Постанова

від 08.10.2024 по справі 910/3141/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3141/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бузинний А.С. (ордер серія АІ №1275160 від 01.06.2022

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-Груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2024

у справі №910/3141/24 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-Груп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Онур стіл інтернешнл"

про стягнення 142 297, 43 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон-груп» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Онур стіл інтернешнл» 142 297,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не поставив у повному обсязі замовлений та передплачений позивачем товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що факт поставки замовленого та передплаченого товару підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № О-2712-001 від 27.12.2023.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Вавілон-Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3141/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Онур стіл інтернешнл" про стягнення 142 297, 43 грн в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що:

1) відзив відповідача не містив інформації про наявність електронного кабінету та попередній розрахунок судових витрат, а також поданий з недотриманням строків подання відзиву, а тому суд першої інстанції не повинен був його враховувати при прийнятті рішення.

2) суд не надав належної оцінки поданій позивачем переписці, яка підтверджує неповну поставку товару.

3) судом проігноровано данні про можливу фальсифікацію наданої відповідачем видаткової накладної;

4) на переконання скаржника за наявності суперечливих доказів та необхідності проведення експертиз суд мав би перейти до загального позовного провадження, що дало б можливість повного та всебічного розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/3141/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга подана 12.06.2024 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/3141/24 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3141/24.

20.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3141/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3141/24. Справу №910/3141/24 призначено до розгляду на 10.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 розгляд справи було відкладено до 08.10.2024.

У судове засідання 08.10.2024 представник відповідача, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також рекомендованим листом з повідомленням («Укрпошта»). (а.с.69-71)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судової ухвали на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 08.10.2024.

Представник позивача, у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.12.2023 на виконання досягнутих домовленостей, між ТОВ «Вавілон-груп» (далі - позивач) та ТОВ «Онур стіл інтернешнл» (далі - відповідач) про поставку товарів на загальну суму 200 816,95 грн., відповідачем виставлено позивачу рахунок № О-1737 від на суму 200 816,95 грн. (а.с. 5).

Вказаний рахунок оплачено позивачем згідно платіжної інструкції №2186 від 21.12.2023 на суму 200 816,95 грн., у призначенні якої вказано: «Оплата згідно рахунка на оплату №о О-1737 від 20.12.2023 р. У сумі 167347,46 грн., ПДВ-20% 33469,49 грн.» (а.с. 7).

22.12.2023 позивачем надано відповідачеві запит на відвантаження товару на суму 200 816,95 грн. (а.с. 6).

13.02.2024 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 13022024 від 13.02.2024, у якому вимагав повернути кошти у розмірі 142 297,43 грн. за непоставлений товар, проте зазначене звернення залишено відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 15, 16).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині поставки товару та тим, що відповідач не повернув позивачу кошти у розмірі 142 297,43 грн., які на переконання позивача є вартістю недопоставленого товару.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що факт поставки товару в повному обсязі підтверджений належним чином оформленою видатковою накладною.

З такими висновками погоджується колегія суддів зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно вимог ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи зазначені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.12.2023 представником позивача - менеджером (управителем) з постачання ОСОБА_1 сформовано запит на відвантаження товару на суму 200 816,95 грн., з яких зі слів позивача, відповідачем було поставлено позивачу лише товар на суму 58 519,52 грн.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна копія видаткової накладної № О-2712-001 від 27.12.2023 на суму 200 816,95 грн. (а.с.29), яка свідчить про те, що 27 грудня 2023 року відповідачем поставлено позивачу, а останнім прийнято без зауважень товар вартістю 200 816,95 грн.

Вказана видаткова накладна містить засвідчений печаткою ТОВ «Вавілон-груп» підпис біля напису «отримав» « ОСОБА_1 на підставі Довіреності № 111 від 22.12.2023, виданої ТОВ «Вавілон-груп». (а.с.30)

Матеріали справи не містять доказів того, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції у матеріалах справи були докази чи заперечення які б свідчили про те, що вказану видаткову накладну від імені представника позивача підписано відмінною від зазначеної у такому документі особою, як і не надано належних доказів того, що відповідачем поставлено позивачеві товар на меншу від оплаченої ним суми.

Твердження скаржника про подання таких доказів з порушення визначеного ГПК України строку спростовуються тим, що відзив подано 27.03.2024, тобто на дев`ятий день після прийняття судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі, якою відповідачу було встановлено 15тиденний строк на подання відзиву з дати отримання цієї ухвали. Натомість доказів того, що позивач скористався визначеним такою ухвалою правом на подання відповіді на відзив (та відповідно клопотань про призначення почеркознавчої експертизи) - матеріали справи не місять.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).

При цьому, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Таким чином надана позивачем переписка не є первинним документом та не може бути однозначним доказом здійснення відповідачем поставки товару у меншому від передплаченого обсязі.

Натомість, матеріали справи свідчать, ТОВ «Онур стіл інтернешнл» здійснило поставку товару визначеного в рахунку №О-1737 від 20.12.2023 на загальну суму 200 816,95 грн. (а.с.31) згідно видаткової накладної № О-2712-001 від 27.12.2023 на суму 200 816,95 грн. (а.с.29) безпосередньо позивачу, який був прийнятий матеріально-відповідальною особою ТОВ «Вавілон-груп». Доказів того, що позивач скористався правом на відмову від прийняття продукції або її повернення постачальнику до матеріалів справи не надано.

Клопотань про проведення почеркознавчої експертизи ані на стадії розгляду справи судом першої інстанції, ані на стадії апеляційного перегляду - не заявлено.

Доказів, які б свідчили про втрату, незаконне використання печатки, підробку документів відповідачем, - матеріали справи не містять.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладене, а також факт виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про повернення передоплати у розмірі 142 297,43 грн.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, а тому погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3141/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3141/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі №910/3141/24 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/3141/24 залишити повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук