Рішення

від 15.10.2024 по справі 906/666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/666/24

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Андрієнко В. В., довіреність від 20.06.2024 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Промімпекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна"

про стягнення 30377,35 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

ТОВ "Торгівельно-промислова компанія Промімпекс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "МВІ Атлас Україна" 30377,35 грн, з яких 22877,34 грн основного боргу, 4186,18 грн пені, 2287,73 грн штрафу, 601,10 грн інфляційних втрат та 425,00 грн 3% річних, а також судового збору

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №ТП-0000049 від 23.09.2021.

Ухвалою від 17.06.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначив засідання для розгляду справи по суті; витребував у позивача докази щодо часткової сплати відповідачем боргу на суму 5505,28 грн (а. с. 33).

24.06.2024 та 25.06.2024 до суду від позивача надійшли, відповідно, заява про виконання ухвали суду (а. с 35 - 41), клопотання з доказами сплати відповідачем 5505,28 грн з поясненнями щодо зарахування вказаної суми за спірним договором (а. с. 49 - 56).

Ухвалою від 15.07.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 30.07.2024 о 10:00 для, зокрема, надіслання копії цієї ухвали відповідачу поштовим зв`язком рекомендованою кореспонденцією (а. с. 58).

Ухвалою від 30.07.2024 господарський суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з підстав, у ній викладених, повідомити відповідача про дату і час судового засідання телефонним зв`язком, направити копії цієї ухвали засновникам відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також призначив підготовче засідання на 23.08.2024 о 09:30 (а. с. 63).

Ухвалою від 23.08.2024 господарський суд відклав підготовче засідання на 11.09.2024 о 10:00, постановив, зокрема, повідомити відповідача про дату і час судового засідання за номером телефону (а. с. 69).

Однак, як вбачається з телефонограми секретаря судового засідання, відповідач за вказаним номером телефону не прийняв вхідний дзвінок (а. с. 70).

10.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника та підтримання позовних вимог в повному об`ємі (а. с. 71 - 75).

Ухвалою від 11.09.2024 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024 о 10:30; постановив повідомити відповідача про дату і час судового засідання розміщення відповідного оголошення на сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 77).

Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 15.10.2024 о 09:30 (а. с. 81).

Представник позивача в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала в повному об`ємі.

Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив, правом на подання відзиву не скористався, про дату і час судових засідань повідомлявся шляхом направлення відповідних ухвал електронним зв`язком, поштовим зв`язком на юридичну адресу ТОВ "МВІ Атлас Україна", на адреси реєстрації місця знаходження його засновників, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 64-66, 78, 79).

Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

23.09.2021 між ТОВ "Торгівельно-промислова компанія Промімпекс" (постачальник/ позивач) та ТОВ "МВІ Атлас Україна" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №ТП-0000049 (далі - договір) (а. с. 8, 9), за п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених договором, поставити покупцю продукцію промислового призначення: з`єднальна арматура, гумові рукави (далі - товар), окремими партіями, за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які зазначені в рахунках та у видаткових накладних, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені договором. Загальний об`єм товару, який постачається за договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту товару за всіма переданими, на умовах договору, окремими партіями товару.

Найменування, кількість, асортимент та ціна на товар вказуються в належним чином оформлених видаткових накладних та відповідних рахунках (п. 1.2 договору).

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, поставленого протягом строку дії договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється за умови надання покупцем замовлення на поставку товару. Замовлення можуть надаватись постачальникові в усній або письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв`язку, по електронній пошті або у інший спосіб. У заявці має бути зазначена кількість, асортиментний перелік товару.

Згідно з п. 5.1 договору ціни на товар визначаються в рахунках постачальника вважаються погодженими покупцем та є незмінними з моменту оплати цих рахунків.

Оплата покупцем товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений в договорі протягом 14 календарних днів від дня отримання товару (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 6.2 договору у разі несвоєчасної оплати покупцем вартості товару в строки, погоджені сторонами, покупець на письмову вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, від вартості неоплаченого (несвоєчасного оплаченого) товару за кожен день порушення строків платежу.

Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення порушення покупцем строку оплати, погодженого сторонами, більше десяти банківських днів покупець на письмову вимогу постачальника сплачує штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

За п. 8.1-8.2 договору він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022. У разі якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку його дії жодна сторона не виявить бажання розірвати його, про що сторона повинна повідомити іншу сторону письмово під розпис або рекомендованим листом, дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 28382,62 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін (а. с. 13 - 17):

- №ТП-00004365 від 04.09.2023 - на суму 7031,86 грн;

- №ТП-00004384 від 04.09.2023 - на суму 2202,00 грн;

- №ТП-00004617 від 15.09.2023 - на суму 9113,28 грн;

- №ТП-00004976 від 04.10.2023 на суму 7831,20 грн;

- №ТП-00005053 від 10.10.2023 на суму 2204,28 грн.

ТОВ "МВІ Атлас Україна" частково погашено заборгованість на суму 5505,28 грн, що підтверджується наданою відомістю розрахунків (а. с. 37).

З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 22877,34 грн основного боргу, 4186,18 грн пені, 2287,73 грн штрафу, 601,10 грн інфляційних втрат та 425,00 грн 3% річних.

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

За ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 22877,34 грн основного боргу.

Як зазначено судом, на виконання договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 28382,62 грн згідно з такими видатковими накладними (а.с. 13-17): №ТП-00004365 від 04.09.2023 на суму 7031,86 грн; №ТП-00004384 від 04.09.2023 на суму 2202,00 грн; №ТП-00004617 від 15.09.2023 на суму 9113,28 грн; №ТП-00004976 від 04.10.2023 на суму 7831,20 грн; №ТП-00005053 від 10.10.2023 на суму 2204,28 грн.

ТОВ "МВІ Атлас Україна" частково погашено заборгованість на суму 5505,28 грн, що підтверджується наданою відомістю розрахунків (а. с. 37).

Відповідач не надав заперечень щодо поставки позивачем товару, тому, враховуючи викладене та надані позивачем докази, суд вважає доведеною поставку позивачем товару на суму 28382,62 грн. З огляду на часткову сплату вартості товару, сума боргу за поставлений товар становить 22877,34 грн.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 4186,18 грн пені та 2287,73 грн штрафу.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.3 договору у разі порушення порушення покупцем строку оплати, погоджені сторонами більше десяти банківських днів, покупець на письмову вимогу постачальника сплачує штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Як вбачається з наданого розрахунку, штраф у розмірі 10% від суми боргу становить 2287,73 грн. З огляду на викладене, суд погоджується з розрахунком штрафу та вважає його розмір обгрунтованим.

Згідно з п. 6.2 договору у разі несвоєчасної оплати покупцем вартості товару в строки, погоджені сторонами, покупець на письмову вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки оплати, від вартості неоплаченого (несвоєчасного оплаченого) товару за кожен день порушення строків платежу.

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вартість поставленого товару, визначеного у видаткових накладних, та здійснення відповідачем його часткової оплати, за ТОВ "МВІ Атлас Україна" обліковується борг у розмірі 22877,34 грн, однак позивачем здійснено розрахунок пені на заборгованість в розмірі 22877,00 грн за період: 01.11.2023-14.06.2024 (а. с. 4).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Тому підлягає стягненню пеня за період з 01.11.2023 по 01.05.2024, розмір якої за розрахунком суду, здійсненому у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", з урахуванням допущеної позивачем помилки під час зазначення суми заборгованість (22877,00 грн), складає 3452,34 грн.

У стягненні 733,84 грн пені слід відмовити.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 601,10 грн інфляційних втрат та 425,00 грн 3% річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Позивач під час здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат допустив помилку в написанні розміру заборгованості: замість "22877,34 грн" зазначив "22877,00 грн" (а. с. 4).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період: 01.11.2023-14.06.2024 за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено, що розміри інфляційних втрат та 3% річних є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат та 3% річних, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 601,10 грн та 3% річних у сумі 425,00 грн.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, зважаючи на ч. 9 ст. 129 ГПК України, якою визначено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору, тому судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шатрищанська, буд. 67; код ЄДРПОУ 43641334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія Промімпекс" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 96, кімната 8; код ЄДРПОУ 38233883):

- 22877,34 грн основного боргу;

- 2287,73 грн штрафу;

- 3452,34 грн пені;

- 601,10 грн інфляційних втрат;

- 425,00 грн 3% річних;

- 3028,00 грн судового збору.

3. У стягненні 733,84 грн пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.10.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам через "Електронний суд"

4 - відповідачу на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1