Ухвала

від 23.10.2024 по справі 404/9245/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9245/24

Номер провадження 2-з/404/55/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Галушко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович, акціонерне товариство «Гідросила» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року позивач звернулась до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису від 31.05.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за №75316 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> заборгованості в розмірі 48 137,31 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 31.05.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за №75316 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> заборгованості в розмірі 48 137,31 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем до суду подано позовну заяву до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 31.05.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за №75316.

Виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Кіровоградської області Брандальського Д. С.

Вважає, що не вжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в подальшому.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2024 року позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, які позивач виконала.

23.10.2024 року згідно ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 ст. 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

За правилами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову наведені в ст. 150 ЦПК України. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно дочастин 6-8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із змісту заяви та додатків до неї вбачається, що предметом спору є виконавчий напис від 31.05.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за №75316 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> заборгованості в розмірі 48 137,31 грн.

14.07.2023 року приватним виконавцем Брандальським Д.С. у ВП №69540307 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

Враховуючи, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання оспорюваного позивачем виконавчого напису шляхом пред`явлення позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, а також те, що його виконання триває за рахунок доходів позивача, то суд приходить до висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (у разі задоволення позову).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19).

Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, є способом забезпечення позову, який прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19).

З огляду на викладене з урахуванням правової позиції Верхового Суду України, та виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Враховуючи з наведеного та керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 21/27 оф. 405, м. Київ, код ЄДРПОУ40199031), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місце здійснення діяльності: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ), приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович (місце здійснення діяльності: вул. Чигиринська, 2, м. Кропивницький), акціонерне товариство «Гідросила» (місцезнаходження: вул. Братиславська, 5, м. Кропивницький) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом:

зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 31.05.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за №75316 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a> заборгованості в розмірі 48 137,31 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі №404/9245/24 (номер провадження 2/404/2541/24) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Брандальський Дмитро Сергійович, акціонерне товариство «Гідросила» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення до виконання - 3 роки.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2024 року.

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО