Ухвала

від 23.10.2024 по справі 910/9789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

м. Київ

23.10.2024Справа № 910/9789/24

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 22.10.2024 року «Про скасування судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс»

у справі № 910/9789/24

за заявою Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Технолог»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс»

про стягнення заборгованості у розмірі 67 651,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

13.08.2024 року Господарським судом міста Києва видано судовий наказ № 910/9789/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс» на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Технолог» основного боргу - 62 920,91 грн., 3% річних - 1417,70 грн., інфляційних втрат - 3312,59 грн., поштових витрат - 135,00 грн. та судового збору - 302,80 грн.

22.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс» надійшла заява б/н від 22.10.2024 року «Про скасування судового наказу».

Розглянувши подану заяву про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили у разі відсутності електронної офіційної адреси (ч. 3 ст. 155 ГПК України).

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (частини 1, 2 ст. 156 ГПК України).

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 3 ст. 156 ГПК України).

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу (ч. 4 ст. 156 ГПК України).

Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК України).

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 року у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 року у справі № 916/1178/20).

Судом встановлено, що ПП «НВП «Технолог» у заяві про видачу судового наказу вказало таку адресу боржника: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6А.

Аналогічну адресу ТОВ «Ледже Артіс» вказало у заяві про скасування судового наказу. Аналогічна адреса ТОВ «Ледже Артіс» також зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження".

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Вказане дає підстави вважати, що адреса ТОВ «Ледже Артіс» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6А) була актуальною під час розгляду судом заяви про видачу судового наказу та її направлення боржнику, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Господарський суд міста Києва 13.08.2024 року видав судовий наказ № 910/9789/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс» на користь Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Технолог» основного боргу - 62 920,91 грн., 3% річних - 1417,70 грн., інфляційних втрат - 3312,59 грн., поштових витрат - 135,00 грн. та судового збору - 302,80 грн.

14.08.2024 року Господарський суд міста Києва копію судового наказу від 13.08.2024 року та копію заяви стягувача з доданими до неї документами направив на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак це відправлення повернулося на адресу суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання" - 09.09.2024 року.

Суд звертає увагу, що боржник є юридичною особою, на яку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 цього Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №905/1397/21.

Отже, ТОВ «Ледже Артіс», попри визначений для нього Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» обов`язок, не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил № 270 за адресою, визначеною у відомостях в Єдиному державному реєстрі під час розгляду судом заяви про видачу судового наказу та направлення її боржнику, у зв`язку із чим отримання ТОВ «Ледже Артіс» від суду кореспонденції з копіями судового наказу та заявою стягувача про його видачу перебувало поза межами контролю Господарського суду міста Києва.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2024 року у справі № 910/8002/23.

Таким чином, датою вручення копії судового наказу боржнику є 09.09.2024 року.

Тобто, строк на подачу заяви про скасування судового наказу закінчився 24.09.2024 року.

У прохальній частині заяви про скасування судового наказу боржник просить поновити строк на подання вказаної заяви. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ТОВ «Ледже-Артіс» (1) не було відомо про поштові відправлення Господарського суду міста Києва; (2) не було повідомлене засобами телефонного зв`язку про необхідність отримати поштові відправлення; (3) про наявний спір дізналося після надходження на електронну адресу постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 76268810. За наведених обставин заявник просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, право на пред`явлення заяви про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви не є абсолютним, подаючи заяву про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Відповідно до приписів ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, заявник має право подати заяву про скасування судового наказу у строки, встановлені цим Кодексом.

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 року у справі № 127/2897/13-ц).

Таким чином, суд поновлює пропущений процесуальний строк, якщо учасник справи належними засобами доказування доведе у заяві про поновлення такого строку поважність причин його пропуску.

Відтак, враховуючи відсутність обґрунтованих та поважних причин пропуску боржником строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Крім того, суд звертає увагу боржника, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом (стаття 2 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи вищевикладене, заява ТОВ «Ледже Артіс» про скасування судового наказу від 13.08.2024 року у справі № 910/9789/24 підлягає поверненню боржнику.

Керуючись ст. 119, 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс» про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 910/9789/24 - відмовити.

2. Заяву б/н від 22.10.2024 року «Про скасування судового наказу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледже Артіс» у справі № 910/9789/24 та додані до неї документи повернути боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 23 жовтня 2024 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков