Рішення

від 22.10.2024 по справі 201/5379/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5379/24

Провадження № 2/201/2707/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду заправилами загальногопровадження цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на спадкове майно та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 10 травня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на спадкове майно та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, в якому позивач просила суд:

???Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нараховану та неодержану ним пенсію в сумі 225 528, 98 грн.,

???Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом нараховану але не виплачену пенсію чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 225 528, 98 грн.

?Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2255, 29 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаласьна те,що вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті свого чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина у вигляді спадкового майна у тому числі призначеної, нарахованої пенсії, яка належала померлому чоловіку на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 160/16529/22.

Даним рішенням суду було визнано дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ, пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 19.09.2022 року №33/24/С-8494, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» для перерахунку пенсії за прирівняною посадою поліцейського протиправними та зобов?язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об?єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 19.09.2022 р. № 33/24/С-8494 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, та з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 р по 29.02.2023 р. у сумі 225 528, 98 грн.

За життя її чоловік належні до виплати суми пенсії не отримав.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті свого чоловіка вона своєчасно звернулася з заявою до Васильківської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), де була зареєстрована у спадковому реєстрі спадкова справа № 133/2023.

26 січня 2024 року нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори звернувся до відповідача з запитом про надання інформації щодо наявності невиплаченої частини пенсії за рішенням суду по справі № 160/16529/22 на індивідуальному пенсійному рахунку в системі персоніфікованого обліку на ім?я ОСОБА_2

28 березня 2024 р. відповідачем у справі була надана відповідь в якій зазначено: «Відповідно до статті 61 Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включається до складу спадщини і виплачується тим членом його сім?ї, які належить до осіб що забезпечується пенсією у разі втрати годувальника. Також повідомили, що в пенсійній справі ОСОБА_2 наявне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 160/16529/22.

07 грудня 2023 року вона звернулася до відповідача з заявою про виплату їй суми пенсії яка була нарахована за життя її чоловіку, проте 18 січня 2024 року була надана відповідь, що «Відповідно до ст. 61 Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включається до складу спадщини. Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду № 160/16529/22 маєте право вирішувати в судовому порядку» (а.с. 1-6).

13червня 2024 рокупредставником відповідачачерез систему«Електронний суд» булоподано відзив на позовну заяву в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом та членів їх сімей і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Окрім того зазначили, що відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право звернутися до суду щодо заміни сторони правонаступником у справі № 160/16529/23 (а.с. 53-56).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 10 травня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.35-36).

Ухвалою судді від 13 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення виявлених недоліків (а.с. 37-38)

20 травня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на спадкове майно та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування (а.с. 42-43).

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребувати від Васильківська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), копію спадкової справи яка була заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 63-64).

23 липня 2024 року на адресу суду надійшли витребування судом документи (а.с. 69-118).

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 123).

Сторони в судове засідання не з`явилися надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

Заявник є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 (а.с 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 (а.с. 9).

20 травня 2023 року після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу № 133/2023 до майна померлого (а.с. 33).

20 травня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулася з заявою до Васильківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини по закону після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 (а.с. 75).

20 травня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 подав заяву до Васильківської державної нотаріальної контори , якою відмовився від спадщини по закону після смерті свого батька ОСОБА_2 , на користь дружини померлого ОСОБА_3 (а.с. 72).

27 лютого 2024 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на автомобіль мірки ВАЗ моделі 310934-20, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 115), на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку (а.с. 113).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 160/16529/22 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ, пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 19.09.2022 року №33/24/С-8494, виданої державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» для перерахунку пенсії за прирівняною посадою поліцейського протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року на підставі наданої нової довідки Міністерства внутрішніх справ України в особі Державної установи «Територіального медичного об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 19.09.2022 р. № 33/24/С-8494 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, та з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 992,40 грн. (а.с.12- 15).

07 грудня 2023 року ОСОБА_5 звернулася до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно невиплаченої суми пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 160/16529/22 (а.с. 17).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 18.01.2024 року надано відповідь на запит ОСОБА_6 , що «Відповідно до ст. 61 Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включається до складу спадщини. Питання щодо отримання заборгованості за рішенням суду № 160/16529/22 маєте право вирішувати в судовому порядку» (а.с. 18 -6).

26 січня 2024 року Завідувач Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. звернулася до Головного обласного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області з запитом про наявність невиплаченої частини пенсії за рішенням суду по справі № 160/16529/22 на індивідуальному пенсійному рахунку в системі персоніфікованого обліку на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 10).

28 березня 2024 року відповідачем у справі на запит Васильківської державної нотаріальної контори була надана відповідь в якій зазначено: «Відповідно до статті 61 Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв?язку з його смертю, не включається до складу спадщини і виплачується тим членом його сім?ї, які належить до осіб що забезпечується пенсією у разі втрати годувальника. Також повідомили, що в пенсійній справі ОСОБА_2 наявне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі № 160/16529/22 (а.с. 16).

18 квітня 2024 року на адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області надали відповідь що на виконання рішення суду від 30.11.2022 року у справі 160/16529/22 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01 грудня 2019 року по 29 лютого 2023 рік у сумі 225528,98 грн. (а.с. 34)

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першоїп`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2024 року в справі № 461/5878/22 (провадження № 61-10302св23).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд встановив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі № 160/16529/22, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року, однак суми пенсії, що належали чоловіку, залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 успадкувала належні її спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

Окрім того суд зазначає, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці про що наголошував представник відповідача в наданих запереченнях.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 у справі №520/926/21, від 27 вересня 2023 року у справі №420/16546/21, від 24 січня 2024 року в справі № 380/9537/21, від 13 лютого 2024 року в справі № 240/17105/21 та інших, що вказує на сталість відповідної правової позиції касаційного суду щодо можливості заміни стягувача у виконавчому провадженні, яким виконується судове рішення про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,76,78,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності на спадкове майно та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нараховану та неодержану ним пенсію в сумі 225 528, 98 грн.

??Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом нараховану але не виплачену пенсію чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 225 528, 98 грн.

Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в сумі 2255, 29 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26

Третя особа: Васильківська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Дніпропетровська обл., смт. Васильківка, вул. Соборна, буд. 52

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2024 року

Суддя С.О. Демидова