Рішення

від 23.10.2024 по справі 911/1771/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1771/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код: 23243188)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро-Порт» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, будинок 1-Е, код: 40464580)

про стягнення 725393,29 гривень,

Представником Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області 04.07.2024, яка надійшла до суду 05.07.2024, сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро-Порт» заборгованості у загальному розмірі 725393,29 гривень, з яких: 128509,25 гривень 3% річних, 596884,04 гривень інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані зволіканням з боку відповідача з виконанням рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі № 911/2854/21, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1771/24. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Так, копію ухвали суду від 11.07.2024 сторонами отримано у той же день, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку листа до електронного кабінету.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, проте, процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евро-Порт» (далі споживач, відповідач) 17.11.2016 було укладено договір про постачання електричної енергії № 220073554 (далі договір).

Відповідач обов`язок щодо оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до рішення комісії позивача з розгляду акту про порушення № К046005 від 29.01.2021, оформленого протоколом засідання комісії № 300 від 16.03.2021, не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором у розмірі 1545912,54 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2854/21 від 08.06.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро-Порт» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 1545912,54 гривень вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 12070,82 гривень 3 % річних, 4640,83 гривень інфляційних втрат та 105477,21 гривень судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області 14.07.2023 видано відповідний наказ.

Примусове виконання вищезгаданого виконавчого документа проводилося в межах виконавчого провадження 72626966, заборгованість згідно наданих позивачем платіжних доручень була сплачена трьома платежами, а саме від 29.08.2023 на суму 101124,13 гривень, від 01.02.2024 на суму 564,68 гривень, 01.07.2024 на суму 1444223,73 гривень.

Згідно з абзацами 1-3 підпункту 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У зв`язку з наведеним позивач заявляє про стягнення з відповідача 596884,04 гривень 3% річних та 128509,25 гривень інфляційних втрат в період нарахування з 04.09.2021 по 01.07.2024, які нараховані за прострочення оплати вартості необлікованої електричної енергії, наявність підстав для стягнення якої встановлено також рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2854/21 від 08.06.2023.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний сплатити суму боргу до 31.05.2021, у свою чергу вищезгаданим судовим рішенням від 08.06.2023 судом були задовлені позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.06.2021 по 03.09.2021. У зв`язку з подальшим простроченням оплати вартості необлікованої електричної енергії в межах виконавчого провадження 72626966, позивач додатково нарахував суму 3% річних та інфляційних втрат з 04.09.2021 по день, у який відповідачем був внесений кожний наступних з платежів - 29.08.2023, 01.02.2024, 01.07.2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ), нормами цивільного та господарського законодавства, а також, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 1.1.1 ПРРЕЕ вимоги Закону та ПРЕЕЕ є обов`язковими для виконання всіма споживачами.

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно п. 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку;

Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України). Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є договори та інші правочини.

Відповідно до загальної норми, передбаченої у статті 526 Цивільного кодексу України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 924/556/20 та від 12.02.2020 року у справі № 917/1421/18.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі № 911/2854/21 було повністю виконане 01.07.2024 платежами, які були проведені 29.08.2023 на суму 101124,13 гривень, 01.02.2024 на суму 564,68 та 01.07.2024 на суму 1444223,73 та позивачем проведено нарахування інфляційних втрат та 3% річних починаючи від дня виникнення зобов`язань по день їх фактичного виконання з урахуваннях часткового погашення відповідачем суми заборгованості.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 128509,25 гривень 3% річних, 596884,04 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Так, суд зауважує, що при зверненні позивача до суду з розглядуваним позовом останнім, відповідно до платіжної інструкції від 04.07.2024 № 3548014 сплачено суму судового збору у загальному розмірі 10880,90 гривень судового збору.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд", судовий збір мав бути сплачений ним в розмірі 8704,72 гривень (10880,90 *0,8).

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 8704,72 гривень.

Натомість, судовий збір у розмірі 2176,18 гривень є зайво сплаченим та підлягає поверненню позивачу з державного бюджету шляхом постановлення відповідної ухвали, після набрання судовим рішенням законної сили та звернення позивача із відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро-Порт» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, будинок 1-Е, код: 40464580) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код: 23243188) 128509,25 гривень 3% річних та 596884,04 гривень інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро-Порт» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, будинок 1-Е, код: 40464580) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код: 23243188) 8704,72 гривень судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2024.

Суддя Р.М. Колесник