Рішення

від 22.10.2024 по справі 910/9322/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024Справа № 910/9322/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНА ЛІГА»

про стягнення 80 468,11 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНА ЛІГА» про стягнення 80 468,11 грн, з яких: 21 324,80 грн штрафу та 59 143,31 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2110000112 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 13.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9322/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки на подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

09.08.2024 до суду через систему Електронний Суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.08.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНА ЛІГА» (підрядник) укладено договір № 2110000112 на виконання проєктно-вишукувальних робіт (надалі - Договір), в порядку та на умовах якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати «Проєктно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Сваричів» на ділянці переходу через річку Чечва в Калуському районі Івано-Франківської області» (Будівельні роботи та поточний ремонт)» (стадія/ї «Проект» та «Робоча документація») (надалі - роботи), зазначені в завданні на проєктування № 21.74.06 від 06.07.2021 (Додаток № 1), проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт (п. 1.1. Договору).

Склад, обсяги, вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток № 1) та кошторисом на проектні роботи (Додаток № 2), які є невід`ємними частинами Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2022) підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (Додаток № 3), який є невід`ємною частиною Договору, зобов`язується виконати роботи впродовж 540 (п`ятсот сорока) календарних днів з дати укладання Договору.

Ціна Договору становить 670 000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 134 000,00 грн, всього з урахуванням ПДВ - 804 000,00 грн (п. 2.1. Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється згідно із Календарним графіком (Додаток №3) в межах ціни Договору у такому порядку: оплата за виконані підрядником роботи проводиться проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 30 календарних днів з дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт за вирахуванням 10% кожного акту здачі-приймання виконаних робіт, що утримується замовником до моменту передачі замовнику повного комплекту проектної документації та позитивного експертного звіту експертної організації.

У п. 3.2 Договору вказано, що остаточний розрахунок за договором здійснюється протягом 30-ти календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт по останньому етапу згідно із Календарним графіком (Додаток №3).

Відповідно до п. 4.3. Договору місце виконання робіт: за місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проектування (надалі - об`єкт). За умовами п. 4.4. Договору місцезнаходження об`єкта - в околицях с. Сваричів Калуського району Івано-Франківської області.

Пунктом 4.5. Договору визначено право підрядника на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника. Водночас, відповідно до п. 4.6. Договору підрядник завчасно і у письмовій формі має повідомити замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

В разі об`єктивних, документально підтверджених обставин сторони мають право ініціювати продовження терміну виконання робіт, про що оформляється відповідна додаткова угода (п. 4.13. Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що підрядник після виконання робіт згідно із Календарним графіком (Додаток №3) передає замовнику в електронному вигляді з дотриманням вимог завдання на проєктування (Додаток №1) проєктну документацію для проведення відомчої експертизи замовника, разом із супровідним листом.

Замовник після отримання електронної версії проєктної документації зобов`язаний прийняти її та провести відомчу експертизу, за результатами якої надати підряднику лист-повідомлення замовника про завершення відомчої експертизи проєктної документації або лист з переліком зауважень, які повинен усунути підрядник та надати замовнику скориговану проєктну документацію (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 5.3 Договору підрядник після отримання листа-повідомлення від замовника про завершення відомчої експертизи ініціює подання проєктної документації на експертизу в експертну організацію, про що укладає відповідний договір.

Після отримання позитивного експертного звіту експертної організації, підрядник передає замовнику оригінал та копію експертного звіту, видану експертною організацією, паперові примірники проєктної документації, акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.4 Договору).

За умовами п.п. 5.5, 5.6 Договору замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. Замовник протягом 5-ти днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов`язується повернути підряднику один примірник оформленого акта.

Підписання актів здачі-приймання виконаних робіт замовником в цілому по договору є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи (п. 5.7 Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору замовник має право вимагати від підрядника своєчасного, повного та якісного виконання робіт, безоплатного усунення недоліків (недоробок), що виникли внаслідок допущених підрядником порушень умов та порядку виконання робіт. В свою чергу, підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проектування (Додаток № 1) та умов даного Договору (п. 6.6. Договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 8.1. Договору).

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 22.04.2023. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 12.1 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 13.10.2022).

Відповідно до Календарного графіку (Додаток № 3 до Договору) в редакції додаткової угоди № 2 від 13.10.2022:

- І етап робіт: інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування вартістю 356 258,75 грн без ПДВ (підлягали виконанню протягом 90 календарних днів з дати укладання договору);

- ІІ етап робіт: розробка проєктної документації (стадія «Проєкт»), проходження відомчої експертизи товариства та експертизи в експертній організації вартістю 243 548,27 грн без ПДВ (підлягали виконанню протягом 430 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акту здачі-приймання);

- ІІІ етап робіт: розробка проєктної документації (стадія «Робоча документація») вартістю 70 192,98 грн без ПДВ (підлягали виконанню протягом 20 календарних днів з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акту здачі-приймання).

Всього Календарним графіком (Додаток № 3 до Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 13.10.2022) передбачено виконання робіт на загальну вартість 804 000,00 грн з ПДВ зі строком виконання - 540 календарних днів з дати укладення договору.

Акт № 1 здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт за Договором від 28.12.2021 по етапу І - інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування вартістю 427 510,50 грн з ПДВ був підписаний шляхом накладення електронних підписів представником відповідача - 28.12.2021, а представником позивача - 29.12.2021.

Акт № 2 здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт за Договором від 18.10.2023 по етапу ІІ - розробка проектної документації (стадія «Проект»), проходження відомчої експертизи товариства та експертизи в експертній організації вартістю 292 257,92 грн з ПДВ був підписаний шляхом накладення електронних підписів представником відповідача - 23.10.2023, а представником позивача - 06.11.2023.

Акт № 3 здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт за Договором від 25.10.2023 по етапу ІІІ - розробка проектної документації (стадія «Робоча документація») вартістю 84 231,58 грн з ПДВ був підписаний шляхом накладення електронних підписів представником відповідача - 26.10.2023, а представником позивача - 06.11.2023.

Всього за вказаними актами здачі-приймання виконаних робіт відповідачем виконано за Договором роботи у повному обсязі загальною вартістю 804 000,00 грн з ПДВ.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено строки виконання робіт за другим та третім етапами, визначеними Календарним графіком (Додаток № 3 до Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 13.10.2022), у зв`язку з чим позивач 29.01.2024 звернувся до відповідача із претензією № 19 від 25.01.2024, у якій вимагав сплатити штрафні санкції за порушення строків виконання робіт.

З урахуванням того, що вказана претензія була отримана відповідачем 01.02.2024, однак залишена ним без відповіді та задоволення, позивач звернувся із даним позовом до суду, у якому на підставі п. 8.3. Договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 21 324,80 грн та пеню у розмірі 59 143,31 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що позивач у своїй претензії № 19 від 25.01.2024 зазначав про відсутність порушення строків виконання робіт за ІІІ етапом, однак в позовній заяві зазначає, що роботи за ІІІ етапом були прострочені на 201 календарний день. При цьому, відповідач стверджує, що саме дії позивача (такі-як: несвоєчасне надання необхідних вихідних даних для виконання робіт, зауважень по виконаним роботам та розробленій проєктній документації; прострочення проведення відомчої експертизи проєктної документації) спричинили несвоєчасне завершення відповідачем передбачених Договором робіт, а відтак відсутня вина останнього у порушенні строків виконання своїх договірних зобов`язань. Водночас, відповідач вважає, що відсутність його вини у порушенні строків виконання робіт за Договором є підставою для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 ЦК України.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

За змістом укладеного сторонами Договору та додатків до нього замовником було доручено підряднику виконати проєктно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Сваричів» на ділянці переходу через річку Чечва в Калуському районі Івано-Франківської області» (Будівельні роботи та поточний ремонт)» (стадія/ї «Проект» та «Робоча документація») загальною вартістю 804 000,00 грн з ПДВ, протягом 540 (п`ятсот сорока) календарних днів з дати укладання Договору.

Сторонами було розподілено виконання робіт на три етапи та визначено строки виконання робіт за кожним із етапів у Календарному графіку.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, з урахуванням погоджених сторонами строків виконання робіт, роботи по І етапу передбачалось завершити у термін до 11.01.2024.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, відповідач з дотриманням визначеного Календарним графіком (Додатком № 3 до Договору) строку виконав роботи по І етапу (інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування), що підтверджується актом № 1 здачі-приймання виконаних проектних-вишукувальних робіт від 28.12.2021.

Сторонами заперечень щодо підписання акту № 1 від 28.12.2021 до суду не надано.

Отже, роботи по ІІ та ІІІ етапах мали бути виконані відповідачем у строк до 17.03.2023 та до 06.04.2023, відповідно.

Втім, фактично роботи по вказаним етапам були виконані відповідачем із порушенням передбачених для їх виконання строків, а саме: роботи по ІІ етапу виконано 18.10.2023, а по ІІІ етапу виконано 25.10.2023.

В свою чергу, мовами п. 1.3. Договору та Календарним графіком (Додатком № 3 до Договору) визначено, що всі роботи за Договором мають бути виконані впродовж 540 календарних днів з дати укладання Договору, тобто, до 06.04.2023. Вказане підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Разом з тим, суд враховує, що роботи по ІІІ етапу відповідачем виконано у межах двадцятиденного строку з дати завершення робіт по ІІ етапу, однак, це не спростовує порушення останнім загального строку виконання робіт. Із аналізу умов Договору та додатків до нього, суд встановив, що строки по виконанню ІІ та ІІІ етапів були визначені із прив`язкою до дати виконання робіт за попереднім етапом, а загальний строк виконання робіт (540 календарних днів з дати укладання договору) визначався виходячи із своєчасного виконання робіт за кожним етапом. Відтак, дострокове виконання робіт за ІІІ етапом, у разі, якщо було допущено порушення строку виконання робіт за попереднім (ІІ) етапом та загального строку виконання робіт, не може трактуватись як дотримання строку виконання робіт за ІІІ етапом.

Щодо доводів відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання робіт за Договором, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, за приписами ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що підрядник відповідає перед замовником за якість і відповідність робіт вимогам, установленим державними стандартами, завданню на проєктування, Кошторису на проєктно-вишукувальні роботи та умовам Договору.

При цьому, п. 4.2. Договору передбачено обов`язок замовника вчасно надавати всі необхідні дані для розробки проєктної документації, надати доступ до існуючого об`єкту та своєчасно розглянути проєктну документацію та надати зауваження.

Відповідно до п. 4.11. Договору підрядник відповідає за неналежне виконання умов Договору, а також за недоліки (недоробки) проєктної документації, включаючи недоліки (недоробки) в частині інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних робіт, які можуть бути виявлені згодом в ході будівництва.

Крім того, відповідно п. 5.2. Договору саме на замовника покладено обов`язок із проведення відомчої експертизи проєктної документації.

Суд із долученого сторонами до матеріалів справи листування встановив, що між позивачем та відповідачем здійснювалась комунікація щодо виконання умов Договору, а саме: відповідачем запитувались необхідні для виконання робіт вихідні дані, надсилалась на погодження проєктна документація. Позивач, у свою чергу, надавав відповіді та необхідні дані на запити відповідача, зауваження щодо проєктної документації, а також погодження, необхідні для виконання робіт. При цьому, суд враховує, що Договором не визначено конкретного строку для надання позивачем, як замовником, тих чи інших вихідних даних або зауважень, однак, суд вважає, що такі дії, ураховуючи дати надсилання відповідачем відповідних запитів та необхідного для їх опрацювання часу, здійснювалися позивачем у відповідності до п. 4.2. Договору та у розумні строки. Жодних заперечень щодо наданих позивачем відповідей та даних на запити відповідача останній не висловлював.

Щодо доводів відповідача про несвоєчасне погодження позивачем проєктної документації та проведення відомчої експертизи, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що розроблена відповідачем проєктна документація неодноразово направлялась на погодження позивачу та поверталась ним на доопрацювання із зауваженнями, що мало вплив на строки виконання відповідачем робіт. Так, вперше проєктна документація для проведення відомчої експертизи була направлена відповідачем позивачу листом від 01.07.2022 № 170/АЛ-22, зауваження до якої було надано листом позивача від 20.07.2022 № ТОВВИХ-22-7620. Надалі відповідач листом від 07.02.2023 № 50/АЛ-23 направив позивачу відкориговану проєктну документацію на погодження, за результатами опрацювання якої листом від 27.02.2023 № ТОВВИХ-23-2530 позивач надав відповідні зауваження. На вказаний лист позивача із зауваженнями відповідач листом від 30.03.2023 № 131/АЛ-23 втретє направив на погодження проєктну документацію, яка також була відхилена замовником з огляду на наявність недоліків (лист замовника від 26.04.2023 № ТОВВИХ-23/5323). Вчетверте проєктна документація була надіслана відповідачем на погодження листом від 03.05.2023 № 168/АЛ-23, відповідь на який позивач надав листом від 26.07.2023 № ТОВВИХ-23/10061. Так, за результатами розгляду листа відповідача від 02.08.2023 № 330/АЛ-23 позивач листом від 15.08.2023 № ТОВВИХ-23-11107 повідомив про завершення відомчої експертизи у зв`язку з усуненням всіх зауважень до проєктної документації.

Відтак, за твердженнями відповідача, саме дії позивача із тривалого розгляду та погодження проектної документації та проведення відомчої експертизи призвели до невчасного виконання відповідачем робіт, а тому прострочення відповідача не настало.

Однак, суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки, як вбачається із вищевикладеного, позивачем вчасно та із розумним інтервалом від дати отримання відповідних листів відповідача надавались зауваження щодо проєктної документації, крім розгляду вчетверте надісланої листом відповідача від 03.05.2023 № 168/АЛ-23 документації, відповідь на який було надано позивачем більше, ніж через 2 місяці. Втім, позивач визнав своє прострочення у даному випадку, у зв`язку з чим за вказаний період не заявляв до стягнення з відповідача штрафні санкції, виключивши із розрахунку останніх відповідні 54 дні.

При цьому, суд також враховує доводи відповідача, за якими у зв`язку з необхідністю збору всіх вихідних даних сторонами продовжувались строки виконання робіт за Договором, доказом чого є укладена 13.10.2022 Додаткова угода № 2 до Договору.

Суд також встановив, що відповідач звертався до позивача із пропозицією продовження строку виконання робіт, однак позивачем така пропозиція була відхилена. Доказів укладення між сторонами додаткових угод, якими б передбачалось виконання відповідачем у строк більший, ніж 540 календарних днів з дня укладення Договору, матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Так, юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи із позивачем Договір та визначаючи певні терміни виконання робіт, відповідач повинен був оцінити можливість виконання своїх зобов`язань у визначені Календарним планом терміни.

Будь-яких доказів наявності обставин непереборної сили, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення строків виконання робіт відповідно до розділу 10 Договору, в матеріали справи не надано.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов`язань є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.

Як вже зазначалось, в п. 8.3 Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Відтак, суд зазначає, що дії відповідача є порушенням умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до п. 8.3. Договору.

За порушення строків виконання робіт за ІІ етапом на 160 календарних днів (за вирахуванням 54 днів прострочення позивача) позивач відповідно до п. 8.3. Договору нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 46 761,27 грн за період прострочення з 18.03.2023 по 17.10.2023 та штраф у розмірі 20 458,05 грн.

За порушення строків виконання робіт за ІІІ етапом на 147 календарних днів (за вирахуванням 54 днів прострочення позивача) позивач відповідно до п. 8.3. Договору нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 12 382,04 грн за період прострочення з 07.04.2023 по 24.10.2023 та штраф у розмірі 866,74 грн.

Перевіривши вказані розрахунки штрафних санкцій, суд встановив, що розмір штрафу за прострочення виконання робіт за ІІІ етапом, виходячи із вартості таких робіт, є більшим та становить 5896,21 грн, в той час як позивач, вірогідно, помилково здійснив нарахування штрафу за вказаними етапом виходячи із суми пені, а не вартості робіт.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи позивачем не було подано жодних заяв про збільшення розміру позовних вимог, а відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, враховуючи, що решта штрафних санкцій розрахована правильно, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

Отже, з відповідача за порушення ним своїх зобов`язань за Договором підлягають стягненню пеня у загальному розмірі 59 143,31 грн та штраф у загальному розмірі 21 324,80 грн.

Водночас, суд встановив, що відповідач у своєму відзиві посилався на наявність підстав для зменшення неустойки, оскільки затримка у строках виконання робіт сталася не з його вини.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що у прохальній частині відзиву на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, жодних клопотань про зменшення розміру заявлених штрафних санкцій (як у відзиві, так і окремим документом) не заявлено. Крім того, відсутні також будь-які пропозиції відповідача щодо доцільного, на його думку, розміру штрафних санкцій.

В той же час, законодавством не передбачено можливості на власний розсуд суду зменшувати розмір заявленої до стягнення неустойки. Саме лише зазначення відповідача про наявність підстав для зменшення неустойки, без відповідного клопотання про це, не відповідає положенням ч. 1 ст. 14 ГПК України.

З урахуванням наведеного, судом не розглядається питання про зменшення заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити, що розмір заявлених штрафних санкцій не є надмірно великим, в той час як необґрунтоване зменшення штрафних санкцій нівелюватиме саме значення таких санкцій як відповідальності за порушення договірного зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання результату робіт відповідача. Оскільки сторони узгодили у Договорі відповідальність за порушення відповідачем термінів виконання робіт, а відтак останній передбачав імовірність настання негативних для нього наслідків у вигляді стягнення штрафу та пені за порушення строків виконання робіт.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Суд вказує, що інші доводи сторін судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХІТЕКТУРНА ЛІГА» (вул. Сімферопольська, 13А, оф. 121, м. Київ, 02096; ідентифікаційний код 32560028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код 42795490) 59 143,31 грн пені, 21 324,80 грн штрафу та 3028,00 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.10.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко