Постанова

від 01.10.2024 по справі 920/189/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа № 920/189/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бублик В.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 (повне рішення складено та підписано 30.04.2024) (суддя Вдовенко Д.В.)

у справі № 920/189/24 Господарського суду Сумської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми"

до Військової частини НОМЕР_1

про стягнення 473 014,53 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (далі - ТОВ "Енера Суми", позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) про стягнення 473 014,53 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1213004 від 11.11.2023 (далі - Договір) з оплати за спожиту електроенергію, у зв`язку з чим позивач стверджував про наявність заборгованості за грудень 2023 року в розмірі 473 014,53 грн, яку заявлено до стягнення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24 позовні вимоги ТОВ "Енера Суми" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 473 014,53 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за грудень 2023 року та 7 095,22 грн витрат зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції зазначив, що факт отримання відповідачем електричної енергії в грудні 2023 року вартістю 495 900,02 грн підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії, що підписаний сторонами, підписи скріплені печатками.

Виставлений позивачем рахунок на оплату електричної енергії за грудень 2023 року на суму 473 014,53 грн (з урахуванням кредиту в сумі 22 885,49 грн) отриманий відповідачем 05.01.2024.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач не розрахувався за електричну енергію у встановлений Договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позову відповідачем не подано.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказане рішення та постановити інше, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду є таким, що прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, за доводами скаржника, фактична ціна (тариф) купованої відповідачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії, становила 9,50 грн з ПДВ, за 1 кВт/год. З огляду на вищезазначене, загальна вартість цього Договору становила 139 000,00 грн, у тому числі ПДВ 23166,67 грн, і є орієнтовною.

Крім того, в п. 13.3 Договору зазначено, що позивач має повідомити відповідачу про зміну будь-яких умов у цьому Договорі не пізніше, ніж 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право відповідачу розірвати Договір.

Таким чином, у разі постачання електроенергії в об`ємі, що виходить за межі ціни Договору визначеною комерційною пропозицією № 4 ВП, позивач зобов`язаний направити лист-попередження про необхідність укладання додаткової угоди (нового договору) про надання послуг або розірвання чинного Договору та припинення подальшого постачання електроенергії. Заяв, повідомлень від позивача на адресу відповідача не надходило.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 справу № 920/189/24 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 задоволено заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24 та поновлено Військовій частині НОМЕР_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24; зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 задоволено заяву ТОВ "Енера Суми" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24; оголошено перерву в судовому засіданні до 01.10.2024 о 10:00.

Позиції учасників справи

ТОВ "Енера Суми" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Також, від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у даній справі.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 01.10.2024 взяв участь представник позивача (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2024 не з`явився. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Станом на час судового засідання клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Енера Суми" (код ЄДРПОУ 41884537) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

11.11.2023 між ТОВ "Енера Суми" (Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1213004 (Договір) з додатками (а.с. 13-29).

Цей Договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Постачальником Споживачу та укладений сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (п. 1.2 Договору).

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію (код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

У пункті 5.4 Договору вказано, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.6 Договору оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п 5.7 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; забезпечувати своєчасну та повну оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, у разі вибору Споживачем способу оплати послуг з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника (п. 6.2 Договору).

Згідно з п. 13.2 Договору цей Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

У заяві-приєднанні до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до Договору), зокрема, у розділі "Персоніфіковані дані Споживача" безпосередньо Споживачем вказано оператора, з яким Споживач уклав договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії - АТ "Сумиобленерго", а також зазначено адреси об`єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктом споживача. Початком постачання електричної енергії визначено 11.11.2023.

Відповідно до комерційної пропозиції № 4 ВП, що є додатком 2 до Договору, оплата здійснюється Споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у розрахункових документах. Сума переплати/недоплати Споживача визначається після завершення звітного розрахункового періоду. Сума переплати Споживача зараховується в якості оплати наступного звітного розрахункового періоду. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання рахунку.

Комерційною пропозицією визначено, що фактична ціна (тариф) купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії, становить - 9,50 грн з ПДВ, за 1 кВт год. Обсяг постачання активної електричної енергії - 14 631 кВт год., згідно з відповідним тарифом (ціною) на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі.

Згідно з комерційною пропозицією № 4 ВП загальна вартість цього Договору становить 139 000,00 грн, в тому числі ПДВ 23 166,67 грн, і є орієнтовною.

Рахунок на оплату електричної енергії надається Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дня отримання Постачальником даних від Оператора системи розподілу про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії. Оплата рахунка та акта прийняття-передавання електроенергії Постачальником за цим Договором має бути здійснена Споживачем протягом 5 робочих днів з моменту його підписання сторонами, якщо інше, за згодою сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до комерційної пропозиції Договір вступає в силу з дати підписання та діє на період воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Сторони домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 11.11.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем складено акт № 1221072-2312-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії на суму 413 250,02 грн без ПДВ (495 900,02 грн з ПДВ) (а.с. 31), який з боку відповідача підписаний без зауважень та заперечень.

Позивачем виставлено рахунок № 1221072-2312-1 за грудень 2023 року за активну електричну енергію згідно з договором № 1213004 на суму 473 014,53 грн, у т.ч. 78 835,76 грн ПДВ (з урахуванням кредиту 22 885,49 грн, у т.ч. 3 814,25 ПДВ) (а.с. 31).

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, виставлений позивачем рахунок на оплату електричної енергії за грудень 2023 року на суму 473 014,53 грн (з урахуванням кредиту в сумі 22 885,49 грн) отриманий відповідачем 05.01.2024.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за отриману електроенергію у розмірі 473 014,53 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною другою статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Укладений між сторонами договір є договором постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

З Договору та додатків до нього вбачається, що сторони обумовили обсяг поставки електричної енергії, а саме 14 631 кВт/год, вартість 1 кВт/год - 9,50 грн з ПДВ, суму Договору - 139 000,00 грн, у тому числі ПДВ 23 166,67 грн, та строк дії Договору - з дати підписання (11.11.2023) на період воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2023.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, позивачем у грудні 2023 року проведено відпуск відповідачу активної електричної енергії, про що складено відповідний акт, підписаний сторонами. Для оплати відпущеної електричної енергії відповідачу виставлено рахунок за активну електричну енергію.

Так, відповідно до акта № 1221072-2312-1прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та рахунка № 1221072-2312-1 відповідачем у грудні 2023 року спожито 52 200 кВт/год електроенергії.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та встановленого судом першої інстанції факту постачання позивачем відповідачу активної електричної енергії у грудні 2023 року, порушення відповідачем договірних зобов`язань у частині своєчасної та повної оплати електричної енергії місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 473 014,53 грн заборгованості є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відхиляючи доводи скаржника про те, що загальна вартість Договору становила 139 000,00 грн, і в разі постачання електроенергії в об`ємі, що виходить за межі ціни Договору, визначеної комерційною пропозицією № 4 ВП, позивач відповідно до п. 13.3 Договору мав направити лист-попередження про необхідність укладання додаткової угоди (нового договору) про надання послуг або розірвання чинного Договору та припинення подальшого постачання електроенергії, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до комерційної пропозиції № 4 ВП загальна вартість Договору - 139 000,00 грн, є орієнтовною.

Водночас суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо припинення споживання електричної енергії поза межами обсягу, визначеного комерційною пропозицією № 4 ВП.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що відповідачем не заперечується факт споживання активної електричної енергії у грудні 2023 року в обсязі 52 200 кВт/год за ціною 9,50 грн (з ПДВ).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 23.04.2024 у справі № 920/189/24.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Демидової А.М. - з 07.10.2024 по 18.10.2024 включно, судді Ходаківської І.П. - з 09.10.2024 по 21.10.2024 включно, повний текст постанови складено та підписано у перший день після їх виходу з лікарняного - 22.10.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко