Ухвала

від 26.09.2024 по справі 1119/849/12

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1119/849/12

Провадження № 4-с/399/1/2024

УХВАЛА

Іменем України

26 вересня 2024 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчук Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчик Олени Сергіївни,

установив:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчук Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчик Олени Сергіївни в якій він просив визнати дії старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчик Олени Сергіївни протиправними, незаконними та зобов`язати Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженню № 73289465.

Вимоги мотивував тим, що відповідно до рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2012 у справі № 1119/849/12 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно до їх віку, починаючи з 27.02.2012 і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Скаржник і до рішення, і після ухвалення судом рішення продовжував виконувати свої батьківські обов`язки щодо утримання дітей, сплачуючи аліменти в добровільному порядку. У вересні 2018 року стягувачка отримала виконавчий лист і пред`явила його до примусового виконання. В Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 57239635 з виконання виконавчого листа № 2/1119/152/12 від 11.09.2018, де боржнику нараховувались аліменти в розмірі 1/3 його доходу до 01 листопада 2019 року, у зв`язку з тим, що 30 жовтня 2019 року старшому синові Іллі виповнилось 18 років. Починаючи з травня 2019 року з боржника стали відраховуватись аліменти у розмірі 1/6 частки його доходу.

Зазначив, що аліменти сплачував постійно, але не у повному обсязі, так як старший син ОСОБА_6 з 2018 року проживав зі скаржником до свого повноліття, зараз продовжує матеріально допомагати сину, хоча син вже повнолітній.

З самого початку повномасштабного вторгнення боржник перебував в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з березня 2022 року був мобілізований та переведений на Донецькій напрямок. До теперішнього часу служить в ЗСУ. З цього періоду аліменти відраховуються із доходів, які отримує заявник за місцем служби.

З лютого місяця 2024 року скаржник став з`ясовувати, чому нараховується борг зі сплати аліментів та дізнався, що на виконанні в Автозаводському ВДВС перебуває ще один виконавчий документ про стягнення аліментів на неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку на користь ОСОБА_2 . Виявляється, що стягувач подала до Автозаводського ВДВС судовий наказ № 399/778/23, виданий 30.10.2023 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.10.2023, де 09.11.2023 відкрито виконавче провадження № 73289465.

Тобто, починаючи з 23 жовтня 2023 року і до 30 квітня 2024 року відносно боржника в Автозаводському ВДВС було відкрито 2 виконавчі провадження № 57239635, № 73289465 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_8 . Стягувач ОСОБА_2 не вказала у заяві на видачу судового наказу про те, що на виконанні вже є виконавчий документ про стягнення аліментів.

Старший державний виконавець Мартинчик О.С., відкривши виконавче провадження № 73289465 з виконання судового наказу № 399/778/23, не завершила виконавче провадження № 57239635 з виконання виконавчого листа № 2/1119/152/12, чим порушила права боржника, здійснюючи подвійне нарахування аліментів. Скаржник звернувся до ВДВС із заявою про завершення виконавчого провадження № 57239635 та зняття арешту з майна боржника. Арешт з майна та обмеження були зняті та виконавче провадження було завершене лише 26.04.2024 після сплати боржником на вимогу державного виконавця відповідних сум на депозитний рахунок відділу ДВС, а саме 25.04.2024 сплачено 49 700, 33 грн. по виконавчому провадженню № 73289465 і 24 833, 24 грн. по виконавчому провадженню № 57239635. Як з`ясувалось пізніше, вимога державного виконавця була незаконною, так як з моменту служби в ЗСУ з доходів боржника по теперішній час здійснюються відрахування аліментів у повному обсязі.

На неодноразові офіційні звернення до старшого державного виконавця ОСОБА_9 до сьогодні не отримав жодної мотивованої відповіді та правильного обчислення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Так, розрахунок заборгованості від 02.05.2024 по виконавчому провадженню № 73289465 містить переплату аліментів у сумі 25 473, 45 грн., а вже у розрахунку від 02.07.2024 зазначено борг по аліментам у сумі 18 341,64 грн., враховуючи, що аліменти відраховуються бухгалтерією військової частини, де служить боржник, і де на виконанні перебуває постанова державного виконавця про звернення стягнення на дохід боржника.

До заяви від 20.06.2024 на адресу Автозаводського ВДВС була додана копія довідки з місця служби заявника, з якої видно нараховані доходи та відраховані аліменти. У відповіді від 02.07.2024 державний виконавець повідомляє, що не приймає до уваги дану довідку, так як вона не завірена належним чином. Скаржник звернув увагу суду на те, що вказана довідка в оригіналі була у представника заявника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 за довіреністю, та яку представник надавала для огляду старшому державному виконавцю Мартинчик О.С. Чому державний виконавець не засвідчила копію довідки, залишається незрозумілим. До уваги довідку військової частини державний виконавець не взяла, але боржник і не повинен доказувати факт сплати ним аліментів через відрахування з місця служби. Це робота якраз державного виконавця отримувати такі відомості. В даному випадку в діях державного виконавця боржник вбачає усунення від виконання своїх прямих обов`язків.

Вважає, що з боку старшого державного виконавця ОСОБА_9 з самого початку спілкування вбачається негативне ставлення, на контакт не йде, не відповідає на дзвінки (знаючи, що скаржник перебуває на передовій), несвоєчасно надає відповіді на офіційні звернення.

Згідно інформації з Державному реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2024 зареєстроване обтяження № 54989598 на підставі постанови про арешт № 73289465, видавник - Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким накладеного арешт на все нерухоме майно боржника.

Виходячи з наданого боржнику розрахунку заборгованості по аліментам станом на 01 травня 2024 року заборгованість по аліментам у виконавчому провадженні № 73289465 відсутня, але державним виконавцем 14 травня 2024 року виноситься постанова про арешт майна боржника і реєструється обтяження в ДРРП. Підстава - для забезпечення виконання рішення суду.

31 травня 2024 року боржник звернувся до Автозаводського ВДВС із заявою про зняття арешту, у зв`язку з відсутністю будь-яких невиконаних ним зобов`язань. Відповідно до наданої відповіді від 02.07.2024, яка отримана 03.07.2024, вбачається, що арешт накладено на підставі п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підстави для його зняття відсутні.

Відмова Автозаводського ВДВС у знятті арешту з нерухомого майна боржника є безпідставною, у зв`язку з тим, що: по-перше, відсутня заборгованість по аліментам, по - друге, виконання рішення забезпечено відрахуванням із доходу боржника аліментів щомісяця, починаючи з листопада 2023 року, тобто наявний інший спосіб виконання судового рішення.

Порядок стягнення аліментів, як окремої категорії стягнення, регламентується статтею 71 Закону. Частиною 2 даної статті чітко встановлено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. З аналізу даної норми закону вбачається, що для накладення арешту на майно боржника повинна бути заборгованість зі сплати аліментів більше як за три місяці. Але ж заборгованість у виконавчому провадженні № 73289465 відсутня з моменту його відкриття.

Відтак, в діях старшого державного виконавця ОСОБА_9 щодо накладення 14.05.2024 року арешту на майно боржника вбачається порушення вимог закону, перевищення службових повноважень. Станом на 14 травня 2024 року у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно боржника.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Закону - встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Статтею 11 зазначеного закону - передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому законом.

Аналіз правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню.

З огляду на вищевказане скаржник вимушений подати до суду скаргу в порядку статті 447 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 11 липня 2024 року скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

18 липня 2024 року від представника Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Дусмурадової Л.Ю. надійшов відзив на скаргу в якому представник ДВС просила в задоволенні скарги відмовити та зазначила, що на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження. До складу зведеного виконавчою провадження входило: 1) виконавче провадження № 57239635 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1119/152/12, виданого 11.09.2018 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частина його заробітку/доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно до їх віку, починаючи з 27.02.2012 року до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке відкрито 18.09.2018; 2) виконавче провадження № 73289465 з примусового виконання виконавчого листа № 399/778/23, виданого 30.10.2023 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, яке відкрито 10.11.2023 за вих. № 199230 постанову про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.

ОСОБА_1 в скарзі зазначає, що державним виконавцем порушені його права у зв`язку з тим, що не було завершено виконавче провадження № 57239635 після пред`явлення на примусове виконання виконання виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, і в тому, що державний виконавець здійснював нарахування по двом виконавчим провадженням. Зазначене в скарзі не відповідає дійсності, оскільки по виконавчому провадженню № 57239635 заборгованість на момент пред`явлення другого виконавчого листа не нараховувалась, а стягувалась, підстав для завершення виконавчого провадження не було.

26.04.2024року надепозитний рахуноквідділу боржникомбула сплаченазаборгованість повиконавчому провадження№ 57239635в сумі24833,23грн.,яка булаперераховано увідповідності дочинного законодавства.26.04.2024виконавче провадженнязавершено напідставі п.9ст.39Закону «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням, арешт з майна знято.

Скаржник зазначає, про незаконність дій державного виконавця щодо надання двох різних довідок-розрахунків по виконавчому провадженню №73289465, а саме; довідку-розрахунок від 02.05.2024 і довідку-розрахунок від 02.07.2024, в яких зазначена різна заборгованість. Дві довідки різнись між собою у зв`язку з тим, що у державного виконавця були відсутні звіти з військової частини НОМЕР_1 , до частини неодноразово направлялись вимоги щодо їх надання. У зв`язку із відсутністю звітів про доходи боржника заборгованість нараховувалася відповідно до статті 195 СК України виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, тому довідка - розрахунок містила переплату. Зазначила, що боржником до суду жодна довідка-розрахунок оскаржена не була. При цьому коли надавалась довідка від 02.05.2024 було роз`яснено стосовно того, що після отримання звітів про доходи боржника, заборгованість буде перерахована. Державний виконавець не взяв до уваги довідки з місця служби наданих заявником, бо вона не була завірена належним чином, у зв`язку з чим і не була враховано для перерахунку боргу, 02.07.2024 боржникові направлено довідку - розрахунок по виконавчому № 73289465, яка нарахована на підставі довідки про доходи боржника із військової частини від 01.07.2024 за вих. № 1516/9/1178. де утворилась заборгованість в сумі 18 341, 61 грн.

Щодо накладення арешту на майно боржника у виконавчому провадженню № 73289465 зазначила, що 08.05.2024 на адресу відділу надійшли заяви стягувана про повернення виконавчого документа відповідно до п. 1 ст. 37 Закону Україна «Про виконавче провадження», 08.05.24 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа на підставі п. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий документи стягувачу. 14.05.2024 надійшла заява від стягувана проте що заяви про повернення документів від 27.04.2024 вона не направляла, з проханням відновити виконавче провадження. В телефонному режимі нею було повідомлено, що по виконавчому провадженню № 73289465 аліменти нею отримані не в повному обсязі і існує заборгованість, його дохід щомісячний становить більше чим 14352, 00 грн. Станом на 14.05.2024 у державного виконавця були відсутні звіти з військової частини НОМЕР_1 , в довідці - розрахунку від 02.05.2024 боржнику повідомлялось, що після отримання звітів заборгованість буде перерахована. У зв`язку з цим для забезпечення виконання рішення суду 14.05.2024 державним виконавцем винесена постанова про відновлення виконавчого провадження та постанова про накладення арешту на майно боржника. Обтяження внесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Станом на 14.05.2024 у боржника існувала заборгованість у сумі 18 341, 61 грн. таким чином, було відновлено порушене право стягувана, враховуючи що сукупна сума заборгованості складала понад 3 місяці зі сплати аліментів, боржника було внесено до Єдиного державного реєстру боржників та відповідно накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" в межах суми боргу.

19 липня 2024 року до суду надійшов відзив державного виконавця ОСОБА_9 в якому вона просила в задоволенні скарги відмовити та зазначила, що діяла в межах повноважень задля забезпечення виконання судового рішення, арешт на нерухоме майно боржника було накладено правомірно, тому дана скарга є необґрунтованою та безпідставною, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

26 липня 2024 року скаржником подано відповідь на відзив згідно якого ознайомившись з наданим до суду Автозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відзивом на скаргу, не погодився з наданими у відзиві доводами.

По-перше, стягувач у виконавчому провадженні № 73289465 ОСОБА_2 пред`явила до примусового виконання до Автозаводського ВДВС судовий наказ від 30.10.2023 № 399/778/23 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу. В той же час на примусовому виконанні в цьому ж ДВС перебувало виконавче провадження № 57239635 з виконання виконавчого листа від 11.09.2018 року № 2/1119/152/12 про стягнення з боржника аліментів в розмірі 1/6 частини: на утримання саме сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . То чому старший державний виконавець відділу ДВС Мартинчик О.С. не завершила виконавче провадження № 57239635, а борг, який значився на момент прийняття до виконання судового наказу, не у виконавчому провадженні № 73289465. У такому випадку відрахування з доходів боржника за місцем його служби здійснювались у розмірі 1/4 частини в рахунок погашення боргу. До теперішнього часу розібратись у законності стягнення аліментів за двома виконавчими документами неможливо, що змушує боржника окремо вирішувати дане питання через суд.

По-друге, обов`язок отримання звітів з місця отримання доходів боржника лежить на державному виконавцю, у якого на виконанні перебуває виконавче провадження. А старший державний виконавець ОСОБА_9 проявила бездіяльність в даному напрямку. Лише після неодноразових звернень було прийнято заходи щодо направлення вимог до військової частини для отримання необхідних звітів про нарахування доходу та відрахування аліментів, (така вимога направлена 01.07.2024), а чому ж державний виконавець нараховуючи борг по аліментам, вимагаючи сплачувати борги, не прийняла жодних дій щодо отримання відповідних звітів. При цьому, принципово не взяла до уваги довідку з військової частини з підстав, начебто, не належного її посвідчення. Більш того, представником ОСОБА_1 приймались заходи щодо отримання відомостей про відраховані його доходів боржника аліменти для здійснення перерахунку по аліментам, але була отримана відповідь.

По-третє, арешт майна боржника, накладений постановою державного виконавця від 14.05.2024, є незаконним та суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

У державного виконавця не було жодних підстав для винесення постанови про накладення арешту на майно боржника. І на момент винесення постанови, і до теперішнього часу за боржником не значилась заборгованість зі сплати аліментів. Це підтверджується розрахунком станом на 02.05.2024, копія якого суду додавалась до скарги, і просив звернути увагу суду, що в даному розрахунку значиться переплата по сплаті аліментів, а не заборгованість. Даний факт підтверджується і наступним. 13.05.2024 державний виконавець повертає на картковий рахунок боржника суму 5 651, 45 грн., як надлишково стягнуті на наступний день - 14 травня 2024 року виноситься постанова про накладення арешту.

Вже 10.06.2024 старший державний виконавець ОСОБА_9 знову надає боржнику реквізити і суму до сплати 5 679, 85 грн., пояснивши, що так як аліменти за травень на рахунок відділу ДВС не надійшли, то треба сплатити необхідну суму. Але ж відраховується із доходів боржника кожного 10 числа місяця за минулий місяць. Станом на 10.06.2024 аліменти за травень місяць ще і не могли надійти до відділу ДВС і державний виконавець про це знала. Але свідомо вимагала про сплату вказаної вище суми, що в черговий раз говорить про порушення з її боку своїх службових повноважень.

Безпідставними є і твердження у відзиві на скаргу в частині того, що на момент накладення арешту на майно боржника існувала заборгованість та заява стягувачки про відновлення виконавчого провадження та накладення арешту. Державний виконавець з підстав отримання заяви (у телефонному режимі) нараховує борг та накладає арешт на майно. Якщо наявні підстави для накладення арешту, то хіба для цього треба заява стягувана. Все це викликає сумніви у компетентності державного виконавця і її дії повністю йдуть в розріз з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник ДВС ОСОБА_11 скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити. Надав в судовому засіданні пояснення згідно відзиву, поданого на скаргу. Також, пояснив, що скарга є безпідставною та не обґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні, оскільки в даному провадженні присутня заборгованість зі сплати аліментів, також вона була наявна на момент накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника, на момент арешту сукупна сума заборгованості складала 18341, 64 грн, на даний момент розмір заборгованості вирахувати неможливо оскільки, відсутні звіти про здійснення відрахувань та виплат боржника, якщо відраховувати по середній зарплаті боржника, то відповідно не в змозі вирахувати дійсну заборгованість. З чого виникає заборгованість чи не сплачує відповідач аліменти чи не доплачує? було виконавче провадження про стягнення з боржника аліментів в розмірі 1/6, стягувачка звернулась до суду зі зміною розміру стягування на 1/4, оскільки виконавчі провадження були зведені, то зосталась заборгованість по першому виконавчому провадженні. Коли ОСОБА_9 направила поставу про звернення стягнення на доходи, частина коштів стягнутих з боржника пішли на погашення цього першого провадження. Сама заборгованість виникла через те що, ті кошти що були перераховані пішли на погашення заборгованості по перших аліментах і утворилась різниця в 16000 гривень. Для того щоб вивести реальну суму заборгованості, потрібно отримати за останній місяць відомості про доходи боржника, однак військова частина, такої інформації виконавцям не надає. Аліменти нараховуються за місцем роботи вирахуючи з його доходу, однак виконавець позбавлений можливості проконтролювати правильність нарахувань оскільки немає звітів про нарахування доходу. Були надані звіти по липень 2024 року включно, за серпень місяць звіти відсутні. По першому виконавчому після сплати заборгованості, справа була закрита. Якщо зробити розрахунок з середньомісячної зарплати по м. Кременчуці то у відповідача буде переплата, але ми розуміємо, що він отримує дохід там, який ми не можемо стверджувати, але він відрізняється від цієї суми тому ми позбавлені можливості об`єктивно встановити дійсний розмір заборгованості. Для арешту майна, потрібна будь-яка сума за наявної заборгованості, до повного погашення заборгованості. Останні відомості про доходи боржника станом на червень місяць та сума заборгованості станом на 02.07.2024 складає 18341,64 гривень по другому виконавчому провадженню. Згідно даних військової частини вони провадять відрахування в розмірі 25 % від загальної суми доходу боржника, без погашення суми боргу. Згідно звітів про заборгованість, боржник самостійно сплачував заборгованість в березні та квітні 2024 року.

Розрахунок заборгованості відбувався у зв`язку з відсутності відомостей про доходи по середній заробітній платі по м. Кременчук виходячи з того, що його заробітна плата складає 14352 грн. відповідно до цих доходів нараховувалась сума заборгованості та відправилось йому до військової частини, кошти які були утримані з військової частини на погашення заборгованості частково пішли на погашення заборгованості по першій справі і частково по другій справі, однак коли отримали відомості про його доходи та перерахували, відповідно його доходи становили більше як середня місячна заробітна плата по м. Кременчуку, то вийшло так, що у нього утворилась заборгованість.Тобто при перерахуванні його реального доходу у боржника виявилась заборгованість.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Державний виконавець Мартинчик О.С. в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду відзив на скаргу в якому просила відмовити в задоволенні скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Суд, заслухавши представника державної виконавчої служби, дослідивши письмові докази по справі та матеріали виконавчого провадження встановив наступне.

У пункті 5 частини третьої статті 2ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За змістом статті 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У статті 129-1Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).

Скарга на дії державного виконавця подана 10.07.2024 року, після отримання відповіді ВДВС від 03.07.2024 року, тобто в строк, передбаченийст. 449 ЦПК України.

Встановлено, що відповідно до рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 22.03.2012 у справі № 1119/849/12 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно до їх віку, починаючи з 27.02.2012 і до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 /т. 1, а.с. 8/.

Судовим наказом № 399/778/23, виданим 30.10.2023 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області, з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.10.2023 / т.1, а.с. 9, 10/.

На виконанні Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області знаходиться зведене виконавче провадження /т. 1, а.с. 124-125/, в яке входило:

- виконавче провадження № 57239635 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1119/152/12, виданого 11.09.2018 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 па користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частина його заробітку/доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно до їх віку, починаючи з 27.02.2012 року до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке відкрито 18.09.2018;

- виконавче провадження № 73289465 з примусового виконання виконавчого листа № 399/778/23, виданого 30.10.2023 Онуфріївським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, яке відкрито 10.11.2023 за вих. № 199230 постанову про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією.

Судом досліджено копію вищевказаного виконавчого провадження № 73289465., згідно якого:

- заява боржника ОСОБА_1 адресована до ДВС з проханням видати довідку розрахунок згідно в/п 2/119/152/12 від 11.09.2018 року за весь період /т. 1, а.с. 121/;

- старший державний виконавець ОСОБА_9 зверталась 12.02.2024 вих. № 36088 до ВЧ НОМЕР_1 з запитом про надання звіту про доходи за період з 01.12.2022 по 01.02.2024 року проходження військової служби ОСОБА_1 /т. 1, а.с. 122, 123/;

- постановою державного виконавця від 06.11.2023 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 /т. 1, а.с. 131-133/;

- 07.04. 2024 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до ДВС з заявою про повернення виконавчого документу № 1119/152/12 без виконання /т. 1 а.с. 141, 142/;

- 26.04.2024 року постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Мартинчик О.С. закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № № 1119/152/12 у зв`язку з повним фактичним виконанням /т. 1, а.с. 11/;

- згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 57239635 за вих. № 103927 від 02.05.2024 року адресований боржнику ОСОБА_1 заборгованість за станом на квітень місяць відсутня /т. 1, а.с. 143-150/;

- 27.04. 2024 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до ДВС з заявою про повернення виконавчого документу № 1119/152/12 без виконання /т. 1 а.с. 161, 162/;

- постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Мартинчик О.С. від 08.05.2024 року було повернуто виконавчий документ № 399/778/23, вид. 30.10.2024 стягувану за заявою ОСОБА_2 /т. 1, а.с. 159, 160, 164, 165/;

- 14.05.2024 року стягувачем ОСОБА_2 подано заяву про відновлення виконавчого провадження зі стягнення аліментів з ОСОБА_1 /т. 1, а.с. 220/;

- постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Мартинчик О.С. від 14.05.2024 року у зв`язку з помилковим поданням стягувачем заяви про повернення виконавчого документу відновлено виконавче провадження № 73289465 з виконання судового наказу № 399/778/23, вид. 30.10.2024 /т. 1, а.с. 156, 157/;

- постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Мартинчик О.С. від 14.05.2024 року для забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 /т. 1, а.с. 198/;

- 31 травня 2024 року скаржник ОСОБА_1 звертався до державного виконавця з вимогою зняти арешт з рухомого та нерухомого майна через відсутність заборгованості /т. 1, а.с. 205/;

- 26.06.2024 року за вих. № 145256 державним виконавцем до військової частини НОМЕР_1 надіслано повторну вимогу про надання звіту про доходи боржника за період проходження військової служби з 01.03.2024 року по 30.05.2024 року /т. 1, а.с. 186/;

- постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Мартинчик О.С. від 14.06.2024 року скасовано арешт з рухомого майна боржника ОСОБА_1 через відсутність заборгованості зі сплати аліментів /т. 1, а.с. 187, 188/. Арешт з нерухомого майна боржника державним виконавцем не знято;

- 11.06.2024 року до Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява боржника ОСОБА_1 з проханням зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, а для забезпечення виконання рішення зі сплати аліментів просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3524655100:02:000:9059. В заяві зазначив, що аліменти сплачуються систематично. Кожного місяця йдуть відрахування з військової частини. Заборгованість станом на 10.06.2024 відсутня /т. 1а.с. 192/;

- 10.06.2024 року за вих. № 132015 на адресу представника боржника направлено листа з повідомленням про неможливість надати довідку-розрахунок заборгованості за сплати аліментів по виконавчому провадженні направлено листа з повідомленням про неможливість надати довідку-розрахунок заборгованості за сплати аліментів по виконавчому провадженні № 73289465 з примусового виконання виконавчого листа № 399/778/23 вид. 30.10.2023 року через відсутність звітів про доходи боржника за період з 01.03.2023 року по 30.05.2024 року /т. 1, а.с. 201/ ;

- Згідно інформації з Державному реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2024 зареєстроване обтяження № 54989598 на підставі постанови про арешт № 73289465, видавник - Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, накладеного арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 /т.1, а.с. 13, 14/.

- згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 73289465 за вих. № 103925 від 02.05.2024 року адресований боржнику ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.05.2024 року відсутня /т. 1, а.с. 215/;

- згідно довідки виданої боржнику ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 роботодавцем з його заробітної плати за період з жовтня 2024 року по березень 2024 року відраховувались аліменти на загальну суму 133570, 02 гривні /т. 1, а.с. 218, 223/;

- 02.07.2024 року за вих. № 148774 державним виконавцем до військової частини НОМЕР_1 надіслано вимогу про надання звіту про доходи боржника за період проходження військової служби з 01.10.2023 року по 01.04.2024 року /т. 1, а.с. 219/;

- 03.06.2024 року за вих. № 126943 державним виконавцем до військової частини НОМЕР_1 надіслано повторну вимогу про надання звіту про доходи боржника за період проходження військової служби з 01.03.2024 року по 30.05.2024 року /т. 1, а.с. 224/;

- згідно звіту про здійснення відрахування та виплати в/ч НОМЕР_1 від 01.07.2024 року щодо ОСОБА_1 за ВП № 73289465 від 16.11.2022 року за період 01.02.2024 року по 31.05.2024 року з його заробітної слати щомісячно утримувались аліменти в розмірі 25 % щомісячно /т. 1, а.с. 234/;

- згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 73289465 за вих. № 148775 від 02.07.2024 року адресований представнику боржника ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.07.2024 року становить 18341, 64 /т. 1, а.с. 242/;

- згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 57239635 за вих. № 148778 від 02.07.2024 року адресований представнику боржника ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.07.2024 року на 30 число квітня місяця 2024 року становить 1770, 26 гривень /т. 1, а.с. 243-245/;

- згідно довідки виданої відносно боржника ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 роботодавцем з його заробітної плати за період з червня 2022 року по липень 2024 року відраховувались аліменти на загальну суму 297895, 87 гривні /т. 2, а.с. 66/.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зістаттею 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, підставою для зняття арешту з майна боржника є одночасне настання двох юридичних фактів: погашення заборгованості та можливість забезпечення виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Статтею 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першоїстатті 448 ЦПК Українискарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною першоюстатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до статті 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Судом встановлено і не оспорюється державною виконавчою службою, що заборгованість по сплаті аліментів по виконавчому провадженні № 73289465, у межах якого накладено арешт на майно боржника, на момент винесення державним виконавцем постанови від 14.05.2024 року про арешт майна боржника була відсутня, що підтверджується відповідними розрахунками.

Крім того, постановою старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Мартинчик О.С. від 14.06.2024 року скасовано арешт з рухомого майна боржника ОСОБА_1 через відсутність заборгованості зі сплати аліментів /т. 1, а.с. 187, 188/. Арешт з нерухомого майна боржника державним виконавцем не знято.

Також встановлено, що боржник офіційно працевлаштований та з його заробітної плати щомісячно утримуються аліменти на виконання рішення суду на підставі постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Наведені обставини підтверджуються звітами про здійсненні відрахування та виплати з в/ч НОМЕР_1 , а також довідками про доходи долученими до матеріалів скарги та витребуваними за клопотанням скаржника з місця роботи.

Боржником доведено, що виконання рішення зі сплати аліментів забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, а саме зверненням стягнення на його заробітну плату.

Таким чином, у державного виконавця були наявні усі підстави, передбачені пунктом 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття арешту з майна, але в порушення приписів наведеної норми такий арешт державним виконавцем знято не було.

Погашення боржником заборгованості із сплати періодичних платежів відповідно до п. 7 ч. 4ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для зняття державним виконавцем арешту з майна боржника, так як виконання рішення про стягнення аліментів забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, а саме зверненням стягнення на заробітну плату боржника.

Щодо доводів державного виконавця щодо наявності заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.07.2024 року у розмірі 18341, 64 грн., судом встановлено, що вказана заборгованість нарахована державним виконавцем 01.07.2024 року на підставі звітів про здійснення відрахування та виплати з в/ч НОМЕР_1 . Після одержання вказаного розрахунку боржником сплачено заборгованість у розмірі 25000 грн. згідно платіжної інструкції № 40032 від 22.07.2024 року. При перерахунку заборгованості державний виконавець у випадках передбачених Законом України «Про виконавче провадження»може накласти арешт на майно боржника.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що не вжиття державним виконавцем заходів щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження № 73289465, є протиправними, а тому порушене право заявника підлягає захисту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У зв`язку з відсутністю заборгованості боржника по сплаті аліментів у виконавчому провадженні ВП № 73289465, в межах якого було накладено арешт на майно боржника, на думку суду немає законних підстав для подальшого застосування арешту коштів (майна) та обмеження права власності боржника.

На підставі викладеного, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій державного виконавця щодо відмови зняти арешт на кошти (майно) боржника та зобов`язати усунути порушення шляхом зняття такого арешту.

Керуючись статтями 447-451 ЦПК України, суд,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчик Олени Сергіївни задовольнити.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчик Олени Сергіївни щодо відмови в зняттіарештуізнерухомого майна.

Зобов`язати Автозаводський відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця від 14.05.2024 року в межах виконавчого провадження № 73289465.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти діб з дня проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.

Суддя М.М. Лях