Постанова

від 14.10.2024 по справі 905/370/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 905/370/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача Дем`янчук Г.В.- адвокат; від відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Завод обважнювачів, м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2024р. у справі № 905/370/20

за позовом Публічного акціонерного товариства Дашуківські бентоніти, с.Дашуківка Черкаської області,

до Приватного акціонерного товариства Завод обважнювачів, м.Костянтинівка Донецької області,

про визнання недійсними: додаткової угоди від 23.10.2015 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015; специфікації №1 від 23.10.2015 (додатку №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015); специфікації №2 від 24.12.2015 (додатку №2 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015)

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Публічне акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти», с.Дашуківка Черкаської області(далі- Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів», м.Костянтинівка Донецької області (далі Відповідач ) про визнання недійсними: додаткової угоди від 23.10.2015 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015; специфікації №1 від 23.10.2015 (додаток №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015); специфікації №2 від 24.12.2015 (додаток №2 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.06.2023 у справі №905/370/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, позов Публічного акціонерного товариства Дашуківські бентоніти задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2024 у справі №905/370/20 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2023 у справі №905/370/20 задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2023 скасовано, справу №905/370/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2020 у справі №905/370/20 позов задоволено, визнано недійсними додаткову угоду від 23.10.2015 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015, специфікацію №1 від 23.10.2015 (додаток №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015), специфікацію №2 від 24.12.2015 (додаток №2 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015), укладені між Публічним акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» та Приватним акціонерним товариством «Завод обважнювачів». Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням та вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що:

- Позивачем не доведено поважність причин пропуску строку позовної давності, а господарським судом безпідставно поновлено такий строк, при цьому не визначено конкретну дату, з якої Позивачу стало відомо про порушення його права, а визначено липень 2018 року, що суперечить вимогам закону та практики Верховного Суду та є порушенням ст. 267 Цивільного Кодексу України;

-суд першої інстанції безпідставно послався на листи правоохоронних органів, оскільки вони є неналежними доказами у справі і в листах висловлена лише суб`єктивна думка Позивача;

-суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що датою набуття повноважень ОСОБА_1 є 27.06.2016, а не 09.11.2015, оскільки набуваючи повноваження, керівництво Позивача не повідомило Відповідача про зміни у складі керівників та представників, що уповноважені діяти від імені позивача, а тому Відповідач не мав підстав вважати, що представники Позивача, які зазначені у відповідних документах, діють без відповідних повноважень;

- господарський суд самостійно визначив ринкову вартість майна та встановив, що за 1 тону глини у розмірі 1190,00 грн ціна є ринковою, відхиляючи при цьому два висновки експерта, також суд не урахував тієї обставини, що за поясненнями свідка ОСОБА_2 ціна формувалась у залежності від собівартості продукції, обсягів замовлення, договірних умов розрахунків, тому, на думку апелянта, суд проігнорував пояснення свідка та визначив самостійно умови домовленостей між сторонами;

-фактично, здійснюючи перерахунок загальної вартості товару у кількості, зазначеній у Специфікації №1 від 23.10.2015, суд самостійно створив докази та самостійно визначив їх умови;

-додаток до договору - специфікація - не є правочином, тому не може бути визнана недійсною;

-господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність факту виконання договору;

-суд першої інстанції залишив поза увагою положення ч.4 ст.75 ГПК України, оскільки та обставина, що Позивач листом від 24.05.2018 №344 за підписом голови правління Бесараб В.М. просить увійти в становище підприємства та повернутись до вирішення питання щодо заборгованості підприємства після стабілізації ситуації на підприємстві - встановлена постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019, а тому не підлягає доказуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, а ухвалою від 03.09.24 розгляд призначено на 14.10.24р. о 11:15.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач вважав оскаржуване рішення таким, що ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з урахуванням вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сформованих у постанові від 24.01.2024 у цій справі, а тому апеляційна скарга Відповідача має бути залишена без задоволення, а рішення - без змін.

У судовому засіданні 14.10.2024р. представник Позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, не приєднався до розгляду справи у режимі відеоконференції, не повідомив суд про причини неявки, клопотань або заяв з цього приводу не надсилав, але був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 25.09.2015 між Публічним акціонерним товариством «Дашуківські бентоніти» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Завод обважнювачів» (Покупець) Договору, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується здійснити на умовах цього договору поставку бентонітової продукції, а покупець - прийняти та оплатити її на умовах цього договору;

- підписання головою правління Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» Фріндтом Ю.Л. 25.09.2015 додатку №1 до договору - специфікації №1, відповідно до якої поставлятися має глина формувальна бентонітова кускова, ГОСТ 28177-89, марки П4Т2К у кількості 1376 тон, з ціною за 1 тону без ПДВ 1190,00 грн, сума без ПДВ - 1 637 440,00 грн ( з ПДВ - 1 964 928,00 грн);

- підписання головою правління Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» Фріндтом Ю.Л. 23.10.2015 Додаткової угоди до Договору, відповідно до якої специфікацію №1 викладено у новій редакції: поставляється товар - глина формувальна бентонітова кускова, ГОСТ 28177-89, марки П4Т2К у кількості 12500 тон, ціна за 1 тону без ПДВ- 333,33 грн, сума без ПДВ - 4 166 625,00 грн (з ПДВ складає 4 999 950,00 грн);

- відкликання рішенням Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» від 30.10.2015 на час проведення аудиторської перевірки повноваження голови правління Фріндта Ю.Л. та обрання виконуючим обов`язки голови правління заступника з адміністративних питань ОСОБА_3 ;

- внесення 03.11.2015 рішенням Наглядової Ради змін та доповнень до протоколу засідання Наглядової ради від 30.10.2015 та викладення його у такій редакції: «На час проведення аудиторської перевірки відкликати повноваження голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» Фріндта Ю.Л., виконання обов`язків голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» тимчасово покласти на заступника голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» із адміністративних питань ОСОБА_3 до моменту обрання у встановленому порядку виконуючого обов`язки голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти»;

- призначення Рішенням Наглядової Ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» від 09.11.2015 виконуючим обов`язки голови правління Бесараба В.М. та ухвалення прийняти останньому всі правовстановлюючі, реєстраційні, розпорядчі та дозвільні документи, скасувати усі існуючі довіреності, видані товариством, переоформити картки зі зразками підписів посадових осіб, внести відповідні зміни до Реєстраційної служби;

- скасування наказом в.о. голови правління Бесараба В.М. від 09.11.2015 всіх існуючих доручень товариства, виданих до 09.11.2015, а наказом від 16.11.2015 - виготовлено додаткову печатку з позначкою « 1»;

- відкликання 16.11.2015 рішенням Наглядової Ради Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» та дострокове припинення повноваження члена Правління ОСОБА_3 із звільненням на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України;

- підписання 24.12.2015 в.о. голови правління Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» Шліхтою М.І. додатку №2 до Договору - специфікацію №2 (далі - Специфікація № 2), за змістом якої поставляється товар - глина формувальна бентонітова кускова, ГОСТ 28177-89, марки П4Т2К у кількості 2500 тон, ціна за 1 тону без ПДВ- 333,34 грн, сума без ПДВ - 833 350,00 грн, сума з ПДВ - 1 000 020,00 грн; умови оплати: шляхом перерахування 100% вартості продукції на поточний рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту виставлення останнім рахунку-фактури;

- уповноваження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.12.2015 виконуючого обов`язки голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» Бесараб В.М. на вчинення юридичних дій від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписання договорів;

- відкликання Рішенням Наглядової Ради від 25.02.2016 та дострокове припинення повноваження ОСОБА_2 , як голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» із звільненням його з 26.02.2016 із займаної посади на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України та обрання ОСОБА_1 головою Правління товариства з 27.02.2016;

- здійснення Відповідачем попередньої оплати за спірним договором згідно з платіжними документами №3063 від 30.09.2015 на загальну суму 1964928,00грн, №3278 від 15.10.2015 на загальну суму 881076,00грн, №3280 від 16.10.2015 на загальну суму 1599360,00грн, №3382 від 23.10.2015 на загальну суму 441252,00грн, №4263 від 24.12.2015 на загальну суму 1000020,00грн, №151 від 20.01.2016 на загальну суму 71221,32грн, №900 від 30.03.2016 на загальну суму 242805,00грн, №1498 від 24.05.2016 на загальну суму 135881,76грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ПАТ «Дашуківські бентоніти» UA713348510000000002600411416;

- наявність видаткових накладних на поставку товару на загальну суму 1066740,14 грн: №835 від 17.12.2015 у кількості 132,6 тони на загальну суму 53039,47 грн; №22 від 26.01.2016 у кількості 393,45 тон на суму 157383,14 грн; №203 від 05.04.2016 у кількості 669,5 тон на суму 267805,36 грн; №261 від 12.05.2016 у кількості 604,45 тон на суму 241784,83 грн; №266 від 13.05.2016 у кількості 66,05 тон на суму 26420,53 грн. та актів здачі прийняття робіт (надання послуг) №23 від 26.01.2016 на суму 71221,32 грн; №204 від 05.04.2016 на суму 116112,36 грн, №262 від 12.05.2016 на суму 119813,04 грн, №270 від 13.05.2016 на суму 13160,09 грн, залізничні накладні: №40553638 від 17.12.2015 на 132600 тон, №41309295 від 26.01.2016 на 393,450 тон, №42934075 від 05.04.2016 на 203500 тон, №42933242 від 05.04.2016 на 466000 тон, №40814139 від 12.05.2016 на 604450 тон, №40838989 від 13.05.2016 року на 66050 тон., які підписані зі сторони Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» головою правління ОСОБА_2 та в.о. голови правління ОСОБА_3 ;

- визначення актом звірки розрахунків, підписаного ОСОБА_2 , як головою правління Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», заборгованості останнього перед Публічним акціонерним товариством «Завод обважнювачів» за період з

01.01.2016 по 25.10.2016 у розмірі 5 281 004,16 грн., яку було стягнуто рішенням

Господарського суду Черкаської області від 04.11.2019 у справі №925/731/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 та постановою Верховного Суду від 09.04.2020;

- відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» про визнання недійсним спірного договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015, що підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 21.11.2018 у справі №905/1421/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та постановою Верховного Суду від 05.06.2019;

- наявності висновку судового експерта Чередніченка П.В. №02/04-20 від 27.04.2020 за результатом проведення товарознавчої експертизи, яким встановлено ринкову вартість тони глини формувальної бентонітової кускової, марки П4Т2К, станом на 25.09.2015, 23.10.2015, 24.12.2015 в розмірі 2015,85 грн без ПДВ, або 2419,02 грн з ПДВ.;

- визначення висновком судового експерта Цепи Ю.В. №01/06-2020 від 04.06.2020 за результатом проведення товарознавчої експертизи ймовірної середньої ринкової вартості 1 тони глини формувальної бентонітової кускової марки П4Т2К станом на 25.09.2015, 23.10.2015 в розмірі 333,33 грн без ПДВ та станом на 24.12.2015 - 304,17 грн без ПДВ.;

- визначення за висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-22/42693-ТВ від 16.01.2023, проведеної експертом Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України Павленком С.А. на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 09.07.2020 ринкової вартості однієї тони глини формувальної бентонітової кускової, марки П4Т2К станом на 25.09.2015, 23.10.2015,

24.12.2015 - 2100,00 грн.;

- визначення вартості активів Позивача станом на 31.12.2014 у розмірі 138 923 000,00 грн.на підставі балансу (звіту про фінансовий стан).

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ціна продукції за спірним договором з усіма додатками до нього істотно занижена, не відповідає ринковим цінам, а ціна спірного правочину перевищує 10 відсотків вартості активів відповідно до останньої річної фінансової звітності товариства. Також посилався на те, що Договір з додатками підписано від імені Позивача з перевищенням повноважень, без дотримання вимог пункту 9.2 Статуту ПАТ «Дашуківські бентоніти», частини першої статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства», під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних умовах та в результаті зловмисної домовленості представника Позивача з Відповідачем і зміст таких правочинів суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та підлягає визнанню недійсним.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на:

- недоведеність того, що ринкова вартість продукції, що поставлялася за спірним договором у 2015-2016 роках є вищою ніж передбачено спірним договором;

- недоведеність наявності тяжкої обставини у підписанта спірного договору;

- преюдиціальність висновку в межах справи №905/1421/18 щодо дійсності укладеного уповноваженими особами Договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015, а вказане судове рішення має значення для справи №905/370/20;

- стягнення судовим рішенням у справі №925/731/18 заборгованості за непоставлену за Договором №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 продукцію та встановлення ним обставин, що свідчать про виконання Договору обома сторонами.

Відповідач, під час розгляду справи, також заявив про застосування строку позовної давності, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що Позивач був обізнаний про порушення своїх прав з 02.11.2016, оскільки у справі про досудову санацію №925/1153/16 наявні пояснення ОСОБА_1 ,як голови правління ПАТ «Дашуківські бентоніти», в яких є посилання на спірний договір.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність поважних та об`єктивних причин пропуску Позивачем (в особі повноважного суб`єкта) позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки:

- обставини укладання оспорюваної додаткової угоди та специфікацій до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 неповноважними особами, тривале вчинення дій таких осіб від імені позивача зумовлює істотні перешкоди та труднощі для своєчасного виявлення усіх обставин вчинення таких правочинів та реалізацію процесуальних дій позивачем в особі уповноваженого органу;

- протягом 2015 2020 відбувалась реалізація права на відновлення становища позивача, чому підтвердженням виступають численні судові провадження та звернення до правоохоронних органів за ініціюванням повноважних осіб голови правління Бесараба В.М. та члена наглядової ради Кирилова Ю.Г.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Позивач, звертаючись до господарського суду, просив (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати недійсними укладені між ним та Відповідачем Додаткову угоду до Договору і додатки до нього: Специфікацію № 1 та Специфікацію № 2.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок підписання вказаних Додаткової угоди та специфікацій ціна продукції за Договором стала істотно заниженою та такою, що не відповідає ринковим цінам.

Позивач стверджує, що спірний правочин є значним, оскільки вартість товару, що є предметом Договору, перевищує 10 відсотків вартості активів товариства. За таких обставин, за твердженням Позивача, Додаткова угода та Специфікація № 1 підписані від його імені з перевищенням повноважень на вчинення значних правочинів у порушення вимог пункту 9.2 Статуту ПАТ «Дашуківські бентоніти», частини першої статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства».

У свою чергу Специфікація №2 укладена особою, яка не мала повноважень на вчинення дій від імені товариства.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не

визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Частиною першої статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6, 627 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі (невідповідність волі та волевиявлення).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги у частині визнання недійсними Додаткової угоди та Специфікації №1 Позивач посилався на значне (у 3,5 разів) заниження цими угодами ціни за тонну глини формувальної бентонітової кускової саме з метою уникнення необхідності прийняття такого рішення наглядовою радою.

Відповідно до частин першої-третьої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості, зокрема, про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.

Відповідно до статті 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Положеннями статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства» закріплено, що виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом, та може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор,

генеральний директор).

Права та обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства.

Голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством України, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства (стаття 59 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Стаття 52 вказаного Закону відносить до компетенції наглядової ради вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

До виключної компетенції наглядової ради, зокрема, належить: затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов`язані з діяльністю товариства; затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом; обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону; прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із статутом акціонерного товариства.

Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. Частиною четвертою цієї ж статті унормовано, що ці вимоги до порядку вчинення значного правочину застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Статут ПАТ «Дашуківські бентоніти» затверджено черговими загальними зборами акціонерів 08.04.2011.

Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 Статуту органами товариства є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління.

Відповідно до підпункту 7.5.8 Статуту роботу правління організовує та спрямовує голова правління, який зокрема має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти на підставі відповідних рішень правління від його імені юридичні дії в межах компетенції правління; підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.

Згідно з підпунктом 7.5.10 Статуту у разі тимчасової відсутності через відрядження, відпустку, тимчасову непрацездатність тощо голова правління видає наказ, у якому визначає особу (осіб) з числа членів правління, якій він тимчасово передає власні повноваження, та обсяг повноважень, що передаються. У разі смерті голови правління, тяжкої хвороби та в інших випадках, коли голова правління не може самостійно виконувати свої функції та не має можливості призначити виконуючого обов`язки, виконуючого обов`язки голови правління призначає наглядова рада товариства. При виконанні функцій голови виконуючий обов`язки голови правління має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені Товариства в межах компетенції, визначеної цим Статутом для голови правління.

Відповідно до пункту 9.1 Статуту значними правочинами товариства є: будь-які правочини, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства; будь-які правочини щодо належних товариству земельних ділянок, об`єктів нерухомості незалежно від їх вартості. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Статутом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

За змістом пункту 9.2 Статуту рішення про вчинення значного правочину приймається наглядовою радою. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) ПАТ «Дашуківські бентоніти» станом на 31.12.2014 баланс вартості активів товариства на кінець звітного періоду становить 138 923 000,00 грн. Ці відомості сторонами при розгляді справи не заперечувалась.

Як встановлено судом, ціна глини формувальної бентонітової кускової марки П4Т2К (що є предметом Договору) згідно з умовами Договору становила 1190,00 грн за 1 тонну без ПДВ.

Проте Додатковою угодою від 23.10.2015 до Договору Специфікацію №1 викладено у новій редакції, за змістом якої товар поставляється у кількості 12 500 тон за ціною 333,33 грн за 1 тонну без ПДВ, сума без ПДВ складає 4 166 625,00 грн, сума з ПДВ складає 4 999 950,00 грн; строки поставки до кінця 2015-2016.

Разом з тим, у пункті 3.3 Договору сторони погодили, що після проведення попередньої оплати ціна на оплачену партію продукції залишається незмінною. Судом встановлено, що 30.09.2015 Відповідач здійснив попередню оплату на загальну суму 1 964 928,00 грн, тобто у повному розмірі відповідно до умов Договору та Специфікації №1 у первісній редакції від 25.09.2015.

При цьому відповідно до видаткових накладних поставка товару на виконання Договору здійснювалась за ціною 333,33 грн та 333,34 грн за 1 тонну.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що положення Додаткової угоди від 23.10.2015 до Договору та Специфікації №1 від 23.10.2015 у частині зміни ціни товару на вже оплачену партію продукції суперечить приписам пункту 3.3 Договору.

При розгляді справи судом першої інстанції оцінювалась вартість товару - предмету Договору - як за ринковою ціною (згідно висновків проведеної у справі експертизи 2100 грн за 1 тонну, тобто 26 250 000 грн за 12 500 тон) так і за обумовленою сторонами у Договорі (1190 грн за 1 тонну, що становить 14 875 000 за 12 500 тон), отже у всіх випадках вартість товару перевищує 10 відсотків вартості активів товариства, що станом на 31.12.2014 становила 138 923 000,00 грн.

Судова колегія вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо неповного дослідження судом обставини вартості товару за спірними правочинами, оскільки судом оцінено як висновок судового експерта Чередніченка П.В. №02/04-20 від 27.04.2020, яким встановлено, що ринкова вартість тони глини формувальної бентонітової кускової, марки П4Т2К, станом на 25.09.2015, 23.10.2015, 24.12.2015 складає 2015,85 грн без ПДВ, або 2419,02 грн з ПДВ, так і висновок судового експерта Цепи Ю.В. №01/06-2020 від 04.06.2020 яким встановлено, що середня ринкова вартість 1 тони глини формувальної бентонітової кускової марки П4Т2К станом на 25.09.2015, 23.10.2015 могла становити 333,33 грн без ПДВ та станом на 24.12.2015 могла становити 304,17 грн без ПДВ.

У зв`язку з наведеним судом було призначено товарознавчу експертизу №СЕ- 19/111-22/42693-ТВ від 16.01.2023, за висновком якої, проведеної експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Павленком С.А. , ринкова вартість однієї тони глини формувальної бентонітової кускової, марки П4Т2К станом на 25.09.2015, 23.10.2015, 24.12.2015 становить 2100,00 грн

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє доводи скаржника про те, що судом першої інстанції невірно визначено ринкову вартість майна та її співвіднесення з загальною вартістю предмету Договору.

За змістом ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, судом оцінені всі наявні в матреіалах справи докази з приводу їх належності, допустимості та достовірності, а тако вірогідності та взаємного зв`язку між ними, зазначена оцінка відображена в мотивувальній частині рішення суду.

Посилання на неприйняття до уваги пояснення свідка, судова колегія звертає увагу, що зазначена обставина ринкової вартості товару не може доводитися такими доказами .

Отже суд дійшов обґрунтованого висновоку, що рішення про укладання Додаткової угоди до Договору та Специфікації №1 з огляду на пункт 9.1 Статуту є значним правочином та мало прийматись згідно зі статтею 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та пункту 9.2 Статуту наглядовою радою товариства, оскільки ринкова вартість майна, що є предметом додаткової угоди до договору, перевищує 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ «Дашуківські бентоніти».

Вбачається, що спірна специфікація підписана з боку ПАТ «Дашуківські бентоніти» виконуючим обов`язки голови правління Шліхтою М.І.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» від 09.11.2015 виконуючим обов`язки голови правління призначено Бесараба В.М. та ухвалено прийняти останньому всі правовстановлюючі, реєстраційні, розпорядчі та дозвільні документи, скасувати усі існуючі довіреності, видані товариством, переоформити картки зі зразками підписів посадових осіб, внести відповідні зміни до Реєстраційної служби.

Наказом в.о. голови правління Бесараба В.М. від 09.11.2015 скасовано всі існуючі доручення товариства, видані до 09.11.2015, а наказом від 16.11.2015 виготовлено додаткову печатку з позначкою « 1».

Рішенням наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» 16.11.2015 відкликано та достроково припинено повноваження ОСОБА_3 як члена правління.

Тобто станом на 24.12.2015 (дату підписання Специфікації № 2) Шліхта М.І. не був виконуючим обов`язки голови правління, або членом правління.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частина друга статті 203 ЦК України унормовує, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. При цьому юридична особа є учасником цивільних відносин, наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю (частина перша статті 2, стаття 80 ЦК України). Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (частина перша статті 92 ЦК України).

При цьому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як зазначалося вище, згідно з підпунктом 7.5.8 Статуту ПАТ «Дашуківські бентоніти» роботу Правління організовує та спрямовує голова правління, який зокрема має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти на підставі відповідних рішень правління від його імені юридичні дії в межах компетенції правління; підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.

Підпунктом 7.5.10 Статуту встановлено, що у разі тимчасової відсутності через відрядження, відпустку, тимчасову непрацездатність тощо голова правління видає наказ, у якому визначає особу (осіб) з числа членів правління, якій він тимчасово передає власні повноваження, та обсяг повноважень, що передаються. У разі смерті голови правління, тяжкої хвороби та в інших випадках, коли голова правління не може самостійно виконувати свої функції та не має можливості призначити виконуючого обов`язки, виконуючого обов`язки голови Правління призначає Наглядова рада товариства. При виконанні функцій голови виконуючий обов`язки голови правління має право без довіреності здійснювати юридичні дії від імені Товариства в межах компетенції, визначеної цим Статутом для голови Правління.

Відповідно до підпункту 7.4.6 Статуту до виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішень про обрання та відкликання повноважень голови і членів Правління, прийняття рішень про тимчасове відсторонення голови Правління від виконання повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження (пункт 11) підпункту 7.4.6 Статуту).

Таким чином, починаючи з 09.11.2015, єдиним повноважним керівником Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», який мав право вчиняти юридичні дії від імені Позивача без довіреності, у тому числі підписувати договори, був Бесараб В.М.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Специфікація №2 від 24.12.2015 підписана зі сторони ПАТ «Дашуківські бентоніти» особою, яка не мала права на таке підписання.

З тих же підстав судовою колегією відхиляються доводи скаржника про те, що повноважними особами Позивача вживалися будь-які заходи, що свідчили б про схвалення спірних правочинів.

Стосовно доводів апеляційної скарги про наявність доказів виконання спірного договору, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні на поставку товару на загальну суму 1066740,14 грн та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) підписані зі сторони Позивача неповноважними особами (головою правління ОСОБА_2 та в.о. голови правління Шліхтою М.І.)., а отже у якості таких доказів розглянуті бути не можуть.

За таких обставин доводи апеляційної скарги Відповідача в цій частині не знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Щодо доводів Відповідача про відсутність підстав до поновлення строку позовної давності Позивачу, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вирішуючи питання про застосування наслідків спливу позовної давності, суду спершу належить встановити початок її перебігу.

Загальне правило про початок перебігу позовної давності міститься у частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України, згідно з якою встановлюється три можливі варіанти:

-коли особа довідалася про порушення свого права;

-коли особа могла довідатися про порушення свого права;

-коли особа довідалася про порушника свого права.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 Цивільного кодексу України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.

Для юридичної особи (суб`єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

При цьому, в контексті спірних правовідносин, відповідно до усталеної практики Верховного Суду для юридичної особи (суб`єкта підприємницької діяльності), як сторони правочину (договору), днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі № 3-1157гс15, від 19.08.2014 у справі №5013/492/12 та від 02.09.2014 у справі №915/1437/13, постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 14.05.2019 у справі № 910/7394/17, а колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від неї.

Предметом цієї справи є вимоги АТ «Дашуківські бентоніти» про визнання недійсними: додаткової угоди від 23.10.2015 до договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015; специфікації №1 від 23.10.2015 (додаток № 1 до договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015); специфікації №2 від 24.12.2015 (додаток №2 до договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що строк позовної давності в частині вимог про визнання недійсними додаткової угоди від 23.10.2015 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 зі специфікацією №1 від 23.10.2015 (додатку №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015) сплинув 23.10.2018, в частині вимог про визнання недійсною специфікації №2 від 24.12.2015 (додатку №2 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015) 24.12.2018.

При цьому господарським судом встановлено, що Позивач звернувся до суду з даним позовом 18.02.2020, направивши позовну заяву засобами поштового зв`язку, що вбачається з поштового штемпеля на описі до цінного листа АТ «Укрпошта».

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Позивач заявив клопотання, в якому просив визнати поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності, посилаючись на:

-вчинення дій від імені Позивача щодо підписання спірних правочинів (додаткова угода від 23.10.2015 до договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 зі специфікацією № 1 від 23.10.2015 (додатку № 1 до договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015)) відбувалось не уповноваженими на те особами та без згоди наглядової ради товариства;

- необізнаність членів Наглядової ради протягом тривалого часу про вчинення такого правочину, що унеможливлювало своєчасне звернення до суду;

-Наглядова рада, єдиний повноважний орган від імені Позивача на прийняття рішення про вчинення значних правочинів, в силу Статуту та Закону України «Про акціонерні товариства» мала законне сподівання, що ніхто окрім неї не прийматиме рішень про вчинення значних правочинів від імені Товариства, як і мала законне сподівання на те, що жодна особа, яка не має повноважень діяти від імені Товариства, не діятиме від імені Товариства;

- необхідність часу для вирішення організаторських питань Наглядовою радою, а саме: проведення аудиторської перевірки, скасування усіх існуючих довіреностей, переоформлення карток зі зразками підписів посадових осіб, внесення відповідних змін до Реєстраційної служби;

- здійснення, починаючи з жовтня 2015року, дій щодо отримання доступу до документів господарської діяльності Товариства, про що свідчать листи Генеральної прокуратури України №04/2/4-4141-16 від 07.07.2016 та Національної поліції України №24/К-4577 від 26.10.2016, №4824/24/1/1-2018 від 27.02.2018 з приводу звернень за фактом підроблення та протиправного заволодіння майном та акціями, офіційними документами ПАТ «Дашуківські бентоніти», використання завідомо підробленого документа для здійснення змін у реєстраційній справі зазначеного товариства та заволодіння його майном шляхом обману (шахрайства) у великих розмірах, зловживання повноваженнями службовою особою ПАТ «Дашуківські бентоніти», невиконання службовими особами названого підприємства та реєстратором виконавчого органу Торезької міської ради Донецької області рішення суду та відкриття численних кримінальних проваджень з цього приводу за зверненням Позивача;

-ініціювання судових спорів та прийняття участі в спорах, ініційованих іншими особами проти нього, задля недопущення втрати контролю над діяльністю Товариства повноважними особами та припинення захоплення, про свідчать рішення Корсунь- Шевченківського районного суду Черкаської області від 10.01.2019 у справі №700/2/18 та ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 02.03.2016 по справі №700/4002/15-к стосовно недопущення ОСОБА_1 до його робочого місця на території ПАТ «Дашуківські бентоніти»;

- вчинення дій щодо оскарження спірного правочину ще 27.07.2018, тобто до спливу строку позовної давності, шляхом звернення до Господарського суду Донецької області з вимогою про визнання недійсним договору № К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 проте з інших підстав (справа № 905/1421/18);

- фактичне отримання копії Договору поставки Позивачем лише в липні 2018 року

З урахуванням наведеного, надавши оцінку наведеним обставинам, а саме:

- укладання оспорюваної додаткової угоди та специфікацій до договору №К-ДБ-4- 0925/1 від 25.09.2015 неповноважними особами, тривале вчинення дій таких осіб від імені Позивача зумовлює істотні перешкоди та труднощі для своєчасного виявлення усіх обставин вчинення таких правочинів та реалізацію процесуальних дій Позивачем в особі уповноваженого органу;

- вчиненням протягом 2015 2020 дій з реалізації права на відновлення становища Позивача, чому підтвердженням виступають численні судові провадження та звернення до правоохоронних органів за ініціюванням повноважних осіб голови Правління Бесараба В.М. та члена Наглядової ради Кирилова Ю.Г., судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність поважних причин для поновлення строку позовної давності.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги щодо не правильного застосування судом першої інстанції вимог ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не визначив конкретну дату обізнаності Позивача з порушенням його прав, судова колегія вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції правомірно врахував, що про умови укладеного договору, додаткової угоди та додатків до нього стало відомо після отримання таких документів серед додатків, які були додані до примірника позовної заяви Відповідача до Позивача про стягнення заборгованості від Відповідача в межах справи № 925/731/18, що дало можливість компетентному органу Позивача - Наглядовій раді, ознайомитися з умовами вказаних правочинів.

Доказів того, що Позивачу в особі його повноважених органів (Наглядовій раді ) було раніше відомо про будь-які правочини, укладені між ПАТ «Дашуківські бентоніти» та ПАТ «Завод обважнювачів», матеріали справи не містять.

Судова колегія вважає обґрунтованими доводи Позивача щодо неможливості встановлення конкретної дати в липні 2020 року, що пов`язана з моментом отримання поштового відправлення з примірником копії позовної заяви з додатками у справі №925/731/18, оскільки зворотнє повідомлення про вручення цього поштового відправлення з проставленою в ньому датою отримання є наявним лише у Відповідача, як відправника, а в системі пошуку поштових відправлень на сайті Укрпошти такий тривалий час дані про поштові відправлення не зберігаються.

Стосовно безпідставного врахування судом першої інстанції листів ПАТ «Дашуківські бентоніти» до правоохоронних органів, оскільки такі не є вироком у кримінальних справах, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції враховував означені листи саме у якості доказів підтвердження вчинення дій з боку Позивача задля поновлення своїх прав та інтересів, зокрема, постійного звернення Позивача до правоохоронних органів щодо неправомірних дій його посадових осіб (підписантів оскаржуваних правочинів), які призвели до блокування господарської діяльності Позивача та недопуску повноважних осіб (Голови та членів Правління, Наглядової ради) на територію Товариства.

Щодо аргументів Відповідача про неможливість врахування висновків Корсунь- Шевченківського районного суду Черкаської області у справі справи №700/2/18 від 10.01.2019, то вказане рішення є підтвердженням того, що обставини, які перешкоджали зверненню Позивача до суду із позовною заявою про визнання недійсними спірних правочинів, існували також після 2015 року, а уповноважені особи Позивача вживали всіх залежних від них заходів задля повернення підприємства під свій контроль, що відповідно і було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Так, судом встановлено обставини вчинення, починаючи з жовтня 2015 року, групою осіб, за участі та пособництва колишніх посадових осіб ПАТ «Дашуківські бентоніти», незаконних дій, спрямованих на рейдерське захоплення ПАТ «Дашуківські бентоніти», у зв`язку з чим порушено низку кримінальних проваджень за фактами підроблення та протиправного заволодіння майном та акціями, офіційними документами ПАТ «Дашуківські бентоніти», використання завідомо підробленого документа для здійснення змін у реєстраційній справі Акціонерного товариства та заволодіння його майном шляхом обману (шахрайства) у великих розмірах, зловживання повноваженнями службовою особою ПАТ «Дашуківські бентоніти», невиконання службовими особами Акціонерного товариства та реєстратором виконавчого органу Торецької міської ради Донецької області рішення суду, що набрало законної сили, тощо, які були об`єднані в одне кримінальне провадження під реєстраційним № 1201525020000256, досудове розслідування по якому здійснюється слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України.

Стосовно посилань апелянта про преюдиціальне значення судових рішень в справах №905/1421/18 та №925/731/18 для цієї справи та доводів про факт виконання спірного договору сторонами колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, в межах справи №905/1421/18 розглядався спір з приводу наявності повноважень на укладення договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 головою Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти», проте обставини перевищення ринкової вартості товару, який є предметом договору, 10 відсотків вартість активів товариства, які за даними останньої річної фінансової звітності складають 138923000,00 грн, у межах справи №905/1421/18 судом не досліджувалось.

Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог. При цьому суд вирішує спір, виходячи з тих обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та не повинен відшукувати та досліджувати всі інші можливі обставини для задоволення позову, про які не заявляв позивач. У свою чергу, позивач, який заявив позовні вимоги, обґрунтував їх певними обставинами, і суд вирішив такий спір, не позбавлений права звернутись до суду з такими самими вимогами, проте зазначивши інші обставини для їх задоволення.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №910/15551/20.

Отже, розгляд справи №905/370/20 не призводить до порушення принципу правової визначеності, оскільки суд при вирішенні даної справи не зв`язаний висновками, яких дійшов суд при розгляді справи №905/1421/18.

Також предметом розгляду у справі №925/731/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» було стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» заборгованості на підставі договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015 у вигляді попередньої оплати за недопоставлений товар та стягнення нарахувань за прострочення виконання зобов`язань на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за договором.

Отже під час вирішення справи №925/731/18 судом не досліджувались обставини щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними додаткової угоди від 23.10.2015 до договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015, специфікацій №1 від 23.10.2015 та №2 від 24.12.2015, не з`ясовувались обставини наявності/відсутності в осіб, які підписували документи на виконання спірних правочинів, повноважень на вчинення відповідних дій від імені ПАТ «Дашуківські бентоніти».

Враховуючи викладене, з огляду на предмет спору у цій справі та обставини, які підлягали дослідженню, господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність преюдиціального значення судових рішень у справах №905/1421/18 та №925/731/18 при вирішенні даної справи №905/370/20.

Також, в постанові Східного апеляційного господарського суду у справі №905/1421/18 від 21.02.2019 судовою колегією не встановлювалися обставини щодо фактичного направлення/отримання листа від 24.05.2018 № 344, який начебто підписаний головою правління Позивача Бесарабом В.М., а лише містилася згадка про такий лист, ще не є підставою для преюдиціальності цієї обставини в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, законних підстав до скасування або зміни рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2024 у справі № 905/370/20 внаслідок його перегляду в апеляційному порядку не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновок суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної cкарги відносяться на заявника апеляційної скарги, про відшкодування інших судових витрат сторонами не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Завод обважнювачів, м.Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2024р. у справі № 905/370/20 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2024 у справі № 905/370/20 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Приватне акціонерне товариство Завод обважнювачів, м.Костянтинівка Донецької області.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 22.10.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков