Рішення
від 30.09.2024 по справі 173/1344/24
ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1344/24

Провадження №2/173/626/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2024 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача, ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора.

08.05.2024 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

12.06.2024 року проведений перерозподіл справи іншому складові суду.

13.06.2024 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 30.09.2024 року .

30.09.2024 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2024 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити йому додатковий строк , достатній для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його вітчим ОСОБА_4 . На момент смерті останній проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті, його донька, ОСОБА_5 , яка на момент смерті батька проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично прийняла спадщину, але юридично її не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкоємцем після її смерті була її мати, ОСОБА_3 , яка на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті доньки, але юридично її не оформила і померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08.04.2024 року він звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 08.04.2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади. Відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Верхньодніпровської державно нотаріальної контори в судове засідання не з`явилася, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , вітчим позивача. На момент смерті останній проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_4 , його донька, ОСОБА_5 , яка на момент смерті батька проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично прийняла спадщину, але юридично її не оформила і померла, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , була її мати, ОСОБА_3 , яка на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті доньки, але юридично її не оформила і померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

08.04.2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 08.04.2024 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачами обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.

За нормамист.ст. 1220,1222,1270 ЦК Україниправо на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно доч. 1 ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому поважними причинами слід вважати об`єктивні, непереборні обставини, які стали на заваді спадкоємцю своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що на даний час він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, оскільки відповідач ОСОБА_2 , проживає за кордоном та своє право на спадщину не заявляв і не має наміру заявляти. Всі інші спадкоємці померлої померли: син - ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Він фактично вступив в управління спадковим майном та вважав, що в будь-який час має можливість оформити спадщину.

Таким чином з наданих позивачем доказів судом встановлено, що позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини на думку суду з поважних причин, оскільки є сином померлої, фактично вступив у володіння і користувався спадковим майном.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, № 41/2024, відкритої після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини звернувся лише позивач. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались.

Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, належними та такими, що підтверджують поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе визначити позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачеві тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача, так як відсутня вина відповідача у порушені прав позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259,263,264,265,268, 273,293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері, ОСОБА_3 , тривалістю в три місяці з часу набрання чинності рішенням суду.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30.09.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР: 23.10.2024 року

Дата набрання законної сили: 31.10.2024 року

СудВерхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення30.09.2024
Оприлюднено24.10.2024
Номер документу122494029
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —173/1344/24

Рішення від 30.09.2024

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Ухвала від 30.09.2024

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

Ухвала від 13.06.2024

Цивільне

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Петрюк Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні