Постанова

від 14.10.2024 по справі 904/672/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 року м. Дніпро Справа № 904/672/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бєлік В.Г.) від 21.11.2022р. у справі № 904/672/22

за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі:

позивача-1: Міністерства освіти і науки України, м. Київ

позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", м. Дніпро

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018", м. Дніпро

про визнання недійсним договору, скасування наказу та зобов`язання повернути майно, -

ВСТАНОВИВ:

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України, позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018", в якому просила:

- визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7367-3207 від 29.09.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення гаражу площею 353,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка";

- скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-272-ВДПо від 10.08.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення гаражу площею 353,1 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022р. у справі № 904/672/22:

- позовні вимоги задоволено частково;

- в частині позовних вимог від імені Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" залишено без розгляду;

- визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7367-3207 від 29.09.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018";

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення гаражу площею 353,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка";

- скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-272-ВДПо від 10.08.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення гаражу площею 353,1 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу;

- стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 3 721 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 3 721 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване тими обставинами, що майно закладів освіти не може бути включено до Переліку першого типу об`єкту оренди державного нерухомого майна, а тому наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-272-ВДПо від 10.08.2021, видано з порушенням процедури, встановленої статтею 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, що є підставою для його скасування.

Передача в оренду спірного майна мала відбуватись за погодження позивача (органу управління державним майном), проте таке погодження не було здійснено, а майно використовується не в освітніх цілях.

Враховуючи викладене, Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/7367-3207 від 29.09.2021 підлягає визнанню недійсним у зв`язку з тим, що не відповідає вимогам закону, а об`єкт оренди підлягає поверненню в господарське відання балансоутримувачу Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" в порядку реституції.

В частині позовних вимог від імені Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" позов залишено без розгляду, оскільки університет є державним навчальним закладом, тому прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022р. у справі № 904/672/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступними обставинами.

Відповідач-1 не погоджується з висновком суду щодо порушення процедури видачі наказу Регіонального відділення № 12/02-272-ВДПо від 10.08.2021, що є підставою для його скасування. За його доводами, суд не вказує конкретну норму закону, яку було порушено фондом при прийнятті наказу.

Апелянт вважає, що балансоутримувач дійшов правильного висновку про наявність мовчазної згоди позивача на передачу майна в оренду, чому суд надав невірну оцінку.

Окрім того, за певних умов, визначених п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. №483, обмеження щодо використання майна закладів освіти не застосовуються.

Так, норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закон України "Про освіту", Закон України "Про вищу освіту", постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", Господарський кодекс України у їх системному поєднанні, дозволяють передавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, інше рухоме та нерухоме майно або обладнання, за умови, що такі об`єкти тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничий науковій діяльності та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Крім того, судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що при укладенні договору оренди державного майна, сторонами було дотримано порядок укладання відповідного договору, в чому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном.

Тобто, власника та балансоутримувача спірного нежитлового майна було повідомлено про усі істотні умови укладеного між відповідачами договору оренди. Однак, жодних заперечень щодо погоджених умов договору від вказаних осіб у визначений Законом про оренду та Порядком строк, не надходило.

Судом не зазначено конкретної підстави, передбаченої ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яку повинен був застосовувати суб`єкт владних повноважень для відмови у включенні спірного майна до Переліку першого типу.

Суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності у Прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді саме в особі позивача-1 та позивача-2. Захист інтересів держави у даних правовідносинах мав би здійснювати Фонд державного майна України, або його як спеціально уповноважений орган, що реалізує політику у сфері оренди, використання державного майна, а також Міністерство освіти і науки України, як орган управління майном вказаного закладу освіти. Однак, судом першої інстанції не враховано дані обставини та не з`ясовано, чи звертався прокурор до Регіонального відділення з листом про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Регіонального відділення, як орендодавця.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що матеріали справи не містить відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку право власності, господарського відання, оперативного управління у Міністерства освіти і науки України на комплекс будівель та споруд по вул. Гоголя, 29 в м. Дніпрі. Таке право державної власності зареєстровано за Державним управлінням справами, яке не є позивачем та взагалі не залучено до участі у справі.

Орендар здійснюючи правомірну поведінки, мав "законні очікування" на відповідну добросовісну поведінку контрагента, уповноваженого органу, та на застосування до нього тих процедур, що є передбачуваними і очікуваними для нього, що в силу принципу "належного урядування", повинно виключати негативні наслідки для відповідача-2 у формі визнання недійсним договору оренди. Прокурором не висвітлено чи переслідує "суспільний інтерес" позбавлення відповідача-2 права оренди спірного майна, яке відображається у правомірному очікуванні відповідача на користування таким майном для власних потреб, а також не зазначено, чи є такий захід пропорційним визначеним цілям.

На думку відповідача-2 у справі було отримано мовчазну згоду Міністерства освіти і науки України на передачу майна в оренду. При цьому, 40 днів для надання відмови мають рахуватися не з дати отримання звернення балансоутримувача, а з дати отримання заяви потенційного орендаря.

Також відповідач-2 посилається на відсутність заборони на передання майна вищого навчального закладу в оренду на момент укладення спірного договору, за умови, що майно тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничий науковій діяльності та у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

В рішенні не зазначено конкретної підстави, передбаченої ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яку повинен був застосовувати суб`єкт владних повноважень для відмови у включенні спірного майна до Переліку першого типу.

У справі відсутні належні докази на підтвердження обставин перебування на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" спірного майна з дати погодження акту-приймання передачі цілісного майнового комплексу 25.06.2021.

Прокурором не зазначено, в чому полягало недодержання саме сторонами вимог закону під час його укладення.

Апелянт посилається, що спір в частині оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у формі наказу є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Окрім того, зазначає, що така вимога є неналежним способом захисту.

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" проти задоволення апеляційних скарг заперечує.

В даному випадку держава є власником майна, а Державне управління справами - уповноваженим органом управління щодо об`єкту оренди. Законодавством не передбачено обов`язку, щодо перереєстрації органу управління майном, оскільки за своєю правовою природою воно не є речовим правом, а майно не вибуває з державної власності. А отже відсутність реєстрації за МОН не свідчить про те, що він не є органом управління вказаного майна.

Університет вважає, що з дати внесення запису про перебування ДРІДУ НАДУ в стадії ліквідації та передачі повноважень з управління установою до ліквідаційної комісії та припинення повноважень керівництва, листування ОСОБА_1 в якості Директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та його заступника Пасічника В.А. (яке стало наслідком укладання оспорюваного Договору оренди) є таким, що було здійснене поза межами повноважень зазначених посадових осіб та в порушення ст.105 ЦК України.

Об`єкт оренди передано в оренду ТОВ "Добра справа 2018" всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, оскільки умовами договору передбачено використання Орендарем об`єкту оренди за будь-яким цільовим призначенням, тобто Об`єкт оренди використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу.

Принцип належного урядування не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу належного урядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності , при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини. Цей критерій є оціночним і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи.

Повернення спірного майна відновлює порушене право Міністерства освіти та науки України та НТУ "Дніпровська політехніка" на виконання своїх повноважень та завдань для задоволення потреб у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, що свідчить про дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом держави та інтересами відповідачів як осіб, які страждають від такого втручання, і які не позбавлені можливості відновити своє право у спосіб звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків, а тому втручанням у право користування відповідачів не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

В процедурі прийняття рішення про оренду держаного майна, за наявності незгоди органу управління, приймали участь особи (як фізичні так і юридичні), які не мали на те повноважень, як щодо підписання документації установи, що перебуває в стані ліквідації, так і щодо майна, яке не перебувало на балансі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

В процедурі прийняття рішення про оренду вказаного державного майна вартість об`єкту оренди була визначена з порушенням вимог статті 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що в свою чергу призводить до зменшення розміру орендної плати та її недоотримання балансоутримувачем, що спростовує доводи РВ ФДМУ щодо укладання оскаржуваного договору відповідно до вимог закону та виключно на користь державних інтересів.

Щодо розгляду вимоги про скасування наказу фонду в адміністративному судочинстві, університет зазначає, що на підставі спірного наказу виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер, і за суб`єктним складом сторін справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Міністерство освіти та науки України проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що є уповноваженим органом управління спірним майном, а балансоутримувачем та особою у повному господарському віданні якого є майно Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

Міністерство освіти та науки України зазначає, що ним не надавалась згода на укладення спірного договору.

Укладення спірного договору та винесення фондом наказу здійснено за участі неуповноваженої юридичної особи колишнього балансоутримувача, який на момент укладення угоди знаходився процедурі припинення та за участі від його імені неуповноваженої посадової особи.

Прокурор проти задоволення апеляційних скарг заперечує та зазначає, що Міністерство освіти і науки України є належим позивачем у справі, оскільки є уповноваженим органом управління спірним майном. Саме Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

При цьому, законодавством не передбачено обов`язку, щодо перереєстрації органу управління майном, оскільки за своєю правовою природою воно не є речовим правом, а майно не вибуває з державної власності.

Оспорюваний Наказ Фонду, яким приміщення гаражу площею включено до Переліку першого типу є актом індивідуальної дії майнового характеру та не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Прокурор також посилається на відсутність повноважень у директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Серьогіна С.М. з 18.03.2021 представляти вказану юридичну особу у зв`язку з призначенням ліквідаційної комісії.

Прокурор посилається, що об`єкт оренди передано в оренду ТОВ "Добра справа 2018" всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, оскільки умовами договору передбачено використання Орендарем об`єкту оренди за будь-яким цільовим призначенням, тобто Об`єкт оренди використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу.

Повернення спірного майна відновить порушене право Міністерства освіти та науки України та НТУ "Дніпровська політехніка" на виконання своїх повноважень та завдань зможе використовувати належне йому майно відповідно до покладених функцій та завдань - для задоволення потреб у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, що свідчить про дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом держави та інтересами відповідачів як осіб, які страждають від такого втручання, і які не позбавлені можливості відновити своє право у спосіб звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків, а тому втручання у право користування відповідачів не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Так, ТОВ "Добра справа 2018" достеменно знало, що майно належить закладу освіти та розташовано на його території, що мало викликати у орендаря обґрунтовані сумніви з приводу законності оренди такого майна, та проявивши належну обачність товариство мало можливість встановити наявність заборони на використання спірного майна лише для освітнього процесу.

Також прокурор вважає, що позивач своєчасно надав відмову у погодженні розпорядження майном балансоутримувача.

26.09.2024 прокурор подав пояснення у справі. В обґрунтування підстав повернення орендованого майна балансоутримувачу прокурор зазначає, що реституція спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину.

Щодо статусу РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях відповідача у справі прокурор зазначає, що саме внаслідок дій відповідача-1 укладено спірний договір.

Належним суб`єктом, який не здійснює захист інтересів держави щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління є Міністерство освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. При цьому Міністерство освіти та науки України виступає у даній справі не як орган державної влади з приводу здійснення ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, а виключно як власник майна, права якого потребують захисту.

Тобто, у справі дійсно наявні два суб`єкта органів державної влади, але тільки один з них виконує свої публічно-владні управлінські функції, відповідно вказаний спір дійсно не є компетенційним, але й спором "держава до держави" не є.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач), суддів Парусніков Ю.Б., Мороз В.Ф.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 відкрито апеляційне провадження за вказаними апеляційними скаргами; розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 21.02.23р. о 10:30 год.

21.02.23р. оголошено перерву в судовому засіданні до 21.03.2023р. о 12:15 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023р. зупинено провадження за апеляційними скаргами до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2023р. поновлено апеляційне провадження у справі № 904/672/22, розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 26.09.23р. о 11:00 год.

26.09.23р. оголошено перерву в судовому засіданні до 31.10.2023р. о 11:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2023р. зупинено провадження за апеляційними скаргами до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 917/1173/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2024р. поновлено апеляційне провадження у справі № 904/672/22, розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 20.05.24р. о 16:00 год.

20.05.24р. оголошено перерву в судовому засіданні до 05.08.2024р. о 16:00 год.

05.08.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді судді Паруснікова Ю.Б. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі за результатами розподілу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Мороза В.Ф., Кощеєв І.М.

05.08.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні до 14.10.2024р. о 16:30 год.

Міністерство освіти і науки України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" своїм правом участі в судовому засіданні не скористались. Про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги по суті у відсутності представників сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Указу Президента України від 05.11.2020 № 487/2020 "Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами" (далі - Указ № 487/2020) постановлено погодитися з пропозицією Кабінету Міністрів України та Державного управління справами щодо передачі Національної академії державного управління при Президентові України (разом з Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським регіональними інститутами державного управління) до сфери управління Міністерства освіти і науки України (далі Позивач).

Фактична передача до сфери управління Міністерства освіти і науки України об`єктів державної власності Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, відбулась відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з управління Державного управління справами до сфери управління Міністерства освіти і науки України, затвердженого Міністерством освіти і науки України 06.01.2021.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 147-р "Деякі питання реорганізації закладів освіти" погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реорганізації шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код згідно з ЄДРПОУ 02070743) (далі - Третя особа) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код згідно з ЄДРПОУ 25006848).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 № 316 "Про реорганізацію закладів освіти" (далі - Наказ № 316) наказано:

- реорганізувати, у тому числі Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код згідно з ЄДРПОУ 25006848) шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код згідно з ЄДРПОУ 02070743) як структурного підрозділу (абзац 2 пункту 1);

- установити, що Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та використовує у своїй діяльності ліцензії на надання освітніх послуг, видані цьому закладу освіти до переоформлення ліцензії в установленому законодавством порядку (підпункт 2 пункту 2);

- створити комісію з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у складі згідно з додатком (підпункт 2 пункту 4);

- установити, що відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісій до них переходять повноваження щодо управління справами, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повноваження керівників закладів освіти припиняються (пункт 6);

- комісіям здійснити інвентаризацію майна, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і після закінчення строку для пред`явлення (заявлення) вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог скласти передавальні акти державного майна, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (підпункти 8, 9 пункту 8).

Згідно із Додатком до Наказу № 316 визначено Склад комісії з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України: головою комісії є Трегуб Микола Володимирович - проректор з науково-педагогічної, навчально-виховної роботи та перспективного розвитку Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", заступником голови комісії є Серьогін Сергій Михайлович - директор Дніпровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Матеріали справи містять заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Безхмарне небо" б/н та б/д, спрямовану начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вх.№11/04854 від 02.06.2021), у якій просить розглянути питання включення до Переліку першого типу нерухомого державного майна - гараж загальною площею 353,1 кв.м. розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що обліковується на балансі ДРІДУ НАДУ при Президентові України.

Також Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у листі від 10.06.2021 №03-10-2-222 "Про внесення об`єкта до Переліку першого типу" за підписом директора Серьогіна С.М. та головного бухгалтера Лисакової Л.І., спрямованому позивачу-1 - Міністерству освіти і науки України, пропонує внести об`єкт (гараж корпус 2), корисна площа 255,8 кв.м., площа загального користування 353,1 кв.м, інвентарний номер 10310008, балансова вартість 190 120,96грн., розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29) до Переліку першого типу нерухомого державного майна.

25.06.2021 комісією з реорганізації складено Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу (включаючи з правами та обов`язками юридичної особи) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 25006848) до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743), який затверджено Міністерством освіти і науки України,

Акт приймання-передачі містить пропозиції комісії - передати цілісний майновий комплекс (включаючи з правами та обов`язками юридичної особи) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 25006848) до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743).

З Акту приймання-передачі вбачається, що разом з об`єктами державного майна передається технічна та правовстановлююча документація.

Матеріали справи містять лист Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 21.07.2021 №03-10-2-272, підписаний заступником директора Пасічником В., спрямований відповідачу-1, згідно якого надає інформацію про об`єкти для включення до Переліку першого типу, у тому числі щодо приміщення гаражу загальною площею 353,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, та повідомляє, що пропозиції щодо погодження уповноваженим органом управління про намір ввести вищезазначений об`єкт до Переліку першого типу нерухомого держаного майна направлені до Міністерства освіти і науки України та зазначає, що погодження органом управління буде надано додатково.

Листом від 10.08.2021 №03-10-2-275, Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, що підписаний директором Серьогіним С., інформує відповідача-1, що листами від 10.06.2021 №03-10-2-220, №03-10-2-221, №03-10 2-222, №03-10-223, №03-10-224 Міністерству освіти і науки України направлені 11 червня 2021 року нарочно пропозиції на внесення об`єктів до Переліку першого типу нерухомого державного майна та просить вважати отримання мовчазної згоди від уповноваженого органу управління на внесення об`єктів до переліку Першого типу нерухомого державного майна посилаючись на те, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління балансоутримувача.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 № 12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу" наказано включити об`єкт оренди державного нерухомого майна, нежитлове приміщення гаражу загальною площею 353,1кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 до Переліку Першого типу.

В матеріалах справи наявна копія переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні нежитлового приміщення гаражу, розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 (Перелік першого типу)

Міністерством освіти і науки у листі від 11.08.2021 "Про укладення договорів оренди", спрямованому Дніпропетровському регіональному інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повідомлено про ненадання дозволу на укладання договорів оренди майна, у тому числі, приміщення гаражу загальною площею 353,1 кв.м. розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29.

Заявою від 06.09.2021 на участь в аукціоні щодо оренди державного та комунального майна, потенційний орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" висловлює своє бажання взяти участь в електронному аукціоні: LLE001-UA-20210813-72270 щодо оренди гаражу площею 353,1 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Гоголя 29, що перебуває на балансі ДРІДУ НАДУ при Президентові України".

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20210813-72270, затвердженого наказом 13.09.2021 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, переможцем електронного аукціону є відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018".

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" у листі від 20.09.2021 №07-05/661, повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, що: - відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2021 дозволу на укладання договорів оренди нерухомого майна, у тому числі приміщення гаражу площею 353,1 кв.м за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 не надано; - з НТУ "Дніпровська політехніка" не погоджувалися жодні дії щодо надання зазначеного майна в оренду, хоча, відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" від 25.06.2021 саме НТУ "Дніпровська політехніка" прийняла цілісний майновий комплекс і несе відповідальність за його використання; - зазначені у запиті об`єкти нерухомого майна використовуються в основній статутній - освітній діяльності НТУ "Дніпровська політехніка" і надання в оренду не відповідає стратегічним напрямам діяльності університету і суперечить чинному законодавству України. Зазначений лист було отримано відповідачем-1 21.09.2021 (вх.№16/07684)

В подальшому, 29.09.2021 між відповідачем-1 - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як орендодавцем, та відповідачем -2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018", як орендарем, було укладено договір №12/7367-6210 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до змінюваних умов (надалі - умови) якого передбачено, що:

- об`єктом оренди є нерухоме майно - приміщення гаражу площею 353,1 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (пункт 4.1);

- процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - аукціон (пункт 5.1);

- балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності Балансоутримувача 40 110,66 грн. (пункт 6.1);

- цей Договір укладено на 5 років з 29.09.2021 до 28.09.2026 включно (пункт 12.1).

Відповідно до розділу ІІ незмінюваних умов Договору цей договір укладається між орендарем і орендодавцем відповідно до пункту 81 Порядку (Порядок передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483) без участі балансоутримувача через відмову останнього від участі у договорі, що підтверджується листуванням або відповідним актом.

Відповідно до пункту 1.1. розділу ІІ незмінюваних умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.

Згідно з пунктом 1.2. розділу ІІ незмінюваних умов Договору майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов.

Пунктом 2.1. розділу ІІ незмінюваних умов Договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 12.1. розділу ІІ незмінюваних умов Договору його укладено на строк, визначений у пункті 12 умов; перебіг строку Договору починається з дня набрання чинності цим Договором; цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню); строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору сторонами 29.09.2021 було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: приміщення гаражу загальною площею 353,1 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Листом від 06.10.2021 №16-02-05997 "Щодо укладення договорів оренди", відповідач-1 повідомив НТУ "Дніпровська політехніка", що: - на підставі заяв потенційного орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Безхмарне небо" від 02.06.2021 щодо включення до переліку першого типу нерухомого державного майна, що належить до державної власності, в тому числі гаражу площею 353,1в.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, було прийнято рішення про включення вищезазначеного потенційного об`єкту оренди до переліку Першого типу та 17.08.2021 оголошено аукціон LLE001-UA-20210816-73770; - враховуючи дату отримання листа НТУ "Дніпровська політехніка" (вхідний від 21.09.2021 за №16/07684) відповідно до вимог Закону про оренду та Порядку в частині визначення термінів для прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду, оголошення аукціону та підписання договору оренди у Регіонального відділення відсутні правові підстави для скасування рішення про включення потенційного об`єкту оренди до переліку першого типу, відміни або скасування результатів аукціону, відмови у підписанні договору оренди.

Позивач-2 у листі від 11.10.2021 №18-03/21на адресу Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлети, повідомляє, що питання надання в оренду об`єктів ДРІДУ НАДУ на рівні комісії з реорганізації не розглядалися, але не зважаючи на це, 29.09.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" було укладено договір №12/7367-6210 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Листом від 29.10.2021 №18-03/28 позивач-2 запропонував відповідачу-1 переглянути позицію щодо можливості передачі в оренду державного майна, в тому числі приміщення гаражу площею 353,1кв.м. за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 у зв`язку з тим, що це суперечить пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №438 від 03.06.2020 та повідомлено відповідача-1, що відповідно до КВЕД у переможця аукціону - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" вказано основний вид діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії; інші: 35.12 Передача електроенергії, 35.13 Розподілення електроенергії, 35.14 Торгівля електроенергією, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, тобто такий вид діяльності, як надання спортивних послуг, які заявлені як пріоритетні відповідно до оголошення про проведення аукціону, переможцем торгів надаватися взагалі не можуть.

Відповідно до довідки позивача - 2 від 30.12.2021 № 19/637 гараж, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 знаходиться у державній власності та обліковується на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" з балансовою (переоціненою) вартістю 2 695 470,06 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 11.02.2022 №29919954) власником комплексу будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 29 є Державне управління справами, код ЄДРПОУ 00037256.

Прокурор вважає, що відповідач-1 безпідставно включив спірне нерухоме майно до Переліку першого типу та відповідачі-1, -2 не мали права укладати Договір від 29.09.2021 №12/7367-6210 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, що і причиною спору.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014, останнє є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління (п.89 Положення).

Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра листом №04/53-1019вих-22 від 08.02.2022 повідомлено Міністерство освіти і науки України про виявленні порушення при укладенні Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.09.2021 №12/7367-6210. У цьому листі прокурор просив повідомити про вжитті Міністерством заходи на усунення порушень, у тому числі щодо припинення зобов`язальних відносин за вказаним Договором. Міністерством такі заходи прийняті не були, відтак вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дотримані.

Отже, у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді від імені Міністерство освіти і науки України. Більш того, таке звернення прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду державного майна.

Визначення позивачем у справі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях не є можливим, оскільки його дії стали підставою для виникнення спору, чому буде надана оцінка нижче.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Перелік першого типу - Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: - прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; - внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; - прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; - опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; - розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; - проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна.

За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з таких рішень: - рішення про намір передачі майна в оренду; - рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: - рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; - рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду.

Про прийняте рішення балансоутримувач повідомляє заявника та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

У разі включення об`єкта до відповідного Переліку за заявою іншої особи, яка подана раніше, балансоутримувач інформує заявника та орендодавця про таке включення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є: - неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною другою статті 3 цього Закону; - обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині; - неможливість використання об`єкта за цільовим призначенням, яке заявлено потенційним орендарем, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням згідно з випадками і з урахуванням обмежень, встановлених Порядком передачі майна в оренду; - встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду; - скасування рішення про включення об`єкта до відповідного Переліку згідно з вимогами цього Закону; - встановлена рішенням уповноваженого органу управління недоцільність передачі в оренду єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства; - наявність об`єкта в переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

- подання заяви лише щодо частини об`єкта, якщо відповідно до рішення балансоутримувача або орендодавця передача в оренду частини об`єкта видається недоцільною; - рішення щодо об`єкта про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.

У разі відмови у включенні майна до Переліку з причин, зазначених у пунктах 3 і 8 частини першої цієї статті, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди щодо підстав та причин такої відмови, та у випадку усунення ініціатором оренди таких підстав, подає клопотання про внесення об`єкта до Переліку відповідно до Порядку передачі майна в оренду.

Рішення про виключення майна з Переліків може бути прийнято не пізніше: - дня, що передує дню проведення аукціону, якщо майно включено до Переліку першого типу; - дня, що передує дню укладення договору оренди, якщо майно включено до Переліку другого типу.

Зазначені положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" кореспондуються з положеннями Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок № 483).

Пунктом 29 Порядку № 483 встановлено, що не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням, зокрема, такі об`єкти оренди, як майно закладів освіти.

Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частинах 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Так, у ч. 6 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами. Галузеві особливості оренди державного майна, що закріплене на балансі за закладами вищої освіти встановлюються Законом України "Про освіту", Законом України "Про вищу освіту".

До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (ст. 80 Закону України "Про освіту").

Отже, зі змісту наведеної вище норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України "Про освіту" майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

За приписами ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства, тобто встановлено законодавчу заборону використання його з іншою метою.

У пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Виходячи зі змісту наведених вище правових положень, як додаткове джерело фінансування навчальних закладів законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з освітнім процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального (освітнього) процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітнім процесом.

Під час оренди державного майна мета і предмет господарської діяльності, визначені в установчих документах суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на базі орендованого майна, не можуть суперечити умовам договору оренди (ч.3 ст. 287 ГК України).

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 №12/02-272-ВДПо "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", а в подальшому, договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7367-3207 від 29.09.2021 у користування ТОВ "Добра справа 2018" у користування надано гараж, що становить матеріально-технічну базу об`єктів освіти.

Доводи відповідачів про те, що спірний об`єкт не використовувався як майно, що використовується у навчальному процесі спростовуються зазначенням у заяві ТОВ "Безхмарне небо" про віднесення такого майна до переліку першого типу його цільового призначення навчальна лабораторія.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" здійснює наступну діяльність: виробництво електроенергії; передача електроенергії; розподілення електроенергії; торгівля електроенергією; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, що вказує на відсутність будь-яких ознак освітнього процесу або надання послуг, з ним пов`язаних.

За умовами договору орендоване майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням.

Таким чином, оскаржуваний Договір укладено з метою використання орендованого майна освітнього закладу в діяльності не пов`язаної з навчально-виховним процесом.

Відповідно до пункту 30 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Суд приймає до уваги і ті обставини, що Міністерство освіти та науки, не надавало згоди на передачу в оренду державного майна, тоді як за актом приймання-передачі, затвердженого 26.01.2021 (на дату укладення договору) Міністром освіти і науки України, цілісний майновий комплекс Дніпропетровського регіонального управління Національної академії державного управління при Президентові України з управління Державного управління справами передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 № 316 "Про реорганізацію закладів освіти" реорганізовано Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" як структурного підрозділу.

Вказаним наказом створено комісію з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (голова комісії Трегуб М.В.).

Пунктом 6 Наказу № 316 встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повноваження керівника закладу освіти припиняються.

Відомості про зміну органу управління були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.03.2021.

Отже, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення засновника про ліквідацію юридичної особи, повноваження щодо управління справами Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України перейшли до ліквідаційної комісії вказаної установи, створеної вищевказаним Наказом Міністерства освіти і науки України.

Таким чином, з 18.03.2021 інтереси Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в процесі його реорганізації представляла у відносинах з третіми особами ліквідаційна комісія під головуванням Трегуба М.В., що виключало можливість листування РВ ФДМУ з питань орендних відносин з керівником ДРІДУ НАДУ, повноваження якого було припинено відповідно до наказу № 316 та з огляду на вищевказаний запис в ЄДРПОУ від 18.03.2021.

Здійснене 10.06.2021 (лист № 03-10-2-222 па адресу МОП), 21.07.2021 (лист №03-10-2-272 на адресу РВ ФДМУ), 10.08.2021 (лист № 03-10-2-275 на адресу РВ ФДМУ) листування Серьогіна С.М. в якості Директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та його заступника Пасічника В. (яке стало наслідком укладання оспорюваного Договору оренди) є таким, що здійснено поза межами повноважень зазначених посадових осіб та в порушення ст.105 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 № 12/02-272-ВДПо "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", видано з порушенням процедури, встановленої статтею 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, що є підставою для його скасування, а договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7367-3207 від 29.09.2021 не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, апеляційний суд враховує, що статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Визнання недійсним рішень органу державної влади є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника (управителя), оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення майна та дійсної волі власника (управителя) на передачу у користування майна.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у справі №469/1044/17, постанова від 15.09.2020, зауважила, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52)). Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11 -190апп 18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

У даному випадку віднесення спірного об`єкту оренди до Переліку першого типу має наслідком подальше передання його в оренду, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Також, виходячи з того, що метою віднесення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу є наступна передача його в оренду, тобто виносячи оспорюваний наказ відповідач-1 здійснював саме господарську компетенцію, на переконання колегії суддів позовна вимога про віднесення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу має розглядатись саме в порядку господарського судочинства.

Як зазначено вище, за змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18).

Отже, правом оспорювати правочин і вимагати застосування наслідків недійсності правочину ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

У свою чергу, у постанові КГС ВС від 17.09.2024 у справі № 916/3141/22 викладено наступні висновки.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, за загальним правилом, наслідком недійсності правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція). Такий наслідок недійсності правочину зумовлює дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом, які у цьому випадку полягають у недопущенні можливості порушення імперативних приписів актів цивільного законодавства, та інтересів учасників недійсного правочину - у збереженні кожним із них того, що було ним передано на виконання такого правочину. Проте такої рівноваги не буде досягнуто, коли повернути одержане за недійсним правочином не вбачається можливим. У цьому разі для забезпечення збереження справедливої рівноваги у дію вступає друга частина другого абзацу частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, яка і забезпечує збереження інтересів однієї із сторін - тієї, якій неможливо повернути передане нею майно за таким правочином, шляхом відшкодування вартості його за цінами, які існують на момент відшкодування.

Однак така реституція, передбачена ч. 1 ст. 216 ЦК України має бути двостороннею та стосуватися сторін договору. Застосування двосторонньої реституції є загальним правилом, у разі, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, що зумовлено правовою природою орендних відносин.

Оскільки відповідачем-2 здійснювалось фактичне користування майном протягом строку оренди суд не вбачає за можливе застосовувати двосторонню реституцію у даних правовідносинах, яка б полягала, зокрема, у поверненні сплаченої орендної плати однією стороною та поверненні орендованого майна другою стороною.

У свою чергу, виконання господарського договору, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Частиною 2 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За умовами договору наслідком припинення договору є повернення такого орендованого майна балансоутримувачу або орендодавцю (пп. 4.2, 4.2, 12.12).

Визнання недійсним договору оренди має правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.

Також, наслідком роз`єднання вимог про недійсність договору та вимог про наслідки такої недійсності буде неефективність способу захисту.

Враховуючи, що спірне майно знаходиться в управлінні Міністерства освіти і науки України, проте балансоутримувачем спірного майна є Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" наслідком визнання недійсним договору оренди буде повернення такого майна балансоутримувачу.

Оскільки вище встановлено право заінтересованої особи пред`являти позов про визнання недійсним договору, то остання не позбавлена і права заявляти про застосування наслідків недійсності такого правочину, у тому числі на користь іншої особи. Протилежний висновок не надавав би можливість здійснити ефективний захист в одному провадженні.

З огляду на вказані норми матеріального права, а також те, що внаслідок визнання оспорюваного договору недійсним, підстава для подальшого користування спірним майном у відповідача-2 відсутня та, керуючись принципом процесуальної економії, господарський суд обгрунтовано задовольнив позовну вимогу про зобов`язання відповідача-2 повернути спірне державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти і науки України, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка", оскільки ця вимога є похідною від первісної позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди.

Висновок господарського суду у цій частині вирішення спору відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, у постанові від 10.04.2024 у справі № 910/169/23.

Вирішуючи спір колегія суддів враховує і висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у cправі № 917/1173/22, проте позовні вимоги у наведеній справі в частині повернення майна були заявлені не на користь орендодавця або балансоутримувача.

Заперечення відповідача-2, що спірне майно згідно з Інформацією з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано за Державним управлінням справами, тому передача його Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" є безпідставною. суд відхиляє, виходячи з наступного.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Як встановлено вище, 26.01.2021 на виконання Указу Президента України від 05.11.2020 №487/2020 "Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами", цілісний майновий комплекс Дніпропетровського регіонального інституту державного управління при Президентові України було передано з управління Державного управління справами до сфери управління Міністерства освіти і науки України за актом приймання передачі, затвердженим Міністром освіти і науки України.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і майном.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: -чи є втручання законним; -чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; -чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23 листопада 2000 року у справі The former king of Greece and others v. Greece (Колишній король Греції та інші проти Греції). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі Трегубенко проти України).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витрсбовується.

Принцип належного урядування не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу належного урядування оцінюється одночасно з додержанням принципу пропорційності , при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини. Цей критерій є оціночним і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Незаконне позбавлення права користування нерухомим майном, що належить до державної власності, завдає значної шкоди інтересам держави в реалізації державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Повернення спірного майна відновить порушене право Міністерства освіти та науки України та НТУ "Дніпровська політехніка", надасть можливість використовувати належне йому майно відповідно до покладених функцій та завдань для задоволення потреб у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, що свідчить про дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом держави та інтересами відповідачів як осіб, які страждають від такого втручання, і які не позбавлені можливості відновити своє право у спосіб звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків, а тому втручанням у право користування відповідачів не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16.09.2020 у справі №33955/08 "Белова проти Росії" дійшов висновку що, набувач майна має ретельно досліджувати його походження задля уникнення можливої конфіскації.

Так, ТОВ "Добра справа 2018" достеменно знала, що майно належить закладу освіти та розташовано на його території, що мало викликати у орендаря обґрунтовані сумніви з приводу законності оренди такого майна, та проявивши належну обачність він мав можливість встановити наявність обов`язку використання спірного майна лише для освітнього процесу.

Наслідки недійсного правочину є передбачуваними для сторін договору, який визнано в судовому порядку недійсним. Не є правомірним володіння майном на підставі договору, який визнано недійсним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо суті спору та наявності підстав для його задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

При вирішенні цієї справи колегія суддів враховує наступні висновки Верховного Суду в застосуванні норм права при розгляді позову прокурора, який пред`явлений в інтересах держави в особі державного підприємства, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах .

І в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)).

У зв`язку з цим позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

В даному випадку, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є державним навчальним закладом, тому прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Відповідно до п.2 ч.1. ст.226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на викладене позов прокурора в частині позовних вимог від імені Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" вірно залишено судом першої інстанції без розгляду.

Проте, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є балансоутримувачем спірного об`єкту нерухомості, який за наслідками розгляду справи підлягає поверненню балансоутримувачу, а отже судом першої інстанції у даній справі прийнято рішення яке впливає на права та інтереси Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" щодо спірного майна. Суд першої інстанції залишив позов без розгляду у вищезазначеній частині, чим фактично позбавив університет статусу позивача у справі, однак не залучив його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України метою апеляційного перегляду справи є перевірка апеляційним судом правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно. При цьому в разі допущення процесуальних порушень, перелічених в частині 3 статті 277 ГПК України, рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає обов`язковому скасуванню, а тому у цьому випадку суд апеляційної інстанції після скасування такого рішення зобов`язаний здійснити повторний розгляд заявлених позовних вимог по суті в повному обсязі незалежно від доводів апеляційної скарги, що прямо випливає зі змісту зазначеної процесуальної норми та приписів частини 4 статті 269 ГПК України.

Отже, незалучення Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду з ухваленням нового рішення про залишення без розгляду позову прокурора в частині вимог в інтересах держави в особі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та задоволення решти позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з того, що дії відповідача-2 не були причиною виникнення спору, судовий збір за подання позову слід відшкодувати прокурору за рахунок лише відповідача-1; виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянтів, оскільки підставами для скасування рішення слугували інші обставини, ніж вказані у скаргах.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022р. у справі № 904/672/22 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022р. у справі № 904/672/22 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов прокурора в частині вимог в інтересах держави в особі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" - залишити без розгляду.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/7367-3207 від 29.09.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018".

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення гаражу площею 353,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка".

Скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-272-ВДПо від 10.08.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення гаражу площею 353,1 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ 42767945) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938) 7443 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, покласти на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 23.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.М. Кощеєв