номер провадження справи 24/180/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2024 Справа № 908/2421/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в матеріали справи № 908/2421/24
про стягнення грошової суми
за участю представників:
від позивача: Криворучко Г.О., довіреність № 1455/01-22 від 10.07.2024
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернувся Запорізький обласний центр зайнятості до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про стягнення з відповідача суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 85720,68 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.09.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2421/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 27.11.2023 до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості звернулася за сприянням у працевлаштуванні ОСОБА_1 , якій наказом Філії від 27.11.2023 № НТ231127 було надано статус безробітної з 27.11.2023. Постановою Верховного суду від 20.09.2023 року по справі № 337/2370/19 ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 130.05.2019. Незаконність звільнення з посади ОСОБА_1 відповідачем встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено на посаді. За період перебування на обліку як безробітної, а саме за період з 13.06.2019 по 06.06.2020 ОСОБА_2 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 75831,33 грн. та за період з 28.11.2023 по 11.01.2024 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 9889,35 грн. Загальна сума нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 складає 85720,68 грн. 23.04.2024 позивачем направлена претензія до відповідача про добровільне повернення коштів. Станом на 29.08.2024 сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 відповідачем не відшкодована. На підставі абз. 2 ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2421/24 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/80/24, судове засідання призначено на 24.09.2024.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 24.09.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомили, правову позицію у справі не висловив.
Ухвала суду від 10.09.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2421/24 направлялась судом відповідачу на адресу електронної пошти та доставлено до електронної скрини відповідача, про що свідчать довідки Господарського суду Запорізької області.
Крім того, ухвала господарського суду Запорізької області у справі № 908/2421/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2421/24.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
В засіданні 24.09.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
УСТАНОВИВ:
27.11.2023 до Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості (далі - Філія) звернулася за сприянням у працевлаштуванні ОСОБА_1 , якій наказом Філії від 27.11.2023 № НТ231127 було надано статус безробітної з 27.11.2023.
Наказом Філії від 28.11.2023 № НТ231128 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 28.11.2023 по 22.09.2024.
Постановою Верховного суду від 20.09.2023 по справі № 337/2370/19 рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.05.2021 та постанову Запорізького апеляційного суду від 16.11.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про скасування наказу про звільнення, поновлення та роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13 травня 2019 року.
Згідно наказу Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12.01.2024 № 08-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13.05.2019.
Наказом Філії від 16.01.2024 № НТ2240116 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» з 12.01.2024 та припинено реєстрацію безробітних з 12.01.2024, у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
За період перебування на обліку в Запорізькій філії Запорізького обласного центру зайнятості, а саме за період з 28.11.2023 по 11.01.2024 ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 9889,35 грн.
Рішення про відшкодування коштів, виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 28.11.2023 по 22.09.2024 в сумі 988935 грн. оформлене наказом Філії від 23.04.2024 № 123-0 «Про відшкодування матеріального забезпечення за рахунок роботодавця».
Також, було виявлено, що ОСОБА_1 у період з 31.05.2019 по 09.06.2020 перебувала на обліку в Правобережному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя.
Наказом від 12.06.2019 № НТ190612 їй було надано статус безробітної з 06.06.2019.
Наказом від 13.06.2019 № НТ190613 ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 13.06.2019 по 06.06.2020.
Наказом від 09.06.2020 № НТ200609 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю, відповідно до пп. 12 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у зв`язку з закінченням строку виплати, з 07.06.2020.
Наказом від 09.06.2020 № НТ200609 ОСОБА_1 припинено реєстрацію безробітних з 09.06.2020, відповідно до абз. 16 пп. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою КМУ від 19.09.2018 № 792, у зв`язку з поданням заяви про припинення реєстрації.
За період з 13.06.2019 по 06.06.2020 нарахована та виплачена допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 75 831,33 грн.
Рішення про відшкодування коштів, виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 13.06.2019 по 06.06.2020 в сумі 75 831,33 грн. оформлене наказом Філії від 09.08.2024 № 386-0 «Про відшкодування матеріального забезпечення за рахунок роботодавця».
За період перебування на обліку як безробітної, а саме за період з 13.06.2019 по 06.06.2020 ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 75831,33 грн. та за період з 28.11.2023 по 11.01.2024 ОСОБА_1 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 9889,35 грн. Загальна сума нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 складає 85720,68 грн (докази перерахування допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на загальну суму 85720,68 грн містяться в матеріалах справи).
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 23.04.2024 Запорізькою філією Запорізького обласного центру зайнятості направлена претензія до Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про добровільне повернення коштів, однак станом на 29.08.2024 сума виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 відповідачем не відшкодована.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 85720,68 грн.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам та нормам законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:
- система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.1 ст.1);
- страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу... (п. 8 ст.1);
- право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи (ч.1 ст.6);
- видами забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю… (абз.1 ч.1 ст.7);
- виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (п.2 ч.1 ст.31, п.2 ч.1 ст.45);
- Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу (ч.1 ст.34);
- із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (ч.4 ст.35).
Відтак, у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» прямо закріплено право Центру зайнятості стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 902/291/17, постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 914/2087/17, від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі № 914/1875/17, в яких зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
Як вже вказано вище, Постановою Верховного суду від 20.09.2023 по справі № 337/2370/19 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу представництва Другого Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 13 травня 2019 року.
Рішення суду виконано шляхом оформлення наказу Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12.01.2024 № 08-к.
Відповідно до Положення про Запорізький обласний центр зайнятості, центр зайнятості здійснює нарахування та виплату матеріального забезпечення відповідно до законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».
Таким чином, відповідач має сплатити позивачу грошові кошти в сумі 85720,68 грн, які нараховано та виплачено ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За вказаних обставин, позовні вимоги судом задовольняються.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ
Позов задовольнити.
Стягнути з Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 77, код ЄДРПОУ 39748330) на користь Запорізького обласного центру зайнятості (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-а, код ЄДРПОУ 03491412, банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ, р/р UА858201720355479000003706337) суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 85720 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот двадцять) грн. 68 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.10.2024.
СуддяТ.А. Азізбекян
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122497581 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні