість по оплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території та по оплаті послуг гарячого та холодного водопостачання та послуг з водовідведення гарячого водоостачання за період з травня 2020 року по грудень 2023 року у сукупному розмірі 54 509,55 грн.

Як свідчать матеріали справи, між ОСББ «ЛІЛЕЯ» та ПАТ «АК «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено Договір №1310062 від 04.06.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді. 01 грудня 2021 року між ОСББ «Лілея» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір № 131006240010103 про надання послуги з постачання гарячої води. Заборгованість по оплаті вартості послуг з централізованого постачання гарячої води за період з травня 2020 року по грудень 2023 року становить 11746,80 грн.

Між ОСББ «ЛІЛЕЯ» та ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» укладено Договір №7719/4-14 про водопостачання та водовідведення від 03.03.2000 та Додаткову угоду від 19.08.2017 про надання послуги водопостачання та водовідведення. Заборгованість відповідача по оплаті вартості послуг з водовідведення стоків гарячої води за період з травня 2020 року по грудень 2023 року становить 4 823,08 грн.

09 вересня 2022 року між ОСББ «ЛІЛЕЯ» та ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» укладено Договір №01966/6-02 з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Заборгованість відповідача по оплаті послуг водопостачання холодної питної води та водовідведення складає 1 509,76 грн.

Оскільки відповідач є власником квартири у багатоквартирному будинку, то відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вона є співвласником цього будинку та зобов`язана оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги (п. 10 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону).

Згідно з ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання перед позивачем з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, в результаті чого утворилась заборгованість.

Таким чином, суд встановив, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за надані послуги в загальному розмірі 54509,55 грн, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як убачається зі змісту положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач вказує, що ним за період з 01 травня 2020 року по 31 грудня 2023 року, у зв`язку з несплатою відповідачем наданих послуг, нараховано 3% річних в розмірі 6000,52 грн, однак позивач не надав детального розрахунку стягуваної суми, правильність якого міг би бути перевірений судом. Так, зобов`язання зі сплати внесків та інших комунальних платежів є періодичним та визначене щомісячними платежами, а отже прострочення виконання та нарахування сум 3% річних можливе щодо кожного такого щомісячного платежу. Всупереч наведеному позивач розраховує суму 3% річних із суми боргу у розмірі 54509,55 грн (яка сфомувалася лише на кінець грудня 2023 року), починаючи таке нарахування з травня 2020 року.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022. Воєнний стан діє до даного часу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих 3% річних в сумі 6000,52 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, як визначено ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги від 21.12.2023, платіжну інструкцію про сплату 5000 грн та акт № 1 наданих послуг від 31.01.2024. З наданих документів не вбачається, які саме послуги надані (відсутній їх детальний опис) та відсутня вказівка про надання таких послуг саме у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Звісно, даний перелік не є вичерпним.

Норми ст. 141 ЦПК України визначають, що суд при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу повинен перевірити, зокрема, реальність понесених витрат і встановити, що послуги надані в рамках даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для з стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, оскільки з наданих позивачем доказів не можливо встановити, що такі послуги надані в рамках даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 727,73 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 13, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 273-279,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лілея» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лілея» заборгованість по оплаті за надані послуги у розмірі 54 509 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`ять) гривень 55 коп. та судовий збір у розмірі 2 727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) гривень 73 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лілея», код ЄДРПОУ 30386077, місце знаходження: 02149, м. Київ, вул. Ревуцького,42А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Якусик