Постанова

від 22.10.2024 по справі 913/321/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/321/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

прокурора - Яремчук А. В.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2023 (суддя Косенко Т. В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 (колегія суддів: Попков Д. О. - головуючий, Стойка О. В., Істоміна О. А.) у справі

за позовом виконувача обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, 2) Північно-східного офісу Держаудитслужби

до: 1) Комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради, 2) Бучко Алли Вікторівни

про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору про закупівлю за державні кошти, застосування наслідків відповідної недійсності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Виконувач обов`язків керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - позивач-1, Сєвєродонецька МВА) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-2) з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви) до Комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач-1, КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня») та Бучко Алли Вікторівни (далі - відповідач-2, Бучко А. В. ), у якому просив:

визнати недійсним рішення уповноваженої особи КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», оформлене протоколом його прийняття від 04.11.2022, про визначення фізичної особи - підприємця Бучко Алли Вікторівни (далі - ФОП Бучко А. В.) переможцем закупівлі медичних матеріалів ДК 021:2015:33140000-3 та намір укласти договір;

визнати недійсним договір про закупівлю за державні кошти від 10.11.2022 № 65, укладений між КНП "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня" та ФОП Бучко А. В. (далі - Договір);

стягнути з Бучко А. В. на користь КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 501 340,00 грн, а з КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» одержані ним за рішенням суду 501 340,00 грн стягнути в дохід держави.

1.2 Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент проведення процедури закупівлі - відкритих торгів з особливостями та укладання Договору ФОП Бучко А. В. не відповідала кваліфікаційним критеріям до учасників та вимогам, установленим статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини 2 статті 40 цього Закону) в разі, якщо, зокрема, суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

1.3 Прокурор з посиланням на приписи статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вважає рішення уповноваженої особи КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», оформлене протоколом від 04.11.2022, та Договір недійсними і просив застосувати наслідки недійсності правочинів: стягнути з Бучко А. В. на користь КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 501 340,00 грн, а з КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» одержані ним за рішенням суду 501 340,00 грн стягнути в дохід держави.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд Луганської області рішенням від 12.12.2023, залишеним без змін у постанові Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у цій справі, у задоволенні позову відмовив.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що вимога прокурора про визнання недійсним рішення уповноваженої особи відповідача-2, оформленого протоколом від 04.11.2022, про визначення ФОП Бучко А. В. переможцем закупівлі медичних матеріалів та намір укласти договір є неефективним способом захисту порушеного права.

2.3 Також суд першої інстанції виснував, що прокурор належними та допустимими доказами довів наявність підстав для визнання Договору таким, що суперечить інтересам держави та суспільства. Водночас суд першої інстанції виходив з того, що визнання недійсним рішення уповноваженої особи відповідача-2, оформленого протоколом його прийняття від 04.11.2022, яке вичерпало свою дію, і визнання Договору недійсним не призведуть до відновлення прав держави, в інтересах якої прокурор подав позов, оскільки відповідно до приписів частини 3 статті 228 ЦК України та частини 1 статті 208 Господарського кодексу України за наявності встановленого судом умислу в обох сторін правочину наслідки недійсності правочину у вигляді стягнення з Бучко А. В. на користь КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 501 340,00 грн, а з КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» одержаних ним за рішенням суду 501 340,00 грн в дохід держави застосуванню не підлягають. У цьому випадку передбачені інші наслідки - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою.

2.4 Апеляційний господарський суд зауважив про помилковість застосованих прокурором формулювань позовних вимог, у зв`язку з чим виснував про неможливість у межах цієї справи вжити відповідні компенсаційно-відновлювальні заходи відносно захищуваного державного інтересу у вигляді відповідного стягнення в дохід держави з кожного з відповідачів отриманого ними, а тому апеляційний суд погодився із судом першої інстанції щодо відсутності потреби у визнанні спірного Договору недійсним у цьому провадженні, оскільки саме собою таке визнання (без застосування належних майнових наслідків) не призведе до усунення завданої державним інтересам шкоди та все одно вимагатиме подальшого подання позову із майновими вимогами.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників

3.1 Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3.2 Мотивуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України.

3.3 Прокурор вважає, що суди допустили порушення норм процесуального права, а саме: статей 13, 79, 86, частини 5 статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення спору.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (замовник) 27.10.2022 на сайті публічних закупівель «Прозорро» опублікувало оголошення UA-2022-10-27-011916-а про проведення закупівлі медичних препаратів, очікуваною вартістю 502 000 грн, а 27.10.2022 уповноважена особа замовника затвердила відповідну тендерну документацію з процедури відкритих торгів, яка розміщена на сайті закупівель.

4.2 За вказаним оголошенням пропозицію подав один учасник - ФОП Бучко А. В.

4.3 04.11.2022 уповноважена особа замовника розглянула подану пропозицію ФОП Бучко А. В., останню визначила переможцем закупівлі та прийняла рішення про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 04.11.2022, яке розміщено в електронній системі закупівель.

4.4 Надалі КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (замовник) та ФОП Бучко А. В. (постачальник) уклали Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується протягом 2022 року поставити замовникові (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015 33140000-3) медичні матеріали: НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення разового застосування; НК 024:2019 - 43324 Система для переливання рідин загального призначення; НК 024:2019 - 15056 - Взуттєва, непровідна й нестерильна накривка; НК 024:2019 - 48126 - Рулон марлевий, нестерильний; НК 024:2019 - 47172 - Непудровані, оглядові / процедурні рукавички з латексу гевеї, нестерильні; НК 024:2019 - 35091 Халат операційний, одноразового застосування; НК 024:2019 - 35531 Хірургічне драпірування, загального призначення, одноразове; НК 024:2019 - 44059 Одноразовий акушерсько-гінекологічний хірургічний набір, що не містить лікарських засобів; НК 024:2019 - 40548 Хірургічна рукавичка, латекс; НК 024:2019 - 47178 - Непудровані, оглядові / процедурні рукавички з латексу гевеї, стерильні; НК 024:2019 - 15321 Нестерильний з`єднувальний гель (далі - товар), який зазначено у специфікації (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1).

4.5 Згідно з пунктом 3.1 сума Договору становить 501 340,00 грн без ПДВ.

4.6 Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата здійснюється по факту поставки товару (його партії) згідно з видатковою накладною протягом 30 календарних днів з дати поставки товару. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій рахунок згідно з видатковою накладною.

4.7 У пункті 5.2 Договору сторони визначили строк поставки товару: поставка товару здійснюється протягом 5 робочих днів у робочі часи з дня отримання письмової заявки від замовника, в якій зазначено необхідний асортимент та кількість товару, за потребою.

4.8 Згідно з пунктом 5.3. Договору місце поставки товару: Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Поля Олександра, 22, склад замовника. Поставка товару повинна здійснюватися транспортом постачальника і за рахунок постачальника. Завантаження і розвантаження, супровід товару здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах DDP-Україна (Інкотермс-2010).

4.9 Відповідно до пункту 6.1 Договору приймання-передача товару за кількістю здійснюється відповідно до видаткової накладної та специфікації.

4.10 Сторони 10.11.2022 підписали відповідну специфікацію до Договору, у якій визначили найменування товару, країну виробника, назву виробника, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну суму товару.

4.11 Після виконання Договору замовник в електронній системі закупівель опублікував звіт про виконання Договору, відповідно до якого КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» сплатила 501 340,00 грн.

4.12 Також суди встановили, що Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення рішенням від 11.08.2020 № 70/74-р/к у справі № 44 постановила, зокрема, визнати, що ФОП Бучко А. В. вчинила порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі: «Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні за кодом ДК 021:2015, 33190000-8», проведеній Комунальною установою «Попаснянська центральна районна лікарня», за допомогою системи електронних закупівель «Прозорро», та на ФОП Бучко А. В. накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

4.13 Луганська обласна прокуратура Сєвєродонецької окружної прокуратури листом від 31.08.2023 № 52-1732 вих 23 пропонувала Сєвєродонецькії МВА самостійно вжити заходів із захисту порушених інтересів держави, проте відповідь на цей лист до прокуратури не надходила.

4.14 Листом від 28.07.2023 Управління Північно-східного офісу держаудитслужби в Луганській області про розгляд звернення повідомило, що станом на 28.07.2023 заходи державного фінансового контролю у Комунальному некомерційному підприємстві «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» стосовно процедури закупівлі за номером UA-2022-10-27-011916-а не проводилися, потреба у зверненні до суду з позовною заявою в Управління відсутня.

4.15 ФОП Бучко А. В. 29.08.2023 припинила здійснювати підприємницьку діяльність та втратила статус фізичної особи - підприємця, про що вчинено запис від 29.08.2023 № 2001500060003004823.

4.16 За таких обставин прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі, посилаючись на те що рішення уповноваженої особи про намір укласти договір про закупівлю з ФОП Бучко А. В., оформлене протоколом від 04.11.2022, не відповідає вимогам законодавства, Договір укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові, економічні засади здійснення закупівель робіт і послуг, а тому підлягає визнанню недійсним. Також з посиланням на приписи частини 3 статті 228 ЦК України прокурор просив застосувати наслідки недійсності вказаного правочину.

4.17 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.18 Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

4.19 Приписами частини 4 статті 300 ГПК України, серед іншого, визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.20 Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що саме собою визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, не призведе до захисту інтересів держави і повернення отриманих для виконання договору коштів, а тому є неефективним способом захисту порушеного права, і у зв`язку з цим в задоволенні такої вимоги суди відмовили.

4.21 Що стосується вимоги прокурора про визнання Договору недійсним суд першої інстанції встановив, що на момент подання тендерної пропозиції та участі у торгах ФОП Бучко А. В. була обізнана про рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.08.2020 № 70/74-р/к у справі № 44 та, подаючи неправдиву інформацію щодо непритягнення її протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, вона усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність прийняття участі у процедурі відкритих торгів.

4.22 За таких обставин місцевий господарський суд виснував, а суд апеляційної інстанції погодився, що прокурор належними та допустимими доказами довів наявність підстав для визнання Договору таким, що суперечить інтересам держави та суспільства.

4.23 Матеріалами справи, за висновком судів, підтверджено виконання Договору обома сторонами.

4.24 Досліджуючи питання недійсності укладеного Договору, суд першої інстанції погодився з доводами прокурора щодо наявності у ФОП Бучко А. В. умислу на укладення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

4.25 Водночас суд першої інстанції виснував, що уповноважена особа замовника усвідомлювала або повинна була усвідомлювати протиправність укладеного Договору, суперечність його мети інтересам держави і суспільства та свідомо допускала настання протиправних наслідків, оскільки порушивши вимоги, зокрема, статей 17, 22 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не перевірила ФОП Бучко А. В. на відповідність кваліфікаційним вимогам. При цьому інформація про притягнення учасника закупівлі до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, відображалась у відповідному розділі електронної системи закупівель, яка інтегрована зі Зведеними відомостями Антимонопольного комітету України.

4.26 Указане, як зазначив суд першої інстанції, свідчить про наявність умислу не тільки у ФОП Бучко А. В., а й у замовника - відповідача-1. Отже, з огляду на встановлення наявності умислу в обох сторін, стягнення з Бучко А. В. на користь КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» 501 340,00 грн, а з КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» одержаних ним за рішенням суду 501 340,00 грн - в дохід держави, як сформулював вимогу в позові прокурор, застосуванню до спірних правовідносин за висновком місцевого господарського суду не підлягає.

4.27 За таких обставин суд першої інстанції, покликаючись на приписи частини 1 статті 208 і частини 3 статті 228 ЦК України, зауважив, що у такому випадку передбачені інші наслідки: при наявності умислу в обох сторін - у разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою. Узявши до уваги наведене, суд виснував про необґрунтованість заявлених вимог прокурора та необхідність відмови в позові повністю.

4.28 Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, зазначив про помилковість застосованих прокурором формулювань позовних вимог, у зв`язку з чим виснував про неможливість у межах цієї справи вжити відповідні компенсаційно-відновлювальні заходи відносно захищуваного державного інтересу у вигляді відповідного стягнення в доход держави з кожного з відповідачів отриманого ними, а тому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції щодо відсутності потреби у визнанні спірного Договору недійсним у цьому провадженні, оскільки саме собою таке визнання (без застосування належних майнових наслідків) не призведе до усунення завданої державним інтересам шкоди та все одно вимагатиме подальшого подання позову із майновими вимогами

4.29 Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України.

4.30 При цьому прокурор зазначає, що наявність умислу у сторін правочину та його встановлення судом в ході розгляду справи впливає на наслідки недійсності правочину. Однак питання доведення спрямованості умислу КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» залишилось поза увагою судів; висновки судів про презумпцію вини замовника не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

4.31 Оцінюючи викладені в касаційній скарзі узагальнені доводи прокурора, Верховний Суд виходить з такого.

4.32 За змістом частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених частиною 1 статті 203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.

4.33 У частині 3 статті 228 ЦК України законодавець закріпив норму, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.

4.34 Відповідно до статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

4.35 З наведених норм права вбачається, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.

4.36 За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, оскільки суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами прокурора про наявність підстав для визнання Договору таким, що суперечить інтересам держави та суспільства.

4.37 Водночас, як зазначалося, суд першої інстанції виснував про необґрунтованість заявлених вимог прокурора щодо застосування наслідків недійсності правочину, посилаючись на наявність умислу в обох сторін Договору, а в такому випадку передбачені інші наслідки, про які прокурор у позові не заявляв (в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою).

4.38 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21, до розгляду якої колегія суддів зупиняла провадження у справі, що розглядається, і яка підлягає врахуванню відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України, зазначила, що загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів сформульовані в статті 216 ЦК України, в частині першій якої вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина 2 статті 216 ЦК України). Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина 3 цієї ж статті).

4.39 За змістом статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

4.40 Відступаючи від власних висновків, викладених у пунктах 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21 зауважила про буквальне тлумачення змісту статті 216 ЦК України, яке дає підстави для висновку про те, що, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

4.41 Водночас частина 3 статті 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).

4.42 Разом з тим, як вже було зазначено, в оскаржуваних судових рішеннях досліджено питання наявності підстав для визнання недійсним спірного Договору відповідно до частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 ЦК України, однак не вирішено питання правових наслідків його недійсності.

4.43 Аналіз змісту наведених прокурором обставин свідчить, що позов за своїм характером та змістом спрямований на стягнення в дохід держави одержаного за правочином, який суперечить інтересам держави і суспільства.

4.44 При цьому суди обох інстанцій обмежилися формальним посиланням на наявність умислу в обох сторін Договору, а не лише у ФОП Бучко А. В., що не врахував прокурор, формулюючи позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності правочину.

4.45 За цих умов навіть «помилковість застосованих прокурором формулювань позовних вимог», як зазначив суд апеляційної інстанції, не є таким, що спричиняє негативні наслідки для особи, яка звертається з позовом, оскільки неправильна юридична інтерпретація фактів не може позбавити сторону права на судовий захист (у цьому випадку інтересів держави), інакше порушується фундаментальне право на справедливий суд. Суд, який розглядає справу, має право і зобов`язаний самостійно визначити та кваліфікувати правовідносини, які виникли між сторонами, та застосувати відповідну норму права чи закон, який регулює спірні правовідносини.

4.46 Крім того, суди попередніх інстанцій належним чином не обґрунтували, чи містять матеріали справи належні докази для підтвердження наявності умислу у замовника процедури закупівлі на укладання оспорюваного Договору з метою, що завідома суперечить інтересам держави і суспільства.

4.47 Відповідно до приписів статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

4.48 Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

4.49 Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.50 З огляду на те що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі встановили обставини, які є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи доводи касаційної скарги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним Договору і застосування наслідків недійсності, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.51 Враховуючи викладене, доводи прокурора про порушення судами норм матеріального і процесуального права знайшли частково підтвердження.

4.52 Водночас колегія суддів зважає на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, згідно з якою якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконанням (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, такий договір є оспорюваним та може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо його за нормами Закону України «Про публічні закупівлі» не віднесено до нікчемного.

4.53 Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення уповноваженої особи КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня», оформленого протоколом його прийняття від 04.11.2022, про визначення ФОП Бучко А. В. переможцем закупівлі медичних матеріалів ДК 021:2015:33140000-3 та намір укласти договір, з підстави обрання прокурором у цьому випадку неефективного способу захисту.

4.54 Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.55 Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі, відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а частково скасовує оскаржувані судові рішення та передає справу в частині на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 913/321/23 скасувати в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти від 10.11.2022 № 65 і застосування наслідків недійсності, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 913/321/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

Т. Малашенкова