Рішення

від 22.10.2024 по справі 904/3968/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3968/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Скриннікової Н.С., дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали позовної заяви без виклику учасників (без повідомлення сторін) за позовом Управління поліції охорони в Тернопільській області, код ЄДРПОУ 40108819 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", код ЄДРПОУ 41449359 про відшкодування збитків в сумі 39850, 49 грн

Представники:

без виклику учасників (без повідомлення сторін)

СУТЬ СПОРУ:

УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ В ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» про стягнення збитків в сумі 39 850, 49 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, зокрема не виконанням обов`язку зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість на суму 39 850, 49 грн., що призвело до збитків позивача на загальну суму невідшкодованого ПДВ на суму 39 850, 49 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3968/24 визначено суддю Скриннікову Н.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024р.

16.09.2024 року свою ухвалою Господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження. Зобов`язав відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За правилами частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/3968/24 була доставлена до електронного кабінету ТОВ «Лівайн Торг» і вважається врученою 16.09.2024 року.

Відтак вимоги частини 2 статті 120 ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про вчинення відповідної процесуальної дії дотримано, однак станом на 17.10.2024 року відповідач відзив на позовну заяву не надав, заяву чи клопотання не подав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки, не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями з позивачем, у зв`язку з чим позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на вказану вище загальну суму ПДВ, що є його збитками.

Предметом доказування у цій справі є: обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків; обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (п. 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п.п. 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Відповідач, у свою чергу, має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 73, частина 1 статті 74, частина 1 статті 76, частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 "Про затверджені форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі - Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкові накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України і пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 II України (пункт 3 Наказу № 1307).

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.

Згідно з пунктом 3 Наказу № 1307, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення, викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових наклад і у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абзац 1 пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абзацу 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Статтею 201 Податкового кодексу України унормовано таке.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З огляду на вказані положення норм матеріального права Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 викладено наступний правий висновок, який в силу вимог частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються господарським судом при розгляді даної справи.

Так, Верховний Суд зазначив, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені договори поставки: № БСК-133-1783 від 28.02.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 50 890,00 (п`ятдесят тисяч вісімсот дев`яносто гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 8 481,67 грн.

- № БСК-133-1992 від 28.03.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 130 670,00 (сто тридцять тисяч шістсот сімдесят гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 8 548,50 грн.

- № БСК-133-2031 від 18.04.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 99 000,00 (дев`яносто дев`ять тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 6 475,64 грн.

- № БСК-133-2041 від 22.04.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 37 500,00 (тридцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 2 453,27 грн.

- № БСК-133-2086 від 17.05.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 41 500,00 (сорок одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 2 714,95 грн.

- № БСК-133-2106 від 30.05.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 135 875,00 (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 8 889,01 грн.

- № БСК-133-2185 від 14.07.2022 року. Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору складається з загальної вартості товару за всіма видатковими накладними та становить 34 950,00 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 2 286,45 грн.

Судом встановлено, що загалом між позивачем та відповідачем було укладено сім договорів, умови яких відносно порядку здійснення оплат, поставки товару, прав та обов`язків сторін, відповідальності сторін, строку дії є ідентичними (однаковими).

Пунктом 5.2 у всіх договорах передбачено, що передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скетч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скетч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-картці. Умови постачання Товару само вивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3. договору).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 530 385,00 грн., у тому числі ПДВ 39 850,49 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: - видаткової накладною №0133/0000483 від 28.02.2022 на загальну суму 50 890 грн, в тому числі ПДВ 8 481,67 грн; - видаткової накладною № 0133/0001079 від 29.03.04.2022 на загальну суму 130 670 грн, в т.ч. ПДВ 8 548,50 грн; - видаткової накладною № 0133/0001708 від 19.04.2022 на загальну суму 99 000 грн, в т.ч. ПДВ 6 476,64 грн; - видаткової накладною №0133/0001911 від 22.04.2022 на загальну суму 37 500 грн, в т.ч. ПДВ 2 453,27 грн; - видаткової накладною № 0133/0002737 від 17.05.2022 на загальну суму 41 500 грн, в т.ч. ПДВ 2 714,95 грн; - видаткової накладною № 0133/0002905 від 30.05.2022 на загальну суму 135 875 грн, в т.ч. ПДВ 8 889,01 грн; - видаткової накладною № 0133/0003392 від 15.07.2022 на загальну суму 34 950 грн, в т.ч. ПДВ 2 286,45 грн.

На виконання умов договору УПО Тернопільській області заплатило ТОВ Лівайн Торг за поставлений товар (оплата за ПММ) грошові кошти у розмірі 530 385,00 грн, що підтверджується наданими платіжними дорученнями (додано до матеріалів справи): - № 11472 від 28.02.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 50 890,00 грн; - № 11748 від 28.03.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 130 670,00 грн; - № 12050 від 18.04.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 99 000,00 грн; - № 12096 від 22.04.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 37 500,00 грн; - № 12442 від 17.05.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 41 500,00 грн; - № 12573 від 30.05.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 135 875,00 грн; - №13230 від 14.07.2022р. про сплату ТОВ Лівайн Торг 34 950,00 грн.

Отже, за результатами здійсненої відповідачем поставки товарів позивачу та оформлення відповідної видаткової накладної відповідно до вищевказаних положень Податкового кодексу України відповідач був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкову(і) накладну(і) датою відвантаження товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товарів, що підлягали постачанню (у разі здійснення попередньої оплати за товар).

Сума ПДВ, яку позивач сплатив відповідачу у складі оплати поставленого останнім товару, мали бути додані позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно із встановленим податковим законодавством порядком.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.

Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки (оплати) товару на вищевказану загальну суму ПДВ матеріали справи не містять.

Отже в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України ТОВ Лівайн Торг не здійснено реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 39 850,49 грн. за цими платежами та фактом постачання товару в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Згідно п.198.3ст.198 ПКУ право на податковий кредит має платник ПДВ у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду за всіма покупками, незалежно від напрямку їх використання.

Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту є відсутність належним чином оформлених підтверджуючих документів, визнаних п.198. 6 ст.198 ПКУ, а саме не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку із придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Таким чином, наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

За даними постанови Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 926/3347/22 обов`язок доведення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на позивача. Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може. Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо.

Суд встановив, що позивач повністю оплатив поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на загальну суму 530 385 грн. в тому числі ПДВ 39850,49 грн. Отже, за результатами здійсненої відповідачем поставки товарів позивачу та оформлення відповідної видаткової накладної, у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України, відповідач був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну датою відвантаження товару або датою зарахування коштів від покупця, як оплата товарів, що підлягали постачанню (у разі здійснення попередньої оплати за товар). Сума ПДВ, яку позивач сплатив відповідачу у складі оплати поставленого останнім товару, мали бути додані позивачем до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді згідно із встановленим податковим законодавством порядком.

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкової накладної не виконав, чим позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 39 850,49 грн, що спричинило для позивача збитки на цю суму.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних

Відтак, бездіяльність відповідача, пов`язана із не реєстрацією податкових накладних перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем з метою зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, а тому позивачу з вини відповідача спричинено збитки в сумі 39 850, 49 грн.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю, судовий збір до стягнення дорівнює сумі 3 028, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити повністю позов Управління поліції охорони в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг».

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (код ЄДРПОУ 41449359) на користь Управління поліції охорони в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 40108819) збитки в сумі 39 850, 49 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (код ЄДРПОУ 41449359) на користь Управління поліції охорони в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 40108819) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2024

Суддя Н.С. Скриннікова