Ухвала
від 22.10.2024 по справі 926/461/24
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 926/461/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ємця А.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", скажник)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024

у справі №926/461/24

за позовом Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення сплачених коштів в сумі 195 798,43 грн

ВСТАНОВИВ:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.10.2024 надійшла касаційна скарга ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 926/461/24.

Водночас до скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

Всупереч наведеному ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, при цьому чітко не зазначено порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанції та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання в цій частині вимог цієї ухвали у встановлений строк касаційну скаргу буде повернуто.

Окрім того, Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами другою і третьою цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 292 ГПК у випадку, якщо Касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними, вона залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (повний текст складено 25.09.2024) строк на оскарження якої відповідно до Господарського процесуального кодексу України сплив 15.10.2024.

Проте, касаційну скаргу ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" подано 16.10.2024. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 доставлено в електронний кабінет відповідача 26.09.2024, на підтвердження чого додано довідку про набрання судовим рішенням законної сили. Відтак, кінцевим строком подачі касаційної скарги є 16.10.2024 року.

За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "Діловодство спеціалізованого суду", документ в електронному вигляді: стаття 282 ГПК України Прийнято постанову апеляційної інстанції від 24.09.2024 у справі № 926/461/24 надіслано в Електронний кабінет одержувача: ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія". Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 25.09.2024 21:55. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету особи: 25.09.2024 22:02.

Наведене свідчить, що касаційну скаргу подано поза межами двадцятиденного строку (після 15.10.2024) з дня складення повного тексту і вручення ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" копії постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 926/461/24 без означення та/чи оформленого прохання про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням доказів про поважність причин, які зумовлюють право на поновлення (в тому числі в аспекті дати отримання судового рішення як дати від якої має обраховуватись строк на поновлення за приписами частини другої статті 288 ГПК України).

Відповідно до приписів статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Нормами ГПК не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

А наразі скаржник не порушує питання про поновлення цього строку, не навів поважних причин та не надав жодного доказу.

Таким чином, Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для поновлення строку і наданням доказів, що підтверджують дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Оскільки скаржник не порушує питання про поновлення строку на оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 926/461/24, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК, за змістом якої заявник має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення такого строку.

У разі невиконання у встановлений Судом строк вимог цієї ухвали ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 926/461/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" підлягає залишенню без руху на підставі статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом надання:

- клопотання/ заяву клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 926/461/24, у якому навести підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

- касаційної скарги в новій редакції та вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та чітко зазначити порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанції та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом при прийнятті оскаржуваної постанови.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень залишається без вирішення до усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 у справі № 926/461/24 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду А.А. Ємець

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.10.2024
Оприлюднено24.10.2024
Номер документу122498734
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —926/461/24

Ухвала від 16.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 12.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Судовий наказ від 14.10.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Проскурняк Олег Георгійович

Постанова від 24.09.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

Ухвала від 22.07.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Панова Ірина Юріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні