Ухвала

від 21.10.2024 по справі 915/1242/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1242/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний про забезпечення позову (вх. № 12574/24 від 17.10.2024 р.)

у справі № 915/1242/24

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1; e-mail: lawyer.pakhomov@ukr.net; код ЄДРПОУ 20953647)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Компания Прометей (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 41255380),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Траст (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 40387784),

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Елеватор (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 36880551),

4) Приватного підприємства Роіл Плюс (54055, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 112; код ЄДРПОУ 34375671),

5) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, оф. 908; код ЄДРПОУ 37893781),

6) Товариства з обмеженою відповідальністю РВ-Капітал (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 38790491),

7) Горояна Рафаела Ваагні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

8) Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Зерноторг (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 40341687),

9) Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Сайлос (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 40155738),

10) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Грейн (54029, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 34А, код ЄДРПОУ 40600117)

про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2311082,23 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Південний звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Компания Прометей, Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Траст, Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Елеватор, Приватного підприємства Роіл Плюс, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей, Товариства з обмеженою відповідальністю РВ-Капітал, Горояна Рафаела Ваагні, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Зерноторг, Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Сайлос та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Грейн про стягнення в солідарному порядку заборгованості в сумі 2312277,49 доларів США за кредитним договором від 18.12.2019 № АL2019-04858.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - ТОВ Компания Прометей прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за кредитним договором від 18.12.2019 № АL2019-04858, а також на неналежне виконання відповідачами ТОВ Прометей Траст, ТОВ Прометей Елеватор, ПП Роіл Плюс, ТОВ Виробнича компанія Прометей, ТОВ РВ-Капітал, Горояном Рафаелем Ваагні, ТОВ Компанія Зерноторг, ТОВ Прометей Сайлос та ТОВ Агрі Грейн прийнятих на себе зобов`язань як поручителями за договорами поруки від 18.12.2019 та від 19.12.2019, укладеними з ПАТ АБ Південний.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2024 р. вказану позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний (вх. № 12171/24) залишено без руху, оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 163, ч.ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України позивачем було заявлено до стягнення суму в розмірі 2312277,49 доларів США без зазначення гривневого еквіваленту, також позовна заява не містить детального обґрунтованого розрахунку суми боргу, що заявлена до стягнення; позивачем не надано доказів порушення відповідачами умов кредитного договору; не надано належних доказів направлення відповідачу - Горояну Р.В. копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів.

21.10.2024 р. від представника позивача Пахомова І.Ю. через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №12682/24), до якої заявником надано копії доказів направлення позовної заяви з додатками ОСОБА_1 , виписку по особовому рахунку ПАТ АБ Південний за період з 20.12.2021 р. по 18.02.2022 р., копії іпотечних договорів, копії договорів застави, копії письмових повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання з доказами направлення боржникам, розрахунок заборгованості за договором кредиту від 18.12.2019 № АL2019-04858, виписку по особовому рахунку відповідача ТОВ Компания Прометей. Наразі в заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що з урахуванням часткового погашення від 26.09.2024 року та часткового погашення 17.10.2024 року 1195,26 доларів США, заборгованість по тілу кредиту дорівнює 2 311 082,23 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 18.10.2024 року складає 95 297 706,86 грн., яка заявлена до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.10.2024 р. вказану позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1242/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання на 14.11.2024 о 10 год. 30 хв.

Разом з тим, 17.10.2024 від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про забезпечення позову у справі № 915/1242/24 (вх. № 12574/24), згідно з якою заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ Компания Прометей; ТОВ Прометей Траст; ТОВ Прометей Елеватор; ПП Роіл Плюс; ТОВ Виробнича Компанія Прометей; ТОВ РВ-Капітал; ТОВ Компанія Зерноторг; ТОВ Прометей Сайлос та ТОВ Агрі Грейн в межах ціни позову 2312277,49 дол. США, які наявні на всіх банківських рахунках (в будь-яких валютах), що належать ТОВ Компания Прометей; ТОВ Прометей Траст; ТОВ Прометей Елеватор; ПП Роіл Плюс; ТОВ Виробнича Компанія Прометей; ТОВ РВ-Капітал; Гороян Рафаел Ваагні; ТОВ Компанія Зерноторг; ТОВ Прометей Сайлос та ТОВ Агрі Грейн, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, крім арешту грошових коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що предметом заявленого Банком позову виступають майнові вимоги на суму 95233229,48 грн. та 5863461,47 грн. судових витрат, проте відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань (не погашають суму кредиту) в рамках укладених кредитного договору та договорів поруки. При цьому заявник зауважує, що сума боргу має значний розмір та момент подачі цієї заяви прострочення за кредитними зобов`язаннями складає більше 30 календарних днів. На думку заявника, така ситуація прямо вказує на явне небажання відповідачів добровільно погашати кредитний борг, що може в подальшому вплинути на виконання судового рішення. Враховуючи те, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржників, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, крім арешту грошових коштів, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.

Розглянувши вказану заяву позивача про забезпечення позову в порядку ст. 136-140 ГПК України та матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі N 915/373/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 320/3560/18).

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Зі змісту наведеного вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Можливість обмеження права розпоряджання рахунком установлено ст.1074 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Більше того, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 р. у справі № 917/1390/17.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Предметом позовних вимог у даному випадку є майнова вимога про стягнення з відповідачів на користь ПАТ АБ Південний заборгованості за кредитним договором від 18.12.2019 № АL2019-04858 в розмірі 2311082,23 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 18.10.2024 року складає 95 297 706,86 грн., яка обґрунтована позивачем саме невиконанням відповідачем - ТОВ Компания Прометей прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за кредитним договором від 18.12.2019 № АL2019-04858, а також на неналежне виконання відповідачами ТОВ Прометей Траст, ТОВ Прометей Елеватор, ПП Роіл Плюс, ТОВ Виробнича компанія Прометей, ТОВ РВ-Капітал, Горояном Рафаелем Ваагні, ТОВ Компанія Зерноторг, ТОВ Прометей Сайлос та ТОВ Агрі Грейн прийнятих на себе зобов`язань як поручителями за договорами поруки від 18.12.2019 та від 19.12.2019, укладеними з ПАТ АБ Південний. При цьому суд враховує те, що заявлена у даній справі сума боргу є значною.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, у тому числі майнового характеру спору, суттєвого розміру позовних вимог, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраних позивачем заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зменшення коштів, які наявні у відповідача.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матимуть відповідачі необхідну суму грошових коштів, то застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При цьому господарський суд вважає, що заявлений захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, як зазначається в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) може свідчити про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Аналогічний висновок викладено також в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку існує вірогідність того, що відповідачі можуть в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках.

Адже, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідачі можуть в будь-який момент розрахуватись коштами, тому доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

Крім того, з огляду на звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Також господарський суд звертає увагу, що арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідачів і знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржників й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідачів, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

Разом з тим господарський суд зазначає, що запропонований позивачем захід забезпечення позову не порушує та не обмежує права будь-яких осіб, в тому числі відповідачів, а лише встановлює певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

З огляду на викладене, за встановлених обставин цієї справи суд вважає, що заявлений позивачем захід забезпечення позову відповідає приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є співрозмірним із заявленими вимогами, за наявності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.

Водночас відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Так, ціною позову у даній справі є заборгованість у розмірі 2 311 082,23 доларів США, яка виникла у відповідачів за кредитним договором від 18.12.2019 № АL2019-04858 та станом на 18.10.2024 року в гривневому еквіваленті складає 95 297 706,86 грн. При цьому, судовий збір не є складовою ціни позову, а разом із витратами, пов`язаними з розглядом справи, входить до судових витрат.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає про можливість накладення арешту на грошові кошти відповідачів, які знаходяться на всіх банківських рахунках, саме в межах ціни позову, яка становить 2 311 082,23 доларів США, а не як вказано у заяві 2312277,49 дол. США.

Накладення арешту в межах вказаної суми коштів забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення суду у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідачів, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами задля запобігання перешкод, у майбутньому, у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").

Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Наразі суд зауважує, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на кошти не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідачів, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Адже інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову, яка за розрахунком позивача станом на 18.10.2024 становить 2311 082,23 доларів США.

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Згідно ч. 6 ст.140 ГПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Так, ст. 141 ГПК передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову. Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову відповідно до ст. 146 ГПК.

Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.

На відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Водночас суд зауважує, що у випадку існування обґрунтованих ризиків настання для відповідачів негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів, сторони не позбавлені права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний про забезпечення позову у справі № 915/1242/24 (вх. № 12574/24) задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Компания Прометей (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 41255380), Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Траст (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 40387784), Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Елеватор (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 36880551), Приватного підприємства Роіл Плюс (54055, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 112; код ЄДРПОУ 34375671), Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, оф. 908; код ЄДРПОУ 37893781), Товариства з обмеженою відповідальністю РВ-Капітал (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 38790491), Горояна Рафаела Ваагні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Зерноторг (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 40341687), Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей Сайлос (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 40155738), Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі Грейн (54029, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 34А, код ЄДРПОУ 40600117) в межах ціни позову в сумі 2311082,23 доларів США (два мільйона триста одинадцять тисяч вісімдесят два долара США 23 цента), що в гривневому еквіваленті на 18.10.2024 року складає 95 297 706,86 гривень, які наявні на всіх банківських рахунках (в будь-яких валютах), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Компания Прометей (код ЄДРПОУ 41255380), Товариству з обмеженою відповідальністю Прометей Траст (код ЄДРПОУ 40387784), Товариству з обмеженою відповідальністю Прометей Елеватор (код ЄДРПОУ 36880551), Приватному підприємству Роіл Плюс (код ЄДРПОУ 34375671), Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей (код ЄДРПОУ 37893781), Товариству з обмеженою відповідальністю РВ-Капітал (код ЄДРПОУ 38790491), Горояну Рафаелу Ваагні (РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Зерноторг (код ЄДРПОУ 40341687), Товариству з обмеженою відповідальністю Прометей Сайлос (код ЄДРПОУ 40155738), Товариству з обмеженою відповідальністю Агрі Грейн (код ЄДРПОУ 40600117), виявлені державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, за виключенням грошових коштів на рахунках, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та виконання зобов`язань з оплати загальнообов`язкових податків, зборів та платежів.

3. Стягувачем за цією ухвалою є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Південний (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1; e-mail: lawyer.pakhomov@ukr.net; код ЄДРПОУ 20953647).

4. Боржниками за цією ухвалою є:

1)Товариство з обмеженою відповідальністю Компания Прометей (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 41255380),

2)Товариство з обмеженою відповідальністю Прометей Траст (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 40387784),

3)Товариство з обмеженою відповідальністю Прометей Елеватор (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 36880551),

4)Приватне підприємство Роіл Плюс (54055, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 112; код ЄДРПОУ 34375671),

5)Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія Прометей (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, оф. 908; код ЄДРПОУ 37893781),

6)Товариство з обмеженою відповідальністю РВ-Капітал (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 38790491),

7)Гороян Рафаел Ваагні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

8)Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Зерноторг (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв. 2А; код ЄДРПОУ 40341687),

9)Товариство з обмеженою відповідальністю Прометей Сайлос (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 114; код ЄДРПОУ 40155738),

10)Товариство з обмеженою відповідальністю Агрі Грейн (54029, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 34А, код ЄДРПОУ 40600117).

Ухвала набирає чинності з дня її постановлення.

Ухвалу дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Людмила Михайлівна Ільєва