Постанова

від 21.10.2024 по справі 915/611/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/611/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;

Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Світ здоров`я: Покора І.Є.;

Від Миколаївської міської ради: не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 (про залишення позовної заяви без розгляду)

по справі №915/611/21

за позовом Миколаївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Світ здоров`я

про скасування державної реєстрації права власності та припинення за відповідачем та за ТОВ Пантіон-резерв права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що складається з нежитлової будівлі літ. А спортивно-оздоровчий центр готовністю 5% по просп. Богоявленському,

(суддя першої інстанції: Коваль С.М., дата та місце ухвалення рішення: 06.09.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 позовну заяву Миколаївської міської ради залишено без розгляду.

18.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21.

Апелянт вважає, що ухвалу суду першої інстанції по даній справі прийнято з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим вона на підставі ст.280 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що у зазначений судом період була відсутня можливість усунути недоліки позовної заяви та вирішити питання щодо зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим і було направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Разом з тим, судом першої інстанції питання про продовження строку було вирішено тільки 30.08.2024, а саме продовжено строк на усунення недоліків до 02.09.2024.

Позивач вказує, що хувала Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 була отримана тільки 02.09.2024 (дата доставки до електронного кабінету), тобто в останній день надання строку на усунення недоліків.

На переконання Миколаївської міської рада, остання, як позивач, була значно обмежена в своїх процесуальних правах, що потягло собою негативні наслідки у вигляді неспроможності останньої своєчасно усунути відповідні недоліки позовної заяви.

Крім того, в подальшому, 05.09.2024 у найкоротший розумний термін міською радою було направлено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків разом із оновленою редакцією позовних вимог.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а по суті і доступу позивача до правосуддя, а відтак є підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, призначено розгляд справи №915/611/21 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 на: 21.10.2024 року о 14-30 год.

04.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Світ здоров`я» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів скарги, зазначає про її безпідставність та необгрунтованість.

Відповідач у відзиві зазначає, що строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою від 19.08.2024, який продовжений до 02.09.2024 ухвалою від 30.08.2024, не може бути продовжений з огляду на встановлення ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України максимально можливої тривалості такого строку. Таким чином, суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Миколаївської міської ради про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Крім того, відповідач вважає безпідставними посилання скаржника на те, що він був «значно обмежений у своїх процесуальних правах, що потягло за собою негативні наслідки у вигляді неспроможності своєчасно усунити відповідні недоліки позовної заяви». До того ж, саме по собі усунення недоліків міська рада реалізувала шляхом викладення позовної заяви в оновленій редакції, що виразилось у зменшенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник ТОВ «Світ здоров`я» заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. Представник Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2021 Миколаївська міська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2886/02.02.01-22/02.06/14/21 від 05.05.2021 (з додатками), в якій просила суд:

1. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю Світ здоров`я, код ЄДРПОУ 32938419, право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що складається з нежитлової будівлі літ. А - спортивно-оздоровчий центр готовністю 5% по просп. Богоявленському, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта 377896148101, державна реєстрація від 24.09.2014 №7106669).

2. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю ПАНТЮН-РЕЗЕРВ, код ЄДРПОУ 37952066, право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що складається з нежитлової будівлі літ. А - спортивно-оздоровчий центр готовністю 5% по просп. Богоявленському, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта 377896148101, державна реєстрація від 14.08.2014 №6676343).

3. Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Товариством з обмеженою відповідальністю Світ здоров`я, код ЄДРПОУ 32938419, право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що складається з нежитлової будівлі літ, А - спортивно-оздоровчий центр готовністю 5% по просп. Богоявленському, м. Миколаїв, Миколаївська область (реєстраційний номер об`єкта 377896148101, державна реєстрація від 02.06.2014 №5911836).

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Світ здоров`я, код ЄДРПОУ 32938419, усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою загальною площею 7643 кв.м. (кадастровий номер 4810136900:05:026:0004) шляхом знесення (демонтажу) об`єкта незавершеного будівництва по просп. Богоявленському ріг вул. Шури Кобера, м. Миколаїв, Миколаївська область.

5. Судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача через виконавчий комітет Миколаївської міської ради (р/р UA448201720344230028000027733, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 04056612).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2021 (суддя Ткаченко О.В.) позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/611/21 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 22.09.2021 (суддя Ткаченко О.В.) провадження у справі №915/611/21 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 915/1062/21.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 № 73, у зв`язку зі звільненням у відставку з посади судді Ткаченко А.В., головуючою суддею в даній справі призначено Смородінову О.Г., в подальшому 12.08.2024 (на стадії підготовчого провадження) головуючою суддею Смородіновою О.Г. заявлено про самовідвід у даній справі і ухвалою від 12.08.2024 зазначену заяву задоволено.

Ухвалою судді від 19.08.2024 прийнято справу № 915/611/21 до провадження та даний позов на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України з підстав невідповідності вимогам процесуального законодавства, зокрема, п.п. 4, 5, ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява не містить змісту позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо ТОВ ПАНТЮН-РЕЗЕРВ, яке у позові не міститься у якості відповідача, а також правові підстави скасування державної реєстрації право власності до припиненої юридичної особи - ТОВ ПАНТЮН-РЕЗЕРВ. Окрім цього, суд вказав, що необґрунтовано наявність або відсутність взаємопов`язаності вимог (окремі об`єкти) та доцільність їх сумісного розгляду.

Суддею в ухвалі від 19.08.2024 встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 30.08.2024 клопотання Миколаївської міської ради про продовження строку на усунення недоліків задоволено частково та продовжено Миколаївській міській раді строк для усунення недоліків позовної заяви, які визначені ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 до 02.09.2024 включно.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 позовну заяву Миколаївської міської ради залишено без розгляду.

В ухвалі суду зазначено, що позивач мав усунути недоліки позову у строк до 02.09.2024 включно. Водночас, Миколаївська міська рада отримавши копію ухвали суду від 30.08.2024 тільки 02.09.2024, звернулось з оновленою редакцією позовної заяви, лише 05.09.2024, тобто з пропуском встановленого ухвалою суду від 30.08.2024 строку. При цьому суд звертає увагу, що позивач звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Суд в свої ухвалі вказав, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений цим Кодексом.

На переконання місцевого господарського суду строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою від 19.08.2024, який продовжений до 02.09.2024 ухвалою від 30.08.2024, не може бути продовжений з огляду на встановлення ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України максимально можливої тривалості такого строку, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Миколаївської міської ради про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У розумінні наведених положень процесуального законодавства залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.

Разом із тим відповідно до частин 12 і 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами проведення підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

Отже, наведені положення процесуального законодавства пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду після відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка містить певні недоліки, а саме подана без додержання вимог, викладених у статтях 162 (позовна заява), 164 (документи, що додаються до позовної заяви), 172 (надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів), 173 (об`єднання і роз`єднання позовів) Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 у справі №904/7769/21.

Як вже заначено судом вище, з огляду на викладені норми, у суду першої інстанції є повноваження на залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, якщо обставини недодержання вимог ст.ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено саме після відкриття провадження.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 позовну заяву Миколаївської міської ради на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишено без руху з підстав невідповідності вимогам процесуального законодавства, зокрема, п.п. 4, 5, ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначив, що позовна заява не містить змісту позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо ТОВ ПАНТЮН-РЕЗЕРВ, яке у позові не міститься у якості відповідача, а також правові підстави скасування державної реєстрації право власності до припиненої юридичної особи - ТОВ ПАНТЮН-РЕЗЕРВ. Окрім цього суд вказував, що необґрунтовано наявність або відсутність взаємопов`язаності вимог (окремі об`єкти) та доцільність їх сумісного розгляду.

Насамперед, апеляційний суд відмічає, що подібний «недолік» мав бути з`ясований на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що передбачає можливість подання більшого проміжку часу для заявника забезпечити його усунення.

Оскільки питання забезпечення позивачеві права ефективного доступу до суду, гарантованого ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 у світлі доводів апеляційної скарги значною мірою зводяться до аспекту достатності необхідного часу, остільки у світлі принципу «належного урядування» власні недоліки, допущені судом під час вирішення позитивного для Позивача питання щодо дотримання ним процедурних вимог для відкриття провадження у справі, не повинні мати наслідком обмеження часової можливості заявника усунути такі недоліки (порівняно із випадком їх виявлення до відкриття провадження у справі).

У статті 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також кола відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд. Звернення із позовом у цьому випадку є реалізацією права на судовий захист в обраний позивачем спосіб.

З`ясування питання щодо обрання позивачем належного та/або ефективного способу захисту здійснюється при розгляді заявлених позовних вимог по суті та не може бути підставою для залишення позову (всіх заявлених позивачем вимог) без розгляду за встановлених фактичних обставин справи.

Крім цього, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц).

Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи, суд може залишити позов без розгляду.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що Миколаївська міська рада ще 07.05.2021 звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2886/02.02.01-22/02.06/14/21 від 05.05.2021 (з додатками).

При цьому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2021 (суддя Ткаченко О.В.) позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/611/21 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Тобто, справа перебуває у провадженні суду більше трьох років, а позивач у 2021 році звернувся за захистом свого порушеного права, і, відповідно очікував і мав право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції, що в даному випадку Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви, з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлює обмеження для суду щодо поновлення пропущеного процесуального строку лише в тих випадках, коли цим кодексом чітко визначено неможливість такого поновлення, наприклад, як то передбачено ч. 2, ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 позов на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишено без руху з підстав невідповідності вимогам процесуального законодавства, зокрема, п.п. 4, 5, ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява не містить змісту позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо ТОВ ПАНТЮН-РЕЗЕРВ, яке у позові не міститься у якості відповідача, а також правові підстави скасування державної реєстрації право власності до припиненої юридичної особи - ТОВ ПАНТЮН-РЕЗЕРВ; в ухвалі від 19.08.2024 встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову, п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Як вбачається з пояснень апелянта та наявних у справі документів, у зазначений судом період у позивача була відсутня можливість усунути недоліки позовної заяви та вирішити питання щодо зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим і було направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.08.2024 клопотання Миколаївської міської ради про продовження строку на усунення недоліків задоволено частково та продовжено Миколаївській міській раді строк для усунення недоліків позовної заяви, які визначені ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2024 до 02.09.2024 включно.

Разом з тим, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 була отримана позивача тільки 02.09.2024 (дата доставки до електронного кабінету), тобто в останній день надання строку на усунення недоліків, що підтверджується наявними у справі матеріалами, що унеможливило виконати вимоги суду у встановлений строк.

05.09.2024 міською радою було направлено клопотання про поновлення строку на усунення недоліків разом із оновленою редакцією позовних вимог.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 позовну заяву Миколаївської міської ради залишено без розгляду.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Миколаївської міської ради про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Разом з тим, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що 05.09.2024 надійшло клопотання саме про поновлення строку на подання оновленої редакції позовної заяви, а не, як зазначає суд в ухвалі, про продовження строку на усунення недоліків.

Тобто, колегія суддів вважає, що суд мав розглянути клопотання позивача про поновлення процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви та тільки у випадку, якщо б суд дійшов висновку про необґрунтованість такого клопотання, відмовити у його задоволенні та залишити позовну заяву без розгляду. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач в своєму клопотанні зазначив, що він усунув недоліки позову та надав відповідну редакцію позовної заяви, у зв`язку з чим, з урахуванням обставин справи, які склалися, незрозумілою є обставина залишення заяви позивача без розгляду.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, обов`язковість судового рішення (п. 8, 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України). Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні процесуальні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності заяв, скарг на рішення тощо. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).

Апеляційний суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007р.; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016р.).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France», заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».

Також Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів вважає, що суд підійшов до вирішення питання відповідності позовної заяви встановленим вимогам формально, без урахування конкретних обставин справи і оцінки доводів. Крім того, суд необґрунтовано відмовив позивачу у поновленні процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За вказаних обставин, з огляду на наявні матеріали справи, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 - скасуванню із направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 по справі №915/611/21 скасувати.

3. Матеріали справи №915/611/21 передати до Господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2024 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Я.Ф. Савицький

А.І. Ярош