Ухвала

від 22.10.2024 по справі 910/9356/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9356/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Нафтогазрембуд-1?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Нафтогазрембуд-1?

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Нафтогазрембуд-1?

до: 1) Державної служби геології та надр України;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Горизонти?;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Українська енергетична біржа?

про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору, визнання недійсним дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Нафтогазрембуд-1? (далі - ТОВ ?Нафтогазрембуд-1?, позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю ?Горизонти? (далі - ТОВ ?Горизонти?, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю ?Українська енергетична біржа? (далі - ТОВ ?Українська енергетична біржа?, відповідач-3) про:

- визнання недійсними результатів проведеного 07.12.2021 Державною службою геології та надр України аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища (в інтервалі глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмеження по глибині (за виключенням Грушівського родовища), що оформлені протоколом електронного аукціону від 07.12.2021 №SUD001-UA20211122-26761;

- визнання недійсним Договору №1/13-г-21 від 21.12.2021 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобування нафти, газу (промислова розробка родовищ) Тинівського родовища (в інтервалах глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмежень по глибині (за виключенням Грушівського родовища), яке знаходиться в Дрогобицькому та Самбірському районах Львівської області (далі - Договір №1/13-г-21 від 21.12.2021), укладений між Державною службою геології та надр України і ТОВ ?Горизонти?;

- визнання недійсним Спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища (в інтервалах глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмежень по глибині (за виключенням Грушівського родовища) №5351 від 25.01.2022, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ ?Горизонти?.

Разом з тим, до господарського суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив забезпечити позов шляхом зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища (в інтервалах глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмежень по глибині (за виключенням Грушівського родовища) №5351 від 25.01.2022, що виданий Державною службою геології та надр України ТОВ ?Горизонти?.

Заява мотивована тим, що:

- позивач є власником Спеціального дозволу на користування надрами №6562 від 16.09.2021, а ТОВ ?Горизонти?" є власником оскаржуваного Спеціального дозволу на користування надрами №5351 від 25.01.2022. При чому обидва спеціальні дозволи на користування надрами стосуються Тинівського родовища, місцезнаходження якого: Львівська область, Дрогобицький район та Самбірський райони, 13 км на північний схід від м. Дрогобич, площею 58,63 кв.км, а фактична різниця між виданими вказаними спеціальними дозволами полягає у тому, що на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №6562 від 16.09.2021 (з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі №380/17479/21) позивач має право на користування надрами Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5), а відповідач на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №5351 від 25.01.2022 має право на користування надрами Тинівського родовища в інтервалі глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмеження по глибині (за виключенням Грушівського родовища);

- позивачу стало відомо, що на Тинівському родовищі ТОВ ?Горизонти? збудувало та ввело в експлуатацію газовидобувні свердловини 107-Тинівська та 108-Тинівська;

- так, листом № ЗХ/2/11214-24 від 18.07.2024 року Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило позивача про те, що: 1) до Міжрегіонального управління надходили звернення ТОВ ?Бурова компанія ?Горизонти? (підрядної організації, яка була залучена ТОВ ?Горизонти? до буріння свердловини №107-Тинівська №108-Тинівська в межах Тинівського родовища (вх. Міжрегіональне управління №15211/ЗХ/1-23 від 29.11.2023 та №3201/ЗХ/1-24 від 04.02.2024), щодо скерування відповідно до вимог пункту 3.1.1. розділу V НПАОП 11.1-1.16-23 Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості, затверджених наказом Міністерства економіки України від 27.04.2023 №2610, зареєстрованих у Мінюсті України 02.06.2023 за №928/39984 представника Міжрегіонального управління для участі у роботі комісії щодо готовності та введення в експлуатацію бурового верстату для буріння свердловини №107-Тинівська та, відповідно, свердловини №108-Тинівська; 2) за результатами перевірки повної готовності, випробування, обкатування всього обладнання та наявності укомплектованої бурової бригади комісією було прийнято рішення щодо готовності уведення бурових установок до буріння свердловини № 107Тинівська та №108-Тинівська. Крім того, до Міжрегіонального управління надходили звернення ТОВ ?Бурова компанія ?Горизонти? (вх. Міжрегіональне управління №42/ЗХ/1-24 від 02.01.2024 та №4623/ЗХ/1-24 від 03.04.2024) щодо скерування згідно з вимогами пункту 3.1.5. Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості представника Міжрегіонального управління для участі у роботі комісії щодо передавання закінчених бурінням свердловини №107-Тинівська та, відповідно, свердловини №108-Тинівська в експлуатацію; 3) за результатами роботи комісій, складених представниками надрокористувача (ТОВ ?Горизонти?) та фахівця Міжрегіонального управління, завершені бурінням свердловини №107-Тинівська та №108-Тинівська були передані від бурової організації ТОВ ?Бурова компанія ?Горизонти?, яка виконувала буріння свердловин №107-Тинівська та №108-Тинівська, до ТОВ ?Горизонти?; 4) також, на підставі звернень ТОВ ?Горизонти?" (вх. Міжрегіональне управління №8073/ЗХ/1-24 від 19.06.2024 та №9022/ЗХ/1-24 від 10.07.2024) Міжрегіональне правління, керуючись пунктом 2.1. розділу VI Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості скерувало фахівця для участі у роботі комісій з приймання закінчених спорудженням свердловин №107-Тинівська та, відповідно, №108-Тинівська в експлуатацію; 5) ТОВ ?Горизонти» листом (вх. №8444/ЗХ/1-24 від 26.06.2024) повідомило про введення свердловини №107-Тинівська в пробну експлуатацію;

- згідно Плану робіт проведення випробування І-го та ІІ-го об`єктів на свердловині 108-Тинівська, що погоджений 27.03.2024 ТОВ ?Горизонти? Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавські області та затверджений ТОВ ?Бурова компанія ?Горизонти?, фактична глибина свердловини 108-Тинівська становить 975м. Цим же Планом робіт проведення випробування І-го та ІІ-го об`єктів на свердловині 108-Тинівська передбачено перфорацію І-го і ІІ-го об`єктів в інтервалах 900 - 870 м та 790 - 760 м;

- 29.03.2024 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавські області видав ТОВ ?Бурова компанія ?Горизонти? Дозвіл (погодження) №22 на подальше виконання робіт на свердловині 108-Тинівська, яким дозволено експлуатацію противикидного обладнання та перфорація в інтервалах 900 - 870 м, 790 - 760 м;

- експлуатація ТОВ ?Горизонти? свердловин 107-Тинівська та 108-Тинівська та видобуток за їх допомогою природного газу з покладів НД-4-НД-5 Тинівського родовища є прямим порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача та і завдає йому майнової шкоди (збитків). При цьому, оскільки законодавством не передбачено системи офіційного обліку видобутого з конкретної свердловини природного газу, а весь об`єм природного газу, видобутого з кількох свердловин одного родовища обліковується за одним приладом комерційного обліку, то достовірно визначити об`єм видобутого ТОВ «Горизонти» природного газу з ділянки надр, що надана у користування позивачу неможливо, а відтак неможливим буде і достовірно визначити розмір майнової шкоди (збитків), що буде завдана позивачу шляхом видобування природного газу з належної йому ділянки надр, якщо це видобування не зупинити;

- також ТОВ ?Горизонти? планує почати будівництво інших свердловин. Оскільки, видобування природного газу на глибині нижче 650 м пов`язане з необхідністю проходження при бурінні свердловин глибин між 400 та 650 м, а також нижчих глибин, на яких залягають поклади НД-2-НД-5, то завжди існуватиме ймовірність перфорації ТОВ ?Горизонти? таких свердловин та видобування природного газу з горизонтів, через які пробурено свердловину. При цьому, оскільки не існує зовнішніх видимих ознак, за якими можна визначити глибини перфорації уже збудованої свердловини та/або горизонти, з яких здійснюється видобуток природного газу (ці обставини можна встановити лише шляхом проведення відповідної експертизи), то у особи, яка є власником свердловини, завжди буде безперешкодна можливість видобувати природний газ з верхніх горизонтів, навіть якщо вони належать іншій особі. Вказане свідчить про те, що у ТОВ «Горизонти» завжди буде можливість видобувати природний газ з покладів НД-2-НД-5, право на користування якими належить позивачу, за допомогою будь-якої свердловини Тинівського родовища, за умови, що глибина цієї свердловини перевищує 650 м;

- оскільки розгляд цієї справи №910/9356/24 до моменту набрання у ній судовим рішенням законної сили може тривати значний період часу, то за цей час ТОВ ?Горизонти? за допомогою свердловин 107-Тинівська, 108-Тинівська та/або будь-якої іншої свердловини, що збудована або буде збудована на Тинівському родовищі, видобуде значну частину або весь обсяг природного газу, що залягає у покладах НД-4-НД-5 Тинівського родовища, змішає його з природним газом з інших свердловин Тинівського родовища і продасть загальний обсяг газу на комерційному ринку, що унеможливить видобуток вказаного газу позивачем, а останній не отримає ані ефективного захисту, ані поновлення порушених прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 заяву ТОВ ?Нафтогазрембуд-1? про забезпечення позову задоволено та зупинено дію Спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища (в інтервалах глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмежень по глибині (за виключенням Грушівського родовища) №5351 від 25.01.2022, що виданий Державною службою геології та надр України ТОВ ?Горизонти?.

Ухвала мотивована тим, що:

- наявні у матеріалах справи докази свідчать про реалізацію ТОВ ?Горизонти? Спеціального дозволу №5351 від 25.01.2022, який наразі оскаржується позивачем в судовому порядку; що безпосередньо впливає на діяльність ТОВ ?Нафтогазрембуд-1?, який має Спеціальний дозвіл на користування надрами №6562 від 16.09.2021 Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5) без обмеження інтервалом глибин 400-650 м згідно висновків рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі №380/17479/21 для видобування покладів НД-2-НД-5;

- очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам позивача полягає в тому, що ТОВ ?Горизонти? за допомогою свердловин 107-Тинівська, 108-Тинівська та/або будь-якої іншої свердловини, що збудована або буде збудована на Тинівському родовищі, видобуде обсяг природного газу, що призведе до неможливості його видобування позивачем, який також має таке право, в тому числі у зв`язку із необхідністю проходження при бурінні свердловин глибин між 400 та 650 м, користування якими має позивач;

- отже задоволення заяви про забезпечення позову та зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №5351 від 25.01.2022 збереже стан, який би міг існувати при не вчиненні оскаржуваних позивачем правочинів в частині впливу на його господарську діяльність, що за своїм змістом буде відповідати балансу інтересів сторін (ТОВ ?Нафтогазрембуд-1? та ТОВ ?Горизонти?) та не призведе до зупинення господарської діяльності вказаних товариств в силу зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видів такої діяльності;

- ураховуючи мету даного позову та заяви про забезпечення, запобіжні заходи, які позивач просить суд вжити безпосередньо стосуються предмету спору, не виходять за його межі, відповідають принципу співмірності із заявленими вимогами та балансу інтересів сторін, при тому не зумовлюють вирішення такого спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до остаточного винесення судом рішення.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ ?Горизонти? і Державна служба геології та надр України звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційних скарг, відповідачі зазначили, що: - зупинення дії Спеціального дозволу № 5351 від 25.01.2022 обмежує права ТОВ ?Горизонти?" на користування надрами Тинівського родовища в тому числі і тих покладів, які не передбачені Спецдозволом позивача (наприклад НД-6, НД-7 тощо), свідчить про порушення співмірності між заходами забезпечення позову з вимогами позивача; - позивач не надав жодного доказу у підтвердження того, що ТОВ ?Горизонти? здійснює користування надрами не в межах глибин, зазначених у Спеціальному дозволі № 5351 від 25.01.2022, а твердження позивача про те, що існує очевидна небезпека заподіяння йому шкоди шляхом видобування природного газу та буріння свердловин в глибинах 400-650 м не підтверджено жодними доказами; - застосовані оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову фактично направлені та можуть призвести до блокування господарської діяльності ТОВ ?Горизонти?, а також призводять до порушення права власності останнього за відсутності будь-якого рішення про скасування чи недійсність Спеціального дозволу № 5351 від 25.01.2022; - зупиняючи дію спеціального дозволу на користування надрами господарський суд першої інстанції не врахував факт того, що продовження строку дії зупиненого спеціального дозволу не є формою відшкодування завданих надрокористувачу збитків, завданих внаслідок такого зупинення дії дозволу, а є стадією відновлення строку дії спеціального дозволу, на який видається відповідний дозвіл в залежності від характеру робіт, значення корисних копалин та інших обставин; - відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ ?Горизонти? є добування природного газу, а відтак через застосування заходів забезпечення позову останній не зможе провадити свою діяльність та, як наслідок, виконувати свої податкові зобов`язання, що може призвести до збитків ТОВ ?Горизонти? та спричинити недоотримання у бюджет коштів; - визнання недійсним спеціального дозволу із переможцем аукціону, що не заперечувалось та не встановлювалось у жодній із адміністративних справ - є не законною вимогою та суперечить принципам господарського судочинства.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та ТОВ ?Горизонти? задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 скасовано; у задоволенні заяви ТОВ ?Нафтогазрембуд-1? про забезпечення позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що:

- позивач є власником Спеціального дозволу на користування надрами №6562 від 16.09.2021, а ТОВ ?Горизонти? є власником оскаржуваного Спеціального дозволу на користування надрами №5351 від 25.01.2022, які (спеціальні дозволи на користування надрами) стосуються Тинівського родовища, місцезнаходження якого: Львівська область, Дрогобицький район та Самбірський райони, 13 км на північний схід від м. Дрогобич, площею 58,63 кв.км;

- в оскаржуваному Спеціальному дозволі на користування надрами №5351 від 25.01.2022 зазначено, що ТОВ ?Горизонти? має право на користування надрами Тинівського родовища в інтервалі глибин від денної поверхні до 400 м; від 650 м - без обмеження по глибині (за виключення Грушівського родовища), у свою чергу Спеціальним дозволом на користування надрами №6562 від 16.09.2021, позивачу надано право на користування надрами Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5);

- отже, наданий позивачу Спеціальний дозвіл на користування надрами №6562 від 16.09.2021 обмежує його права на користування надрами Тинівського родовища покладами НД-2-НД-5, в той час як зміст наданого ТОВ ?Горизонти? Спеціального дозволу на користування надрами №5351 від 25.01.2022 таких обмежень не містить, що, на думку колегії суддів свідчить про те, що в межах Тинівського родовища ТОВ ?Горизонти? має право на користування більшою площею родовища (вказане не стосується глибин - примітка суду), ніж надано позивачу;

- колегія суддів не оцінює законність як Спеціального дозволу на користування надрами №6562 від 16.09.2021, так і Спеціального дозволу на користування надрами №5351 від 25.01.2022 та зазначає, що до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі №910/9356/24 або будь-яким іншим судовим рішення обидва вказані дозволи є чинними;

- при цьому, при встановленні наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову суд не досліджує наявність підстав для задоволення поданого до суду позову. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18;

- у свою чергу зупинення дії Спеціального дозволу №5351 від 25.01.2022 матиме наслідком заборону ТОВ ?Горизонти?" користуватися і тією частиною Тинівського родовища право користування якої позивач фактично не оскаржує, що свідчить про те, що такий захід забезпечення позову не має зв`язок з обставинами, якими позивач ґрунтує позовні вимоги у цій справі, та не відповідає вимогам на забезпечення яких він вживається, тобто такий захід не є адекватним;

- те, що зі змісту листа Державного геофізичного підприємства ?Укргеофізіка?Не погоджукю №01/206 від 10.09.2024 слідує, що збудовані ТОВ ?Горизонти?" на Тинівському родовищі свердловини №107-Тинівська та №108-Тинівська відклади горизонтів НД-2-НД-5 залягають в інтервалі глибин 550 м - 910 м вказаних висновків не спростовує, оскільки вжитим заходом забезпечення позову зупинено дію Спеціального дозволу №5351 від 25.01.2022, а не заборонено видобуток корисних копалин на певних свердловинах;

- використання надр має певні особливості, а зупиняючи дію Спеціального дозволу №5351 від 25.01.2022, що матиме своїм наслідком як зупинення експлуатації свердловин та видобутку корисних копалин, так і проведення ТОВ ?Горизонти? на відповідних ділянках надр інших дій (дослідження та розробка родовищ, буріння свердловин, випробування та введення її в експлуатацію тощо) слід пересвідчитись, що таке зупинення не спричинить виникнення надзвичайної ситуації, в тому числі екологічної, на певній ділянці надр, проте вживаючи заходи забезпечення позову судом першої інстанції вказаних дій не вчинено;

- позивач не позбавлений права звернутися з іншою заявою про забезпечення позову у цій справі, оскільки відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє його такого права.

Не погоджуючись з постановою, 07.10.2024 (через систему ?Електронний суд?) ТОВ ?Нафтогазрембуд-1? звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 залишити в силі.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно із приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Однак заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту постановленого у саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору, визнання недійсним дозволу.

Отже, позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру.

Відтак, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову зазначив, що не припинення з боку ТОВ ?Горизонти? на спірних та спільних ділянкам видобутку надр діяльності, яка констатується позивачем як незаконна та стосовно якої між сторонами виник спір може призвести до порушення прав позивача, що в результаті призведе до ще більших втрат в ході триваючої ознаки такого можливого порушення та фактично унеможливить відновлення такого права оскільки, як зазначає позивач, здійснити належний облік видобутого ТОВ ?Горизонти? природного газу зі спірної ділянки надр неможливо в силу відсутності у законодавстві системи офіційного обліку видобутого з конкретної свердловини природного газу.

Відповідно, за висновком місцевого господарського суду незастосування заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову, зазначив, що використання надр має певні особливості, а зупиняючи дію Спеціального дозволу №5351 від 25.01.2022, що матиме своїм наслідком як зупинення експлуатації свердловин та видобутку корисних копалин, так і проведення ТОВ ?Горизонти? на відповідних ділянках надр інших дій (дослідження та розробка родовищ, буріння свердловин, випробування та введення її в експлуатацію тощо) слід пересвідчитись, що таке зупинення не спричинить виникнення надзвичайної ситуації, в тому числі екологічної, на певній ділянці надр, проте вживаючи заходи забезпечення позову судом першої інстанції вказаних дій не вчинено.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що заходи забезпечення позову, про які просив заявник, не є адекватними та співрозмірними вимогам, на забезпечення яких вони вживалися.

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.

За змістом частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ?Нафтогазрембуд-1?, оскільки правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскарженого судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9356/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Нафтогазрембуд-1? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач