Ухвала

від 23.10.2024 по справі 344/18685/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18685/24

Провадження № 1-кс/344/7482/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023091010001348 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355, ч.3 ст.15, ч.4 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158 в розмірі 91% що належать ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12023091010001348 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355, ч.3 ст.15, ч.4 ст.191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що 29.05.2024 до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла заява від співзасновника ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158 з часткою у статутному капіталі в розмірі 9% ОСОБА_6 по факту привласнення майна у період дії на території воєнного стану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке належить останньому. Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 показав, що 16.04.2024 останньому зателефонувала колишня дружина його бізнес-партнера ОСОБА_9 ОСОБА_8 та повідомила, що вона в протизаконний спосіб має намір забрати активи ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158, в тому числі і належну частку ОСОБА_6 .

Враховуючи елементи протиправної поведінки, яка суб`єктивно сприймалась потерпілою у кримінальному проваджені стороною, ОСОБА_6 через свого представника в самостійному порядку звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту за результатами розгляду якого, слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_10 у справі №344/11261/24 від 20.06.2024 постановив ухвалу про арешт майна, зокрема корпоративних прав ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158 в розмірі 9%, які належать ОСОБА_6 .

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_5 є бенефіціарним власником та співзасновником ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158 з часткою у статутному капіталі 91 % яка у передбачений КПК України спосіб повідомила орган досудового розслідування про те, що вживаються активні протиправні дії по заволодінню майном останньої, яким виступають корпоративні права ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158 в розмірі 91 %. ОСОБА_5 зазначає, що в останньої існують обґрунтовані, але наразі не підтверджені в розрізі розслідування кримінального провадження підстави стверджувати, що до цієї протиправної діяльності мають причетність, зокрема, але не виключно, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня дружина мого брата ОСОБА_9 ) та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході досудового розслідування потерпіла ОСОБА_5 на адресу органу досудового розслідування скерувала клопотання про визнання в якості речового доказу 91 % корпоративних прав ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158, за результатами розгляду якого слідчий прийняв рішення у формі постанови та визнав 91 % корпоративних прав ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158 як речовий доказ у даному кримінальному провадженні за критерієм ст.98 КПК України.

Крім того, потерпіла ОСОБА_5 на адресу органу досудового розслідування скерувала клопотання про накладення арешту на належну їй частку 91% в ТОВ «Грін Енерджі Інвест» ЄДРПОУ 41841158, за результати розгляду якого слідчий надав відповідь що ОСОБА_5 , як потерпіла у кримінальному провадженні сторона, наділена самостійним правом у зверненні до слідчого судді із відповідним клопотанням.

Також, потерпіла ОСОБА_5 на адресу органу досудового розслідування скерувала цивільний позов, в якому вона просить визнати її цивільним позивачем у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023091010001348 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 ст. 355 та ч.3 ст.15 ч.4 ст.191 ККУкраїни.

Тому, як вказує в клопотанні заявник, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, що є предметом досудового розслідування, наразі вбачається необхідним вчинити усі можливі передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством заходи, з метою унеможливлення відчуження перерахованого вище майна, що може призвести до ще більш значних матеріальних збитків в тому числі й інтересам держави, крім тих, які є наразі та для забезпечення заявленого цивільного позову.

Підставою накладення арешту на вказане майно, як зазначає в клопотанні заявник, є збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Заявник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив. На адресу суду надав матеріали кримінального провадження.

Заслухавши пояснення заявника, слідчого, дослідивши матеріали клопотання та надані документи, матеріали кримінального провадження №12023091010001348 від 22.05.2024 року, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчий суддя зауважує, що суб`єктом подання даного клопотання є сторона потерпілого у кримінальному провадженні. Підставою накладення арешту на зазначене у клопотанні майно зазначено пункти 1 та 4 частини 2 ст. 170 КПК України:

1) збереження речових доказів;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ч.1 статті 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Тобто, цивільний позивач може звернутися з клопотанням про арешт майна лише з підстави забезпечення цивільного позову.

З підстави забезпечення збереження речових доказів потерпілий чи цивільний позивач не уповноважені на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Стосовно передбаченої п.4 частини 2 ст. 170 КПК України підстави арешту майна (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди) слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною 6 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно з частиною 8 статті 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Отже, аналіз змісту частини 6 статті 170 КПК України свідчить про те, що з передбаченої пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України підстави, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Доказів на підтвердження того, що в кримінальному провадженні №12023091010001348 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355, ч.3 ст.15, ч.4 ст.191 КК України на даний час будь-якій особі оголошено підозру у клопотанні не наведено, і матеріали кримінального провадження таких даних не містять. Слідчий такий факт в судовому засіданні підтвердив.

Накладення арешту на майно інших осіб, окрім імперативно визначених часиною 6 статті 170 КПК України, за клопотанням потерпілого про арешт майна на підставі пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України, процесуальним законом не передбачено.

За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 , оскільки воно не ґрунтується на передбачених кримінальним процесуальним законом підставах.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023091010001348 від 22.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355, ч.3 ст.15, ч.4 ст.191 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.10.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1