Рішення

від 21.10.2024 по справі 910/7012/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2024Справа № 910/7012/24Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Державного підприємства «Київська державна фабрика театрального реквізиту»

про стягнення 1 869 149, 22 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.10.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1 869 149, 22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2024.

Судове засідання 08.07.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алєєвої І.В. на лікарняному з 04.07.2024 по 12.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 було перепризначено розгляд справи на 09.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 було перепризначено розгляд справи на 23.09.2024.

У судовому засіданні 23.09.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 07.10.2024.

У судове засідання 07.10.2024 представники сторін не з`вились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.10.2023.

У судовому засіданні 21.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 року, постачання теплової енергії здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

20.04.2021 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач) до ДП «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА ФАБРИКА ТЕАТРАЛЬНОГО РЕКВІЗІТУ» (далі - Відповідач/Абонент) направлено листом №30/5/3/6205 проект Договору № 340231-01 від 20.04.2021 на постачання теплової енергії (далі - Договір). Предметом Договору є домовленість Сторін щодо постачання, користування та своєчасної сплати в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених даним Договором. Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви Договір зі сторони Відповідача не підписано.

Факт постачання на об`єкт споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами про готовність комерційного обліку Споживача до роботи, відомостями реєстації параметрів теплоепоживання за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 53.

Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 53 здійснюється за особовим рахунком: 340231-01 та пропорційно його опалюваній площі.

Оскільки система опалення приміщень Відповідача не обладнана окремими засобами обліку теплової енергії та є частиною загальнобудинкової системи опалення житлового будинку, кількість тепла для потреб опалення нежитлових приміщень визначена розрахунковим способом.

Обсяг спожитої Відповідачем теплової енергії в ГКал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в Облікових картках споживача за його обліковим записом: 340231-01.

Відповідач своєчасно не вносив плату за поставлену теплову енергію, в результаті чого за період з лютого 2021 по жовтень 2021 утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 131 408, 34 грн.

Крім того, позивачем нараховано Відповідачу штрафні санкції на вказану суму в вигляді втрат від інфляції у розмірі 48 957, 59 грн. та 3% річних у розмірі 9 462, 35 грн.

Щодо заборгованості з 01.11.2021 року по 31.03.2024 року (послуга з постачання теплової енергії - о/р 034023112460100).

З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 року №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, колективний договір та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про .надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання;

За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач як користувач та розпорядник нежитлового приміщенні яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 53, площею 965. 40 кв.м., який не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем |комунальної послуги (Позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

30.09.2021 року Позивачем на офіційному веб-сайті КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.

В силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин т^а не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/абр рахунках на оплату послуг.

З огляду на наведені обставини Договір про надання послуги з постачання теплової енергії між КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ДП «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА ФАБРИКА ТЕАТРАЛЬНОГО РЕКВІЗІТУ» укладено .

З Договору вбачається, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відцовідно до п. 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно п. 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, сіїожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 3 5 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащений двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до п. 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього такої інформації - за фактичний час споживання але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу опалювального періоду, а у разі відсутності протягом поточного опалювального періоду спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно До Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507),- в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно - змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

На підставі п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Положеннями п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим де пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, ще внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до розрахунку обсягу споживання теплової енергії приміщення за адресою: м. Київ. вул. Золотоустівська. буд. 53. Позивач здійснював постачання з теплової енергії Відповідачу.

Позивачем було складено акти надання послуг з постачання теплової енергії в якому зазначено, кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, з ПДВ за період з листопада 2021 року по березень 2024 року.

Позивачем було сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуга з постачання теплової енергії за період 11.2021-03.2024 року з розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Відповідачу, що складає - 1 384 265, 91 грн.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Позивач зазначає, що Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі, та не сплатив вартість за послуги з постачання теплової енергії повністю.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Відповідачу за особовим рахунком № 034023112460100 заборгованість станом на березень 2024 року становить 1 384 265, 91 грн.

Крім того, позивачем нараховано Відповідачу штрафні санкції на вказану суму в вигляді втрат від інфляції у розмірі 236 416, 80 грн. та 3% річних у розмірі 57 159, 65 грн.

Що стосується нарахування заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії в період з листопада 2021 року по березень 2024 року за - о/р НОМЕР_1 ).

За адресою м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 53, встановлено вузол комерційного обліку (теплолічильник - СВТУ-11Т(2М), теплообчислювач - СВТУ-1 ІТ(2М), витратомір - ВД-1, термоопір - ТСП-Т).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

Таким чином, у Відповідача існує обов`язок сплати Позивачу комунальної послуги плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії встановленого за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 53

Позивачем було складено акти виконаних робіт з послуги плати за абонентське обслуговування Відповідачу в якому зазначено - період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ за період з листопада 2021 року по березень 2024 року.

Плата за абонентське обслуговування послуги з постачаная теплової енергії (ПАО ТЕ) ДП «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА ФАБРИКА ТЕАТРАЛЬНОГО РЕКВІЗІТУ» складає - 900, 91 грн.

Позивачем було сформовано рахунок на оплату за абонентське обслуговування постачання теплової енергії Відповідачу за період з листопада 2021 року по березень 2024 року в розмірі 900, 91 грн.

Також, Позивачем було сформовано рахунок на оплату заборгованості внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) в розмірі 132, 52 грн.

Крім того, Позивачем було сформовано розрахунок заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води (ПАО ГВ) в розмірі 445,15 грн.

Відтак, загальна сума позовних вимог Позивача становить 1 869 149, 22 грн. та складається з:

- суми заборгованості основного боргу за спожиту теплову енергію за період з 02.2021 року по 10.2021 року та становить - 131 408, 34 грн.;

- суми 3% річних, становить - 9 462, 35 грн.;

- інфляційна складову боргу, що становить - 48 957, 59 грн.;

- суми заборгованості основного боргу за послуги з постачання теплової енергії за період з 11.2021 року по 03.2024 року, що становить - 1 384 265, 91 грн.;

- суми 3% річних, що становить 57 159, 65 грн.;

- інфляційна складову боргу, що становить - 236 416, 80 грн.;

- заборгованість плати за абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії (ПАО ТЕ) за період з листопада 2021 року по березень 2024 року, становить - 900, 91 грн.;

- заборгованість внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО), становить 132, 52 грн.

З метою врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача з письмовою Вимогою щодо оплати ним заборгованості за спожиту теплову енергію, однак відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Вказана норма кореспондується з п. 4 Правил користування тепловою енергією, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Законодавством України у сфері теплопостачання та надання комунальних послуг передбачено обов`язок споживача укласти відповідні договори на постачання теплової енергії, а також встановлено строки і порядок оплати поставленої теплової енергії, відповідно до яких отриманий товар та послуги оплачуються споживачем щомісячно. Такі положення законодавства у сфері теплопостачання свідчать про обов`язковість договорів про теплопостачання та неможливість споживача відмовитись від укладання договорів (за виключенням випадків та у порядку, встановлених законом).

Прийняття відповідачем оферти у вигляді поставленого товару та надання послуг може бути у вигляді мовчання.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договорів на постачання теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримано теплову енергію.

Положеннями пункту 4 Правил користування тепловою енергією, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до пункту 3 Правил споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Судом встановлено, що постачання позивачем теплової енергії відповідачу у спірний період підтверджується наявними у матеріалах справи обліковими картками та актами приймання-передавання.

Питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

У розумінні умов Договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умов Договору, у відповідача наявна заборгованість з оплати теплової енергії у загальному розмірі, а строк виконання такого зобов`язання настав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду доказів оплати заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді. За таких обставин суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення основного боргу у вказаному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА ФАБРИКА ТЕАТРАЛЬНОГО РЕКВІЗИТУ» (ідентифікаційний код 02214099, адреса: Україна, 01135, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗОЛОТОУСТІВСЬКА, будинок 53) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ЄДРПОУ 40538421) - основний борг у розмірі 1 517 152 (один мільйон п`ятсот сімнадцять тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 83 коп., втрат від інфляції у розмірі 285 374 (двісті вісімдесят п`ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 66 622 (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дві) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 037 (двадцять вісім тисяч тридцять сім) грн. 24 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.10.2024.

Суддя І.В. Алєєва