Рішення

від 21.10.2024 по справі 904/871/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024м. ДніпроСправа № 904/871/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІСБІ-РІТЕЙЛ", м. Дніпро

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення збитків з посадової особи

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: Забара А.В.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІСБІ-РІТЕЙЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, як з посадової особи, в розмірі 491 150 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2024 зобов`язано відділ формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали суду надіслати на поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 20.05.2024 подало до суду відповідь про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.06.2024.

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче засідання відкладено до 22.07.2024.

Ухвалою суду від 22.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІСБІ-РІТЕЙЛ" про витребування доказів задоволено, підготовче засідання відкладено до 05.09.2024.

26.08.2024 від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" "ПУМБ" надійшли витребувані документи.

04.09.2024 від АТ "Державний ощадний банк України" надійшов лист у відповідь на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024, в якому зазначено, що щодо надання інформації, які містять охоронювану законом таємницю в АТ "Ощадбанк" (МФО 300465), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, даних, зазначених в ухвалі, (відсутній код ЄДРПОУ) недостатньо для ідентифікації клієнта та надання запитуваної інформації.

Ухвалою суду від 05.09.2024 відкладено підготовче засідання в розумних строках до 07.10.2024.

09.09.2024 від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" "ПУМБ" надійшли документи на виконання ухвали суду.

25.09.2024 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшли документи на виконання ухвали суду.

02.10.2024 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.09.2024.

03.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІСБІ-РІТЕЙЛ" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 07.10.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 21.10.2024.

В судове засідання 21.10.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

В ході судового засідання 21.10.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 21.10.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що недобросовісні дії колишнього головного бухгалтера призвели до значних збитків, які останній має відшкодувати.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрісбі Рітейл» (далі - позивач) є зареєстрованою юридичною особою з 09.07.2018, основний вид діяльності - 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

Відповідно до пункту 1.6 Статуту, затвердженого рішенням про створення ТОВ «Фрісбі Рітейл» від 27.02.2023, засновником Товариства є громадянка України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Пунктом 7.1 Статуту встановлено, що вищим органом Товариства є Загальні збори учасників та Виконавчий орган.

Згідно з пунктами 7.6.19, 7.37 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів Товариства відноситься створення інших органів Товариства, визначення порядку їх діяльності. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу Товариства є «Директор».

Відповідно до пункту 9.4 Статуту відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладається на головного бухгалтера.

28.02.2023 протоколом № 28/02/2023 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрісбі Рітейл» призначено на посаду головного бухгалтера ОСОБА_1 .

Пунктом 4 Протоколу постановлено: видати Довіреність Колесніковій Наталії Анатоліївні бути представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрісбі Рітейл» у всіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, будь-яких питань, пов`язаних з господарською та фінансовою діяльністю товариства з обмеженою діяльністю «Фрісбі Рітейл» з усіма правами (повноваженнями) наданими керівнику (директору) товариства статутом Товариства та чинним законодавством.

На виконання вказаного положення Протоколу, позивач видав Довіреність № 1 від01.03.2023 на ім`я ОСОБА_1 , якою позивач уповноважив відповідачку бути представником товариства у всіх установах, підприємствах, організаціях, будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, будь-яких питань, пов`язаних з господарською та фінансовою діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрісбі Рітейл» з усіма правами (повноваженнями), наданими керівнику (директору) Товариства статутом Товариства та чинним законодавством.

Довіреністю Колеснікову Наталію Анатоліївну було уповноважено отримувати готівкові кошти, відсотки, поворотну фінансову допомогу від засновника чи директора Товариства, переказувати кошти будь-яким особам, фізичним та юридичним з розрахункового рахунку; мати право отримувати чекову книжку від імені Товариства та мати розпорядчий підпис при проведенні грошових операцій за рахунками Товариства.

Таким чином, головному бухгалтеру ОСОБА_1 були надані повноваження на здійснення видаткових операцій з рахунків позивача.

Натомість, відповідачка користуючись своїм посадовим положенням, перерахувала на користь фізичної особи ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 491 150 грн з призначенням платежу «надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за договором поворотної фін. допомоги № 6 від 16.05.2023».

Позивач зазначає, що жодного договору поворотної фінансової допомоги № 6 від 16.05.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІСБІ-РІТЕЙЛ" з фізичною особою ОСОБА_3 не укладалася, будь-яка інформація щодо вищезазначеного договору у позивача відсутня.

Наявність вини відповідачки позивач вбачає в тому, що дії, які були вчиненні ОСОБА_1 , як головним бухгалтером, по перерахуванню коштів за неіснуючим договором були спрямованні на заволодіння нею цими коштами в своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, адже відсутні докази їх використання відповідачкою в інтересах та на користь товариства.

Невідшкодування відповідачем заявлених збитків і стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо стягнення збитків

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.

За правилами ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона держала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, окрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для підновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих - документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Також статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

- іншими винними діями посадової особи.

Цими положеннями законодавства закріплено обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) (фідуціарні обов`язки) діяти в інтересах юридичної особи, діяти добросовісно, діяти розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до збитків підприємству й зобов`язання їх відшкодувати.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

Водночас, спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про належне виконання своїх фідуціарних обов`язків. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18.

Позивач вважає, що факти перерахування коштів за надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за неіснуючим договором поворотної фінансової допомоги № 6 від 16.05.2023 в період з 17.05.2023 по 22.10.2023 в розмірі 491 150 грн, свідчать про те, що відповідач, в порушення вищевказаних норм закону, діяв недобросовісно та всупереч інтересам товариства.

Позивач видав Довіреність № 1 від 01.03.2023 на ім`я ОСОБА_1 , якою позивач уповноважив відповідача, бути представником товариства у всіх установах, підприємствах, організаціях, будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, будь-яких питань, пов`язаних з господарською та фінансовою діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІСБІ-РІТЕЙЛ» з усіма правами (повноваженнями), наданими керівнику (директору) Товариства статутом Товариства та чинним законодавством.

Довіреністю ОСОБА_1 було уповноважено отримувати готівкові кошти, відсотки, поворотну фінансову допомогу від засновника чи директора Товариства, переказувати кошти будь-яким особам, фізичним та юридичним з розрахункового рахунку; мати право отримувати чекову книжку від імені Товариства та мати розпорядчий підпис при проведенні грошових операцій за рахунками Товариства.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрісбі-Рітейл» зазначає, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою на підприємстві позивача та виконуючи обов`язки, передбачені довіреністю, маючи доступ до рахунків, здійснила виплату коштів на користь ОСОБА_3 в якості поворотної фінансової допомоги за відсутності погодження таких дій зі сторони посадових осіб Товариства та за відсутності укладення такої угоди, чим були спричинені збитки Товариству.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши обставини справи, суд погоджується з позивачем про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Протиправна поведінка ОСОБА_1 полягає у перерахуванні коштів Товариства, що підтверджується наданою АТ «Ощадбанк» випискою «Інформація про перерахування коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІСБІ-РІТЕЙЛ» за період з 14.03.2023 по 05.09.2024 з якої вбачається, що відповідачкою на користь ОСОБА_3 були здійсненні наступні платежі:

- 17.05.2023 в сумі 89 000 грн, призначення платежу «надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за договором поворотної фін. допомоги № 6 від 16.05.2023»;

- 22.05.2023 в сумі 100 000 грн, призначення платежу «надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за договором поворотної фін. допомоги № 6 від 16.05.2023»;

- 23.05.2023 в сумі 50 050 грн, призначення платежу «надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за договором поворотної фін. допомоги № 6 від 16.05.2023»;

- 29.05.2023 в сумі 40 050 грн, призначення платежу «надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за договором поворотної фін. допомоги № 6 від 16.05.2023»;

- 06.06.2023 в сумі 60 050 грн, призначення платежу «надання поворотної фінансової допомоги на ліки комерційному директору за договором поворотної фін. допомоги № 6 від 16.05.2023»;

- 18.10.2023 в сумі 52 000 грн, призначення платежу «оплата під звіт, авансовий звіт жовтень 2023»;

- 22.10.2023 в сумі 50 000 грн, призначення платежу «оплата під звіт, авансовий звіт жовтень 2023»;

- 22.10.2023 в сумі 50 000 грн, призначення платежу «оплата під звіт, авансовий звіт жовтень 2023».

AT «Ощадбанк» також надав документи, які подавались для відкриття рахунку на ім`я позивача та серед цих документів є Довіреність № 1 від 01.03.2023 видану на ім`я відповідачки.

Опитувальник юридичної особи-резидента, Договір банківського обслуговування від 09.03.2023 № 783758505230309124137 та відповідно всі документи на відкриття рахунку на ім`я Товариства підписувала ОСОБА_1 як довірена особа, в тому числі відповідно до картки із зразками підписів, де є перелік осіб, які відповідно до законодавства Україні мають право розпоряджатись рахунком проставлений підпис відповідача.

Також, відповідно до Заяви на отримання доступу до систем дистанційного обслуговування CorpLight від 09.03.2023 єдиною особою, кому був підключений доступ до системи дистанційного обслуговування, у зв`язку з чим ОСОБА_1 мала змогу перерахувати кошти з рахунку позивача.

Надані документи в сукупності свідчать про те, що відповідачка здійснювала перерахування коштів, належних позивачу за відсутності правової підстави та всупереч інтересам Товариства та не для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, наслідки полягають у спричиненні збитків у загальному розмірі перерахованих коштів 491 150 грн; причинний зв`язок між протиправними діями відповідача і шкодою зумовлений її заподіянням безпосередніми діями відповідача на посаді головного бухгалтера товариства; вина відповідача як посадової особи виражена в усвідомленні вчинення дій на шкоду товариству.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

У постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21493/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду указав таке. Згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень. Положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини. На позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками (Постанова КГС ВС від 17.08.2023 у справі № 902/183/22).

Протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

При цьому ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З викладеного слідує наявність у діях ОСОБА_1 складу цивільного правопорушення, що підтверджує завдання останнім збитків товариству у заявленому розмірі 491 150 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 7 367, 25 грн покладаються на відповідача.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрісбі Рітейл» (49000, м. Дніпро, вул. Варварівська, буд. 37; ідентифікаційний код 45105000) збитки у розмірі 491 150 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 367, 25 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 23.10.2024

Суддя В.І. Ярошенко