Рішення

від 23.10.2024 по справі 911/2041/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2041/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код: 30019801)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Авіа сервіс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе(з), вул. Вітянська, будинок 2, приміщення 16/3, код: 38316473)

про стягнення 67120,24 гривень,

Представником Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі позивач/АТ «Укртрансгаз») за допомогою підсистеми «Електронний суд» 31.07.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Авіа сервіс» (надалі відповідач/ТОВ «Квартал-Авіа сервіс») заборгованості у загальному розмірі 67120,24 гривень, з яких: 56990,34 гривень компенсації вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу у листопаді 2016 року, 2339,68 гривень 3% річних, 7790,22 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем заходів передбачених ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» спрямованих на виконання зобов`язання з компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у листопаді 2016 року, що стало підставою для додаткових нарахувань та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2041/24. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, хоча щодо розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом надсилання ухвали від 06.08.2024 до його електронного кабінету.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019 виконувало функції оператора газотранспортної системи (далі оператор ГТС) - суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), що передбачено п. 19 ч. 1 cт. 1 Законом України «Про ринок природного газу».

ТОВ «Квартал-Авіа сервіс» є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу») (далі споживач).

Як стверджує позивач ТОВ «Квартал-Авіа сервіс» є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, який відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018.

За змістом вказаних Положень виробник теплової енергії мав право у визначений період купувати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК «Нафтогаз України».

Між ТОВ «Квартал-Авіа сервіс» (споживач) та НАК «Нафтогаз України» (постачальник) 14.09.2016 та 28.09.2016 укладено договори на постачання природного газу № 1654/1617-БО-17 та № 1638/1617-ТЕ-17, предметами яких є постачання природного газу в 2016-2017 роках виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами, а також для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» покладено на Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі, ТОВ «Квартал-Авіа сервіс».

Відповідно до пункту 1 вказаного розпорядження на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р, № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.

Отже, на підставі вказаного розпорядження від 05.10.2016 № 742-р, яке є обов`язковим до виконання, на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортних систем, замовники послуг транспортування зобов`язані подати оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Однак, як вказує позивач, за результатом опрацювання поданих номінацій, ним було встановлено відсутність номінацій НАК «Нафтогаз України» у спірному періоді у вказаних обсягах для ТОВ «Квартал-Авіа сервіс».

Також позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС суб`єктом ринку природного газу, зокрема будь-яким постачальником в обсязі 20,967 тис. м. куб. у листопаді 2016 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Таким чином, позивач стверджує, що хоча між НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Квартал-Авіа сервіс» і діяли договірні відносини з постачання природного газу, однак обсяг відбору газу в обсязі 20,967 тис. куб. м. у листопаді 2016 року відповідачем був здійснений саме з ресурсу позивача без поданих номінацій, внаслідок чого позивач має право на компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в розмірі 56990,34 гривень, а також нараховані на цю суму 2339,68 гривень 3% річних та 7790,22 гривень інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, які виникли між сторонами врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (надалі Кодекс ГТС).

Згідно із статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС, номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу. Це зумовлено тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

Відповідно до Ліцензії НКРЕКП Серії АЕ № 194511 від 28.02.2013 АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019, тобто до часу створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України оператора ГТС, виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі спеціальні обов`язки визначені Кабінетом Міністрів України в наступних постановах:

- від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (далі Постанова № 758);

- від 22.03.2017 № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі Постанова № 187).

- від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі Постанова № 867).

Відповідно до вказаних постанов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» було зобов`язане постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. До таких виробників належав і відповідач. Незважаючи на це, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі Закон № 1730), а згодом Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IX (далі Закон № 1639).

Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб`єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості.

Законом № 1639 було внесено зміни до Закону № 1730, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 1730, Підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Тобто зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов`язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов: - учасники процедури: платник - підприємства ПЕК; отримувач - Оператор газотранспортної системи, який здійснював вказані функції до 31 грудня 2019 року; - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; - відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.

Згідно наявної у матеріалах справи інформації, загальний обсяг відбору у вказані періоди, а саме у листопаді 2016 року склав 20,967 тис.куб.м.

Вказані обсяги відбору природного газу, як вказує позивач, підтверджуються наданими до матеріалів справи: - звітом AT «Київоблгаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за листопад 2016 року (з додатками); - реєстром обсягів природного газу, які були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», складеними оператором з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз», згідно з яким, у графі «Обсяг згідно алокації» зазначено про відбір ТОВ «Квартал-Авіа Сервіс» природного газу у листопаді 2016 року - 60,190 тис. куб. метрів; - реєстром теплопостачальних підприємств з якими документально оформлені обсяги природного газу за прямими договорами НАК «Нафтогаз України», у якому зазначені документально оформлені обсяги природного газу ТОВ «Квартал-Авіа Сервіс» у листопаді 2016 року 39,223 тис. куб. метрів; - скріншотом з системи ERP SAP щодо наданих послуг транспортування за листопад 2016 року.

Підсумовуючи наведене вище, суд констатує, що у спірному періоді відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником та підтверджених оператором ГТС номінацій, що порушує приписи статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС та з огляду на частину 2 статті 8 Закону № 1730 (в редакції Закону № 1639) є підставою для виникнення у ТОВ «Квартал-Авіа Сервіс» обов`язку компенсувати АТ «Укртрансгаз» вартість відібраного у листопаді 2016 року без номінацій обсягів природного газу в строки, визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730 (зі змінами та доповненнями) обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

У зв`язку з зазначеним вище, згідно поданого розрахунку позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природною газу у визначеному періоді у загальному обсязі 20,967 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 124342,70 гривень, яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу.

Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 1726,98 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на 15.07.2024, строк оплати за період з 01.10.2021 по 01.07.2024 вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому за розрахунком позивача відповідач зобов`язаний був сплати 56990,34 гривень.

Перевіривши розрахунок компенсації за вказаний позивачем період з жовтня 2021 року по липень 2024 року включно, суд встановив, що останній є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства, тож заявлена до стягнення з відповідача компенсація вартості відібраних номінацій обсягів природного газу у листопаді 2016 року підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2339,68 гривень 3% річних та 7790,22 гривень інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 01.11.2021 по 15.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум, та, відповідно, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення сум, а також доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Квартал-Авіа сервіс» на користь АТ «Укртрансгаз» 56990,34 гривень компенсації вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу у листопаді 2016 року, 2339,68 гривень 3% річних та 7790,22 гривень інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Авіа сервіс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе(з), вул. Вітянська, будинок 2, приміщення 16/3, код: 38316473 на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код: 30019801) 56990,34 гривень компенсації вартості відібраного без номінацій обсягу природного газу у листопаді 2016 року, 2339,68 гривень 3% річних, 7790,22 гривень інфляційних втрат та 2422,40 судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2024.

Суддя Р.М. Колесник