Постанова

від 14.10.2024 по справі 904/674/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 року м. Дніпро Справа № 904/674/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Красота О.І.) від 12.10.2023р. у справі № 904/674/22

за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", м. Дніпро

про визнання недійсним договору, скасування наказу та зобов`язання повернути майно, -

ВСТАНОВИВ:

Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України, позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" з позовом до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" і просила суд:

- визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7270-5735 від 31.05.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти і науки України - замощення площею 1420,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка";

- скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким замощення площею 1420,00 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, включено до Переліку першого типу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 позов Прокурора в частині позовних вимог в інтересах держави в особі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023р. у справі № 904/674/22:

- у задоволенні заяви Відповідача-1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, які заявлені в інтересах Міністерства освіти і науки України, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях в частині скасування наказу Регіонального відділення № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу" - відмовлено;

- позов задоволено в повному обсязі;

- визнано недійсним Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7270-5735 від 31.05.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро";

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти і науки України - замощення площею 1420,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка";

- скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", яким замощення площею 1420,00 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, включено до Переліку першого типу;

- стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7 443,00 грн.

Рішення мотивоване тими обставинами, що майно закладів освіти (у даному випадку замощення площею 1420,00 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29) не може бути включено до Переліку першого типу об`єкту оренди державного нерухомого майна, а тому наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021, видано з порушенням процедури, встановленої статтею 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, що є підставою для його скасування.

Відповідач-2, якому передано в оренду спірне майно, провадить господарську діяльність у сфері допоміжного обслуговування наземного транспорту та виробництва електроенергії, тобто діяльність орендаря, не пов`язана з освітнім процесом навчального закладу.

Зміст Договору свідчить про його недійсність як удаваного правочину, направленого на приховування фактично вчиненого сторонами договору оренди землі (скрита форма), який містить всі основні умови договору оренди, а саме об`єкт оренди, його загальну площу, строк договору, плату за користування.

Передача в оренду спірного майна мала відбуватись за погодження позивача (органу управління державним майном), проте таке погодження не було здійснено.

Здійснене 31.05.2021 підписання Пасічником В.А. від імені заступника директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України оскаржуваного Договору є таким, що вчинене поза межами наявних повноважень посадової особи та в порушення ст. 105 Цивільного кодексу України. З 18.03.2021 внесено запис про початок ліквідаційної процедури вказаної установи, призначення ліквідаційної комісії та уповноваженої особи Трегуб М.В., що вказує на відсутність у заступника директора з цієї дати будь-яких повноважень представляти вказану юридичну особу.

Враховуючи викладене, Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7270-5735 від 31.05.2021 підлягає визнанню недійсним у зв`язку з тим, що не відповідає вимогам закону, а об`єкт оренди підлягає поверненню в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" в порядку реституції.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023р. у справі № 904/674/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступними обставинами.

Відповідач-1 не погоджується з висновком суду щодо порушення процедури видачі наказу Регіонального відділення №12/02-157-ВДПо від 23.03.2021, що є підставою для його скасування.

Скаржник не погоджується з висновками суду щодо удаваності спірного договору, оскільки предметом договору оренди є замощення, а не земельна ділянка.

Належність об`єкту оренду до цілісного майнового комплексу вищого учбового закладу не є абсолютною перешкодою для передачі його в оренду за виконання певних умов.

Прокурор, при наявності трьох учасників оспорюваного договору, позовні вимоги про його недійсність спрямував лише до двох учасників, а при заявленні вимоги про здійснення реституції за участі двох учасників, не визначив процесуальний статус стягувача Національного Університету "Дніпровська політехніка". Ці обставини вказують на неефективність обраного ним способу захисту порушених прав, оскільки вимоги про недійсність правочину повинні стосуватися всіх його учасників, а вимоги про реституцію- сторін судового процесу. За доводами відповідача-1 університет повинен мати статус відповідача, а не третьої особи.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що як додаткове джерело фінансування навчальних закладів законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з освітнім процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального (освітнього) процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітнім процесом.

Орендоване майно "мостіння" навчального закладу використовуються відповідачем-2 для організації місць паркування транспортних засобів, що створює перешкоди для доступу до будівель навчального закладу, належній організації та веденню освітнього процесу. Наявна безпосередня загроза учасників освітнього процесу у зв`язку із відсутністю вільного доступу до території університету та його під`їзних шляхів.

Зміст Договору свідчить про його недійсність як удаваного правочину, направленого на приховування фактично вчиненого сторонами договору оренди землі (скрита форма), який містить всі основні умови договору оренди, а саме об`єкт оренди, його загальну площу, строк договору, плату за користування.

Також прокурор зазначає, що третя особа не є стороною договору оренди; у договорі не зазначено іншого балансоутримувача, ніж припинений Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, а тому університет не є відповідачем у справі.

Прокурор не погоджується з доводами, що позов прокурора подано у спорі держави до держави. Найважливішим для оцінки спірних правовідносин є те, що прокурор звернувся з позовом про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень на захист цивільних прав Українського народу. Разом з тим орган, якому було делеговано повноваження на розпорядження предметом спору, порушив права дійсного власника. Тому твердження про збіг в одній особі позивача та відповідача, а також про відсутність спору не відповідають ні фактичним обставинам справи, ні матеріальному та процесуальному законодавству. Визначаючи у якості позивача орган державної влади, державну організацію, державне підприємство, акціонерне товариство з державною часткою у статутному капіталі тощо, прокурор не здійснює захисту інтересів таких суб`єктів, а захищає порушені інтереси держави, які тісно пов`язані з діяльністю або повноваженнями таких суб`єктів.

Третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечує та посилається на доводи аналогічні відзиву прокурора. Додатково обґрунтовує чому не вважає себе стороною у вказаному договорі оренди, а також підставно має статус третьої особи, оскільки не є безпосереднім учасником оскаржуваного договору.

Комісією з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Національним технічним університетом "Дніпровська політехніка" складено Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, за яким передано будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, правовстановлюючі документи, технічну документацію та чинні на момент підписання акту приймання-передачі договори, в тому числі оренди.

Вказаний акт приймання-передачі не містить оскаржуваного Договору оренди нерухомого майна, що свідчить про відсутність у третьої особи будь-яких обов`язків з правонаступництва за вказаним Договором, а в сукупності з обставинами його укладання - поза межами наявних повноважень є достатньо підстав вважати, що НТУ "Дніпровська політехніка" не може вважатися стороною за оскаржуваним Договором.

Третя особа зазначає, що ані ліквідаційна комісія Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, ані Пасічник В.А., що діяв від імені заступника директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, - не мали повноважень щодо вирішення питання передачі спірного майна в оренду та підписання оскаржуваного договору оренди.

Крім того, ані Державне управління справами, ані Міністерство освіти і науки України (до сфери управління яких належить вказаний об`єкт нерухомості) не надавали дозволу укладання оскаржуваного Договору оренди та передачу державного майна навчального закладу в оренду.

Підписання вказаного договору з боку Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (балансоутримувач) Пасічником В.А. здійснювалось поза межами наявних у нього повноважень.

Отже, у процедурі прийняття рішення про оренду вказаного державного майна вартість об`єкту оренди була визначена з порушенням вимог статті 8 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" - вказано у меншому розмірі, що в свою чергу призводить до зменшення розміру орендної плати та її недоотримання балансоутримувачем.

До того ж, орендарем ТОВ "Еко-Добро" не виконуються зобов`язання щодо сплати орендної плати за оскаржуваним договором. За період з моменту укладення договору ТОВ "Еко-добро" було перераховано на рахунок університету лише три платежі на загальну суму лише 10 260 грн.

26.09.2024 прокурор подав пояснення у справі. В обґрунтування підстав повернення орендованого майна балансоутримувачу прокурор зазначає, що реституція спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину.

Щодо статусу РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях відповідача у справі прокурор зазначає, що саме внаслідок відповідача-1 дій укладено спірний договір.

Належним суб`єктом, який не здійснює захист інтересів держави щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління є Міністерство освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. При цьому Міністерство освіти та науки України виступає у даній справі не як орган державної влади з приводу здійснення ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, а виключно як власник майна, права якого потребує захисту.

Тобто, у справі дійсно наявні два суб`єкта органів державної влади, але тільки один з них виконує свої публічно-владні управлінські функції, відповідно вказаний спір дійсно не є компетенційним, але й спором "держава до держави" не є.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач), суддів - Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 25.03.2024 о 14:15 год.

25.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.05.2024 о 15:45 год.

20.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.08.2024 о 15:30 год.

05.08.2024 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі за результатами розподілу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Мороза В.Ф., Чус О.В.

05.08.2024 в судовому засіданні оголошено перерву в судовому засіданні до 14.10.2024 о 16:00 год.

14.10.2024 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі за результатами розподілу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.

Міністерство освіти і науки України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" своїм правом участі в судовому засіданні не скористались. Про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Указу Президента України від 05.11.2020 № 487/2020 "Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами" (далі - Указ № 487/2020) постановлено погодитися з пропозицією Кабінету Міністрів України та Державного управління справами щодо передачі Національної академії державного управління при Президентові України (разом з Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським регіональними інститутами державного управління) до сфери управління Міністерства освіти і науки України (далі Позивач).

Фактична передача до сфери управління Міністерства освіти і науки України об`єктів державної власності Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, відбулась відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з управління Державного управління справами до сфери управління Міністерства освіти і науки України, затвердженого Міністерством освіти і науки України 06.01.2021.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 147-р "Деякі питання реорганізації закладів освіти" погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реорганізації шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код згідно з ЄДРПОУ 02070743) (далі - Третя особа) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код згідно з ЄДРПОУ 25006848).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 № 316 "Про реорганізацію закладів освіти" (далі - Наказ № 316) наказано:

- реорганізувати, у тому числі Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код згідно з ЄДРПОУ 25006848) шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код згідно з ЄДРПОУ 02070743) як структурного підрозділу (абзац 2 пункту 1);

- установити, що Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та використовує у своїй діяльності ліцензії на надання освітніх послуг, видані цьому закладу освіти до переоформлення ліцензії в установленому законодавством порядку (підпункт 2 пункту 2);

- створити комісію з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у складі згідно з додатком (підпункт 2 пункту 4);

- установити, що відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісій до них переходять повноваження щодо управління справами, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повноваження керівників закладів освіти припиняються (пункт 6);

- комісіям здійснити інвентаризацію майна, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і після закінчення строку для пред`явлення (заявлення) вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог скласти передавальні акти державного майна, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (підпункти 8, 9 пункту 8).

Згідно із Додатком до Наказу № 316 визначено Склад комісії з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України: головою комісії є Трегуб Микола Володимирович - проректор з науково-педагогічної, навчально-виховної роботи та перспективного розвитку Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", заступником голови комісії є Серьогін Сергій Михайлович - директор Дніпровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Відповідно до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу (включаючи з правами та обов`язками юридичної особи) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 25006848) до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743), затвердженого Міністерством освіти і науки України 25.06.2021 (далі - Акт приймання-передачі), Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" передано об`єкти, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29.

Акт приймання-передачі містить пропозиції комісії - передати цілісний майновий комплекс (включаючи з правами та обов`язками юридичної особи) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 25006848) до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743).

Із акту приймання-передачі від 25.06.2021 вбачається, що разом з об`єктами державного майна передається технічна та правовстановлююча документація, що складається з 22 пунктів (технічні паспорти, Державні акти та інше).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 03.02.2022) 11.10.2021 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України припинено, а правонаступником зазначено Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

17.11.2020 Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі Відповідач-1) із заявою від 17.11.2020 за № 03-10-4-424, підписаною заступником директора Пасічником В.А., про включення до Переліку першого типу нерухомого державного майна асфальтованої дороги та замощення території навчальних корпусів №№ 1, 2 Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України загальною площею 1420 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що обліковується на балансі Державного управління справами.

20.11.2020 Відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з листом за № 19-02-06713 щодо надання інформації про об`єкт оренди для включення останнього до Переліку першого типу. Вказаним листом Відповідач-1 також повідомив про те, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" робота щодо включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу буде проведена після надання балансоутримувачем інформації щодо погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, або з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача, з чітким зазначенням переліку, до якого віднесено вказаний об`єкт оренди.

Листом за № 03-10-1-79 від 22.02.2021 (а.с. 127 т. 2) Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України надав Відповідачу-1 інформацію щодо внесення до Переліку нерухомого державного майна згідно з додатком на 16 аркушах.

Вказаний Перелік нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні (Перелік першого типу), містить у розділах 1.1.0, 3, 4 характеристику нерухомого майна: територія (замощення), автодорога.

Крім того, п.п. 15, 16, 17, 20 зазначено про наявність обмежень до цільового використання об`єкту оренди, а саме автостоянка нічна.

У п.п. 24, 25 вказується про отримання мовчазної згоди від органу управління майном.

Листом № 03-10-1-79 від 22.02.2021 (а.с. 144 т. 2) Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України повідомив Відповідача-1, що інститут надіслав лист про погодження здачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться на балансі інституту, а саме: асфальтовану дорогу загальною площею 420 кв.м та частину замощення загальною площею 1000 кв.м до Національної академії державного управління при Президентові України від 18.11.2020 за № 03-10-4-429. Упродовж 40 днів відповіді на лист про погодження здачі в оренду нерухомого майна не надійшло.

Наказом Відповідача-1 № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021 "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу" включено об`єкт оренди державного нерухомого майна асфальтована дорога та замощення території навчальних корпусів № 1,2 замощення площею 1420,00 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, до Переліку першого типу.

Листом за № 03-10-1-148 від 31.03.2021 Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України повідомив Відповідача-1, що інститут протягом п`яти років не використовує нерухоме майно: асфальтовану дорогу загальною площею 420 кв.м та частину замощення загальною площею 1000 кв.м, яке планується здавати в оренду, що не погрішить соціально-побутових умов осіб, які навчаються та працюють у закладі.

Листом за № 16-02-01981 від 31.03.2021 Відповідач-1 повідомив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України про прийняття рішення щодо включення об`єкта до Переліку першого типу.

У матеріалах справи міститься заява Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" за № 1 від 06.05.2021 на участь в електронному аукціоні № UA-РS-2021-04-14-000012-1, в якій воно висловило своє бажання взяти участь в електронному аукціоні № UA-РS-2021-04-14-000012-1 щодо оренди замощення площею 1420 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29.

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-04-14-000012-1, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 19.05.2021 № 12/7270-5735-ОС, переможцем електронного аукціону є Відповідач-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро".

31.05.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" (далі - Орендар) та Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі Балансоутримувач) укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 12/7270-5735 (далі - Договір оренди), відповідно до змінюваних умов (далі - умови) якого передбачено, що:

- балансоутримувачем є Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (п. 3.2);

- об`єктом оренди є нерухоме майно замощення площею 1420,00 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що перебуває на балансі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (п. 4.1);

- процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - аукціон (п. 5.1);

- балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача 4 900,00 грн. (п. 6.1);

- цільове призначення майна майно може бути використане за будь-яким цільовим призначення як виключення, передбачене абзацом 10 пункту 29 Порядку (п. 7.1);

- цей Договір укладено на 5 років з 31.05.2021 до 30.05.2026 (п. 12.1).

Згідно з п. 1.1 розділу ІІ незмінюваних умов Договору оренди Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов.

Пунктом 1.2 розділу ІІ незмінюваних умов Договору оренди передбачено, що майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ незмінюваних умов Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього Договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.

За змістом п. 12.1 розділу ІІ незмінюваних умов Договору оренди його укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку Договору починається з дня набрання чинності цим Договором. Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору.

На виконання умов Договору оренди 31.05.2021 підписаний акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: замощення площею 1420,00 кв.м, за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29.

Відповідно до довідки Третьої особи - Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" за № 19/74 від 08.02.2022 частина об`єкту "територія інституту", площа 1420 кв.м, адреса: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, знаходиться у державній власності та обліковується на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" з переоціненою залишковою вартістю 77 503,60 грн.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 11.02.2022 № 299199154) власником комплексу будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 29, є Державне управління справами, код ЄДРПОУ 00037256.

Прокурор вважає, що Відповідач-1 безпідставно включив спірне нерухоме майно до переліку першого типу та Відповідачі-1, 2 не мали права укладати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7270-5735 від 31.05.2021, що і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора суд першої інстанції дійшов до висновку, що вони є правомірними та обгрунтованими, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Перелік першого типу - Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: - прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; - внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; - прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; - опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; - розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; - проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна.

За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з таких рішень: - рішення про намір передачі майна в оренду; - рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: - рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; - рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду.

Про прийняте рішення балансоутримувач повідомляє заявника та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

У разі включення об`єкта до відповідного Переліку за заявою іншої особи, яка подана раніше, балансоутримувач інформує заявника та орендодавця про таке включення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є: - неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною другою статті 3 цього Закону; - обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині; - неможливість використання об`єкта за цільовим призначенням, яке заявлено потенційним орендарем, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням згідно з випадками і з урахуванням обмежень, встановлених Порядком передачі майна в оренду; - встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду; - скасування рішення про включення об`єкта до відповідного Переліку згідно з вимогами цього Закону; - встановлена рішенням уповноваженого органу управління недоцільність передачі в оренду єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства; - наявність об`єкта в переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

- подання заяви лише щодо частини об`єкта, якщо відповідно до рішення балансоутримувача або орендодавця передача в оренду частини об`єкта видається недоцільною; - рішення щодо об`єкта про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.

У разі відмови у включенні майна до Переліку з причин, зазначених у пунктах 3 і 8 частини першої цієї статті, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди щодо підстав та причин такої відмови, та у випадку усунення ініціатором оренди таких підстав, подає клопотання про внесення об`єкта до Переліку відповідно до Порядку передачі майна в оренду.

Рішення про виключення майна з Переліків може бути прийнято не пізніше: - дня, що передує дню проведення аукціону, якщо майно включено до Переліку першого типу; - дня, що передує дню укладення договору оренди, якщо майно включено до Переліку другого типу.

Зазначені положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" кореспондуються з положеннями Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок № 483).

Пунктом 29 Порядку № 483 встановлено, що не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням, зокрема, такі об`єкти оренди, як майно закладів освіти.

Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частинах 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014, останнє є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління (п.89 Положення).

Так, у ч. 6 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами. Галузеві особливості оренди державного майна, що закріплене на балансі за закладами вищої освіти встановлюються Законом України "Про освіту", Законом України "Про вищу освіту".

До майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (ст. 80 Закону України "Про освіту").

Отже, зі змісту наведеної вище норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України "Про освіту" майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

За приписами ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства, тобто встановлено законодавчу заборону використання його з іншою метою.

У пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Виходячи зі змісту наведених вище правових положень, як додаткове джерело фінансування навчальних закладів законом передбачена можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з освітнім процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Невикористання навчальним закладом спірних приміщень для навчального (освітнього) процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітнім процесом.

Під час оренди державного майна мета і предмет господарської діяльності, визначені в установчих документах суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на базі орендованого майна, не можуть суперечити умовам договору оренди (ч.3 ст. 287 ГК України).

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", а в подальшому, договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.05.2021 №12/7270-5735 у користування ТОВ "Еко-Добро" надано "мостіння" яке є частиною території навчального закладу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Добро" здійснює наступну діяльність: допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний вид економічної діяльності), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, торгівля електроенергією, розподілення електроенергії, передача електроенергії, виробництво електроенергії, що вказує на відсутність будь-яких ознак освітнього процесу або надання послуг, з ним пов`язаних.

За умовами договору орендоване майно може бути використане за будь-яким цільовим призначенням.

Таким чином, оскаржуваний Договір укладено з метою використання орендованого майна освітнього закладу в діяльності не пов`язаної з навчально-виховним процесом.

Прокурор також зазначає, що фактичне використання об`єкту оренди також заважає навчальному процесу, безпеці учасників освітнього процесу.

Зазначені обставини підтверджуються Актом обстеження території навчальних корпусів № 11-5, що розташовані за адресою: вул. Гоголя у м. Дніпрі, складеному комісією поточного балансоутримувача будівель та споруд навчального закладу. Згідно з яким станом на 26.08.2022, внаслідок протиправної діяльності орендаря, було виявлено пошкодження асфальтованого покриття території університету, пошкодження опори газопроводу, зафіксовані порушення правил протипожежної безпеки, самовільного встановлення допоміжних споруд на території закладу та інші.

Відповідно до пункту 30 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Суд приймає до уваги і ті обставини, що Міністерство освіти та науки, не надавало згоди на передачу в оренду державного майна, тоді як за актом приймання-передачі, затвердженого 26.01.2021 (на дату укладення договору) Міністром освіти і науки України, цілісний майновий комплекс Дніпропетровського регіонального управління Національної академії державного управління при Президентові України з управління Державного управління справами передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Також, відповідно до інформації Державного управління справами (лист від 26.01.2022 №01-12/16/241/22), яке було органом управління спірного майна до січня 2021, питання передачі в оренду нерухомого майна, що перебувало на балансі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, також не розглядалось та не погоджувалось.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 № 316 "Про реорганізацію закладів освіти" реорганізовано Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" як структурного підрозділу.

Вказаним наказом створено комісію з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (голова комісії Трегуб М.В.).

Пунктом 6 Наказу № 316 встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повноваження керівника закладу освіти припиняються.

Відомості про зміну органу управління були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.03.2021.

Отже, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення засновника про ліквідацію юридичної особи, повноваження щодо управління справами Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України перейшли до ліквідаційної комісії вказаної установи, створеної вищевказаним Наказом Міністерства освіти і науки України.

Проте, спірний договір оренди підписано 31.05.2021 від імені балансоутримувача заступником директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Пасічником В.А., тобто поза межами його повноважень.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-157-ВДПо від 23.03.2021 "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу", видано з порушенням процедури, встановленої статтею 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, що є підставою для його скасування, а договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7270-5735 від 31.05.2021 не відповідає вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, апеляційний суд враховує, що статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Визнання недійсним рішень органу державної влади є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника (управителя), оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення майна та дійсної волі власника (управителя) на передачу у користування майна.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у справі №469/1044/17, постанова від 15.09.2020, зауважила, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52)). Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11 -190апп 18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

У даному випадку віднесення спірного об`єкту оренди до Переліку першого типу має наслідком подальше передання його в оренду, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений договір є удаваним договором оренди землі.

У матеріалах справи наявна експлікація земельної ділянки, де в колонці "найменування споруд і будівель" під номером 1 розміщене замощення площею 2329 кв.м. (в оренду передано саме частина замощення площею 1000 кв.м.). Також, у технічному паспорті на комплекс будівель та споруд №29 вулиця Гоголя, місто Дніпро, виготовленого станом на 30.10.2018 ФОП Соломоненко О.Ю., у колонці №I-II,I споруди, назва об`єкта, рік побудови, опис основних конструктивних елементів зазначено: "замощення, огорожа, сходи, підпірна стінка". А відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", замощення як об`єкт нерухомого майна не підлягає обов`язковій державній реєстрації та відображенню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі власності на нерухоме майно.

Отже, в матеріалах справи наявні докази, на підтвердження наявності, на території Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", замощення загальною площею 2329 м. кв., наявний технічний паспорт, план земельної ділянки, відомості щодо загальної площі.

З урахуванням викладеного поняття "земельна ділянка" та "замощення" не є тотожними, а тому порядок правового регулювання оренди саме земельних ділянок на інші об`єкти цивільно - правових відносин не розповсюджується.

Таким чином, прокурором не доведено недійсності спірного договору, як удаваного, втім наявні усі підстави для визнання його недійсним, як такого, що суперечить актам цивільного законодавства.

Як зазначено вище, за змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18).

Отже, правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

У свою чергу, у постанові КГС ВС від 17.09.2024 у справі № 916/3141/22 викладено наступні висновки.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, за загальним правилом, наслідком недійсності правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція). Такий наслідок недійсності правочину зумовлює дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом, які у цьому випадку полягають у недопущенні можливості порушення імперативних приписів актів цивільного законодавства, та інтересів учасників недійсного правочину - у збереженні кожним із них того, що було ним передано на виконання такого правочину. Проте такої рівноваги не буде досягнуто, коли повернути одержане за недійсним правочином не вбачається можливим. У цьому разі для забезпечення збереження справедливої рівноваги у дію вступає друга частина другого абзацу частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, яка і забезпечує збереження інтересів однієї із сторін - тієї, якій неможливо повернути передане нею майно за таким правочином, шляхом відшкодування вартості його за цінами, які існують на момент відшкодування.

Однак така реституція, передбачена ч. 1 ст. 216 ЦК України має бути двосторонньою та стосуватися сторін договору. Застосування двосторонньої реституції є загальним правилом, у разі, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, що зумовлено правовою природою орендних відносин.

Оскільки відповідачем-2 здійснювалось фактичне користування майном протягом строку оренди суд не вбачає за можливе застосовувати двосторонню реституцію у даних правовідносинах, яка б полягала, зокрема, у поверненні сплаченої орендної плати однією стороною та поверненні орендованого майна другою стороною.

У свою чергу, виконання господарського договору, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Частиною 2 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За умовами спірного договору саме балансоутримувачем було передано майно орендарю за актом приймання-передачі (п.2.1.) та наслідком припинення договору є повернення такого орендованого майна балансоутримувачу (пп. 4.1, 4.2, 4.3).

Визнання недійсним договору оренди має правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.

Враховуючи, що спірне майно знаходиться в управлінні Міністерства освіти і науки України, проте балансоутримувачем спірного майна є Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" наслідком визнання недійсним договору оренди буде повернення такого майна балансоутримувачу.

Оскільки вище встановлено право заінтересованої особи пред`являти позов про визнання недійсним договору, то остання не позбавлена і права заявляти про застосування наслідків недійсності такого правочину, у тому числі на користь іншої особи. Протилежний висновок не надавав би можливість здійснити ефективний захист в одному провадженні.

З огляду на вказані норми матеріального права, а також те, що внаслідок визнання оспорюваного договору недійсним, підстава для подальшого користування спірним майном у відповідача-2 відсутня та, керуючись принципом процесуальної економії, господарський суд обгрунтовано задовольнив позовну вимогу про зобов`язання відповідача-2 повернути спірне державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти і науки України, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка", оскільки ця вимога є похідною від первісної позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди.

Висновок господарського суду у цій частині вирішення спору відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16.04.2024 у справі № 922/3883/23, у постанові від 10.04.2024 у справі № 910/169/23.

Вирішуючи спір колегія суддів враховує і висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у cправі № 917/1173/22, проте позовні вимоги у наведеній справі в частині повернення майна були заявлені не на користь орендодавця або балансоутримувача.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи третьої особи, що остання не є правонаступником за спірним договором.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106- 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37, 38, 40- 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17).

За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому у цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи.

Щодо доводів скаржника про визначення статусу балансоутримувача у даній справі, як третьої особи, а не відповідача, апеляційний суд зазначає, що належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У даному випадку первісно балансоутримувача було визначено позивачем у справі, однак прокурор не має права у даних правовідносинах представляти його інтереси, у зв`язку з чим позов у цій частині було залишено судом першої інстанції без розгляду, що не оскаржується апелянтом.

Враховуючи, що частину позовних вимог заявлено саме на користь балансоутримувача, він не може мати статус відповідача у даній справі, адже процесуальний закон не передбачає поєднання в одній позовній заяві позовних вимог, за одною з яких одна й та сама особа є позивачем та відповідачем.

Також, наслідком роз`єднання вимог про недійсність договору та вимог про наслідки такої недійсності буде неефективність способу захисту.

Беручи до уваги, встановлені у справі порушення законодавства під час передачі в оренду спірного майна, що скаржником не спростовано, а також принцип процесуальної економії та ефективного захисту прав, апеляційний суд дійшов висновку про можливість участі у справі балансоутримувача як третьої особи, оскільки рішення у справі впливає на його права.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023р. у справі № 904/674/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023р. у справі № 904/674/22 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 23.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков