Ухвала

від 21.10.2024 по справі 915/1236/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

21 жовтня 2024 року Справа № 915/1236/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали заяви

боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою (сформована в системі Електронний суд 08.10.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник, посилаючись на ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, оскільки станом на дату звернення до суду має заборгованість у сумі 408293,08 грн перед банківськими та кредитними установами. За твердженнями заявниці вона не може погасити указаний борг з причини недостатності коштів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1236/24 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника-фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Ст. 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника- фізичної особи наведені в ч.2 ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

(Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону №2971-IX від 20.03.2023)

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Одночасно, зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам ч. 2 ст. 116 КУзПБ, а ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.

КУзПБ визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов`язань.

Передумовою звернення фізичної особи боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 КУзПБ.

Звернення до господарського суду фізичної особи, яка вважає себе неплатоспроможною потребує належної підготовки та подання до суду повного пакету документів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства для підтвердження наявності підстав за яких господарський суд без будь-яких сумнівів може відкрити провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи. Оскільки Кодексом України з процедур банкрутства лише боржнику - фізичній особі надано право ініціювати провадження про свою неплатоспроможність, то відповідно і обов`язок доведення перед судом наявності ознак такої неплатоспроможності покладається саме на нього.

Тобто, саме на заявника покладено обов`язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Ненадання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності потенційну можливість такого невиконання.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, судом встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. 116 КУзПБ з огляду на наступне.

По-перше, на виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, боржником надано конкретизований список кредиторів і боржників, у якому не зазначено суми заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо перед кожним із кредиторів з детальною інформацією про суми прострочених зобов`язань та періоди виникнення заборгованості перед кредиторами по кожному договору.

У поданому конкретизованому списку кредиторів і боржників зазначено інформацію про поточну заборгованість перед кредиторами, проте відомостей про суми прострочених зобов`язань та періоди виникнення заборгованості конкретизований список не містить.

У своїй заяві боржник зазначає, що він має прострочені зобов`язання перед 22 фінансовими установами на загальну суму приблизно 408293,08 грн, а саме перед: ТОВ "ЕКО ФІН", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "МАКС КРЕДИТ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ"ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН", ТОВ "ФК "ТОП1", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ"УКР КРЕДИТ ФІНАНС", АТ "ПУМБ", АТ "ІДЕЯ БАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "А-БАНК", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА".

Проте до матеріалів заяви додано відомості (договори) щодо частини грошових зобов`язань, а перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "А-БАНК" та ТОВ "ЕКО ФІН" не надано і договорів. Щодо цих зобов`язань заявник наголошує, що копій договорів, квитанцій та виписок не має через їх відсутність або втрату. Надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором лише в сукупності з іншими первинними документами.

До того ж, і у заяві і у конкретизованому списку кредиторів заявник зазначає про заборгованість перед ТОВ"ФК "Є ГРОШІ КОМ" (код ЄДРПОУ 43067861), натомість за поданими матеріалами у останньої наявні кредитні відносини з ТОВ"ФК "Є ГРОШІ" (код ЄДРПОУ 43509084).

За результатом указаних доказів неможливо здійснити аналіз відомостей та документів для досягнення мети підготовчого засідання, а саме підтвердження наявності кредитних зобов`язань та простроченої заборгованості, що утворилась у заявника перед кредиторами внаслідок порушення останнім своїх зобов`язань, розмір яких, згідно тверджень заявника становить суму 408293,08 грн.

Таким чином, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (судових рішень, договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Слід зауважити, що заявником не проведено достатньої досудової роботи щодо з`ясування розміру боргу та отримання первинних документів, при цьому відомості, які можуть бути отримані мають істотне значення для встановлення наявності та розміру заборгованості боржника перед кредиторами.

Суд звертає увагу, що посилання заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє останнього від обов`язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов`язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі у суду або банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ст. 81, ч. 3 ст. 164 ГПК України).

По-друге, боржником не подано доказів наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 5 ст. 34 КУзПБ). Таких доказів заявником не надано, при цьому, у плані реструктуризацією заявник зазначає про щомісячний дохід у розмірі 26590,46 грн без визначення джерела такого доходу.

Крім зазначеного, з тексту заяви вбачається, що боржник додає до заяви наступні додатки:

1. витяг УБКІ. Кравченко Т. pdf.

2. декларації Кравченко Т. pdf.

3. Документи ак. Кравченко Т. pdf.

4. Кредитні договори. Кравченко Т. pdf.

5. Особисті. Кравченко Т. pdf.

6. Процесуальні. ОСОБА_2 .

Наведений перелік не дає змоги суду встановити, які саме докази додані заявником до заяви, що унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржник обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.

Зазначені у даній ухвалі недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

При постановленні даної ухвали судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Керуючись ст. 174, 234-235 ГПК України, ст. 2, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 від 08.10.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.

2. Встановити заявниці 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви.

3. Роз?яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Копію ухвали надіслати заявникові.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

У період з 14.10.2024 по 18.10.2024 включно суддя Давченко Т.М. перебувала на навчанні суддів місцевих господарських судів (підвищення кваліфікації). У зв`язку з зазначеним ухвалу підписано 21.10.2024.

Суддя Т.М.Давченко